Маршрути тижня | 26 березня-1 квiтня

АвторТетяна Капустинська
26 Березня 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них. Ць­ого ра­зу ми радимо кар’єристські побачення, унікальну кіноподію, Французську весну та аукціон заради добра.

Болонський книжковий ярмарок дитячої літератури

Цей ярмарок щорічно відвідують чи не всі накреативніші креакли планети. У 2017 році на заході побувало 26 тис. осіб з більш ніж 100 країн – серед них автори, ілюстратори, книжкові торговці, видавці, перекладачі та прості покупці, для яких це великий і казковий фестиваль. Бо Болонський ярмарок – не тільки ефективний нетворкінг, а й сотні подій, семінарів і майстер-класів на території самого заходу та в місті. А вишенька на торті – всесвітньовідома виставка ілюстраторів з усього світу в одному залі.

Коли: 26-29 березня

Де: Італія, Болонья

Ціна питання: 37 в день

 

Як політ Falcon Heavy вплине на світову економіку?

Червоний автомобіль Tesla та манекен у скафандрі, виведені на орбіту ракетою Falcon Heavy місяць тому – не просто політ у космос. Це дало не тільки надію людям, які з дитинства мріяли підкорювати простори космосу, але й привід для багатьох глобальних питань. Так, наприклад, не зрозуміло, як зміниться економічна модель світу, чи можна вважати це початком нової епохи та що в цілому ця відбудеться зі структурними процесами у світі? На ці та інші питання у форматі public talk відповідь дадуть спікери – економічний радник трьох президентів та відомий IT-підприємець.

Коли: 27 березня, вівторок

Де: Unit.City

Ціна питання: 350 грн

Монтажний фільм «Документи епохи» (1928) під музичний супровід «Сон Сови»

Монтажний фільм «Документи епохи» – ось це дійсно успішна знахідка, а не 100 гривень біля переходу в метро. До цього часу вважалося, що радянські фільми Леоніда Моґі, очільника французького кіноавангарду та натхненника Квентіна Тарантіно, втрачені. Але ось вони, унікальні кадри Києва, Одеси початку XX століття та кінохроніка історії України від Першої світової війни до кінця 1920-х. Найцікавіше в «Документах епохи» – показ рідкісних кадрів за участі діячів української революції під живий сучасний музичний супровід джаз-бенду «Сон Сови». Цей фільм та його знахідку без перебільшень можна вважати кіноподією національного масштабу.

Коли: 30 березня, п’ятниця

Де: Довженко-центр

Ціна питання: 160 грн

 

Розмови за вином з Бйорном Гельдхофом

«Розширюйте коло свого спілкування» – кажуть численні книги по саморозвитку та завзяті психологи. Так чому би не почати з розмови за вином з Бйорном Гельдхофом, арт-директором PinchukArtCentre. У невимушеній атмосфері Бйорн розповість про свою роботу в арт-центрі (а це вже майже десять років), а також відповість на будь-які ваші питання: не втрачайте можливість дізнатись усі подробиці функціонування мистецької інституції. Можливо, це надихне вас настільки, що у PinchukArtCentre з’явиться конкуренція – тоді запрошуйте нас на відкриття.

Коли: 30 березня, п’ятниця

Де: ONE LOVE coffee

Ціна питання:175 грн (включають 2 келиха вина)

 

ПДЛ культурний маршрут

Об’єднання культурних інституцій Подолу збирається провести суботу так, ніби на наступний день – кінець світу. І вас до себе запрошує. Ви будете дивитися та обговорювати повнометражні фільми й короткий метр, в тому числі переможця конкурсу Docudays UA. На лекції в Ya Gallery вам розкажуть про гендерну нерівність, культурну освіту та її вплив. А пізніше намалюєте портрет, вип’єте та поспілкуєтесь на Drink&Draw, в будь-який момент ризикуючи стати моделлю. Завершить тур вечірка від британського музиканта Leif в Closer. Насичений день, нічого не скажеш.

Коли: 31 березня, субота

Де: Поділ

Ціна питання: за реєстрацією

 

Відкриття фестивалю «Французька весна» у Києві

Щоб справжня весна нарешті прийшла в столицю, потрібно її правильно закликати. Відкриттям фестивалю на її честь, наприклад, що пропонує кожного року новаторські проекти і є простором обміну, креативу, розваг та копродукцій. На відкритті виступить вуличний перформанс «Повітря», над яким працює україно-французька команда – режисер Влад Троїцький, гурт Dakh Daughters, формація Nova Opera, Президентський симфонічний оркестр України та диригент Гаст Вальтціг з музикою французького композитора П’єра Тійуа. А далі, аж до 30 квітня, вас чекають концерти, кінопокази, циркові вистави, захоплюючі лекції, виставки, та навіть курси французької мови та фестиваль кондитерського мистецтва.

Коли: 31 березня, субота

Де: Софійська площа

Ціна питання: безкоштовно

 

Вечірка+аукціон «86»

Все в найкращих традиціях вечірок – танці до упаду, весняні DJ-сети та напої з широким діапазоном градусів. До того ж, під час вечірки відбудеться аукціон, на якому ви зможете придбати безпрецедентні об’єкти матеріального та нематеріального світу, допомагаючи міжнародному фестивалю кіно та урбаністики «86» добрати недібране та здійснити омріяне. А прокидатися вранці в неділю завжди приємніше не тільки з головним болем, але й відчуттям зробленої доброї справи.

Коли: 31 березня, субота

Де: Плівка

Ціна питання: пожертва.

Найцiкавiше на сайтi

З видом на зникнення:
ці тварини вимирають. І вони дивовижні

Багато видів лемурів, які мешкають лише на острові Мадагаскар, можуть зникнути. Серед них і сіфаки – незвичайні приматоподібні зі здивованим поглядом і жвавою ходою, які живуть у листяних лісах і харчуються рослинами. Ці тварини настільки ж нешкідливі, наскільки й беззахисні, і цим користуються браконьєри. Але це не єдина загроза для сіфак: викорчовування дерев і пожежі буквально знищують їхні домівки. Міжнародний союз охорони природи класифікує цих активних тварин як вимираючий вид.

Епідемія уваги: як вивести мозок із режиму «завжди онлайн» і почати жити

АвторPlatfor.ma
16 Березня 2019

«Ми тонемо в інформації і водночас відчуваємо нестачу мудрості». Ці слова американський біолог Едвард Осборн Вілсон промовив ще на початку століття. А якщо швидко перенестися в еру смартфонів, можна помітити, що наше психічне життя стало фрагментованим і розділеним більше, ніж будь-коли. «Економіка уваги» – словосполучення, яке часто використовується, щоб надати подіям навколо певного змісту: ця концепція розглядає нашу увагу як обмежений ресурс у центрі інформаційної екосистеми, в якій замкнено різноманітні сповіщення та повідомлення, що постійно намагаються цю увагу захопити.

Це корисний наратив у світі інформаційного перевантаження, у світі, де наші ж пристрої та програми розроблені таким чином, щоб навмисно тримати нас на гачку (докладніше почитати про це можна у нашому тексті «Time Well Spent: чому сповіщення крадуть наш час і як їх перемогти». – Platfor.ma). Ба більше, окрім психічного благополуччя для нас самих, економіка уваги пропонує особливий спосіб сприйняття деяких важливих соціальних проблем: від тривожного зниження емпатії до «озброювання» соціальних медіа.

Проблема в тому, що цей наратив передбачає застосування певного типу уваги. Зрештою, економіка має справу з тим, як ефективно розподіляти ресурси з огляду на конкретні цілі (наприклад, максимізацію прибутку). Розмова про економіку уваги спирається на поняття «увага-ресурс», іншими словами, наша увага має застосовуватися для досягненя певної мети, від якої нас відвертають соціальні медіа та інші хвороби сучасного суспільства. Якщо нам не вдається використати увагу для досягнення мети, вона стає інструментом, який використовують та експлуатують інші.

Однак сприйняття уваги як ресурсу не враховує той факт, що увага не просто корисна. Її роль більш фундаментальна – увага привертає нас до зовнішнього світу. «Інструментальна» присутність безперечно важлива. Але ми також можемо сприймати більш «дослідницьким» способом, бути по-справжньому відкритими до того, що постає перед нами, без особливої послідовності дій.

Приміром, під час нещодавньої поїздки до Японії, мені випала нагода провести кілька годин у Токіо. Опинившись в діловому районі Сібуя, я безцільно сновигав серед неонових знаків і натовпів людей. Коли я проходив повз павільйон пачинко (популярні ігрові автомати з простою механікою. – Platfor.ma), мої відчуття натикалися на стіни диму і какофонію звуків. Увесь ранок моя увага працювала в «дослідницькому» режимі. А коли пізніше того ж дня мені потрібно було зосередитися на навігації в метрополітені, моя увага перемкнулася в протилежний режим.

Сідай, пиши, страждай: що не так із копірайтерами та що з цим робити

АвторКатерина Іголкіна
12 Березня 2019

Нещодавно в Києві пройшла конференція Copyrafting для всіх, хто пише. Найгарячіші відгуки отримав виступ головного редактора WAS Івана Сіяка про те, чому погано бути копірайтером, а також як стати райтером і трохи заспокоїтися. Platfor.ma записала найцікавіше.

Іван Сіяк, головний редактор WAS

1997 року я вперше влаштувався на роботу, пов’язану з текстами, і десять років працював на телебаченні, тому багато знаю про погані тексти. Потім була реклама, й ось що мене схвилювало: в українських креативних агентствах працюють дуже молоді люди. Якщо ви дорослий, зрілий копірайтер, з часом вам доведеться шукати іншу роботу.

Звісно, є в рекламі круті люди 35-40+: креативний директор BBDO Ден Келеберденко, Андрій Федорів, Євген Камінський із Think McCann. Але вони піднялися з дизайнерів і акаунт-менеджерів. Копірайтерів, які б виросли, посивіли і лишилися в українському рекламному бізнесі, дуже мало.

Я пропоную кожному копірайтеру замислитися про майбутнє. Головною компетенцією в агентствах вважають креативність. Але вам треба прокачувати вміння писати довгі тексти на різні теми. Ви маєте забезпечити собі життя після реклами.

Не те, що здається: 5 візуальних ілюзій, які створює для нас мозок

9 Березня 2019

Чому іноді ми сприймаємо кольори «неправильно» та скрізь бачимо обличчя? Проект INSCIENCE та журнал «Куншт» розібралися з цим разом із науковцями. 10-го березня подія Science After Dark поєднає виступи фізіолога Віктора Досенка та астрофізикині Дар’ї Добричевої про світло з виставою театру тіней. А спеціально для Platfor.ma вони разом з фізикинею Ярославою Лопатіною та нейробілогинею Наною Войтенко розкривають секрети оптичних ілюзій.

Біле світло від нашого Сонця складається з усієї гами кольорів, що ми інколи бачимо як райдуга в небі. Вчені називають цю райдугу спектром.  Всі кольори мають трошки різні довжини хвиль. У червоного кольору – найдовша хвиля, у синього значно коротша.

Тож чому ми бачимо вдень синій колір неба, а на заході Сонця він може бути червоним? Весь секрет в тому, як світло від Сонця реагує на газ нашої атмосфери. Молекули цих газів взаємодіють з сонячним світлом і відбивають синій колір у всіх напрямках, оскільки він має коротку довжину хвилі. В той час, як червоний з більшою довжиною хвилі може проходити далі. Коли ви дивитесь вдень на небо ви бачите блакитний колір, оскільки атмосфера розсіює блакитний колір. Чому ж заходи сонця ми бачимо червоного кольору? При заході сонце знаходиться нижче над горизонтом, тому хвиля повинна пройти більшу відстань, ніж коли сонце в зеніті. В цей час сонячні промені проходять через водяний пар і пил, що поглинають синій колір, даючи можливість червоному кольору пройти до наших очей.