Маршрути тижня | 16-22 квітня

АвторТетяна Капустинська
16 Квітня 2018
афіша

Хто ви­нен, що ро­би­ти і ку­ди піти на тижні – ось го­ловні за­пи­тан­ня людс­тва. Ре­дакція Platfor.ma на­ма­гаєть­ся відповіда­ти при­най­мні на ос­таннє з них. Ць­ого ра­зу ми пропонуємо наблизитися до британської освіти та стати профі у рекламі, відвідати концерт фрік-кабаре у одному з міст України та вінтажний маркет у Києві, знайти спільне між Гітлером і Пікассо, а після цього всього прибрати за собою та іншими.

 

Dakh Daughters у Львові, Харкові та Одесі

Якщо ви ще не витанцьовували під відоме у всьому світі фрік-кабаре Dakh Daughters Band, не намагалися навчитися грати на акордеоні або повторити грим у домашніх умовах, а сусіди ще не чули, як ви підспівуєте їхнім пісням – саме час. Це не просто концерт, це – п’ятнадцять музичних інструментів, діапазон вокалу від українського плачу до суворого гроулінгу та повний спектр людських емоцій у справжньому театральному дійстві семи красунь та акторок театру «Дах». Безліч постів у соцмережах та мурашки по шкірі гарантовані! Аргументує головред.

Коли: 16, 18, 21 квітня

Де: Львів, Харків, Одеса

Ціна питання: від 250 грн

 

The Great Gatsby Ballet

Якщо вас раптом не влаштував Леонардо Ді Капріо в екранізації роману Фіцджеральда, то можна згладити враження найуспішнішим балетом за всю історію незалежної України, який вже підкорив світ і повернеться в нашу країну всього на один день. Один з найбільш успішних хореографів сучасності за версією The New York Times Дуайт Роден стежив за якістю всіх арабесків, пліє та батманів, а відомий танцівник Денис Матвієнко тут одночасно виступає у ролі Гетсбі та художнього керівника постановки. Більше 20 людей на сцені – це вам не жарти. Готуйте щелепи, щоб смачно впускати їх на підлогу.

Коли: 16 квітня, понеділок

Де: Палац Україна

Ціна питання: від 280 грн

 

Neuromarketing Talks

Чи можна спрогнозувати поведінку споживачів? Як напевне зробити рекламу влучною та ефективною, а не просто «це бімба, я вам кажу»? Що взагалі таке нейромаркетинг та як ним користуватися? Про це знають як мінімум двоє людей – консультантка із комунікацій, власниця менторського бюро Hope&Partners Надя Перевізник і Віктор Комаренко, кандидат біологічних наук, співзасновник освітньої платформи та лабораторії Beehiveor, член Українського фізіологічного товариства і товариства нейронаук України. Їм можна ставити питання, виманювати інформацію та навіть сперечатися з ними.

Коли: 17 квітня, вівторок

Де: Projector

Ціна питання: 100 грн

 

MediaFest

Кухня – це не тільки бургери, піца та суші, це ще й про медіа. Тут теж щось може пригоріти, переваритися або бути недосоленим. Але є два шефи, які знають досконалі рецепти. Куратор «Мистецького Арсеналу» Олександр Соловйов розповість про розвиток медіа-мистецтва в Україні та світі, а засновник українського продакшн-хауса Electric Sheep Film та володар нагород національних й міжнародних рекламних фестивалів Андрій Копоц розкриє таємниці роботи відеопродакшну.

Коли: 17 квітня, вівторок

Де: Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка

Ціна питання: за реєстрацією

 

Прем’єра фільму «Гітлер проти Пікассо та інших»

Доторкнутись до мистецтва через кіно, промандрувати крізь роки й континенти та дізнатися, що спільного між нацизмом та артом, тепер можна на великому екрані. Ми побачимо картини Пікассо, Матісса, Ренуара, Шагала, які після оголошення гітлерівської війни проти так званого «дегенеративного мистецтва» були викрадені, приховані та засуджені. Ця стрічка – нова робота творців фільмів про Леонардо да Вінчі, Боттічеллі та Рафаеля. Це як потрапити до Лувру, але без скаженої черги та казкових грошей.

Коли: 18, 19 квітня

Де: кінотеатри «Київ», «Україна» та «Планета кіно»

Ціна питання: 150 грн

 

Kyivness // Перший курований вінтажний маркет

Вінтаж – це не те, про що ви давно забули й воно випадково випало з шафи, а ціла культура. Організатори маркету будуть доводити це різними способами та речами з історією – одягом та аксесуарами з усього світу, відреставрованим взуттям, а також стильними предметами декору та навіть меблями. Вийти на шопінг за рамками масмаркету можна буде вже цієї суботи.

Коли: 21 квітня, субота

Де: Educatorium

Ціна питання: 50 грн

 

Промо: Виставка британської освіти «Бізнес по-англійськи»

Молоді та амбітні українці, збирайте жагу до розвитку, гаряче бажання навчатися та залізну волю в кулак, бо агентство «Бізнес-Лінк» влаштовує виставку британської освіти. Один день спілкування з професорами, викладачами та директорами вишів Великої Британії дасть вам навіть більше, ніж перегляд усіх сезонів «Шерлока» англійською мовою. А там і британський диплом не за горами. До того ж, вхід вільний, if you know, what we mean.

Коли: 21 квітня, субота

Де: готель Hyatt Regency Kyiv

Ціна питання: за попередньою реєстрацією

 

Роздільний суботник

Провести суботу з користю, розім’яти м’язи на свіжому повітрі та отримати сотню плюсиків у карму просто – долучайтеся до акції «Роздільний суботник». Організатори закликають усіх киян покращити стан дворів, лісів, парків, а також відправити вторинні ресурси на переробку, адже сміття недостатньо просто перевезти з одного місця на інше. Якщо ви хоч раз викидали потайки стаканчик з-під кави, коли вже зневірились знайти сміттєвий бак, є шанс компенсувати цей гріх і допомогти планеті.

Коли: 21 квітня, субота

Де: Сирецький парк, Виноградарський ліс та будь-яке місце у Києві

Ціна питання: безкоштовно

Найцiкавiше на сайтi

З видом на зникнення:
ці тварини вимирають. І вони дивовижні

Багато видів лемурів, які мешкають лише на острові Мадагаскар, можуть зникнути. Серед них і сіфаки – незвичайні приматоподібні зі здивованим поглядом і жвавою ходою, які живуть у листяних лісах і харчуються рослинами. Ці тварини настільки ж нешкідливі, наскільки й беззахисні, і цим користуються браконьєри. Але це не єдина загроза для сіфак: викорчовування дерев і пожежі буквально знищують їхні домівки. Міжнародний союз охорони природи класифікує цих активних тварин як вимираючий вид.

Епідемія уваги: як вивести мозок із режиму «завжди онлайн» і почати жити

АвторPlatfor.ma
16 Березня 2019

«Ми тонемо в інформації і водночас відчуваємо нестачу мудрості». Ці слова американський біолог Едвард Осборн Вілсон промовив ще на початку століття. А якщо швидко перенестися в еру смартфонів, можна помітити, що наше психічне життя стало фрагментованим і розділеним більше, ніж будь-коли. «Економіка уваги» – словосполучення, яке часто використовується, щоб надати подіям навколо певного змісту: ця концепція розглядає нашу увагу як обмежений ресурс у центрі інформаційної екосистеми, в якій замкнено різноманітні сповіщення та повідомлення, що постійно намагаються цю увагу захопити.

Це корисний наратив у світі інформаційного перевантаження, у світі, де наші ж пристрої та програми розроблені таким чином, щоб навмисно тримати нас на гачку (докладніше почитати про це можна у нашому тексті «Time Well Spent: чому сповіщення крадуть наш час і як їх перемогти». – Platfor.ma). Ба більше, окрім психічного благополуччя для нас самих, економіка уваги пропонує особливий спосіб сприйняття деяких важливих соціальних проблем: від тривожного зниження емпатії до «озброювання» соціальних медіа.

Проблема в тому, що цей наратив передбачає застосування певного типу уваги. Зрештою, економіка має справу з тим, як ефективно розподіляти ресурси з огляду на конкретні цілі (наприклад, максимізацію прибутку). Розмова про економіку уваги спирається на поняття «увага-ресурс», іншими словами, наша увага має застосовуватися для досягненя певної мети, від якої нас відвертають соціальні медіа та інші хвороби сучасного суспільства. Якщо нам не вдається використати увагу для досягнення мети, вона стає інструментом, який використовують та експлуатують інші.

Однак сприйняття уваги як ресурсу не враховує той факт, що увага не просто корисна. Її роль більш фундаментальна – увага привертає нас до зовнішнього світу. «Інструментальна» присутність безперечно важлива. Але ми також можемо сприймати більш «дослідницьким» способом, бути по-справжньому відкритими до того, що постає перед нами, без особливої послідовності дій.

Приміром, під час нещодавньої поїздки до Японії, мені випала нагода провести кілька годин у Токіо. Опинившись в діловому районі Сібуя, я безцільно сновигав серед неонових знаків і натовпів людей. Коли я проходив повз павільйон пачинко (популярні ігрові автомати з простою механікою. – Platfor.ma), мої відчуття натикалися на стіни диму і какофонію звуків. Увесь ранок моя увага працювала в «дослідницькому» режимі. А коли пізніше того ж дня мені потрібно було зосередитися на навігації в метрополітені, моя увага перемкнулася в протилежний режим.

Сідай, пиши, страждай: що не так із копірайтерами та що з цим робити

АвторКатерина Іголкіна
12 Березня 2019

Нещодавно в Києві пройшла конференція Copyrafting для всіх, хто пише. Найгарячіші відгуки отримав виступ головного редактора WAS Івана Сіяка про те, чому погано бути копірайтером, а також як стати райтером і трохи заспокоїтися. Platfor.ma записала найцікавіше.

Іван Сіяк, головний редактор WAS

1997 року я вперше влаштувався на роботу, пов’язану з текстами, і десять років працював на телебаченні, тому багато знаю про погані тексти. Потім була реклама, й ось що мене схвилювало: в українських креативних агентствах працюють дуже молоді люди. Якщо ви дорослий, зрілий копірайтер, з часом вам доведеться шукати іншу роботу.

Звісно, є в рекламі круті люди 35-40+: креативний директор BBDO Ден Келеберденко, Андрій Федорів, Євген Камінський із Think McCann. Але вони піднялися з дизайнерів і акаунт-менеджерів. Копірайтерів, які б виросли, посивіли і лишилися в українському рекламному бізнесі, дуже мало.

Я пропоную кожному копірайтеру замислитися про майбутнє. Головною компетенцією в агентствах вважають креативність. Але вам треба прокачувати вміння писати довгі тексти на різні теми. Ви маєте забезпечити собі життя після реклами.

Не те, що здається: 5 візуальних ілюзій, які створює для нас мозок

9 Березня 2019

Чому іноді ми сприймаємо кольори «неправильно» та скрізь бачимо обличчя? Проект INSCIENCE та журнал «Куншт» розібралися з цим разом із науковцями. 10-го березня подія Science After Dark поєднає виступи фізіолога Віктора Досенка та астрофізикині Дар’ї Добричевої про світло з виставою театру тіней. А спеціально для Platfor.ma вони разом з фізикинею Ярославою Лопатіною та нейробілогинею Наною Войтенко розкривають секрети оптичних ілюзій.

Біле світло від нашого Сонця складається з усієї гами кольорів, що ми інколи бачимо як райдуга в небі. Вчені називають цю райдугу спектром.  Всі кольори мають трошки різні довжини хвиль. У червоного кольору – найдовша хвиля, у синього значно коротша.

Тож чому ми бачимо вдень синій колір неба, а на заході Сонця він може бути червоним? Весь секрет в тому, як світло від Сонця реагує на газ нашої атмосфери. Молекули цих газів взаємодіють з сонячним світлом і відбивають синій колір у всіх напрямках, оскільки він має коротку довжину хвилі. В той час, як червоний з більшою довжиною хвилі може проходити далі. Коли ви дивитесь вдень на небо ви бачите блакитний колір, оскільки атмосфера розсіює блакитний колір. Чому ж заходи сонця ми бачимо червоного кольору? При заході сонце знаходиться нижче над горизонтом, тому хвиля повинна пройти більшу відстань, ніж коли сонце в зеніті. В цей час сонячні промені проходять через водяний пар і пил, що поглинають синій колір, даючи можливість червоному кольору пройти до наших очей.