Очікування VS реальність: чого футуристи та гадалки чекали від нашого 2020-го

АвторТетяна Капустинська
30 Квітня 2020
майбутнє прогнози соціум

2020-й вже став для людства та кожної окремої людини дійсно вражаючим. При цьому кругле число цього року завжди вабило людей, тож роками вони видавали свої пророцтва щодо нього. При чому прогнози складали не тільки диванні критики, а й гіганти бізнесу, впливові люди, письменники та відомі ресурси. Platfor.ma зібрала найбільш яскраві прогнози на 2020-й і дивиться на них з захопленням. Подивіться й ви.

Футурологія

Очікування. Футурист Рей Курцвейл мав свої припущення щодо того, як зміниться життя до 2020 року. Він ще у 1999 році випустив книгу «Епоха духовних машин», де переконував, що технічний прогрес призведе до збільшення тривалості людського життя. Курцвейл прогнозував, що до цього часу середній показник складатиме 100 років. «Комп’ютеризовані монітори здоров’я, вбудовані в годинники, ювелірні вироби та одяг, які діагностують як гострі, так і хронічні захворювання, використовуються скрізь. Крім діагностики, ці монітори надають цілий ряд корективних рекомендацій і втручань», – також писав американець у своїй книжці.

Реальність. У чомусь Курцвейл дійсно мав рацію, якщо згадати розумні годинники, фітнес-браслети та інші гаджети, які слідкують за показниками здоров’я користувача. А от з тривалістю життя трохи промахнувся – за даними ООН на 2019 рік, середній показник для всього світу становить 72,3 роки.

Очікування. Також американський футурист був впевнений, що технічний прогрес зробить шалений стрибок вперед, і людство буде використовувати лінзи та окуляри із вбудованими в них тривимірними дисплеями, де зображення транслюється прямо у сітківку користувача. Щось на кшталт консолі в костюмі Залізної людини.

Реальність. Реальним інженерам і винахідникам, судячи з усього, до Тоні Старка ще далеко. А от ще одне припущення Курцвейла щодо того, що кожен наш крок буде відстежуватися, а соціальна та політична безпеки громадянина ігноруватися – цілком справдилося. Пам’ятайте, Великий Брат стежить за вами.

Рей Курцвейл

Очікування. Інші футуристи, наприклад, автор міжнародного бестселера «The Art of the Long View» Пітер Шварц і колишній головний редактор «Wired» Пітер Лейден, в своїй сумісній роботі «Довгий бум» писали, що Китай у 2020 році здійметься на вершину економіки. Станом на 2019 рік майже так і сталося, попереду стояли лише США. 

Реальність. Але наразі світова економічна ситуація, м’яко кажучи, в дупі, а Китай відновлюється після спалаху коронавірусу і цілком можливо, що зробить це першим і найбільш ефективно. 

Очікування. Також обидва Пітери були впевнені у тому, що людська нога нарешті ступить на Марс: «У 2020 році люди прибувають на Марс … Чотири астронавти приземляються та передають свої знімки… Експедиція – це спільні зусилля, підтримувані практично всіма країнами». 

Реальність. Ну, ви в курсі – не вдалося.

 

Лідери думок і ЗМІ

Очікування. Засновник компанії Microsoft виявився ще тим пророком! Про це вже, напевне, написали всі, кому не ліньки, але ми не можемо пройти повз такого збігу. Під час свого виступу на конференції TED у 2015 році Білл Гейтс, коли казав про реальні ризики глобальної катастрофи, показав на екрані зображення вірусу, який дуже схожий на збудник COVID-19, і сказав: «Якщо щось раптом вб’є мільйон людей за наступні декілька десятиліть, то, швидше за все, це буде високоінфекційний вірус, ніж війна. Не ракети, а віруси».

Реальність. Але жодної мови про коронавірус не було – натомість Гейтс розповідав про епідемію, спричинену вірусом Ебола, та попереджав, що людство може бути не готовим до подібного у майбутньому. В цілому, Білле, ти мав рацію.

Очікування. Журнал Vice у 2019 році видав друкований номер, у якому намагався передбачити, які ж люди у 2020-му будуть формувати майбутнє та стануть такими собі «лідерами думок». Серед них художники, журналісти, політики, музиканти, артисти, дизайнери, навіть фермери. 

Реальність. Ці люди, звісно, заслуговують на повагу, але не вони є тими, хто наразі змінює світ. Натомість варто подякувати лікарям, які трудяться від заходу сонця до світанку, вченим, які намагаються винайти ліки проти вірусу, та всім, хто заради суспільства продовжує ходити на роботу та рухати всі процеси так, щоб життя зовсім не зупинилося. 

Очікування. Британське видання Independent у 2009 році видало статтю, де за допомогою своїх читачів спробувало зазирнути в майбутнє. Що ж, за оцінками коментаторів, 2020 рік виглядає невесело. В аеропортах всі нібито користуватимуться виключно прозорими валізами, ручна поклажа порине в минуле, а перед посадкою треба буде пройти співбесіду. За припущеннями британців, «фор турізм» вже не буде достатньою причиною для відвідування іншої країни. Все заради безпеки, як і озброєна охорона, яка є обов’язковим членом екіпажу. 

Реальність. Що ж, заходи безпеки в аеропортах, звісно, суворі, але не настільки – розмова на паспортному контролі дійсно іноді нагадує співбесіду, ручна поклажа все ще існує, а прозорими валізами користуються хіба що модники. 

Очікування. Зате на дорогах, на думку коментаторів, мало стати спокійніше, тому що багато водіїв відмовляться від своїх автомобілів, що призведе до збільшення кількості металобрухту у світі. Натомість у 2020, на думку людей з 2009, всі користуватимуться сігвеями. А ще у 2020-му вчені мали б виростити штучне серце зі стовбурових клітин кісткового мозку для 33-річного бейсболіста. 

Реальність. Не сігвеями єдиними, адже є ще електричні самокати, які дійсно в якийсь момент заполонили дороги, але машин менше від цього не стало. А от використання стовбурових клітин у вирощуванні нових органів дійсно набуло популярності. Так, наприклад, у 2018 році вчені виростили з них функціональну нейронну мережу людини. 

Очікування. Ось ще одна неймовірна теорія – Facebook, Twitter, текстові повідомлення та навіть електронна пошта будуть тільки для людей середнього віку. А що молодь? Люди до 25 років, на думку Independent, мали б надавати перевагу живому спілкуванню. 

Реальність. От якби так и було! Але тоді автори цієї статті ще навіть не здогадувалися про вихід у світ таких крадіїв часу як Instagram та TikTok.

Технології

Очікування. Автори «Назад у майбутнє» вже прокололися, коли ніяких літаючих скейтів у 2015 році ми так і не побачили. А що тепер? Великі надії покладали на технології VR та AR. У звіті компанії Greenlight 2016 року було зазначено, що до кінця 2020 року 37 млн щасливчиків отримають свої гарнітури. А генеральний директор AlldotVR Роберто Циммерман у 2015-му був впевнений у тому, що через п’ять років у кожному громадському місці буде функціонувати VR-станція. 

Реальність. Так, дійсно, VR та AR увірвалися в реальний світ великими технологічними кроками та завоювали різні сфери – від моделінгу до хірургії. Однак це все ще інновація, яка не використовується скрізь.

Віртуальна модель Шуду Грем

Очікування. Роботизовані механізми мали гармонійно інтегруватися в суспільство та виконувати практично всю роботу замість людини. 

Реальність. Звучить просто прекрасно, але той, хто дивився «Чорне дзеркало», знає – це може мати наслідки. У серіалі, звісно, все гіперболізовано, але дивіться: роботи вже працюють офіціантами або барменами, допомагають працівникам на виробництвах, є частиною реабілітації хворих, лікують людей і навіть керують всією лікарнею, стають вірними помічниками для космонавтів та роблять інші неймовірні речі, від чого у 90-х ми б просто оскаженіли. Дійсно, у 2020 році роботи складають важливу частину нашого життя, але все ще не заміщують золоті руці людини на всі сто. 

Очікування. Ще у далекому 2009 році пітсбургська лабораторія Intel амбіційно обіцяла, що у 2020 клавіатура, миш і пульт будуть чимось на кшталт пейджеру – щось знайоме, але таке застаріле. Натомість у мозок людини будуть вживляти спеціальні чіпи-процесори, завдяки яким можна буде керувати комп’ютером, перегортати веб-сторінки та перемикати канали на телевізорі. Коли вираз «зробив це силою думки» стає реальністю. 

Реальність. Але насправді все не так фантастично та, як у ситуації з іншими крутими технологіями, на розвиток та інтеграцію яких заклали занадто мало часу, ми поки не розгулюємо по вулицях з чіпами у голові. Хоча Ілону Маску зі стартапом Neuralink й вдалося створити щось подіне – мозковий чіп для людей з інвалідністю. Він поки що на етапі тестування.

Очікування. Журналіст The Guardian Алекс Херн теж робив свої ставки на технологічний розвиток світу. Серед іншого він думав, що презентують новий iPhone – з чотирма задніми камерами. Згідно з статтею, компанія Apple відзначиться не тільки цим, але й своїми робітниками, які загоряться бажанням боротися за свої права. До цього компанії вдавалося утримати їх від публічного незадоволення будь-чим, але тепер, у 2020-му, вони вийдуть на вулицю з протестами. 

Очікування. Ще один прогноз Алекса Херна – пандемія ЗМІ. За словами журналіста, на початку десятиліття їх з’явилося дуже багато, але в його середині все пропало і багато медіа та проєктів зійшли з дистанції. Журналіст вважає, що зараз – саме час цьому статися знову. 

Реальність. Apple поки все ще продовжує дивувати суспільство всього трьома камерами, а у світі медіа, й правда, виживають тільки найсильніші. Що ж, Алексе, поборемо. 

Очікування. Прогноз технологічного масштабу підготувала й американська редакція журналу Forbes. Якщо коротко, то в медицині будуть використовуватися розумні годинники та браслети, технологія комп’ютерного зору по типу Face ID від Apple буде у безпілотних автомобілях, камерах безпеки та на всіх телефонах, а VR, AR і MR будуть часто використовувати для навчання або взаємодії з клієнтами. 

Реальність. Інноваційні технології стрімко та успішно зайшли на медицинський ринок. Таким чином розумний годинник Study Watch, створений компанією Verily Life Sciences, визнали повноцінним дослідницьким медичним пристроєм, який проводить діагностику. Технологія Face ID поки що не дуже розповсюджена, як і VR, AR та MR.

Розумний годинник Study Watch компанії Verily Life Sciences

Очікування. До речі, багато хто припускав, що технологія 5G буде максимально доступною та використовуватиметься скрізь. Що, в свою чергу, призведе до такого собі буму в інтернеті, адже, наприклад, відео у високій якості можна буде переглянути будь-де. Навіть у метро. 

Реальність. Як можемо помітити, в Україні поки і з 4G стосунки складаються так собі.

Кіно та література

Ось тут творчим особистостям було де розгулятися, адже якщо у вищеперелічених випадках люди спирались хоч на якісь факти або власні спостереження, то у сфері кіно ставки робили скоріше на фантазію та гарну історію. Ну або щось скажене, як піде.

Очікування. Дивний феномен, але космічна тема переслідує 2020 рік. Фантастичний бойовик «Тихоокеанський рубіж» режисера Гільєрмо дель Торо розповідає про те, як у 2020 році прибульці, що до того тусувалися собі на дні морському, вирішили, що годі байдикувати. Осторонь не залишився режисер Браян де Пальма, який у 2000 році зняв фільм «Місія на Марс» – з назви можна здогадатися, що дійство відбувається на червоній планеті, куди нога людини так і не ступила. «У полоні космосу» режисера Роджер Крістіан не відрізняється унікальним сюжетом – в результаті метеоритного дощу на космічний корабель проникає страшний і невідомий вірус. Туди ж стрічка 2014 року з Томом Крузом «На межі майбутнього» та американський фільм жахів «Тихе місце» 2018 року.

Але, звісно, є фільми, події яких не виходять за межі Землі у 2020 році. Наприклад, науково-фантастична стрічка «Реальна сталь» Шона Леві з Х’ю Джекманом у головній ролі, по сюжету якої людству вже не цікаво спостерігати за тим, як на боксерському рингу змагаються умовні Конор Макгрегор та Хабіб Нурмагомедов – глядачам у цьому примхливому 2020-му подавай щось більш видовищне. От жорстокі поєдинки роботів, якими керують люди – ідеальний варіант, аж щоб деталі в усі сторони летіли. А італійський фільм «2020 Техаські гладіатори» 1982 року знайомить відважними бійцями, які борються за права людей в пост’ядерному майбутньому. 

Реальність. Як не прикро це визнавати, але поки що похвалитися позаземними знайомствами, атакою прибульців, пост’ядерним майбутнім, поєдинками роботів і навіть підкоренням Марса людство не може. 

Очікування. Засновник компанії The Mobile Institute, Майкл Дж. О’Фаррелл написав книгу «Shift 2020: як технології вплинуть на наше майбутнє». В ній він писав, наприклад: «В епоху очікуваної наномобільності я передбачаю, що телепатія та телепортація будуть можливими до 2020 року». 

Реальність. Читаємо ваші думки прямо зараз: ні, схоже, поки що не здобули. 

Очікування. Тим часом письменник Джефф Раймен у романі «Повітря» 2005 року передбачив, що у 2020 році наш мозок буде постійно підключений до інтернету, а у фантастичному романі Грега Ручки «Perfect Dark: Initial Vector», який був опублікований у 2005 році, всім світом володіють корпорації, але ніяк не можуть поділити цю маленьку планету між собою. 

Реальність. Ми, звісно, не можемо знати всього, тому тут без коментарів.

Дивні прогнози

Реальність. Увага, спойлер! Жоден із прогнозів цієї рубрики не справдився, але це не робить її менш унікальною, цікавою та прекрасною.

Очікування. XX століття – епоха фантастичних прогнозів. От у журналі «Футурист», який ще в 1967 році й журналом-то не був, а являв собою інформаційний бюлетень, теж понеслося. І це щось прекрасне. Наприклад, автори статті «Жінки та 2000 рік» вважали, що у 2020 році садівників, покоївок та шоферів замінять мавпи: 

«Корпорація RAND зазначила, що до 2020 року може з’явитися можливість розводити розумні види тварин, такі як мавпи, які будуть здатні виконувати ручну працю. У XXI столітті в тих будинках, в яких немає робота в коморі для мітел, можна буде знайти мавпу для прибирання і роботи по дому. Крім того, використання добре навчених мавп як сімейних водіїв може знизити кількість автомобільних аварій».

Перспектива цікава, але не настільки, як передбачення авторів журналу «Популярна механіка», в особливості – випусків 1951 та 1957 років. У першому, наприклад, прогнозувалося, що у кожного смертного буде власний вертоліт вартістю близько $5000. Для порівняння, зараз двомісний вертоліт Robinson R22 в стандартній комплектації, який вважається хорошим і порівняно дешевим, можна придбати за $258 тис. У тому ж випуску мріють про те, що столи у їдальнях будуть «ковтати» брудний посуд і потім транспортувати його у посудомийну машину, і навіть самостійно утилізувати сміття. Оце було б дуже корисним винаходом не тільки для громадських місць, а й просто для кухні в кожній оселі, але поки що маємо, що маємо. 

Вже у наступному випуску, 1957-го, судячи з усього, автори вирішили, що жонглюють якимись дрібними гіпотезами, тому припустили: у 2020-му транспорт буде пересуватися пневматичними трубами, що виключає можливість аварій. Десь ми про щось подібне чули… А, точно, – привіт, Hyperloop

Чи не найдивніший прогноз для цього ж журналу дав науковий редактор The New York Times Вальдемар Кемпферт, який вважав, що кулінарне мистецтво розвиватиметься настільки, що всю їжу можна буде зберігати, перевозити та доставляти у вигляді замороженої цеглини – навіть молоко або суп. І це ще не верхівка кулінарного Олімпу! Наприклад, солодощі можна буде робити з тирси, а деякі – з білизни. Ми не жартуємо

А у 1966 році Артур Кларк, футурист і автор «Космічної одіссеї», висунув не менш космічне припущення – що до 2020 року будинки зможуть літати, а цілі спільноти будуть навіть мігрувати таким чином. От сидите ви собі вдома, дивитеся у вікно на якусь там вулицю Зодчих і думаєте: «А полечу пошукаю собі вільне містечко на Пушкінській, а раптом підфартить». Або «Та що ж таке, знову напаркували собі домівки як заманеться, а про інших ніхто не думає. Понакупляють хмарочосів, а ти втулитися нікуди не можеш зі своїм маленьким шале».

Прогнози курця

Ванга

Очікування. На просторах інтернету є гіпотеза, що Ванга давно пророкувала спалах коронавірусу, а ми, дурненькі, не змогли зрозуміти, що вона конкретно мала на увазі. ЗМІ направо й наліво цитують одні й ті ж слова, які, як виявилося, в ефірі російської телепередачі «На самом деле» не дуже впевнено розповіли друг провидиці Сергій Косторний та її перекладач Тодор Тодоров. 

«Вона сказала, що в рік п’яти двійок відбудеться епохальна подія для всього людства. Планета отримає такий страшний вірус, що можуть загинути сотні мільйонів людей», – згадує Косторний.  

Рік п’яти двійок, на його думку, це дві основні дати, які нібито мають величезне значення для всього людства: 22 лютого (22.02.2020) та 22 грудня (22.12.2020). В ефірі тієї ж передачі перекладач Ванги Тодор Тодоров згадує такі її слова: «Коли буде рік-дзеркало, світ перевернеться навпаки, і вся проблема прийде від жовтого». Чоловік припускає, що провидиця під «жовтим» мала на увазі Китай – відправну точку для подорожей вірусу світом. 

Реальність. В мережі вже помітили, що дзеркальний рік – це взагалі-то 2002-ий, а не 2020-ий. Прояснити б цю ситуацію, але болгарська провидиця померла ще в 1996 році, тому запитати в неї щодо якоїсь конкретики немає можливості. Проблема у тому, що Ванга стала таким собі брендом, прихильники якого звертають увагу тільки на позитивні його сторони, не беручи до уваги вади. Наприклад, купу пророцтв, які так і не збулися: Третя світова війна 2010 року, ліки від раку, майже безлюдна після хімічної атаки Європа та крах Америки як держави після правління Обами.

 

Нострадамус

Очікування. Французький фармацевт Мішель де Нотрдам мав досить яскраве хобі: прогнозував світу проблеми на століття вперед. Але про всяк випадок пророцтва давав такі заплутані, що зрозуміти, наприклад, про людину він у тих катренах (римований чотиривірш із закінченою думкою) говорить, чи про невідомого звіра – дуже складно. Тому його вірші від самого початку не відрізнялися точністю, а різні перекладачі ще й могли вносити свої корективи. Отже, й натягнути слова Нострадамуса на будь-який інфопривід можна з легкістю та задоволенням. 

Наприклад, ось цей катрен вважають передбаченням на 2020 рік. Аргументи дійсно фундаментальні: там фігурує риба, а по одній з теорій коронавірус з’явився саме на рибному ринку в Китаї:

«Риба, яка живе у воді та на землі, 

Величезною хвилею буде викинута на берег, 

Форма її, дивна, приваблива і жахлива. 

Незабаром з моря до стін міста підійдуть вороги».

Але насправді його трактувати можна було як душі заманеться. Наприклад, передбачити вихід фільму «Щелепи» або знайомство людства з нашою улюбленою рибою-краплею, яку часто називають найпотворнішою істотою в світі. 

Цей вірш теж приписують 2020 року та трактують його так: «Церква – це вже не місце релігії та віри, вона стала чимось поверховим». Після новин на кшталт тих, де митрополит Києво-Печерської лаври виступає проти карантину, хочеться погодитися. А катрен звучить так:

«Що не змогли прикінчити чума та меч,

Те помре на вершині пагорба, збите з неба,

Абат помре, коли побачить зруйнованими

Ті з корабельних аварій, які хотіли захопити скелю».

Реальність. Загалом Нострадамус накатав 942 катрени, в яких можна вирувати до безкінечності та намагатися знайти зміст навіть там, де його може й не бути. Але якщо ви – фанат, то ось вам навіть сайт, повністю присвячений французькому пророку. 

Астрологія

Очікування. Але наші сучасники теж не сидять, склавши руки – вони ними тягнуться до якихось космічних джерел, звідки беруть інформацію про майбутнє. Так, астролог Павло Глоба ще у 2016 році заявив – 2020 рік буде доленосним для всього світу. Тому що в цей час дві найбільші планети, Юпітер і Сатурн, з’єднуються, що трапляється раз на 20 років. Задаватимуться провідні геополітичні тренди, люди будуть вкладатися в науку та проривні технології, а на всіх нас очікує зовсім інший світ. 

Реальність. З останнім, звісно, не посперечаєшся – який ще світ міг очікувати на нас через 10 років, як не «зовсім інший».

 

А що стосовно України

 

Очікування. Під час зустрічі Європейської бізнес асоціації на конференції «Глобальний огляд економіки України» провели опитування серед вітчизняних підприємців. 77% із них сподівалися, що цей рік буде успішним для них та їхнього бізнесу. Зокрема, 62% очікували підвищення прибутку в розмірі від 10 до 20%. 

Реальність. Але в сучасних умовах бізнесу, особливо малому, доводиться виживати та вигадувати креативні кроки для того, щоб триматися на плаву та активно увірватися в гру після закінчення карантину. 

Український журнал НВ у 2015 році написав власний прогноз на події сьогодення в межах країни. Політичний аналітик Сергій Постоловський у своїй статті розповідає про сценарій «керованого хаосу», який міг загрожувати нашій країні у 2020 році: 

«Цей сценарій передбачає збереження і зміцнення тих тенденцій, які сьогодні існують в Україні та в політиці Кремля щодо нашої країни. При такому сценарії розвитку подій, до 2020 року Україна буде являти собою жалюгідний, виснажений внутрішніми чварами та зовнішньою поетапною агресією організм.

Внутрішня політика держави буде визначатися неформальними домовленостями різних політико-фінансових кланів України, як можуть виражати інтереси сильних держав. Більшості населення прийдеться дуже важко, оскільки процес «імітації реформ» буде здійснюватися коштом простих громадян. Малий і середній бізнеси змусять все більше йти в тінь, а великі корпорації з наявністю тісних політичних зв’язків у верхах офіційного Києва можуть продовжувати свою політику “дикого капіталізму” в Україні. У країні так і не з’явиться особистість рівня державного лідера, а одні політикани мінятимуть інших». 

Реальність. Наскільки справдилися слова Постоловського – можете судити самі.

Очікування. «Дорогі українці, у новому 2020 році я бажаю всім нам поважати одне одного, бути здоровими, мати достаток і багато приводів посміхатися. Бажаю всім гарно відпочити, виспатися, не переїсти і, звичайно, легкого і приємного головокружіння на ранок. Миру всім нам. І давайте пам’ятати, що любити Україну означає любити всіх українців, у якому б куточку нашої країни вони б не народились», – казав дійсний  президент України Володимир Зеленський у своєму новорічному зверненні

Реальність. І мав рацію в деяких речах (як і багато президентів до нього). Минуло всього чотири місяці 2020 року, а вже голова йде обертом. А всім нам дійсно варто в першу чергу побажати одне одному здоров’я та зробити все, щоб хворіло якомога менше людей. 

Найцiкавiше на сайтi

Колосальна цифра: інформаційне ожиріння, діджитал залежність та як з цим вижити

АвторНадя Перевізник
14 Листопада 2019

В еру шаленого розвитку цифрових технологій складно не спокуситися та не втекти від реальності у більш привабливі та функціональні віртуальні світи. Але чи це панацея від всіх життєвих складнощів? Фахівчиня з комунікацій та психологиня за освітою Надя Перевізник спеціально для Platfor.ma написала колонку про цифрову залежність, інформаційне ожиріння, вплив технологій на людство, і запросила на воркшоп про те, як з усім цим жити.

Надя Перевізник

6 годин і раз у 10 хвилин. Саме стільки пересічний житель планети проводить часу онлайн, а підлітки перевіряють соцмережі раз у 10 хвилин. Лінки та аналіз цієї статистики будуть далі – аби ви не відволікалися від тексту.

Якщо ви читаєте цю колонку, з великою ймовірністю належите до креативного класу, медіасередовища і «гуманітарії» за освітою, як і я. Принаймні, такий основний профіль аудиторії Platfor.ma. Більшість свого робочого дня ми фактично офіційно проводимо онлайн, працюючи з інформацією та спілкуючись в чатах. І якщо запитати – скільки часу проводимо там, ми скажемо «пару годин».

Однак мабуть багатьох вразив скрінінг екранного часу, який з’явився у мобільних рік тому, де видно ці вражаючі 4-8 годин у мережі щодня. Тобто, більшість активного дня. Що, власне, підтверджено і серйозними дослідженнями: середня щоденна тривалість перебування в інтернеті жителя планети – 6 годин 42 хвилини, звіт Digital in 2019, We Are Social & Hootsuite.

Факт чи фейк: як відрізнити правду від брехні у скаженому потоці новин

АвторАнна Ляшенко
11 Грудня 2018

Чи правда, що станція метро «Арсенальна» – найглибша у світі? Чи казав Порошенко, що молитва впливає на реформи в Україні? 53% українців вважають, що можуть відрізнити правду від фейку. А чи зможете ви? Студія онлайн-освіти EdEra та аналітична платформа VOXUkraine розробили онлайн-курс «Фактчек: Довіряй-перевіряй», а керівниця відділу інновацій в EdEra Анна Ляшенко спеціально для Platfor.ma раз і назавжди роз’яснює, як відрізнити правду від брехні.

Чи справді фейки – скрізь?

Що поширюється швидше: правда чи брехня? У 2018 році журнал Science опублікував дослідження щодо поширення правдивої та неправдивої інформації. Йшлося про 126 тис. історій, які понад 4,5 млн разів публікувалися у Твіттері за 2006-2017 роки.  Виявилося, що неправдива інформація поширювалася швидше, ніж правдива. Чим оригінальнішою та емоційнішою була новина, тим охочіше ділилися нею користувачі.

Відрізнялися навіть спектри емоцій. Неправдиві та популярні новини зазвичай викликали здивування, страх та огиду. Правдиві та менш популярні – очікування, радість, довіру або смуток.

Фейки існують споконвіків. Але особливу увагу дослідників вони привернули у 2016 році під час виборів президента США. Згідно з дослідженням, під час цієї виборчої кампанії кожен четвертий американець заходив на сайти із фейковими новинами, а спростування неправдивих новин майже ніколи не досягали своєї мети.

Тоді американські фейкові новини досягли тисяч американських виборців. А отже, потенційно вплинули на їхню точку зору та на результати виборів загалом. Тобто фейки можуть завдавати шкоди, якщо їхня мета – маніпулювати думкою людей.

В тому ж 2016 Оксфордський словник англійської мови проголосив слово «пост-правда» (post-truth) словом року. Адже тоді в пресі часто йшлося про політику пост-правди, яка звертається до емоцій та особистих переконань, а не до об’єктивних фактів. Фейки та ігнорування об’єктивних фактів – це частина політики пост-правди.

Водночас фейки бувають невинними. Наприклад, UAReview в Україні – це гумористичний ресурс, який навмисне публікує фейкові новини. Але їхня мета – гумор, а не вплив на думку аудиторії.

Як боротися з фейками?

Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. Наприклад, ще в 2003 році в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні. На сайті є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.

Є в США і фактчекінг-сайти, які спростовують міфи про американську культуру – наприклад, snopes.com та TruthOrFiction.com.

Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин. Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check. Наразі там публікують матеріали, які викривають неправдиві новини. Сайт регулярно оновлюється, а матеріали не лише спростовують фейки, а й пояснюють різні аспекти політики. Зокрема – нюанси Брекзиту.

Французькі ЗМІ навіть розробили інструмент для перевірки фактів. Так у базі сайтів Les Décodeurs можна перевірити надійність джерела – чи часто сайт поширює недостовірну інформацію. На жаль, верифікація працює тільки французькою мовою.

Ресурси з перевірки інформації існують у багатьох країнах. З їхнім переліком можна ознайомитися за посиланням.

В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. Нещодавно проект опублікував звіт за 2014-2017 роки, протягом яких було проаналізовано і спростовано 919 неправдивих повідомлень. При цьому 85 зі 178 джерел поширення фейкових новин про Україну – російські ЗМІ. А VoxCheck – фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».

Фейк-контроль: головний експериментатор світу Уба Батлер про те, як обдурити всіх

Наприкінці вересня у Львові пройшла найбільша техконференція України IT Arena. Одним із хедлайнерів цього року став Уба Батлер – майстер фейків, експериментатор та популярний пранкер із Лондона. Він розповів про власні кейси, а потім Platfor.ma зустрілася з ним особисто і спитала, як йому це все вдається.

Медійний шлях Батлера почався в 2015 році у співпраці з журналом Vice, для якого він писав статті, а потім знімав короткометражні фільми. Але славу і ворогів йому приніс перший гучний експеримент – фейковий ресторан, який став №1 на TripAdvisor.

Ця історія стала вірусним хітом у соцмережах і сколихнула весь світ, який вже активно боровся з фейковою інформацією. На 2017 рік 18 190 лондонських ресторанів було зареєстровано на сайті для мандрівників TripAdvisor. Заклад, який створив Уба і якого фізично не існує, всього за 6 місяців перебрався на перше місце.

Колись давно британець заробляв тим, що залишав фейкові відгуки на TripAdvisor та отримував $10 за одну публікацію. Але цей досвід дав усвідомлення, що багато інформації на сайті – суцільна брехня, крім самого факту існування закладу. Тоді Уба подумав: «А що, якщо вигадати і його?». 

Батлер купив новий телефон і обрав назву The Shed at Dulwich («Сарай у Дульвічі») – це фактично про заднє подвір’я будиночку, в якому жив хлопець. Далі він створив сайт і наповнив його соковитими фотографіями їжі, головними інгредієнтами якої насправді були піна для гоління, таблетки для посудомийної машини, нога самого журналіста та правильний ракурс. Вигадав меню, завдяки якому можна було замовити не страву, а враження.

PornHub, Burger King, Бенксі: креативні кейси епохи коронавірусу

Вміння адаптуватися та правильно реагувати на зміни – одна з найважливіших якостей сучасної людини. Під час епідемії коронавірусу та епохи самоізоляції бренди, організації, митці, креативники, рекламні агенції та звичайні люди не падають духом і різними методами щосили вигукують: «Разом поборемо!». Platfor.ma зібрала креативні, сміливі, а іноді й геніальні кейси зі всього світу, повз які соромно пройти.

Маркетингова компанія Pattern89 за допомогою штучного інтелекту проаналізувала рекламний ринок після оголошення карантину. Вдалося зробити такі висновки:

– у соцмережах стало на 27,4% менше зображень і відео з людьми, які обіймаються, цілуються, тримаються за руки, тиснуть руки або торкаються одне одного – соціальне дистанціювання дісталося й сюди. Замість цього маркетологи стали частіше використовувати фото, де в кадрі знаходиться тільки одна людина, або ж безпосередньо зображення самого продукту;

– у рекламі стало в 6 разів більше зображень і відео з миттям рук, а також збільшилася кількість віжуалів з зображенням води та бризок;

– у 4 рази збільшилася кількість заголовків і текстів, в яких згадуються спорт і фітнес;

– використання зображень, пов’язаних з подорожами, зменшилося на 8%;

– електроніка з’являється в 39% оголошень у соцмережах. Експерти пов’язують це не тільки з просуванням цих продуктів, а й з підвищеною залежністю від гаджетів в період пандемії.

Можна зробити висновок, що прогресивний світ реклами дуже швидко відреагував на складнощі та адаптувався до нових умов. Але це тільки сухі дані, а от креативні кроки, які вигадали бренди зі всього світу, щоб підтримати людство та показати себе – набагато цікавіші.

1. Легендарний сервіс Pornhub запустив жартівливий сайт ScrubHub з еротичними, сміливими та, безумовно, вологими відео з миттям рук. Дуже гаряче, тільки якщо комунальники водопостачання не відключили. Збуджує фантазію та нагадує про особисту гігієну.

2. Відомі світові видання через обкладинки надають свій візуальний коментар щодо коронавірусних подій. Хтось звертає увагу на соціальне дистанціювання, хтось робить фешн-знімок з людиною у захисному костюмі, хтось малює ілюстрацію про лікарів, а хтось і зовсім нічого не зображує на обкладинці, щоб підтримати медпрацівників і сказати: «Немає нічого важливішого за те, що зараз коїться у світі». Серед ентузіастів Guardian Weekly, GQ, Vogue, Vanity Fair, The New Yorker, Prestige Magazine, Newsweek, New York Magazine, Telerama.

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от Vanity Fair (@vanityfair)

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от The New Yorker (@newyorkermag)

 
 
 
 
 
Посмотреть эту публикацию в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Публикация от Andrew Stocks (@pieshopdesigns)