fbpx

Колосальна цифра: інформаційне ожиріння, діджитал залежність та як з цим вижити

АвторНадя Перевізник
14 Листопада 2019

В еру шаленого розвитку цифрових технологій складно не спокуситися та не втекти від реальності у більш привабливі та функціональні віртуальні світи. Але чи це панацея від всіх життєвих складнощів? Фахівчиня з комунікацій та психологиня за освітою Надя Перевізник спеціально для Platfor.ma написала колонку про цифрову залежність, інформаційне ожиріння, вплив технологій на людство, і запросила на воркшоп про те, як з усім цим жити.

Надя Перевізник

6 годин і раз у 10 хвилин. Саме стільки пересічний житель планети проводить часу онлайн, а підлітки перевіряють соцмережі раз у 10 хвилин. Лінки та аналіз цієї статистики будуть далі – аби ви не відволікалися від тексту.

«Не можна керувати тим, чого не можна виміряти», оцифровка проблеми

Якщо ви читаєте цю колонку, з великою ймовірністю належите до креативного класу, медіасередовища і «гуманітарії» за освітою, як і я. Принаймні, такий основний профіль аудиторії Platfor.ma. Більшість свого робочого дня ми фактично офіційно проводимо онлайн, працюючи з інформацією та спілкуючись в чатах. І якщо запитати – скільки часу проводимо там, ми скажемо «пару годин».

Однак мабуть багатьох вразив скрінінг екранного часу, який з’явився у мобільних рік тому, де видно ці вражаючі 4-8 годин у мережі щодня. Тобто, більшість активного дня. Що, власне, підтверджено і серйозними дослідженнями: середня щоденна тривалість перебування в інтернеті жителя планети – 6 годин 42 хвилини, звіт Digital in 2019, We Are Social & Hootsuite.

Звіт Digital in 2019, We Are Social & Hootsuite.

Отож, ми онлайн майже половину дня, в якому останнім часом задач все більше, але встигаємо зробити все менше. За останні роки технології та події розвиваються такими темпами, які класик сучасної літератури Подерв’янський назвав «скорость офігєвающая». Дослідники великих даних і футурологи кажуть – менше інфи точно не стане, тож маємо вчитися з нею жити.

Інтернет-залежність поки не визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я захворюванням із категорії психологічних, як, скажімо, ігрова залежність (ймовірно, це питання часу – як було з канцерогенністю тютюну). Тому єдиного офіційного визначення не маємо, зате є масив тлумачень різних дослідників. Проаналізувавши їх, вивела адаптоване для українців:

«Інтернет-залежність – це непозбувна бентега, і як наслідок –  непереборна тяга використання інтернету. Вона призводить до згубного психологічного впливу на робочу, навчальну, особисту і фінансову сфери життя людини».

Тому, перш ніж читати далі, я б радила перевірити її рівень у себе. Зробити це можна за допомогою хоча б кількох тестувань. Бажано з наукових ресурсів, а не клікбейтових «лайфхакерів». Наприклад, тест піонерки поняття інтернет-адикції, доктора психології Кімберлі Янг.

Інформаційне ожиріння

Численні дослідження мозку підтверджують, що природа інформаційної залежності аналогічна усім іншим – алкогольній, тютюновій, наркотичній. Активізуються ті самі ділянки головного органу, коли людина отримує задоволення від шоколадки, вина, сигарети, сексу чи заходу в соцмережі. Хороші новини – зіскочити з інтернет-залежності порівняно легше, ніж з наркотичних речовин. Також є дані, що особливо швидко це відбувається в дітей

Є цікаві теорії, які пояснюють інформаційну залежність еволюційними механізмами, адже явища – це теж інформація. Для древніх людей будь-який шум у кущах міг означати тигра і загибель, а яскравий фрукт у жовту цяточку – останній у житті смаколик. Звісно, ми не в древній савані, а в умовах  четвертої технологічної революції. Одна з її характеристик – постійно зростаюча швидкість розвитку технологій та об’ємів інформації. Розвиток еволюційної теорії наштовхує на думку про наше неминуче інформаційне ожиріння, токсикацію та передоз.

Ілюстрація – Павло Кучинський

Також важливо розуміти – накопичення інформації та мислення – це різні функціональні процеси в мозку, як споживання їжі та травлення. 

Щоб інформація засвоїлася, над нею треба «подумати» – проаналізувати, систематизувати, поєднати зі своїм досвідом і втілити на практиці. Приміром, як позначається на вашому житті знання розміру боргу України перед МВФ? От прямо суперконкретно – на квартплаті та комунальних чи кредитному відсотку, податках й, найголовніше, що ви можете вдіяти з боргом перед МФВ? На цьому простому прикладі ясно, наскільки ми не встигаємо перетравлювати інформацію та використовувати її. Природна реакція – стрес, схоже, хронічний.

Час, увага, гроші

Ми говорили про час, який забирає інтернет. Але не менш важливий життєвий індикатор, на який впливає мережа – це увага. Прожектор внутрішнього світу, одна з основних форм організації свідомості людини, яка суттєво розпорошується потоками інформації. Зараз є цілий пул досліджень, що спростовують міф продуктивності мультизадачності.

Наприклад, розпіарене дослідження «стенфордських мультитаскерів». Одна група людей виконувала задачі послідовно, інша паралельно, постійно перемикаючись. Фактично так, як ми працюємо чи вчимося в інтернеті, відволікаючись на спілкування у месенджерах, покупки, веб-серфінг паралельно. У результаті – виконання завдання багатозадачниками було в рази гірше тих, хто працював послідовно.

Ілюстрація – Павло Кучинський

Думаю, можна порівняти малорезультативне виконання робочих задач з життєвими: передозування інформації, ілюзія вибору та можливостей розмивають життєвий фокус. Можливо саме в мого перехідного покоління Y соціологи заднім числом діагностують «зменшення здатності фокусуватися», як на короткочасних задачах, так і на життєвих цілях. Пригадайте, як часто ви відкладаєте – сходити до лікаря, підтягнути рівень англійської чи м’язи сідниць або реалізувати мрії про власний проект?

Як з цим жити, що робити?

Найперше, діагностувати свою залежність та рівень цифрового стресу за допомогою тестів, зворотного зв’язку від близьких і за потреби – психолога. Далі почати «інформаційну чистку». Як з поганими звичками, тут важлива поетапність – не варто відразу з понеділка починати радикально нове цифрове життя, – видалятися з еккаунтів і робочих чатів. Більшість джерел, наукових і світських фактично єдині в рекомендаціях:

– Виключіть максимум нотіфікацій на телефоні та комп’ютері. Навіть у смсок можна прибрати функцію звуку. Важливий пункт – ви керуєте мережею, а не вона вами. Тобто ви онлайн тоді, коли ви вирішите, а не коли «покличе сповіщення».

– Встановіть чіткі ліміти часу впродовж дня на використання інтернету, пошти, месенджерів та соцмереж.

Наприклад, я залежна від месенджерів. Лікуюся так: заходжу в них три рази на день – зранку, в обід та ввечері, відповідаю одним махом на всі повідомлення. З близькими – «виділений» канал зв’язку – смски, войси, дзвінки.

Ілюстрація – Павло Кучинський

– Делу время – потехе час.

Критично важливо вивести роботу із побутових платформ – особистої пошти, соцмереж і месенджерів загального користування. Ідеально – в задачники типу Слак, Трелло, Асана, Ворксекшн. Можна просто працювати у гугл-доках чи програмах на комп’ютері, згорнувши браузер. Так, важливі ділові листи та повідомлення пишу спочатку в текстовому редакторі, структурую думку, потім переношу в онлайн. Часто треба це проговорити з колегами, часто це зі скрипом, але результати усіх порадують – станете спокійнішим. 

Словом, зробіть все, аби мати можливість працювати хоча б 30-45 хв над однією задачею без переключення. Можливо, ви не чули, але опен-спейси давненько піддають критиці через максимально велику кількість факторів відволікання, а в щасливій Північній Європі все більше спеціалістів переходять у формат віддаленої роботи, працюючи в комфортних умовах дому.

– Домовтеся з колегами і рідними про режим роботи, її цифрові локації та спілкування. Словом, де працюємо, спілкуємося і як зайве не смикати одне одного. Навіть з близькими намагаюся не спілкуватися упродовж дня – аби не відволікати від справ.

– Максимально читайте друковані книги, можна навіть кощунствувати над ними з олівцем і стікерами. Максимально пишіть, структуруйте свої думки, самі перевіряйте граматику – так ви запускаєте процеси мислення.

Звісно, цікавтися медіа-гігієною. В Україні тільки починається рух публічних подій, лекцій, воркшопів з подолання цифрової залежності, на який я вас усіх і кличу. Тому важливо говорити «про це» з близькими, друзями, колегами. 

Бережіть себе та своє ментальне здоров’я!

Читайте більше цікавого