Маршрути тижня | 9-15 квітня

АвторPlatfor.ma
10 Квітня 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них. Ць­ого ра­зу ми радимо вийти на марш за науку, проїхатися велосипедом на роботу, посидіти за дзеркальним столом у ролі знавця, випити багацько кави та навіть побувати на концерті Ніка Кейва.

 

Концерт від музикантів Sed Contra Ensemble

Можливість послухати незвичайну музику в центрі сучасного мистецтва випадає не кожного дня. Тим паче, що на цей захід ви витратите хіба що час і трішки фізичних зусиль, адже аплодувати прийдеться багато. В рамках виставки номінантів премії PinchukArtCentre виконавці-композитори ансамблю Sed Contra Ensemble представлять щось фантастичне – неординарні форми музичного мислення, комбінацію експериментів з електроакустичними та імпровізаційними проектами.

Коли: 11 квітня, середа

Де: PinchukArtCentre

Ціна питання: вхід вільний, але потрібна реєстрація

 

Кіноконцерт Distant Sky: Nick Cave and the Bad Seeds  

Для тих, хто не зміг потрапити на тріумфальній виступ Ніка Кейва та його гурту в Копенгагені у жовтні минулого року, – є вихід. Ви маєте можливість побачити запис концерту на великому екрані, підспівувати на весь кінозал, несамовито підкидати попкорн у повітря та кричати щось на кшталт «Нік, я люблю тебе!» або «Даєш рок!». Візьміть для нас кіноавтограф, будь ласка.

Коли: 12 квітня, четвер

Де: кінотеатри «Україна», «Київ», «Планета Кіно»

Ціна питання: 150 грн

 

Liminal edition: відкриття виставки молодих львівських художників

Якщо ви вважаєте, що у вашому житті часто трапляються ситуації з розряду «не може такого бути», то не сумуйте, а додайте до свого списку ще одну – наприклад, відвідайте виставку проекту львівських молодих художників Liminal edition. В експозиції презентовано фотографії та відео, які зображують моменти руху, виявляють конфліктні й абсурдні ситуації у часи соціальних потрясінь. Роботи, представлені на виставці, були створені в різний час і з різними мотивами, тому думка «все одне й теж» точно не стане партнером вашого вечора.

Коли: 12 квітня, четвер

Де: Port creative hub

Ціна питання: за реєстрацією

 

Тиждень австрійського кіно 2018

«Гідні фільми зараз знімають тільки в Америці», – скаже хтось. «Щоооо?», – пролунає у відповідь від організаторів Тижня австрійського кіно, Австрійського культурного форуму та компанії Arthouse Traffic. Вони точно можуть посперечатися з цим, адже цього року жадають показати українському суспільству три повнометражних фільми, зокрема драму «Січень» україно-австрійського виробництва та програму короткометражок. Фільми демонструються мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Коли: 12-15 квітня, четвер-неділя

Де: кінотеатр «Київ»

Ціна питання: 90 грн

 

Велосипедом на роботу  

Як не стояти годинами в заторах по дорозі на роботу, зробити повітря трохи чистішим, зайнятися фізичною активністю та в цілому вже зранку зарядитися відмінним настроєм? Відповідь знає Асоціація велосипедистів Києва, адже рано в п’ятницю вони радо вас зустрінуть, нагодують смачним сніданком з кавою, проведуть конкурс на кращий діловий костюм та покажуть найзручніший велосипедний шлях до роботи для кожного району. Можливо, саме такий початок дня стане вашою корисною звичкою, адже, як говорять організатори флешмобу, їзда на велосипеді не лише збільшує рівень гормонів щастя, підвищує життєвий тонус й продуктивність, але й покращує якість життя людей у місті.

Коли: 13 квітня, п’ятниця

Де: Майдан Незалежності

Ціна питання: безкоштовно

 

TEDxKyivLive 2018

Дивувати, вражати, захоплювати та одночасно вчити – це обіцянка, якої конференція TED дотримується кожного разу. І якщо у вас є бажання, але не має можливості купити квиточки до Ванкувера та потрапити на 11-ту сесію глобального TED: «What matters», то треба підключати уяву та йти на пряму трансляцію мовою оригіналу. А потім, коли ви відсмакуєте почуте та побачене, зможете з новими знайомими подискутувати на теми, які відкрили відповідачі, та обговорити, куди рухається світ і яке наше місце в ньому.

Коли: 14 квітня, субота

Де: Fedoriv hub

Ціна питання: 350 грн

 

Марш за науку

Народу тільки й подавай, що хліба, видовищ і досягнень в науці! І правильно, адже саме вчені зможуть врятувати наш світ від епідемій, катастрофічних змін клімату та метеорита, якщо той раптом вирішить відвідати Землю. Якщо ви теж вважаєте, що Україна здатна на солідніші досягнення, ніж найбільший вареник у світі, то організатори події запрошують вас приєднатися до тематичного маршу, яким пройдуть десятки тисяч вчених, популяризаторів науки та небайдужих громадян у сотнях міст світу. Тому що за мир, за працю, за науку!

Коли: 14 квітня, субота

Де: парк Шевченка

Ціна питання: безкоштовно

 

Вечір «Що? Де? Коли?» у телевізійному форматі

У дитинстві телевізійна гра «Що? Де? Коли?» здавалася нереально крутою і такою далекою та й досі викликає дитячий захват і якусь ностальгію. Цієї ж суботи ті, для кого звук дзиґи щось та значить, зможуть повернутися в минуле та навіть стати одним зі знавців. Це буде вечір у вечірніх сукнях та костюмах, де гравцям за круглим дзеркальним столом, одним з яких можете стати й ви, будуть задавати питання телеглядачі з різних міст та країн. Організатори обіцяють, що легко не буде, але захват, шоу, інтригу та, звичайно, чорний ящик – гарантують.

Коли: 14 квітня, субота

Де: коворкінг «Циферблат» (Київ)

Ціна питання: від 150 грн

 

Kyiv Coffee Festival vol. 4

Особливий вид наркотику з сильною залежністю – кава. Він настільки популярний і абсолютно легальний, що на його честь зробили спеціальний фестиваль, де кавові наркомани зможуть робити з чорним порошком те, що захочуть: палити, змішувати з водою, гріти в ложечці, втирати в ясна та таємно передавати один одному в пакетиках. Ніяких заборон, обмежень чи кавової поліції, тільки чистий кайф.

Коли: 14-15 квітня, субота-неділя

Де: Арт-завод «Платформа»

Ціна питання: 100 грн

 

АвторPlatfor.ma
10 Квітня 11:38
афіша
Найцiкавiше на сайтi

1218 гривен: как прожить месяц на минимальную зарплату

АвторЮрій Марченко
9 Жовтня 2014

Минимальная зарплата в Украине составляет 1218 грн. В 2014 году мне стало интересно, можно ли прожить месяц на эти деньги – и я решил проверить это на себе. Как мясоеду протянуть без мяса, что можно позволить себе на 39 грн в день и почему мопс питается лучше, чем главный редактор Platfor.ma – в первом материале об этом эксперименте.

Тридцатого сентября я проснулся и поел. Затем немного выждал и перекусил, после чего поел еще раз. Днем я пришел в редакцию, и не с пустыми руками – несколько видов роллов из ближайшего суши-бара и две большие пиццы обеспечили какой-никакой обед. Ближе к вечеру я немного покушал, а уже практически ночью плотно отужинал. Именно так я готовился к началу своего эксперимента, в рамках которого собираюсь месяц прожить на минимальную украинскую зарплату – 1218 грн.

Много это или мало? 1218 грн – это двести двадцать семь батонов марки «Киевский нарезанный». Или почти 25 кг куриных грудок. Шестьсот девять поездок на метро. Двадцать три бутылки Артемовского игристого вина. Около сорока процентов модели «Пальто серое в клетку» из магазина Zara. Впрочем, судя по моим расчетам, практически все это мне будет не по карману. Каждый день я могу тратить только по 39 грн и 29 копеек.

Я вешу 79 кг, живу в центре города и работаю в тридцати минутах ходьбы от дома – так что регулярных расходов на транспорт не предвидится. Что делать с коммунальными услугами – непонятно. В месяц мне нужно платить около 400 грн за свет и воду. Я и так не совсем представляю, как полноценно питаться, затрачивая по 13 грн на один прием пищи, и при этом не тратить деньги больше ни на что. А уж если еще и заплатить коммунальные, то я и вовсе рискую познакомиться с цингой ближе, чем хотелось бы. Решаю отложить этот вопрос. Вдруг в конце месяца я сорву куш в лотерею.

Зато сразу понятно, что в отдельный бюджет вне проекта нужно вывести моего мопса Агамемнона. Он создание странное, но вовсе не виноват в том, что и его хозяин не без странностей. К тому же Агамемнон не зарабатывает ничего, кроме лайков в Facebook, зато его корм, игрушки и пеленки отбирают в среднем по 600 грн ежемесячно. Такие затраты мне не по карману.

Вечером 30-го сентября я иду в супермаркет и начинаю заранее сорить деньгами из отложенных 1218 грн. Впрочем, советы друзей не проходят даром, и шопинг получается довольно мудрым. Ячневая и пшеничная крупы, килограмм картофеля, несколько морковок, капуста. Во фруктовом отделе обнаруживаются яблоки по 5 грн за килограмм. Выглядят они так, как будто есть их побрезговали даже червяки, но выбирать мне не приходится. В соседнем отделе нахожу две пачки макарон по цене одной. Обожаю акции. Особенно теперь.

Мясо мне не особенно по карману, но белок организму все равно нужен, поэтому я раскошеливаюсь на десяток яиц. В сумме все покупки обходятся мне в 57 грн. Не так уж много, учитывая целую кучу еды, лежащую на прилавке. Я настроен оптимистически.

Не пропускати рекламу: 12 українських роликів, які ви забули подивитися у 2017

5 Січня 2018

Перший тиждень нового року – час зазвичай дуже розслаблений. Але проблеми нікуди не ділися. Знущання над тваринами, гендерна дискримінація та жлобство – ось біди, які найбільше турбують молодих українських рекламістів. Із півтисячі робіт, знятих для фестивалю соціальної реклами Molodiya Festival у 2017-му, Platfor.ma визначила найпоказовіші теми і пропонує їх подивитись.

Дресура тварин у цирках відбувається за допомогою електроструму, побиття, штрикання списами тощо, а утримуються вони у тісних клітках, які фактично знерухомлюють живу істоту. Коли і якщо циркові утриманці доживають до «пенсійного» віку, то їх часто вбивають з міркувань фінансової доцільності. Зрештою сам факт утримання диких тварин в неволі та їх експлуатація з розважальною метою справедливо вважається явищем негуманним. Понад півсотні цивілізованих країн вже повністю відмовилися від використання диких або будь-яких тварин у цирках.

В Україні ж тільки у кількох областях заборонені пересувні цирки-шапіто, та й то закон регулярно порушується. Втім, покінчити із середньовічними розвагами можна просто: зменшити на них попит. Про це соцреклама Анастасії Тихої, Даші Урвачової та Євгенії Драч.

Домашні тварини губляться щодня, лише 10-15% з них повертаються додому, інші ж поповнюють лави безпритульних. Повернути улюбленця можна завдяки мікрочіпу з усією інформацією про нього, який безболісно вживлюється у тіло тварини.

У багатьох країнах електронна ідентифікація чотирилапих є обов’язковою, в інших ця процедура просто дуже популярна. З 2010 року в’їзд тварин без такого мікрочіпа в країни Євросоюзу заборонено. В Україні ця практика тільки починає впроваджуватися: в кінці минулого року у Львові безкоштовно прочіпували перші кілька тисяч собак. Соціальний ролик про відповідальне ставлення до домашніх улюбленців зняли young&hungry production.

Село в шоколаді: арт-хутір і еко-село як мрія створити дещо неймовірне

Неосело – це не про відновлення пам’яті чи реконструкцію будинків, а про переосмислення. Так говорять ті, що покидають своє звичне життя у місті і переїжджають у село, де прагнуть побудувати щось цілковито нове. Platfor.ma дослідила цей феномен і те, в чому різниця між різними видами таких незвичайних сіл.

В Україні є два типи неосіл: еко-села та мистецькі хутори. Їх часто плутають, але насправді це зовсім різні речі. Так, люди, які створюють еко-поселення, повністю відмовляються від благ цивілізації: живуть у хатах-мазанках, не користуються електрикою та інтернетом.

Натомість «Обирок» на Чернігівщині, «Гойч» на Житомирщині, «Дідова хатчина» та «Хата-майстерня» на Косівщині, «Хрулі-на-Сулі» та «Баранівка» на Полтавщині – це арт-хутори, засновники яких намагаються створити нове культурне середовище: запрошують митців, проводять фестивалі, соціальні, екологічні проекти. Вони не відмовляються від комфортного життя, а творять альтернативне село як творчий осередок.

Мистецький хутір зазвичай починається з однієї хати, яку викуповують у власника. Згодом, якщо проект розвивається, біля хати добудовують гостели, місця для худоби, сарай для зберігання господарських речей, читальні, майстерні. Зазвичай там постійно живе щонайменше одна людина, яка доглядає за хутором. Інші учасники та учасниці ініціативи можуть їздити до міста на роботу, а на вихідні повертатись у село.

Зазвичай спочатку кошти для облаштування арт-хуторів засновники беруть із власної кишені або отримують грант. Часто проекти таких хуторів згортаються саме через фінансові проблеми. Однак головною причиною невдач є непорозуміння між людьми.

Громадський активіст Валентин Бондаренко заснував арт-хутір «Баранівку» у 2010 році, коли шукав місце для проведення різних культурних та освітніх проектів. Назвав хутір «Будинком гарних людей»: активних, творчих, без поганих звичок. Допомагала облаштовувати місце в Баранівці організація Foundations for Freedom. Однак через два роки порозуміння між людьми, що творили проект, було втрачене, і він почав занепадати. Валентин покинув хутір.

Техноетика: секс із роботом – це зрада?

Технології розвиваються надзвичайно швидко – близький час, коли «Чорне дзеркало» стане збіркою правил з етикету та посібником із виживання, а штучний інтелект – невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Тому сьогодні ми запускаємо нову рубрику «Техноетика», в якій за допомогою фахівців будемо розв’язувати етичні питання епохи технологій. В першому випуску – думки про те, чи є зрадою близкість із сучасними технологічними секс-ляльками.

 

Юрій Вольних, психіатр, психоаналітик, президент психоаналітичної асоціації «Groupe du Champ freudien-Ukraine»

Загалом, секс-ляльки – роботи, андроїди – це просто вдосконалені сексуальні девайси. Незалежно від схожості з людиною, навіть якщо вони її точна копія, це всього лише втілення чоловічих або жіночих фантазій у реальності. Це об’єкт – предмет, а не одухотворена істота, не суб’єкт. Секс-лялька – підміна, заміщення реальної людини, без історії, бажання і пристрасті. Вони тільки допомагають втілити в життя сексуальні фантазії або урізноманітнити відчуття – без небезпеки завдати шкоди реальній людині.

У сучасному світі не зменшується кількість сексуальних насильств або домагань до жінок. Кожна друга ставала жертвою такого ставлення у житті. Доступні секс-андроїди можуть знизити ризик насильства серед особистостей з сексуальними перверсіями. До того ж така секс-лялька може бути тимчасовим замінником сексуального об’єкта, наприклад, на час розлуки. На період сексуальної деривації партнер може скористатися її послугами, а не шукати пригод на стороні

Або ж секс «утрьох» з постійним партнером не буде травматичним і не вважатиметься зрадою. Інша справа, якщо один із партнерів повністю віддав перевагу секс-андроїду, а не реальній людині. Але це вже з розряду психічної патології.

 

Ольга Маслова, кандидатка біологічних наук, співзасновниця освітнього проекту Nobilitet

Дуже важко чітко відповісти, чи можна вважати такі «стосунки» зрадою. Так само важко, як і оцінювати, чи є зрадою самозадоволення, яке еволюційно з’явилось дуже давно, перегляд порно, віртуальне інтимне спілкування тощо. З приводу порно та вірту, щоправда, все ж є зачіпки для пошуку зради, адже ми так чи інакше комунікуємо з іншою людиною: у випадку порно – однобічно, а при віртуальному спілкуванні ще й отримуємо відповідь. Може відбуватись так звана емоційна зрада, коли без фізичного контакту думки людини зайняті іншим об’єктом, а не партнером – а, отже, партнер не зможе принести стільки ж задоволення, як раніше.