Оксана Стич закінчила аспірантуру з аналітичної геохімії й працювала в Державному гемологічному центрі України. У 2020-му вона стала співзасновницею проєкту Meteorytyka, який вже кілька років займається популяризацією метеоритів та їхнім продажем. Сьогодні у Meteorytyka — найбільша приватна колекція в Україні, куди входять в тому числі експонати, що колись впали на території нашої країни й були повернені з-за кордону. Platfor.ma поговорила з Оксаною про те, які найцікавіші метеорити є в Україні, чи пов’язаний український кратер із загибеллю динозаврів та який найдивніший міф на цю тему.
Чому ви взагалі вирішили вивчати метеорити? Чому саме ця тема?
Тут, мабуть, одразу варто сказати, що я зараз не займаюся конкретно науковою роботою, дослідженнями. Я все ще співпрацюю з лабораторіями щодо експертиз метеоритів та отримання на них дослідних висновків, але вже як підприємець.
Загалом я навчалася в КНУ імені Тараса Шевченка за спеціалізацією геохімія. З 2012 року почала цікавитись метеоритами, була можливість досліджувати у лабораторії Інституту геології зразки Кампо-дель-Сьело (великий метеорит, що 5-6 тис. років тому впав у Аргентині. — Platfor.ma), ставало все цікавіше. Потім почала працювати на різних виставках у Києві, розповідаючи про метеорити та продаючи їх. А на початку 2020-го року зрозуміла, що хочу зайнятись власною справою — і метеорити стали очевидним вибором. Тоді ж разом з колегою Дмитром Пилипенком ми й заснували проєкт Meteorytyka — проєкт про популяризацію метеоритів в Україні, продаж метеоритів та виробів з них. Тобто з метеоритами працюю понад 10 років, повноцінно ж окремим проєктом ми стали у 2020-му.
Можливо, для вас деякі питання будуть дещо дурнуваті, та все ж. Який метеорит, що впав в Україні, для вас особисто найцікавіший?
Та ні, це хороше питання. Мабуть, для мене це Юртук — 2 квітня 1936 року у нього було спостережуване падіння. Цей метеорит впав на село, яке раніше так і називалося — Юртук, зараз це Кавунівка Запорізької області. І не просто на село — він навіть пробив черепицю в одному з будинків, а підняли його самі свідки цих подій. Плюс цікаво, що Юртук вважається уламком астероїда Веста — одного з найбільших в поясі астероїдів.
Цей зразок дуже рідкісний, він належить до так званих HED-метеоритів, їх всього 5% від загальної кількості. Тому вони й дуже дорогі, десь від $100 за грам (тут можна почитати історію сучасних пошуків Юртука та його свідків. — Platfor.ma).
А якщо брати не метеорит, а кратер від падіння, який в Україні найцікавіший?
Перший, про який я взагалі дізналася — це Бовтиський. Він утворився десь 65,5-66 млн р. тому. Я б хотіла побачити рештки об’єкта, який його спричинив, але, на жаль, він через давність на понад 200 метрів перекритий осадовими породами, і зразки є тільки у вигляді матеріалу зі свердловин.
Бовтиський — це ж найбільший кратер в Україні. Це взагалі серйозна подія була для історії Землі, як планета відчула це падіння?
Так, він близько 24 км у діаметрі. Коли у 1963-му його відкрили, то спочатку подумали, що це взагалі древній вулкан, і тільки пізніше висунули гіпотезу, що Бовтиська западина — це астроблема (так називають структури на поверхні планети, що утворилися внаслідок падіння космічних об’єктів. — Platfor.ma). І дійсно далі зрозуміли, що є всі ознаки вибухового метеоритного кратера.
А щодо впливу на середовище, то зазвичай розраховується кількість енергії, яка виділяється при зіткненні. Дослідники з’ясували, що розміри об’єкта, який утворив структуру 24 км в діаметрі, мали бути приблизно 2,5 км. А далі все непросто. Хтось каже, що це була подія регіонального характеру й називають число у 100 тис. кв. км взаємодії в результаті землетрусу і викидів газопилових матеріалів та розкидання уламків після зіткнення. Інші стверджують, що це все ж була подія глобального масштабу.
Я так розумію, що ваше питання пов’язане з кратером Чиксулуб (знаходиться на півострові Юкатан у Мексиці. Вважається, що падіння саме цього об’єкту 66 млн р. тому могло призвести до масового вимирання видів, в тому числі динозаврів. — Platfor.ma). Чи ці два явища зв’язані, чи ні — це все ще величезне питання. Тому що вік утворення і Чиксулубу, і Бовтиської западини знаходиться на межі похибки один з одним.
Одні вчені кажуть, що вони дійсно утворилися одночасно, інші заперечують і стверджують, що Бовтиське явище сталося раніше, а на біоту глобально вплинув саме Чиксулуб. Однозначної відповіді тут немає, але останні дослідження все ж більше схиляються до другої точку зору (Чиксулуб та його потенційний вплив на планету стали настільки важливим культурним явищем, що якщо загуглити цю назву, по екрану пролітає метеорит. — Platfor.ma).
Тобто все ж наш Бовтиський метеорит динозаврів не вбивав і не добивав?
Не була присутня при падінні, тому стовідсотково сказати не можу. Але це точно було надзвичайно важливе регіональне явище і, можливо, глобальне. Як ми вже говорили, вчені допускають гіпотези, де час Бовтиського та Чиксулубського один, є гіпотези, що все-таки він відрізняється. Річ у тім, що для розрахунку тих чи інших геологічних подій частіше оперують значеннями в мільйони років, тому 2-5 тис. років різниці часу утворення Бовтиського кратера стосовно кратера Чиксулуб — це в межах похибки й однозначної відповіді на даний час немає.
До речі про мільйони років. В Україні знайшли всього 45 метеоритів — якось не надто вражає, враховуючи, що падали вони сотні мільйонів років. Це їх просто нормально і не шукали чи є інші причини?
За типом падіння метеорити поділяють на такі, де було зафіксоване саме падіння і на знахідки, тобто коли падіння не спостерігалось та метеорити відшукують за допомогою металодетекторів чи інших пристроїв. До речі, більшість знахідок це залізні метеорити, бо їх легше відрізнити від земних гірських порід. При цьому все одно більшість встановлених метеоритів — кам’яні.
Після знаходження «потенційних» метеоритів їх приналежність саме до позаземних об’єктів встановлюється в лабораторних умовах за дослідженнями хімічного складу, структурно-текстурних особливостей та інших ознак речовини.
Метеорити, якими зараз оперують у світі, відносно молоді — вони впали на Землю тисячі років тому. Один із найдавніших — Кампо-дель-Сьело, він випав потужним залізним дощем близько 6 тис. р. тому на території Аргентини. Є дані, що його почали збирати ще конкістадори у 1576 році, що з нього нібито навіть робили зброю. І досі десь щось викопують. А перші згадки в літописах про зафіксовані падіння метеоритів — їх раніше називали ще аеролітами, тобто повітряними каменями — це 1492 рік, падіння у Франції, більш ранніх записів на цей час не встановлено.
Якщо говорити саме про Україну, то перші записи про падіння у нас — це починаючи з 1750-го року. Тут ви праві, що, відповідно до Міжнародного метеоритного товариства, на нашій території офіційно зареєстровано лише 45 метеоритів. Але при цьому заведено вважати, що у нас близько 50 об’єктів — просто не всі з них проходять офіційну процедуру реєстрації.
Є метеорити, які не в Україні, проте є українськими та знаходяться в міжнародному переліку. Наприклад, метеорит Ленінскоє. Це знахідка 2019 року на Керченському півострові в Криму. Тут така історія, що його знайшли кримчани, далі викупили росіяни й хотіли при процедурі реєстрації записати саме як російський. Але Метеоритне товариство їм відмовило. Тоді росіяни образилися і демонстративно назвали зразок Ленінскоє. Назва метеорита найчастіше пов’язана з місцем його падіння, беруть прив’язку до найближчих населених пунктів. Якщо подивитися карту, Ленінскоє там дійсно недалеко, але можна було б і щось інше обрати. Але хай там як, в міжнародному каталозі цей об’єкт з чіткою прив’язкою: Крим, Україна.
Загалом метеорити найпростіше знаходити в пустелях — Атакама, Сахара, Антарктида, бо вони там просто відрізняються від поверхні за формою і кольором. А в Україні більшість — це все ж не знахідки, а зафіксовані падіння. Плюс у нас зміни пір року, то сніг, то сонце, все заростає, вивітрювання, ерозія — і знайти непросто, і руйнуються метеорити в подібних кліматичних умовах швидше.
Якщо глянути на карту наших метеоритних кратерів, то вони всі в центральній частині України. Це чому так?
Взагалі ситуація з пошуком астроблем швидко змінилася, коли стало відомо, що вони можуть бути джерелом імпактних алмазів (тобто утворених внаслідок різкого зростання тиску, наприклад, падіння великого космічного об’єкту. — Platfor.ma). Після цього всі стали цікавитися, чи є у нас подібні структури. Одразу у 70-80-х роках з’явилися гроші, щоб бурити Український кристалічний щит і, відповідно, там і знайшли астроблеми. Імпактні алмази, до речі, теж знайшли.
До того ж кратери краще зберігаються на стабільних геологічних структурах, як-от нашому кристалічному щиті. А там, де відбувалися різноманітні зміни, вони зазвичай вже заховані в товщі.
За міжнародною базою даних, у нас вісім астроблем. Але все ще зберігається вірогідність відкриття нових. Можливо, вони будуть і не на Українському кристалічному щиті.
Може виникнути враження, ніби ми «велика метеоритна держава». Бовтиський кратер може бути від метеорита, що вплинув на загибель динозаврів по всій Землі. Метеорит Княгиня нібито надихнув Дарвіна та інших на розвиток теорії панспермії, а на місце падіння сам Жюль Верн приїжджав. Що ви про це думаєте?
Мені подобається формулювання «велика метеоритна держава». А що саме ви в нього вкладаєте?
Умовно, у нас багато або важливих локацій, пов’язаних з метеоритами, або історій про них же. Чи все це більше про міфи?
Ну, щодо пунктів, які ви назвали, то все це правда. Наприклад, Княгиня, на той момент — це найбільший зафіксований метеоритний дощ в Європі. Новини про це були дійсно усюди. Плюс він вибухнув у повітрі й фрагментів було багато, а найбільший з них важить близько 280 кг. Він, щоправда, розколовся при контакті з поверхнею на три, тепер виставлений у Відні в знаменитому Музеї природознавства.
Княгиню реально досліджували, а німець Отто Ган стверджував, що знайшов там шматки позаземних коралів, паразитів, рослин. Цими результатами він поділився з Чарльзом Дарвіном. Вони листувалися щодо цих досліджень, Дарвін подивився фото включень у Княгині та погодився з висновками Отто Гана. і зауважив — той, можливо, на порозі доведення того, що життя на Землю було занесене з космосу. Це було б одним із найбільших відкриттів за всю історію людства, відповідно був величезний інтерес. Жюль Верн таке пропустити не міг, тому приїхав на Закарпаття, щоб своїми очима побачити місце падіння.
Щоправда, подальші дослідження Княгині спростували всі ці дані про позаземні організми на ній. Але робота Отто Гана, його публікації на цю тему, як і його листування з Дарвіном в будь-якому випадку зробило величезний внесок в теорію панспермії.
Чи є офіційно визнаний найцікавіший метеорит або кратер у світі?
Щодо кратера — мабуть, Аризонський, відомий як Кратер каньйону Диявола (Canyon Diablo Crater). Він став еталоном, тут навіть пояснювати не треба, треба просто глянути.
Щодо метеоритів — наука полює за тими об’єктами, що можуть нести реліктову речовину. Тобто таку, що була ще до появи Сонячної системи, віком понад 5 млрд років. Ще цікаві екземпляри, які можуть містити ознаки органіки. Найвідомішими метеоритами, за допомогою яких намагаються знайти позаземне життя, є Мерчисон, Альенде, інші вуглисті хондрити.
Після місій на Марс та Місяць стали точно відомі дані щодо особливостей порід цих космічних об’єктів. Це дало змогу провести порівняння з раніше знайденими метеоритами на Землі, походження яких було або невстановленим або теоретично допускалось можливим з цих об’єктів. Після отримання місіями точних даних було надійно встановлено, що деякі з метеоритів, знайдених на Землі, дійсно походять з Місяця та Марсу.
Тобто щось врізалося в Марс і Місяць, вибивало звідти шматки, а вони врешті падали на Землю?
Так, вони бомбардувалися, вибивалися фрагменти, які врешті й до нас долетіли.
А є метеорити, про які наука досі мало що розуміє, метеорити-загадки?
Тут можна, мабуть, згадати, що кілька років тому обговорювали метеорит, який нібито походив не з астероїда, а з комети. Однак, здається, це більше були розмови, підтверджених наукових досліджень я не бачила. А з останнього — що нібито є метеорити з Венери, однак тут теж на цей момент мало що зрозуміло. Тобто точних наукових підтверджень цій інформації немає.
Кілька місяців тому над Києвом було якесь яскраве сяйво, і тоді оголосили, що це був метеор. Що ви про це можете сказати?
Коли це сталося, я все пропустила і потім телефонувала просто всім підряд, щоб дізнатися деталі події. В новинах це подавали як метеор чи болід. Метеор — це в науці опис явища, тобто згоряння при проходженні атмосфери, наприклад, дрібних космічних об’єктів чи уламків супутника. Для того, що було над Києвом, краще вживати термін болід — так називають дуже яскраві об’єкти, які було б видно і вночі, і вдень.
Щодо того явища, то й українські геологи, й закордонні колеги в основному сходяться, що це було все ж падіння метеорита. За розрахунками, воно відбулося десь у районі Фастова. Наскільки мені відомо, пошуки результатів не принесли, принаймні поки що.
До речі, після цього нібито його рештки продавали онлайн. Це правда може бути той самий об’єкт чи навіть по фото це щось інше?
На OLX часто з’являються метеорити. Справжні серед них дійсно зустрічаються, хоч їх і небагато. У цьому випадку це була тільки справа часу, коли на такому помітному об’єкті спробують заробити.
По фото видно, що людина спокійно тримає на долоні близько 5-7 фрагментів, тобто зразки легкі, а значить і щільність невелика. Блиск восковий, ближче навіть до скляного. Маленькі вибоїни по всій поверхні викликають питання. Точно сказати назву об’єктів без лабораторії неможливо, але це не метеорит. Більше схоже на вулканічні утворення чи на тектити (скло, що утворилося внаслідок удару великих метеоритів об поверхню Землі) групи індошенітів. Але індошеніти знаходять в Індонезії, Індокитаї, частині Австралії й т.д. Ніяк не під Фастовом. В будь-якому випадку, це не метеорит.
А який найдивніший міф про метеорити ви зустрічали?
Найпопулярніший міф — це що вони радіоактивні. В більшості це все походить з кінематографа. Наприклад, ми всі знаємо про криптоніт, що прилетів на Землю, та Супермена, єдиною слабкістю якого він був. Або з науково-фантастичної літератури, де історія про вплив об’єктів з космосу на організм часто пояснюється ефектно. Та це дійсно більше про міфи, насправді ж з наукової точки зору такі об’єкти не можуть нести загрозу. Вони проходять настільки довгий шлях формування та знаходження у космосі, що навіть якщо й були б радіоактивними, то всі періоди розпаду давно закінчилися.
Часто люди, знаходячи «дивні» камені й думаючи, що це метеорит, підіймають насправді шлаки, тобто якісь промислові викиди. Їх дуже багато, і зазвичай, навіть якщо це знахідки в полі чи лісопосадці, добре було б перевірити, чи раніше там не було промислових підприємств та відповідно чи не може це бути відходом з давно покинутого об’єкта. Тому що якраз шлаки й можуть бути радіоактивними. Трапляються і знахідки давнього заліза незрозумілих форм, що насправді є фрагментами зброї з попередніх війн. Тобто все це разом — кіно, фантастика і шлаки — створюють міф про таку небезпеку метеоритів.
Загроза для людини дійсно може бути у вигляді алергічних проявів на залізо-нікелевий сплав — це основа хімічного складу групи залізних метеоритів. Як, наприклад, у деяких є алергічні реакції на сплави срібла чи золота. Зазвичай люди знають про подібну особливість свого організму і тоді так, дійсно, краще бути обережними з залізними чи залізокам’яними метеоритами. Хоч все ще залишається можливість мати кам’яний метеорит чи прикрасу з нього.
Ви самі продаєте метеорити й прикраси з них — а де ви їх взагалі офіційно берете, особливо ті, що впали в інших країнах тисячі років тому?
Ми співпрацюємо з так званими пошуковими метеоритчиками — це люди, які професійно займаються пошуками по всьому світу. Це може бути як похід по гарячих слідах після падіння метеорита, так і пошуки в місцях древніх падінь. Або в пустелях, де такі об’єкти добре відрізняються на фоні природи і їх легше знайти.
Також у світі існують метеоритні виставки, куди з’їжджаються й аматори, і метеоритні хантери та дилери з усього світу. Вони подібні до спеціалізованих виставок, як, наприклад, велика ЮвелірЕкспо у нас, де можна купити напівдорогоцінне чи дорогоцінне каміння, готові вироби.
Наскільки нам відомо, наш проєкт має найбільшу приватну колекцію метеоритів в Україні. Зараз в ній 11 об’єктів з території нашої держави, в тому числі й 7 метеоритів. В основному ми повертали їх з-за кордону. Ми показуємо колекцію на виставках, останній раз вона їздила на декілька тижнів в Харків — це ще перед повномасштабною війною.
Якщо помріяти, що метеоритна історія і сучасність можуть дати Україні? Це туризм, якісь проєкти, практичне застосування наукових відкриттів, щось ще?
Туризм — точно. В Україні навіть є екскурсії на Іллінецький кратер. Щодо досліджень — у нас дійсно багато матеріалу, з точки зору науки вивченням метеоритів в основному займається Комітет по метеоритах НАН. Вони ж і офіційний представницький орган, що веде дослідження та проводить офіційну реєстрацію. Якщо вам здається, що ви знайшли позаземний об’єкт і хотіли б перевірити знахідку, потрібно звернутися до них. Або можете надсилати інформацію нам, якщо будемо бачити, що дійсно є ймовірність, що ви знайшли метеорит — зорієнтуємо, як краще далі розібратися і провести лабораторні дослідження.
В Україні є як метеоритні колекціонери, так і ті, хто цікавиться темою космосу, або просто ті, кому подобаються вироби для декору чи прикраси з матеріалу, якому мільярди років та які мають позапланетне походження.
А в цілому найчастіше питання, яке можна почути в нашій сфері: «Це правда метеорит? Та не може бути». Було б добре, щоб у нас велась більш просвітницька робота щодо цієї теми. Тоді метеоритів, можливо, у нас знаходили б більше.