fbpx

Інспектори змін: що думають учні опорних шкіл про нові ініціативи

АвторКатерина Котвіцька
24 Травня 2018

У перетворенні «старої» школи на «нову» зацікавлені різні сторони: учителі, батьки, громада, але насамперед зміни спрямовані на дітей. У проекті «Шкільна re:форма» Platfor.ma разом із Центром інноваційної освіти «Про.Світ» і фондом WNISEF вирішили дізнатися, як опорні школи за рік змінилися для дітей.

Ініціатори проекту «Пілот 24», спрямованого на підтримку сільських опорних шкіл, на старті програми наголошували, що саме учні стануть «інспекторами» прогресу. І ті, хто сьогодні сидять за партами, не чекають компромісних рішень, повільних законодавчих перетворень чи змін у вчительских підходах. Часто вони стають тими, хто активно долучається до змін чи навіть ініціює їх.

Школа як партнер

«Учні мають можливість керувати своїм навчанням, вони отримують різні типи мотивації», – ділиться досвідом Ельміра Пилип, учителька словацької мови в селі Тур’я-Ремета на Закарпатті. Її колега, учителька німецької мови Марія Федушка реалізувала у школі на Закарпатті проект «Ровесники, відгукніться» для онлайн-спілкування школярів з підлітками з інших країн. Вона розповідає, що учні активно долучилися до процесу перетворень, стали більш ініціативними і залученими у навчальний процес і постійно обмінюються досвідом. Учтелька вказує на важливий компонент успіху: «Учитель має бути партнером для учня».

Михайло Товтин, учень 11-го класу Тур’я-Реметівської школи, каже, що завдяки ентузіазму та запалу учителів і учні долучаються до нових проектів. У школі відбувалися тренінги, семінари, зустрічі з  талановитими людьми, і вже багато хто готовий сам чи в групі однолітків презентувати власні міні-проекти, еко-ініціативи, скайп-вебінари з іноземної мови. «Такі шкільні ініціативи розширюють кругозір, розвивають творче мислення, дають можливість спілкуватися з новими людьми, ініціюють й мотивують навіть слабких у навчанні, але творчих, неординарних й енергійних дітей, – переконаний Михайло. – Виходячи на самостійний рівень, кожен відчуває свою важливість та неповторність. Пасивний учень  – це учень минулого. Шкільні ініціативи, як-от: щомісячні еко-заходи, спортивні естафети з учнями інших шкіл, активна робота шкільного парламенту, міні-бізнес-проекти, акції з благоустрою рідного села, підготовка матеріалів для шкільного краєзнавчого музею, інформаційно-пошукова діяльність – мають майбутнє».

Учні Тур’я-Реметівської школи
Учні Тур’я-Реметівської школи
Учні Тур’я-Реметівської школи
Учні Тур’я-Реметівської школи

Анатолій Котенко, директор Олексіївської школи І-ІІІ ступенів на Запоріжжі теж може похвалитися підтримкою учнів. За його словами, особливо їм подобаються нові підходи до навчання та зміна акцентів на користь компетенцій.

Вихід у світ

Директори та учителі часто фокусують увагу не тільки на учнях, а й на ширшій аудиторії – громаді. У такому середовищі школярі швидше соціалізуються, бо вони залучені не лише до уроків і контрольних робіт. Тут у них виникає інтерес до навчання й оволодіння компетенціями, які дадуть можливість реалізуватися в майбутньому. У цьому переконана переважна більшість директорів, з якими вдалося поспілкуватися Platfor.ma.

Прикладом ефективного партнерства учителів та учнів стали кілька проектів у селищі Катеринопіль на Черкащині. Олександр Бойченко, учитель трудового навчання, розповів, що команду активних учителів, яка сформувалася навколо нових ініціатив, не підтримала адміністрація, зокрема відділ освіти. Натомість до роботи над новими проектами долучилися активні учні і громада. «Найбільше радіють змінам учні. Вони активно їх підтримують та ініціюють. Життя дітей у школі кардинально змінилося під час впровадження проектів. Тільки через дітей можна спонукати “консервативних” вчителів до змін», –  каже Бойченко.

Заняття в Катеринопільській школі

11-класниця Наталя Гірник стала однією з ініціаторок шкільного кінотеатру та онлайн-бібліотеки, а пізніше очолила учнівське самоврядування у навчальному закладі. «Коли до нас приїздила волонтер “Корпусу миру” Аманда, Наташа була її перекладачем, а потім і подругою», – пригадує учитель.  Ініціативу підхоплюють й інші старшокласники. Олексій Гончар з 10-го класу підтримує роботу шкільного кінотеатру, проводить кіносеанси для дітей, готує вечори відпочинку для молоді. (Читайте більше про те, як учні створюють креативні простори у містах і селах.)

У Ріпкинській школі на Чернігівщині учні самі розробили проект «ПроСпорт», «щоб залучити до занять спортом, зокрема футболом, всіх мешканців нашого селища та громаду району, від дітей до дорослих». Вони спільно з архітекторами розробили проект футбольного міні-поля, а також самостійно організовують змагання, тренують дошкільнят, збирають команду підтримки.

Учасники проекту «ПроСпорт» з Ріпкинської школи на Чернігівщині
Учасники проекту «ПроСпорт» з Ріпкинської школи на Чернігівщині
Учасники проекту «ПроСпорт» з Ріпкинської школи на Чернігівщині
Учасники проекту «ПроСпорт» з Ріпкинської школи на Чернігівщині

На своє міні-поле запрошують тренуватися всіх охочих місцевих мешканців та навіть громаду з сусідніх шкіл. «Реалізацією проeкту ми задоволeні, алe цe була програма-мінімум. Попeрeду – головна мeта: побудова у школі футбольного міні-поля для гри у футбол. Цe і будe майбутнє проeкту», – розповідає учень Ігор Машков.

Не боятися ініціатив

Підвищення активності учнів спостерігає й учителька хімії Івано-Франківської школи на Львівщині, півфіналістка конкурсу Global Teacher Prize Ukraine Оксана Окулова. «Пасивність учнів можна подолати: кожна людина хоче бути успішною, і коли дитина перемагає – не важливо, у міжнародному конкурсі чи отримавши відмінну оцінку, – мотивація вчитися зростає», – каже вона.

На Сумщині в селі Велика Чернеччина учителька інформатики Тетяна Корж організувала в колаборації з учнями клуб іноземних мов «Sunshine», де використовують сучасні технології: планшети, мультимедійну дошку, спеціальні програми. Вона теж відмічає, що учні стали активнішими, не бояться ініціатив і самі часто пропонують нові цікаві ідеї. (Про цей та інші проекти учителів-реформаторів можна прочитати тут.)

Робота клубу іноземних мов «Sunshine»
Робота клубу іноземних мов «Sunshine»

У клуб вдалося вдалося набрати удвічі більше людей, ніж було потрібно спочатку. Ідея ж належала ініціативним учням. Одна з них, Софія Ніколенко, розповідає:

«З кожним кроком ми все більше наближаємося до здійснення нашої мрії. І кожен може вкласти у якийсь проект частинку себе».

Інший учень, Ілля Лубенець, переконаний, що всі школярі повинні долучатися до ініціатив:

«По-перше, саме вони знають, чого їм не вистачає найбільше. По-друге, учні будуть цінувати і берегти зроблену ними працю».

Як результат, системні перетворення у школах стають можливими не лише через глобальні зміни «згори» і готовність педагогів, а в першу чергу завдяки величезній потребі учнів у русі вперед. Історії ініціативності та співпраці школярів з громадою доводять, що ефективне партнерство може врятувати школу від надмірного дидактизму і стати початком справді вагомих перетворень.

За пiдтримки
Читайте більше цікавого