Магія, марихуана, НЛО, секс: найдивніші спеціальності світових навчальних закладів

АвторНаталя Грінченко
14 Березня 2018
знання креатівіті пороблено

У розкладі студентів Київського університету імені Бориса Грінченка з’явиться новий предмет – «Гра престолів: міфи й ритуали». Курс буде присвячений не лише серіалу, але й оригінальній серії книжок Джорджа Мартіна «Пісня льоду й полум’я». Все більше західних й українських навчальних закладів вносять зміни в освітню програму, аби відповідати стрімкому розвитку сучасного світу та запитам молоді. Platfor.ma вирішила дізнатись, які ще цікаві спеціальності та курси існують в університетах по всьому світу.

 

Спецiалiст з НЛО

Чилійский Университет Сантьяго

Чилі займає п’яте місце в світі за кількістю зафіксованих спостережень НЛО після США, Перу, Бразилії та Росії. За останні 60 років у різних регіонах країни повідомлялося про декілька тисяч випадків контакту з невідомими літаючими апаратами. Тому в університеті Сантьяго відкрились курси з вивчення НЛО для усіх охочих – ректорат вузу вирішив, що країні терміново потрібні фахівці в області паранормальних явищ. З 2005 року університет є єдиним в світі ВНЗ, де готують подібних спеціалістів. В рамках курсу вони вивчають фізику, астрономію, космонавтику, психологію, космічну медицину та інші дотичні дисципліни.

За словами куратора унікальних курсів і колишнього генерала ВВС Рікардо Бермудеса, такі фахівці вкрай необхідні, оскільки у світі постійно, і останнім часом все частіше, відбуваються аномальні явища, що виходять за рамки нашої свідомості, а людству варто нарешті докопатися до істини та зрозуміти, що ж це таке. Можливо, за допомогою професійних спеціалістів.

 

Iнженер парку розваг

Каліфорнійський університет

Цю надзвичайно цікаву і водночас вузьку спеціальність можна отримати в Університеті Каліфорнії. Майбутні розважальні інженери вивчають основи проектування і будівництва різних атракціонів: каруселей, американських гірок і чортових коліс. Один семестр навчання в університеті обходиться майже в $2 тис. Після отримання диплому за цією спеціальністю випускник може працювати над створенням парку, керувати будівництвом та власноруч проектувати унікальний дизайн для атракціонів. Так розваги можуть стати професією.

 

Перегляд телесерiалiв

Університет Вісконсін Медісон

В університеті Вісконсін Медісон викладають предмет, який буде до вподоби усім телегікам. Жодних нудних задач та нескінченних есе на домашню роботу. Справа в тому, що студентам необхідно дивитися серіали в якості домашніх завдань, а потім на парах робити розумні висновки, розповідати історію головних героїв, коментувати правильні і необачні вчинки на екрані, аналізувати і додумувати сюжет.

На думку авторів курсу, він є досить корисним для творчих натур і гуманітарних спеціальностей. Такі перегляди розширюють кругозір, збільшують словниковий запас, підключають мислення і фантазію, передають певний життєвий досвід. До того ж, вивчаючи цей предмет, більше не доведеться обирати між улюбленим серіалом та виконанням домашнього завдання.

 

Фахiвець з магiчного мистецтва

Каліфорнійська школа чаклунства

У Каліфорнії існує Grey School of Wizardry, директор якої виглядає як справжній чарівник. Все життя він вважає себе магом і саме тому присвятив час вивченню таємних мистецтв.

Цей тематичний навчальний заклад неодмінно підійде поціновувачам саги про Гаррі Поттера. У навчальній програмі передбачено 16 дисциплін з чарівництва і магії. Це, наприклад, робота з чарівною паличкою, приготування магічного зілля, розмови з тваринами, навчання польоту на мітлі, заклинання, алхімія та інші – всі вони представлені в теоретичних і практичних напрямках.

Загалом у цій онлайн-школі навчається близько 400 студентів – і не тільки діти: четверта частина з них вже досягла повноліття. Та й взагалі все серйозно: навчальний заклад поділяється на чотири факультети – Русалок, Вітру, Гномів, Саламандр. Для того, щоб отримати диплом підмайстра, доведеться вчитись аж сім років.

 

Спецiалiст з вирощування марихуани

Оклендський університет

Освіту за цією спеціальністю можна отримати в сонячній Каліфорнії, і в цьому немає нічого дивного, оскільки саме цей штат першим легалізував застосування марихуани в медичних цілях. Цікаво, що свою назву університет Oaksterdam отримав завдяки поєднанню міст Окленд, де він розташований, і Амстердама, де знаходяться відомі на весь світ кафе, в яких можна палити цигарки з марихуаною і купувати солодощі, щедро приправлені нею ж.

Спеціальність користується серйозною популярністю. Програма курсу складається з 12 предметів, серед іншого студенти вивчають історію, вирощування і використання марихуани в медичних цілях. Один семестр обходиться студентам в $800.

А ось тут, до речі, можна прочитати наш великий текст про те, чому медична марихуана – це важливо.

 

Бiтлознавець

Ліверпульський університет

Британський університет Hope в Ліверпулі пропонує своїм студентам навчання за магістерською спеціальністю «The Beatles, поп-музика і суспільство». Студентам пропонується ознайомитися, наприклад, з такими дисциплінами: «Ліверпуль в творчості The Beatles», «Музикознавство і The Beatles». Тут викладається не лише музичний репертуар зіркової четвірки, але також історія створення групи, творчий шлях, долі «бітлів», а також зібрано повну спадщину групи.

Наразі в рамках цього курсу навчається всього 12 студентів, але, як стверджує організатор цього музичного напрямку Мері-Лу Кеннеді, за ними велике майбутнє. Випускники цієї спеціальності стануть справжніми дипломованими бітлознавцями, а також фахівцями в області впливу популярної музики на суспільство за останні 50 років. Вартість навчання за семестр становить 4800 британських фунтів.

 

Теоретик в областi сексу

Університет Сан-Франциско

У вітчизняних вищих навчальних закладах такого предмета точно не знайти – у кращому випадку вивчення анатомії людини і статеве виховання підлітків. Теоретиків в області сексу навчають в університеті Сан-Франциско, де за цих фахом можна довчитися до магістра. Студенти отримують теоретичні знання про процеси і зміни статевих функцій і репродукції, інтимні стосунки, розвиток сексуальних і гендерних ролей, про соціальний, культурний, історичний та моральний контекст сексу і любові.

Серед курсів, що входять в програму, є такі, як «Введення в сексуальність людини», «Роль сексу в міжособистісних відносинах», «Відповідність біологічної статі і статеворольової моделі поведінки». Студенти зможуть також дізнатися про історію сексу, його сприйняття в різних культурах, сучасні сексуальні теорії, інновації та нововведення. Навчатися потрібно п’ять семестрів і додатково пройти три інтенсивних курси.

А якщо не хочеться їхати далеко, можна почитати наш спецпроект Тойво. Там про це.

 

Виноробство

Університет Аппалачі

Фахівців з виготовлення вина та професійних сомельє випускає чимало закладів, наприклад, Університет Аппалачі в Північній Кароліні. Предмет вивчення – ступінь ферментації продукту при виготовленні пива і вина. Теорія вивчається паралельно з практичними заняттями на невеликому виробництві, яке є частиною університету. Там студенти розробляють нові рецепти та вивчають вплив продуктів бродіння на організм людини.

У курс навчання включені предмети: «Теорія і аналіз пивоваріння», «Виноградарство. Проектування і вирощування виноградника», «Соціальні наслідки виробництва і споживання продуктів бродіння». Після отримання диплому студенти зможуть розбиратися не тільки в самих напоях, але і процесах та технологіях виробництва.

 

Спецiалiст з виготовлення морозива

Університет Carpigiani Gelato

Carpigiani Gelato University – один з найбільш нестандартних навчальних закладів у світі. Він знаходиться в італійській Болоньї, а навчають там технологіям приготування якісного морозива. Студентів тут тренують робити ласощі як зі звичними смаками: шоколадне, карамельне, ванільне, так і досить екзотичними: зі смаком сиру, червоного вина, базиліка і навіть риби.

Університет заснували лише в 2003 році, але за час своєї роботи його випускниками вже стало понад 12 тис. людей. Там за чималу плату – близько $1 тис. на тиждень – вас навчать професійно робити морозиво. Після отримання диплому можна сміливо відкривати власний заклад.

 

Ляльковод

Університет Коннектикуту

Уроки лялькарства вперше почали давати в Університеті Коннектикуту ще в 1964 році, але в наступні роки попит на ці курси значно зріс, і департамент був змушений обмежити прийом бажаючих. Унікальність курсу полягає в тому, що ляльковий театр є основним драматичним напрямком в університеті.

Студенти вивчають специфіку костюма, освітлення і декорації лялькового театру, виготовлення і управління маріонеткою. За цією спеціальністю можна довчитися як до бакалавра, так і до магістра. В наші дні випускники цієї програми створюють ляльок і виступають у багатьох театрах світу.

 

Найцiкавiше на сайтi

«А может сделаешь бесплатно?»: почему труд без денег — это неправильно

АвторКатерина Тейлор
9 Лютого 2016

В культурной сфере зачастую просят сделать какую-то работу бесплатно – потому что это важный проект или он сулит исполнителю пиар. Сооснователь агентства Art Management и Port Creative Hub Катерина Тейлор считает, что оплачиваться должен любой труд.

На прошлой неделе мне трижды предложили бесплатно сделать разного рода проекты. Бесплатно – потому что они социальные, важные и некоммерческие. Все бы ничего, но некоммерческие, социальные и важные проекты – это и есть моя работа, поскольку творческий сектор – как раз те люди, которые все эти инициативы обслуживают. А слово «социальный» далеко не всегда означает благотворительный и уж тем более волонтерский.

«Смертных грехов не семь, а восемь. Восьмой – работать бесплатно», – так в прошлом году высказался в Киеве Евгений Чичваркин. Но есть в Украине серьезная проблема, когда один человек просит – иногда очень настойчиво – сделать что-то по доброте душевной. Однако таким образом вы просто показываете свое неуважение, и считаете, что ваша идея гораздо значимей, чем работа другого человека.

Вы же не предлагаете вашему стоматологу бесплатно поставить вам пломбу, правда: «Да там работы всего на полчаса, и пломба-то крохотная нужна!» Не приходите в магазин и не пробуете взять бесплатно понравившееся вам платье: «Слушайте, мне не для себя, я в нем буду волонтерить». И платите за такси, даже если едете на нем на благотворительный концерт.

Креативный сектор имеет сильнейший потенциал. Это необъятная индустрия, которая в европейских странах составляет совсем нестыдную долю от ВВП. Но ее нужно уважать.

Но при этом у нас вполне вошло в привычку просить дизайнера бесплатно нарисовать сайт, фотографа – поснимать за еду, а журналиста – написать вечерком эссе о своем проекте. Так вот, если мы хотим, чтобы события, выставки, концерты и прочие некоммерческие проекты проходили на высоком уровне – эту работу нужно оплачивать. Креативный сектор имеет сильнейший потенциал. Это необъятная индустрия, которая в европейских странах составляет совсем нестыдную долю от ВВП. Но ее нужно уважать.

В понятии креативная экономика ровно половина слов – это «экономика». Если упрощенно, то на Западе все понимают ценность культуры и того, что, в принципе, это такой же сектор услуг, как и любой другой. И когда вы просите художника нарисовать картину, фотографа – напечатать еще одну фотографию, дизайнера – сделать логотип, куратора – устроить выставку, а культурного менеджера – организовать любое событие, то это должно оплачиваться так же, как маникюр в салоне и замена масла на СТО. Почему вы считаете нужным оставлять официанту чаевые, но не воспринимаете идею хотя бы минимально оплачивать труд, который формирует основы вашего эстетического бытия?

Так вот: когда вы предлагаете кому-то сделать что-то бесплатно, помните о том, что:

– Это и есть его хлеб. Он этим зарабатывает, кормит свою семью, детей, оплачивает обучение и жилье. И если он будет регулярно соглашаться делать свою работу бесплатно, то у него не будет еды, семьи, обучения и жилья;

– Работать бесплатно для него равносильно уходить в минус. Потому что он тратит свое время, а значит теряет деньги, которые мог бы заработать, чтобы оплатить все расходы компании и зарплаты своих сотрудников;

– Большинство проектов, которые предлагают художникам /агентам культуры – страшно социальные, мегаважные и останутся в истории. Ваш – не исключение.

Одно дело, если бесплатно поработать просят друзья. Но зачастую в ответ на вопрос о гонораре совершенно незнакомые люди с удивлением разводят руками: «Но ведь вы получите такой пиар и такое промо!» Работать за пиар – штука полезная и хорошая, но только до тех пор, пока не хочется поужинать.

И тогда остается только ждать, когда в магазине или ресторане вас согласятся снабжать едой за эти самые пиар и промо. Предлагать художникам и культурным агентам такое вместо гонорара – это то же самое, что в старые времена подсказать им есть пирожные, если нет хлеба.

За последние два года в Украине очень многое делается бесплатно. Волонтеры и активисты во многом подменили функции государства – и это потрясающий пример единения. Множество культурных и околокультурных событий были организованы только благодаря тому, что разные люди пожертвовали ради этого своими временем и деньгами. Не раз занимались таким и мы с друзьями и коллегами. Но очень важно понимать, что бесплатный труд не должен становиться аксиомой, и неправильно внушать чувство вины за то, что ты выбираешь свой общественно важный проект, а не человека, который просит тебя сделать что-то «за пиар». Помогать можно и нужно, но только тогда, когда у тебя есть на это силы и время, а не тогда, когда тебя к этому насильно подталкивают.

Очень хочется, чтобы все творческие и талантливые люди остались здесь, а не эмигрировали, как это уже происходит, например, с художниками, которые прекрасно отправляются на резиденции за границей, получают западные гранты и постепенно навсегда уезжают туда, где более благополучные условия. Если вы хотите повышать качество культуры здесь – начните с себя, с осознания того, что нужно не просто потреблять, а понимать ценность того, что для вас создают другие. И цените любой чужой труд.

Домашнє завдання: 7 навчальних онлайн-платформ для креативних людей

Де спеціалістам креативного сектору знайти прикладні курси, на які ресурси звернути увагу представникам творчих спеціальностей та яку альтернативну освіту пропонує мережа? Platfor.ma відшукала для творчих особистостей рекомендації з дистанційного навчання онлайн.

Більше 15 мільйонів користувачів та сотні курсів – Coursera впевнено тримає лідерство в сфері масових відкритих онлайн-курсів (Massive open online courses, MOOC). Для проходження більшості занять знадобиться знання англійської, але деякі курси супроводжуються українськими субтитрами. Середня тривалість курсу – від місяця до півтора, а протягом кожного тижня потрібно буде переглядати близько двох годин відео. Доступ до матеріалів безкоштовний, але вам можуть запропонувати придбати сертифікат про закінчення навчання або навчальні матеріали. Звісно, це не обов’язково. Радимо підписуватися не на окремі заняття, а на так звані спеціалізації – повноцінні семестри з кількох курсів, що включають відеолекції, текстові конспекти та домашні завдання.

Щоб знайти курси з творчих дисциплін, обирайте в списку розділ «Гуманітарні науки та мистецтво». Одна з найпопулярніших програм за всі 6 років існування платформи – «Креативність, інновації та зміни». Вона підійде усім представникам креативного сектору, які хочуть підвищити свій потенціал. Художникам та дизайнерам рекомендуємо «Графічний дизайн», музикантам – «Як писати та продюсувати власну музику», письменникам, журналістам та копірайтерам – від 4 до 6 місяців занять з літературної творчості або журналістики. Для фотографів-початківців розроблено масштабний базовий курс.

Як справи: сьогодні і завтра креативних індустрій в Україні

В межах проекту Culture Matters Platfor.ma підбиває підсумки, як у нас змінилось бачення культури і що стоїть на заваді розвитку українських креативних індустрій.

Цього року в Україні добігає кінця трирічна Програма ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність» – велика міжнародна ініціатива, яка серед іншого ставила за мету змінити звичне на пострадянському просторі розуміння культури: наприклад, показати, який влив вона має на економіку, та чому це не лише дозвілля, але й рівень толерантності в суспільстві.

Урочисті виходи в театр двічі на рік, нудні й безбожно довгі екскурсії в музеях або щось народне, де обов’язково фігурує бандура, – приблизно з таким поняттям культури українське суспільство жило до Євромайдану. Одразу після завершення революції митці, громадські активісти та культурні менеджери зібралися, щоб зрозуміти, якою має бути культура в країні, яка щойно виборола демократію.

Цей рух часом набував радикальних форм (згадати хоча б численні заклики ліквідувати Міністерство культури, які подекуди з’являються й досі) – надто коли урядова політика стала відверто популістською, а до слова «патріотизм» перестали ставитись серйозно. Однак відтоді культура поволі перестала асоціюватися лише з «надбудовою» та розвагами. Стало ясно, що це також і вагома частина економіки, і водночас те, як ми вибудовуємо суспільні зв’язки.

Останні три роки показали, що культура розвивається в новому напрямку – як в Україні, так і в усьому світі, вважає керівник програми «Культура і креативність» Тім Вільямс. Це пов’язано з розвитком технологій, економічним переходом від масштабних виробництв до малого бізнесу та затребуваністю креативних професіоналів в інформаційному суспільстві.

Тім Вільямс

«Україна пережила геополітичні події, які дозволили винайти її заново: як для самих українців, так і для світу. Наприклад, з’явився Український інститут, який промотуватиме країну за кордоном. Інструменти для цього лише з’являються, але я сподіваюся, що він транслюватиме спільні для всієї нації ідеї, які зможуть змінити ситуацію в Україні».

Адвокація культури, зокрема, серед політиків, стала одним із напрямків «Культури і креативності». Так, Кабінет міністрів України використав структуру функціонального аналізу, зробленого експертами програми, як шаблон для оцінки роботи дев’яти інших міністерств. Аналітичний огляд, підготовлений асоціатами програми, вплинув на рішення Міністерства закордонних справ створити Український інститут. Деякі українські партії включили розвиток креативних індустрії до своїх програм, а позаминулого року Міністерство культури створило департамент для їх розвитку.

Борис Бурда: «Образование — это мост к знаниям. И по нему плохо ходить строем»

3 Квітня 2017

Одессит Борис Бурда – один из лучших знатоков «Что? Где? Когда?» в истории игры и классический эрудит. Platfor.ma поговорила с ним о том, как влияет на человечество развитие технологий, где брать знания и почему во многих нынешних проблемах нет ничего нового.

– Вы классический эрудит – человек, который много помнит. Но существует мнение, что сейчас можно вообще ничего особо не знать, потому что всегда под рукой интернет, в котором есть любая информация…

– Это не так. Дело в том, что если решение интересующей вас проблемы уже где-то существует, вам все равно нужно хорошо осознавать саму задачу, чтобы его найти. Интернет ничего не изменил. Раньше все было в книгах, которые находились в библиотеках. Весь вопрос состоял только в том, чтобы найти нужную. Сейчас поиск этих «книг» стал просто быстрее, а сама процедура, по сути, не изменилась: все равно проблему нужно понимать.

Меня всегда поражают реминисценции по поводу того, что люди стали иначе воспринимать информацию из-за того, что она теперь написана не на бумаге, а на экране. Сразу представляю себе какого-то древнего шумера, который возмущается тем, что все вокруг начали использовать папирусы, и требует вернуться к старым добрым глиняным табличкам. Люди и сейчас все так же читают буквы.

Один из моих приятелей пересказывал слова своего преподавателя: «Вопросы на моих экзаменах всегда одинаковые, а вот ответы каждый год меняются».

– Можем попробовать провести аналогию с появлением калькуляторов. Если раньше вычисления приходилось делать вручную, то после их изобретения все значительно упростилось. Нет ли опасности возникновения таких своеобразных костылей для мозга, которые избавят человечество от необходимости думать?

– Подобные математические упражнения никогда не считались особо творческим занятием. Да, тогда люди лучше считали в уме. Когда Леонард Эйлер скончался, о нем сказали: «Он перестал вычислять и жить». Но теперь-то мы понимаем, что главные достижения этого ученого вовсе не в том, что он много раз хорошо умножал и делил.

– Как должно измениться образование, учитывая распространение интернета и доступ к любой информации?

– Это уже происходит само собой. Самое главное – заранее понимать, что с теми вопросами, которые можно решить интенсивным поиском, стало проще справляться. Но ведь не в таких вопросах были главные затруднения на пути человечества.  Все равно до чего-то приходится додумываться самим. Мы ведь не стали страшно могущественными и грамотными где-то в XIII веке, когда появился нормальный алгоритм деления, позволявший любому делать то, что до этого считалось просто чудом. Тогда тоже случилось нечто радикальное: удел особо способных стал доступен практически всем. Сейчас тонкости деления знают даже в младших классах школы.

– Успокойте меня: развитие технологий к оглупению человечества не приведет?

– Оглупение человечества – это настолько простая, привлекательная и интересующая многих задача, что хотелось бы, конечно, чтобы мы боялись чего-то более грозного и неожиданного. Я все же уверен, что мы совершенно не стали хуже из-за того, что добираемся в другой город не пешком, а на самолете. Мы просто стали быстрее во всем.

– Есть ли некий способ быть всесторонне развитым сейчас, когда ты только что-то выучил, а оно уже устарело?

– Вообще-то так было всегда. На самом деле я не заметил, чтобы изменение знаний человека о мире резко участилось. Смешно опасаться того, что система научных знаний просто выстраивается подробнее. Мы будем с этим жить. Хорошо сказал де Голль: «Мы думаем, что будем решать проблемы, но на самом деле просто приучаемся с ними жить».

Мне ка­жет­ся, что чем мень­ше в об­ра­зова­нии ка­нонов и ог­ра­ниче­ний, тем луч­ше. Лю­ди раз­ные, по­это­му всем под­хо­дят раз­ные фор­мы обу­чения.

Общий путь познания всегда один и тот же. Как выразился Ньютон, мы стоим на плечах гигантов. Прожитый опыт – это очень важный путь постижения истины и без него не обойтись. Меняется только скорость постижения, но это связано даже не столько с революционностью наших изобретений, сколько с темпами передачи информации. При этом мало какое открытие средневековых математиков изменило эту скорость так, как книгопечатание. Раньше с тем, чтобы раздавать информацию, проблемы были просто колоссальные. Сам факт появления книг не то что умножил эту скорость, а изменил ее на многие порядки. От начала умения считать до XIII века, о котором мы уже говорили, человечество шло несколько тысяч лет. Следующий шаг занял десятилетия. Все дело в том, что информацию научились раздавать и сохранять.

Если скорость передачи данных менялась, то вот человеческий мозг особо не трансформировался. Мы не стали думать лучше, мы просто отработали несколько технологий. Фигурально выражаясь, нам все равно нужно перетащить груз из одного места в другое, просто теперь у нас есть автомобили.

– А как вы относитесь к различным методикам воспитания из ребенка гения?

– Сейчас появляется все больше разных соображений по поводу воспитания детей, чтобы они быстрее и качественней усваивали новое и обобщали более глубоко. И, конечно, чтобы они сохраняли ко всему этому интерес. Думаю, здесь есть определенные достижения. С другой стороны, вот скажите, что революционного произошло за последнее столетие в вопросах образования?

– Систематическое включение игровых моментов в учебу?

– Есть масса ссылок на то, что подобное использовали в античной Греции.

– Хорошо, а то, что детям передают не набор фактов, а учат действовать в определенных условиях?

– Это уж точно было еще раньше, чем в античности. Сейчас, к счастью, несколько ослабла тяга изобрести один-единственный универсальный способ учить. Хотя это такое неотъемлемое свойство бюрократии. Мне кажется, что чем меньше в образовании канонов и ограничений, тем лучше. Люди разные, поэтому всем подходят разные формы обучения.

Борьба систем все еще продолжается. Есть французы, у которых министр образования точно знает, что написано на любой странице любого учебника. Есть англосаксы – у них вариативности в учебе намного больше и школы могут пробовать что-то новое, чаще ошибаться, но и проще, не нарушая правил, выйти на новый уровень. Я считаю, что нужны очень разные методики учебы.

Образование – это мост от наших начальных знаний к знаниям большим. Как и по любому мосту, по нему плохо ходить строем.

А вообще безумная идея воспитать гениев из всех противоречит самому определению гения как человека, резко отличающегося в лучшую сторону. А превратить ребенка в гения под угрозой наказаний – метод заведомо неработающий.

– В теме образования часто вспоминают понятие клипового мышления, которое говорит о том, что людям все сложнее сконцентрироваться на чем-то. Что вы об этом думаете?

– Я получил образование в очень традиционные времена. И помню, что эта проблема была у всех детей. Никогда особо не было выбора, за какое время воспринимать информацию, был выбор: а не отложить ли книжку. Я уверен, что в этом плане ничего особо не изменилось. Более того, сейчас в учебе легче, потому что появилась масса технологий, которые помогают подкрепить интерес к образованию, подавать информацию более ярко. Любой хороший преподаватель непременно использует развлекательный элемент, любой плохой всегда его изгоняет. И в целом то, что раньше мог позволить себе только герцог или прелат, теперь доступно каждому.

Согласитесь, если мы волнуемся по поводу того, что человечество столкнулось с каким-то новым вызовом, то это означает, что мы что-то узнали – потому и столкнулись. В советское время было понятие торговли с нагрузкой: хочешь банку икры – возьми еще и три банки морской капусты, а то куда нам ее девать. Так и с познанием.

Бе­зум­ная идея вос­пи­тать ге­ни­ев из всех про­тиво­речит са­мому оп­ре­деле­нию ге­ния как че­лове­ка, рез­ко от­ли­ча­юще­гося в луч­шую сто­рону. А прев­ра­тить ре­бен­ка в ге­ния под уг­ро­зой на­каза­ний – ме­тод за­ведо­мо не­рабо­та­ющий.