Маршрути тижня | 23-29 квітня

АвторТетяна Капустинська
23 Квітня 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них. Ць­ого ра­зу ми рекомендуємо відвідати найкрутіший технологічний форум в Україні, розібратися у перевагах книжок та зокрема в українській сучасній літературі, пошуміти на фестивалі експериментального звуку, надрукувати собі щось унікальне за допомогою літографії та стати учасником театральної вистави.

Книжка має значення: Три лекції до Всесвітнього дня книги

Український інститут книги щиро вірить, що люди, які читають, люблять і поважають книги не дозволять всемогутньому інтернету стерти їх з лиця землі. А щоб віру цю підкріпити, просить трьох крутих лекторів у Всесвітній день книги та авторського права розповісти, чому шарудіти сторінками – модно й престижно, як виходити за рамки, поля, форзаци літератури та як видавцям створити чергу за книгою серйозніше, ніж за квитками Imagine Dragons.

Коли: 23 квітня, понеділок

Де: КНУ ім. Т. Шевченка, 329 аудиторія

Ціна питання: за реєстрацією

 

IForum 2018 – Український форум інтернет-діячів

Ми постійно пишемо про те, що технології скоро стануть розумнішими за людей і зроблять нас своїми рабами. Щоб в цьому переконатися, достатньо прийти на конференцію та побачити все своїми очима – стенди компаній з IT-галузі, безперервні доповіді від фахівців відразу в декількох залах і «місто майбутнього», в якому можна протестувати новітні розробки. Після такого слова «блокчейн», «стартап», «CRM» і «Digital Fun» впевнено домінуватимуть у вашому лексиконі. Гарантуємо.

Коли: 25 квітня, середа

Де: МВЦ (Броварський проспект)

Ціна питання: 1040 грн

 

Національна служба здоров’я. Досягнення, плани, можливості

Даєш медичні реформи! І відповіді на доленосні питання даєш, і задушевні розмови з керівником НСЗУ Олегом Петренком, а також з Павлом Ковтонюком, заступником міністра охорони здоров’я України. Вони точно розкажуть про плани відомства щодо медичної реформи, актуальні вакансії НСЗУ, та чому ж у людини дві нирки – але це, мабуть, не найважливіше питання з усіх можливих.

Коли: 25 квітня, середа

Де: 1991 Civic Tech Center

Ціна питання: за реєстрацією

 

Лекція Євгена Стасіневича про сучасну українську літературу

Куди поділася українська література, в якій прямо дух часу, лютий патріотизм, захоплюючі краєвиди та глави, після яких хочеться закурити? Чи є шанс у сучасних вітчизняних письменників наблизитися до ідеалу, що твориться з творами українців на даному етапі та наскільки вони актуальні? На ці та інші питання під час лекції відповість Євгеній Стасіневич – український літературний критик, літературознавець, радіоведучій та телеведучий, куратор літературних проектів.

Коли: 25 квітня, середа

Де: Pinchuk Art Centre

Ціна питання: за реєстрацією

 

Вистава «Cліпота» у жанрі site specific

Якщо ви, як і ми, нічогісінько не знаєте про жанр site-specific, але вкрай цікавитеся всім новим і шукаєте вражень – вам на виставу театру «Мізантроп» за мотивами роману нобелівського лауреата з літератури, Жозе Сарамаго. Перебуваючи разом з артистами в абсолютній непроглядній темряві, глядачі матимуть можливість пережити з ними спільний досвід, виводячи дію історії поза межі сценічного простору прямо у свою уяву. До того ж, організатори обіцяють, що буде жорстко та некомфортно, багато ненормативної лексики, і стільки ж яскравих емоцій.

Коли: 25-26 квітня

Де: Port creative hub

Ціна питання: 400 грн

 

Kyiv International Short FIlm Festival

250 – це кількість разів, коли ви скажете «це було прекрасно», надихнетесь, сформуєте нову мрію, здивуєтеся та просто знімете капелюх перед творцями всіх короткометражок на фестивалі. Адже в короткому метрі справжня правда, свобода слова, щирість і творчість в тому вигляді, в якому її ніхто не може заборонити. Готуйтеся зі швидкістю світла поглинати нову інформацію, знову й знову обмірковувати побачене та близько тижня відходити від вражень.

Коли: 25-29 квітня

Де: Кінотеатр Україна

Ціна питання: 50-80 грн

 

Kyiv Noise Festival 2018

На міжнародний фестиваль експериментального звуку та шуму цього року завітають виконавці з різних міст України та усієї Європи, щоб полоскотати ваші вуха, музикальний смак, нервові закінчення та пошуміти як слід. Попереджаємо, психічну стабільність та гарний смак до музики після цього заходу ніхто не гарантує.

Коли: 27-29 квітня

Де: Эfir, Secret Place, Plivka

Ціна питання: день – 150/200 грн, усі дні – 400 грн

 

Прінт фест

Для тих, хто цінує унікальність авторської малотиражною графіки та просто любить спостерігати за творчим процесом інших людей, на фестивалі сучасної друкованої графіки приховано безліч приємностей. Художники, ілюстратори, майстри та майстрині станкової графіки, а також гуру друкарського мистецтва проведуть екскурс у світ літографії, шовкографії, ліногравюри та офортів і багато чого іншого.

Коли: 28-29 квітня

Де: Плівка

Ціна питання: безкоштовно

Найцiкавiше на сайтi

З видом на зникнення:
ці тварини вимирають. І вони дивовижні

Багато видів лемурів, які мешкають лише на острові Мадагаскар, можуть зникнути. Серед них і сіфаки – незвичайні приматоподібні зі здивованим поглядом і жвавою ходою, які живуть у листяних лісах і харчуються рослинами. Ці тварини настільки ж нешкідливі, наскільки й беззахисні, і цим користуються браконьєри. Але це не єдина загроза для сіфак: викорчовування дерев і пожежі буквально знищують їхні домівки. Міжнародний союз охорони природи класифікує цих активних тварин як вимираючий вид.

Епідемія уваги: як вивести мозок із режиму «завжди онлайн» і почати жити

АвторPlatfor.ma
16 Березня 2019

«Ми тонемо в інформації і водночас відчуваємо нестачу мудрості». Ці слова американський біолог Едвард Осборн Вілсон промовив ще на початку століття. А якщо швидко перенестися в еру смартфонів, можна помітити, що наше психічне життя стало фрагментованим і розділеним більше, ніж будь-коли. «Економіка уваги» – словосполучення, яке часто використовується, щоб надати подіям навколо певного змісту: ця концепція розглядає нашу увагу як обмежений ресурс у центрі інформаційної екосистеми, в якій замкнено різноманітні сповіщення та повідомлення, що постійно намагаються цю увагу захопити.

Це корисний наратив у світі інформаційного перевантаження, у світі, де наші ж пристрої та програми розроблені таким чином, щоб навмисно тримати нас на гачку (докладніше почитати про це можна у нашому тексті «Time Well Spent: чому сповіщення крадуть наш час і як їх перемогти». – Platfor.ma). Ба більше, окрім психічного благополуччя для нас самих, економіка уваги пропонує особливий спосіб сприйняття деяких важливих соціальних проблем: від тривожного зниження емпатії до «озброювання» соціальних медіа.

Проблема в тому, що цей наратив передбачає застосування певного типу уваги. Зрештою, економіка має справу з тим, як ефективно розподіляти ресурси з огляду на конкретні цілі (наприклад, максимізацію прибутку). Розмова про економіку уваги спирається на поняття «увага-ресурс», іншими словами, наша увага має застосовуватися для досягненя певної мети, від якої нас відвертають соціальні медіа та інші хвороби сучасного суспільства. Якщо нам не вдається використати увагу для досягнення мети, вона стає інструментом, який використовують та експлуатують інші.

Однак сприйняття уваги як ресурсу не враховує той факт, що увага не просто корисна. Її роль більш фундаментальна – увага привертає нас до зовнішнього світу. «Інструментальна» присутність безперечно важлива. Але ми також можемо сприймати більш «дослідницьким» способом, бути по-справжньому відкритими до того, що постає перед нами, без особливої послідовності дій.

Приміром, під час нещодавньої поїздки до Японії, мені випала нагода провести кілька годин у Токіо. Опинившись в діловому районі Сібуя, я безцільно сновигав серед неонових знаків і натовпів людей. Коли я проходив повз павільйон пачинко (популярні ігрові автомати з простою механікою. – Platfor.ma), мої відчуття натикалися на стіни диму і какофонію звуків. Увесь ранок моя увага працювала в «дослідницькому» режимі. А коли пізніше того ж дня мені потрібно було зосередитися на навігації в метрополітені, моя увага перемкнулася в протилежний режим.

Сідай, пиши, страждай: що не так із копірайтерами та що з цим робити

АвторКатерина Іголкіна
12 Березня 2019

Нещодавно в Києві пройшла конференція Copyrafting для всіх, хто пише. Найгарячіші відгуки отримав виступ головного редактора WAS Івана Сіяка про те, чому погано бути копірайтером, а також як стати райтером і трохи заспокоїтися. Platfor.ma записала найцікавіше.

Іван Сіяк, головний редактор WAS

1997 року я вперше влаштувався на роботу, пов’язану з текстами, і десять років працював на телебаченні, тому багато знаю про погані тексти. Потім була реклама, й ось що мене схвилювало: в українських креативних агентствах працюють дуже молоді люди. Якщо ви дорослий, зрілий копірайтер, з часом вам доведеться шукати іншу роботу.

Звісно, є в рекламі круті люди 35-40+: креативний директор BBDO Ден Келеберденко, Андрій Федорів, Євген Камінський із Think McCann. Але вони піднялися з дизайнерів і акаунт-менеджерів. Копірайтерів, які б виросли, посивіли і лишилися в українському рекламному бізнесі, дуже мало.

Я пропоную кожному копірайтеру замислитися про майбутнє. Головною компетенцією в агентствах вважають креативність. Але вам треба прокачувати вміння писати довгі тексти на різні теми. Ви маєте забезпечити собі життя після реклами.

Не те, що здається: 5 візуальних ілюзій, які створює для нас мозок

9 Березня 2019

Чому іноді ми сприймаємо кольори «неправильно» та скрізь бачимо обличчя? Проект INSCIENCE та журнал «Куншт» розібралися з цим разом із науковцями. 10-го березня подія Science After Dark поєднає виступи фізіолога Віктора Досенка та астрофізикині Дар’ї Добричевої про світло з виставою театру тіней. А спеціально для Platfor.ma вони разом з фізикинею Ярославою Лопатіною та нейробілогинею Наною Войтенко розкривають секрети оптичних ілюзій.

Біле світло від нашого Сонця складається з усієї гами кольорів, що ми інколи бачимо як райдуга в небі. Вчені називають цю райдугу спектром.  Всі кольори мають трошки різні довжини хвиль. У червоного кольору – найдовша хвиля, у синього значно коротша.

Тож чому ми бачимо вдень синій колір неба, а на заході Сонця він може бути червоним? Весь секрет в тому, як світло від Сонця реагує на газ нашої атмосфери. Молекули цих газів взаємодіють з сонячним світлом і відбивають синій колір у всіх напрямках, оскільки він має коротку довжину хвилі. В той час, як червоний з більшою довжиною хвилі може проходити далі. Коли ви дивитесь вдень на небо ви бачите блакитний колір, оскільки атмосфера розсіює блакитний колір. Чому ж заходи сонця ми бачимо червоного кольору? При заході сонце знаходиться нижче над горизонтом, тому хвиля повинна пройти більшу відстань, ніж коли сонце в зеніті. В цей час сонячні промені проходять через водяний пар і пил, що поглинають синій колір, даючи можливість червоному кольору пройти до наших очей.