Маршрути тижня | 26 лютого – 4 березня

26 Лютого 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них. Ць­ого ра­зу ми ра­ди­мо кіно, лекції та навчання, дискусію про економіку, спортивний турнір із «Що? Де? Коли?» і ще дещо.

Фільм про Ніка Кейва «20 000 днів на Землі»

26 лютого, понеділок

Програма фестивалю «Нове британське кіно» полоскоче нерви документальним фільмом про відомого музиканта Ніка Кейва, чиї фантазії та реальні спогади часто перетинаються. Зрозуміти, де правда, а де вигадка, можна на безкоштовному показі в Будинку архітектора. Фільм буде транслюватися мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

Лекція Павла Гудімова «Мистецтво у сучасному світі»

27 лютого, вівторок

Якщо вам здається, що все сучасне мистецтво – це «будь-яка дитина так може» і просто витребеньки, то можливо, що ви праві. А може й ні. На цій лекції розкажуть, чому сучасна культура – це трохи про інше.

 

Промо: Практикум для менеджерів культури. Creative Management Camp 6.0

Набір розпочався

Раптом ви давно мрієте робити щось творче і приносити цим користь, у Creative Management Camp знають, що для цього потрібно. 19 березня розпочинаються десять тижнів інтенсивних практичних занять, на яких обраних студентів навчатимуть магії культурного менеджменту. Уся теорія перевірена жорстокою українською реальністю, а серед спікерів – організатори Кураж Базару, Книжкового Арсеналу, Closer, IZONE, Port creative hub, школи Projector і Дикого театру. Набір триває до 17 березня.

 

Дискусія «Чи може нестандартне мислення врятувати економіку?»

28 лютого, середа

З нагоди виходу книжки Стівена Дабнера та Стівена Левітта «Фрікономіка» у видавництві «Наш формат» будуть говорити про нестандартні підходи до економіки. А щоб не бути голослівними, слово дадуть першому заступнику Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максиму Нефьодову.

 

«Слухай тіло»: лекція про психосоматику

28 лютого, середа

Це обурливо! Як так можна? В бібліотеці Botan насмілилися влаштувати лекцію про вплив негативних емоцій на організм і будуть розповідати, звідки беруться стрес і депресія, а також як із ними боротися. Жодної поваги до людей, які хочуть злитися!

 

«Основам» – 26!

1 березня, четвер

Знижки – це завжди приємно. А знижки на книги – приємніше вдвічі. А знижка 26% на книги на честь дня народження видавництва «Основи»… Ну ви зрозуміли. Відсвяткуємо Багряним, Нечуєм-Левицьким, а Лесю Українку залишимо на закуску.

 

Late Night Write: івент про контент

1-2 березня, четвер-п’ятниця

Два дні представники всесвітньо відомих брендів, прогресивного бізнесу та провідніх українських медіа будуть надихати промовами на великі справи у сфері контенту і копірайтингу. А щоб не розслаблятися, після таких крутих балачок інформацію доведеться закріпити практикою. До речі, люди з Platfor.ma там теж дечому будуть вчити.

 

5 способів пізнати Київ. По-іншому

2 березня, п’ятниця

Київ буває різним – і сім екскурсоводів з багаторічним стажем розкажуть, покажуть і доведуть, що це правда. І тепер ви зможете навіть уві сні назвати десяток місць, де точно сподобається гостям столиці.

 

Свято Холі

2 березня, п’ятниця

В Індії тим часом відзначають прихід весни, вигнання зла та відродження життя масштабним фестивалем фарб. Ось де дійсно весело: спалення опудала нечестивої демониці, ходіння по вугіллю, водні битви, пісні та танці й, звичайно, багато різних кольорів. А в Україні фестиваль проводиться влітку, тож треба або чекати, або просто зараз поспішати в північну Індію – там дух свята особливо яскравий.

 

Як мозаїки Софії Київської вийшли на вулиці і у метро столиці

3 березня, субота

Цикл лекцій «Київ в авангарді. 1960-70-ті» покликаний відновити імена маловідомих митців тих років, розповісти про значущі для української культури експерименти та події. Цього разу мистецтвознавиця Діана Клочко розповість, як мозаїка Софії Київської вплинула на сучасний Київ.

 

Турнір зі спортивного «Що? Де? Коли?»

3 березня, субота

Увага, питання: як провести суботній вечір із задоволенням і користю? Відповідь – сходити на інтелектуальну вечірку, яка є спортивною версією відомої передачі «Що? Де? Коли?», відчути запал і азарт, отримати солідний багаж нових знань і познайомитися з цікавими людьми. А потім розбити їх вщент їх своїми знаннями.

 

Лекція Андрія Алферова про американське незалежне кіно

4 березня, неділя

Якщо ви давно хотіли зрозуміти, чому персонажі фільмів Джима Джармуша, Квентіна Тарантіно чи Мартіна Скорсезе поводяться так дивно, що сталося з сюжетом і чим взагалі думав режисер – все трохи проясниться після того, як кінознавець Андрій Алферов відкриє таємниці світу американського незалежного кіно.

 

26 Лютого 16:00
афіша
Найцiкавiше на сайтi

З видом на зникнення:
ці тварини вимирають. І вони дивовижні

Багато видів лемурів, які мешкають лише на острові Мадагаскар, можуть зникнути. Серед них і сіфаки – незвичайні приматоподібні зі здивованим поглядом і жвавою ходою, які живуть у листяних лісах і харчуються рослинами. Ці тварини настільки ж нешкідливі, наскільки й беззахисні, і цим користуються браконьєри. Але це не єдина загроза для сіфак: викорчовування дерев і пожежі буквально знищують їхні домівки. Міжнародний союз охорони природи класифікує цих активних тварин як вимираючий вид.

Епідемія уваги: як вивести мозок із режиму «завжди онлайн» і почати жити

АвторPlatfor.ma
16 Березня 2019

«Ми тонемо в інформації і водночас відчуваємо нестачу мудрості». Ці слова американський біолог Едвард Осборн Вілсон промовив ще на початку століття. А якщо швидко перенестися в еру смартфонів, можна помітити, що наше психічне життя стало фрагментованим і розділеним більше, ніж будь-коли. «Економіка уваги» – словосполучення, яке часто використовується, щоб надати подіям навколо певного змісту: ця концепція розглядає нашу увагу як обмежений ресурс у центрі інформаційної екосистеми, в якій замкнено різноманітні сповіщення та повідомлення, що постійно намагаються цю увагу захопити.

Це корисний наратив у світі інформаційного перевантаження, у світі, де наші ж пристрої та програми розроблені таким чином, щоб навмисно тримати нас на гачку (докладніше почитати про це можна у нашому тексті «Time Well Spent: чому сповіщення крадуть наш час і як їх перемогти». – Platfor.ma). Ба більше, окрім психічного благополуччя для нас самих, економіка уваги пропонує особливий спосіб сприйняття деяких важливих соціальних проблем: від тривожного зниження емпатії до «озброювання» соціальних медіа.

Проблема в тому, що цей наратив передбачає застосування певного типу уваги. Зрештою, економіка має справу з тим, як ефективно розподіляти ресурси з огляду на конкретні цілі (наприклад, максимізацію прибутку). Розмова про економіку уваги спирається на поняття «увага-ресурс», іншими словами, наша увага має застосовуватися для досягненя певної мети, від якої нас відвертають соціальні медіа та інші хвороби сучасного суспільства. Якщо нам не вдається використати увагу для досягнення мети, вона стає інструментом, який використовують та експлуатують інші.

Однак сприйняття уваги як ресурсу не враховує той факт, що увага не просто корисна. Її роль більш фундаментальна – увага привертає нас до зовнішнього світу. «Інструментальна» присутність безперечно важлива. Але ми також можемо сприймати більш «дослідницьким» способом, бути по-справжньому відкритими до того, що постає перед нами, без особливої послідовності дій.

Приміром, під час нещодавньої поїздки до Японії, мені випала нагода провести кілька годин у Токіо. Опинившись в діловому районі Сібуя, я безцільно сновигав серед неонових знаків і натовпів людей. Коли я проходив повз павільйон пачинко (популярні ігрові автомати з простою механікою. – Platfor.ma), мої відчуття натикалися на стіни диму і какофонію звуків. Увесь ранок моя увага працювала в «дослідницькому» режимі. А коли пізніше того ж дня мені потрібно було зосередитися на навігації в метрополітені, моя увага перемкнулася в протилежний режим.

Сідай, пиши, страждай: що не так із копірайтерами та що з цим робити

АвторКатерина Іголкіна
12 Березня 2019

Нещодавно в Києві пройшла конференція Copyrafting для всіх, хто пише. Найгарячіші відгуки отримав виступ головного редактора WAS Івана Сіяка про те, чому погано бути копірайтером, а також як стати райтером і трохи заспокоїтися. Platfor.ma записала найцікавіше.

Іван Сіяк, головний редактор WAS

1997 року я вперше влаштувався на роботу, пов’язану з текстами, і десять років працював на телебаченні, тому багато знаю про погані тексти. Потім була реклама, й ось що мене схвилювало: в українських креативних агентствах працюють дуже молоді люди. Якщо ви дорослий, зрілий копірайтер, з часом вам доведеться шукати іншу роботу.

Звісно, є в рекламі круті люди 35-40+: креативний директор BBDO Ден Келеберденко, Андрій Федорів, Євген Камінський із Think McCann. Але вони піднялися з дизайнерів і акаунт-менеджерів. Копірайтерів, які б виросли, посивіли і лишилися в українському рекламному бізнесі, дуже мало.

Я пропоную кожному копірайтеру замислитися про майбутнє. Головною компетенцією в агентствах вважають креативність. Але вам треба прокачувати вміння писати довгі тексти на різні теми. Ви маєте забезпечити собі життя після реклами.

Не те, що здається: 5 візуальних ілюзій, які створює для нас мозок

9 Березня 2019

Чому іноді ми сприймаємо кольори «неправильно» та скрізь бачимо обличчя? Проект INSCIENCE та журнал «Куншт» розібралися з цим разом із науковцями. 10-го березня подія Science After Dark поєднає виступи фізіолога Віктора Досенка та астрофізикині Дар’ї Добричевої про світло з виставою театру тіней. А спеціально для Platfor.ma вони разом з фізикинею Ярославою Лопатіною та нейробілогинею Наною Войтенко розкривають секрети оптичних ілюзій.

Біле світло від нашого Сонця складається з усієї гами кольорів, що ми інколи бачимо як райдуга в небі. Вчені називають цю райдугу спектром.  Всі кольори мають трошки різні довжини хвиль. У червоного кольору – найдовша хвиля, у синього значно коротша.

Тож чому ми бачимо вдень синій колір неба, а на заході Сонця він може бути червоним? Весь секрет в тому, як світло від Сонця реагує на газ нашої атмосфери. Молекули цих газів взаємодіють з сонячним світлом і відбивають синій колір у всіх напрямках, оскільки він має коротку довжину хвилі. В той час, як червоний з більшою довжиною хвилі може проходити далі. Коли ви дивитесь вдень на небо ви бачите блакитний колір, оскільки атмосфера розсіює блакитний колір. Чому ж заходи сонця ми бачимо червоного кольору? При заході сонце знаходиться нижче над горизонтом, тому хвиля повинна пройти більшу відстань, ніж коли сонце в зеніті. В цей час сонячні промені проходять через водяний пар і пил, що поглинають синій колір, даючи можливість червоному кольору пройти до наших очей.