Світовий ринок праці набрав шалений темп — щороку одні професії зникають, інші з’являються. В Україні передбачити довгострокові потреби роботодавців ще складніше через повномасштабну війну та період майбутньої відбудови. Та все ж це можливо. Розповідаємо, як обрати професію, щоб навчання гарантувало і знання, і майбутнє працевлаштування, і хороший дохід. 

Ірина Ростовікова
Психологиня і фахівчиня з профорієнтації

«Під час атак на інфраструктуру чимало людей усвідомили, що світло, вода, газ, інтернет у домі — це результат чиєїсь праці. Пошкоджене та зруйноване потрібно швидко відновлювати й добре, якщо є кому, — констатує психологиня благодійного фонду “Право на захист” фахівчиня з профорієнтації Ірина Ростовікова. — Минув час, коли вища освіта вважалася обов’язковою, а професія економіста, юриста, бухгалтера — гарантією, що ти завжди матимеш роботу. Дедалі частіше ми розуміємо, що обрати професію на все життя вийде не завжди. Профорієнтація в умовах війни — це відсутність можливості довгострокового планування. Важливим фактором нині є швидкість здобуття фаху та професійних практичних умінь».

Останнім часом попит на робітничі професії зростає, відбувається переоцінка їхнього престижу й важливості.  При цьому сама професійна освіта також змінюється.

Реформовані уроки

Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей, що на Львівщині, 2022 року отримав ліцензію на професію «Електромонтер з ремонту й обслуговування сонячних електроустановок». Цьогоріч близько 30 студентів вже розпочали навчання в інноваційній STEM-лабораторії з вивчення альтернативної енергетики.

Сучасні заклади профтехосвіти в Україні активно йдуть до технологічності, комфорту, якості підготовки фахівців на сучасному обладнанні. Все це дає змогу навчати фахівців новітніх спеціальностей — у львівських профтехах готують, скажімо, й операторів дронів. 

Крім того, кілька років тому низка профтехів розпочала впровадження дуальної форми освіти. Цей формат навчання передбачає, що 70% часу студент проводить безпосередньо на виробництві, а 30% — опановує теоретичну базу у профтехучилищі. Таким чином компанії самі готують фахівців до своїх потреб. 

Під час війни важливою стала академічна мобільність. «Професійна освіта онлайн» — всеукраїнська платформа для дистанційного та змішаного навчання, створена на основі «Всеукраїнської школи онлайн» спеціально для закладів професійної освіти та незалежних здобувачів професій. Заявку на вступ до профтеху тут можна подати й дистанційно.

То як же обрати майбутнє

Що важливо врахувати, обираючи профтех?

1. Пройти тест із профорієнтації. Часто учні не знають чого хочуть, але сучасні онлайн-тести, відео знайомства з професіями, консультації з профорієнтаційними коучами здатні допомогти обрати напрямок. «Старшим підліткам співвіднести здібності й тип інтелекту з різними професіями, зокрема й робітничими допоможе тест Голланда. Також важливо враховувати можливості організму, адже деякі робітничі професії передбачають значні  фізичні навантаження», — каже Ірина Ростовікова.

2. Обрати заклад, де навчають за обраним фахом. Варто відвідати училище на день відкритих дверей: оглянути  аудиторії, майстерні та лабораторії, поспілкуватись із педагогами, студентами та випускниками останніх років — вони можуть поділитися актуальною інформацією і враженнями. 

3. Важливо з’ясувати в якому форматі відбувається навчання, скільки часу відводиться на виробничу практику. 

4. Якщо обраний заклад знаходиться далеко від дому, варто обрати той, де є гуртожиток, оглянути його й дізнатися про умови: чи працює кухня, санвузли, душ, пральня, чи є охорона тощо. 

5. Виробниче навчання та практика. Дізнайтесь, чи потрібно буде шукати місце проходження практики самостійно, чи училище її забезпечує. Часто профтехи співпрацюють із державними та приватними структурами, бізнесом, де студенти гарантовано проходять практику та можуть лишитися працювати отримавши диплом. 

6. Профтех — хороший «трамплін» між школою та вишем: після завершення професійно-технічного навчання можна вступити до вишу на заочне відділення і паралельно працювати за фахом. 

Професійна реалізація

«Щоб бути потрібним фахівцем, важливо мати якнайбільше практики впродовж навчання. Якщо теорію можна опанувати онлайн, то от навчитися класти плитку чи ремонтувати авто — тільки очно, — зауважує директор Дрогобицького вищого професійного училища №19 Володимир Маринкевич. — Наше училище має сучасний Навчально-практичний центр. Під час виробничого навчання студенти надають платні послуги в галузі будівництва, автосервісу, кулінарії, а також долучаються до волонтерства: ремонтують автівки для ЗСУ, щотижня відправляють власну випічку на передову, надають перукарські послуги внутрішньо переміщеним особам — тож практики не бракує». 

Те, що вже в процесі навчання студенти безпосередньо працюють з майбутніми робочими задачами, полегшує подальше життя. До того ж заклади профтехосвіти мають державне чи регіональне замовлення на певні професії.

«При цьому враховуються потреби у фахівцях конкретного регіону — це убезпечує студента від ситуації, коли диплом є, а працювати ніде. Часто найздібнішим студентам пропонують роботу вже під час виробничої практики. Можна скористатися варіантом працевлаштування від училища,  можна обрати місце праці самостійно. А деякі наші випускники організовують підприємства і починають працювати самі на себе. Тож варіантів працевлаштування багато», — резюмує Володимир Маринкевич.  

Партнерський матеріал.

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії у межах програми «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України». Програма має на меті надати підтримку у впровадженні реформи профосвіти та модернізації інфраструктури обраних навчальних закладів.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди ЄС, його держав-членів та програми.