Чому ви маєте любити і робити impact-бізнес:
колонка Дениса Гурського

АвторДенис Гурський
28 Травня 2019
майбутнє підприємництво точка зору

Активний учасник реформи відкритих даних, голова правління громадської організації SocialBoost, засновник некомерційного інкубатора 1991 Open Data Incubator і технологічного коворкінгу 1991 Civic Tech Center Денис Гурський – про те, що таке impact-інвестиції, як їх отримати та з чого почати власний соціально-вагомий проект.

За останні три-чотири роки impact-бізнес став справжнім трендом у світі. Що ж мають на увазі під цим терміном? Простими словами, impact-інвестування – це вкладення коштів у проекти, які мають принести не тільки прибуток, а ще й користь суспільству та навколишньому середовищу (наприклад, проекти, які поширюють використання відновлювальної енергії, поліпшують надання послуг у сфері охорони здоров’я).  Тепер підприємців турбує не лише прибуток, а й соціальний вплив їхнього бізнесу.

Згідно даних інвестиційних фондів Willow Investments та Swiss Investment Fund for Emerging Markets, рентабельність соціальних інвестицій сягає 5-6% річних, вони мають довгостроковий період окупності. А Всесвітня мережа impact-інвестування (GIIN) каже, що на ринках, які розвиваються, показник рентабельності підвищений до 6,7%. Консалтингова компанія McKinsey оцінює прибутковість такого інвестування в 11%.

В 2014 році світові інвестори вклали близько $10 млрд в соціальні проекти, а вже в минулому році impact-ідеї залучили $1,3 трлн. Серед світових impact-трансформаторів варто відзначити такі корпорації, як JP Morgan, Goldman Sachs, Bank of America. Ці компанії випустили impact-облігації, кошти від реалізації яких направляються на вирішення проблем у сфері освіти, реабілітації ув’язнених у тюрмах, а також для допомоги хворим на астму та діабет.

Що в нас?

В Україні impact-інвестування тільки набирає обертів. До вдалих проектів можна віднести ресторан Urban Space 100 у Івано-Франківську, де 80% прибутку направляють на розвиток міста (так вже профінансовано близько 70 проектів), в Одесі – Impact Hub Odessa, майданчик, який використовують для обговорення ідей для подальшого розвитку міста, у Львові – Festrepublic (територію занедбаного заводу перетворили на сучасний простір, де можуть працювати дорослі та розважатись діти).

Успіх від реалізації цих проектів надихає інших бізнесменів розвивати подібні проекти вже у своєму місті. Крім того, такі ідеї можуть допомогти розв’язати більш глобальні проблеми – від зміни клімату до надання доступу до безоплатної освіти та медицини.

(Більше про комерційно-успішні суспільні ініціативи читайте в матеріалі «Гаманець чи життя: як бізнес виконує соціальну місію і заробляє на цьому» – Platfor.ma.)

Поштовхом до розвитку impact-проектів стало надання користувачам публічного доступу до відкритих даних. Сьогодні не лише державні компанії публікують open data, а й такі комерційні гіганти, як Uber чи OTP Bank, адже вони теж зацікавлені в розвитку своєї індустрії.

Стартапи, які використовують відкриті дані, створюють платформи, щоб контролювати витрати з місцевого бюджету, стан забруднення річок, закупівлю ліків та інше. Наприклад, українська платформа EcoInfo створена для моніторингу стану повітря в місці вашого перебування, проект Znaydeno направлений на аналіз та контроль вирубки лісів,  онлайн-платформа iLearn розроблена для надання учням безкоштовного доступу до матеріалів для підготовки до екзаменів.

На основі такої інформації всі охочі – від активістів до професійних інвесторів – можуть створити та розвинути свій власний проект, який матиме соціальне навантаження і принесе дохід своїм засновникам.

Як обрати сферу для impact-інвестування?

Найкращий варіант – це коли ви є фахівцем у тій галузі, в яку збирається інвестувати, адже таким чином ви будете знати всі тонкощі.  Або ж відслідковуйте світові тренди у impact-інвестуванні, аналізуйте історії успіху іноземних компаній та робіть висновки, чи можливо втілити таку ідею в Україні. Слід також не забувати, що будь-які інвестиції – це завжди ризик: одні принесуть прибуток миттєво, інші – лише через роки.

Сьогодні особливо успішними є проекти, які застосовують відкриті дані у сфері медицини. Кожна людина завжди буде турбуватись про своє здоров’я, тому експерти радять звернути увагу на цю індустрію. Наприклад, платформа Cohero Health – це лічильник для інгалятора, який допомагає хворому відслідковувати, скільки разів він вже приймав ліки. Програма також нагадує про наступний прийом, до того ж існує можливість отримати консультацію лікаря. А за допомогою платформи Blink Health в США ви можете моніторити ціни на лікарські препарати та купити їх онлайн.

Компанія The Monitor Consulting Group також виділяє такі перспективні сфери для impact-інвестування: будівництво, водопостачання, охорона здоров’я та освіта. Вони мають потенціал росту прибутку з $163 млрд до $667 млрд протягом наступних десяти років. Також можна звернутися до досвіду найуспішніших підприємців, таких як Білл Гейтс. Його фонд Unitus Seed Fund інвестував майже $50 млн у розвиток стартапів в Індії, метою яких є зміна рівня освіти, медицини, харчування.

Залежно від того, що саме ви хоче змінити чи на яку групу людей хочете вплинути, й буде залежати ваш подальший  розвиток. Так звичайнісінька пекарня Greyston Bakery в США відправляє кошти на боротьбу зі СНІДом, а компанія d.light запроваджує використання носіїв сонячної енергії в Африці й таким чином вирішує питання щодо енергопостачання в країнах третього світу.

Проте однією з проблем напочатку є те, що не завжди засновники проекту мають досвід у веденні бізнесу. Тому перш за все необхідно вирішити певні стратегічні питання.

На які питання слід відповісти в першу чергу?

Ключовими елементами успіху будь-якого проекту є чітке розуміння таких речей:

1. Яку потребу користувачів закриє цей проект? Яка його мета?

2. Для кого саме цей проект?

3. Чому саме він має зацікавити людей?

Гарна ідея без чіткої маркетинг-стратегії може так і залишитися не реалізованою. Саме концепція та позиціонування, подальший план дій є сполучною ланкою між геніальною ідеєю та бізнес-планом.

А жорсткий світ фінансів вимагає відповіді на такі запитання:

4. Хто ваша цільова аудиторія? Ви повинні уявити людину, якій принесе користь ваш проект, необхідно побудувати портрет користувача та зрозуміти, чому саме ваша ідея має його зацікавити. Варто провести маркетингове дослідження тенденцій на ринку.

5. Хто ваші партнери та конкуренти? Як вони намагаються привернути увагу споживача? Що виділяє їх з-поміж інших проектів? Проаналізуйте ринок.

6. Яким буде ваш проект через три, п’ять, десять років? Який вплив він матиме на суспільство, екологію, освіту?

7. Яку назву обрати? Однією з задач будь-якого бізнесу є привернення уваги споживача, і неймінг відіграє тут не останню роль. При обранні назви проекту необхідно одночасно виділитись серед конкурентів, створити позитивну реакцію в користувачів і при цьому не звучати банально, щоб не розчинитися в масі.

Можна назвати багато компаній, які саме через назву потерпіли крах на ринку: косметика  під назвою Dermo-Expertise викликала негативні асоціації у користувачів на ринку СНД, шоколад Wispa в Україні асоціювався з хворобою віспою, а в Латинській Америці автомобілі Chevrolet Nova не продавалися, бо «no va» в перекладі з іспанської означає «не їде».

Поради маркетологів такі:

– назва має легко запам’ятовуватися та легко вимовлятися. Краще відмовитись від складних у вжитку слів, адже невдовзі ви почуєте безліч інтерпретацій вашого неймінгу, і не завжди в кращу сторону. Хороші приклади: Lego, видавництво «Ексмо», Nike;

– всі онлайн-ресурси (пошта, сайт, блоги) мають носити одне ім’я;

– назва має бути унікальною і створювати такий собі wow-ефект при згадуванні: «Яндекс» (yet another indexer), ICQ (I seek you).

Де шукати інвестиції?

В Україні проводиться чимало конкурсів, де є можливість представити свою ідею, знайти інвесторів та отримати кошти для розвитку. Наприклад, це GlobalGreen, який збирає проривні «зелені» бізнес-ідеї, або EGAP Accelerator – в ньому беруть участь проекти освітньої, екологічної, інфраструктурної та аграрної сфер. Щороку триває відбір до конкурсу ІТ-проектів на основі відкритих даних Open Data Challenge з головним призом у 2,5 млн гривень, а завдяки програмі Pro Bono Club Ukraine будь-хто з інноваторів може отримати безкоштовну консультацію від фахівців.

Або ж є можливість звернутися до світових інвесторів, використовуючи сайт  Mission Investors Exchange або таких акселераторів, як  Vox Capital.

Після досягнення цілей проекту та отримання прибутку вже від вас буде залежати, чи продовжувати роботу над цим проектом, чи відкривати новий або об’єднати зусилля з іншими компаніями.

Корисні ресурси

Єдиний державний веб-портал відкритих даних – data.gov.ua.

Поглибити знання в сфері відкритих даних можна завдяки онлайн-курсу Using Open Data for Digital Business або посібнику по роботі з даними від видання Texty.org.ua.

Дізнатися більше про міжнародні проекти з усього світу – на сайті Open Data 500.

Найцiкавiше на сайтi

Гаманець чи життя:
як бізнес виконує соціальну місію і заробляє на цьому

АвторЛєра Залєвська
26 Квітня 2019

Малому і середньому бізнесу часто вдається вирішувати суспільні проблеми набагато ефективніше, ніж державі, і водночас самоокупатися. Студія онлайн-освіти EdEra нещодавно випустила курс «Соціальне підприємництво та конкурентоспроможність», а для Platfor.ma вони зібрали успішні зарубіжні та українські кейси, які доводять, що маленькі ініціативи можуть змінити світ.

Джон Кронін, юнак із синдромом Дауна, і його батько Марк у 2016 році заснували власну справу шкарпеточний бізнес. Ідея зародилася, коли Джон закінчив школу і не міг знайти роботу до смаку, оскільки люди з ментальною інвалідністю мають досить обмежені можливості працевлаштування.

Джон дуже любить різнокольорові шкарпетки, тому сім’я вирішила зайнятися саме ними. Вони з батьком зареєстрували бізнес, створили сайт, домовилися з кількома виробниками і почали приймати замовлення. Марк каже, що все почалося з інвестиції лише в кілька тисяч доларів, а в 2018 році оборот компанії становив приблизно 6 млн доларів.

John’s Crazy Socks працевлаштовує людей із ментальною інвалідністю. Також частину свого прибутку сім’я спрямовує на благодійність. Найбільш популярними виявилися тематичні шкарпетки, присвячені Дню людини з синдромом Дауна та усвідомленню аутизму.

Батько та син пропагують зміни до трудового законодавства, щоб працюючи повний робочий день, люди з інвалідністю не втрачали своїх медичних пільг. Джон і Марк виступають у Конгресі, а також просувають ідеї у своїх соціальних мережах.

 

І все буде добре: головні тренди благодійності, які варто знати всім

АвторМарія Артеменко
18 Грудня 2018

Грудень – місяць підсумків та спроб пророкувати майбутнє. Для некомерційного сектору в Україні 2018 рік був дуже плідним: українці вперше долучилися та успішно провели Всеукраїнський день добрих справ, вперше організували Форум фандрейзингу та вперше отримали можливість відправляти благодійні SMS. Робити добрі справи стало модно, а вчені ще й довели, що це корисно для здоров’я – додає років п’ять життя. Що далі? Український ідеолог світового благодійного руху Giving Tuesday Марія Артеменко сформулювала для Platfor.ma добірку благодійних трендів.

Персоналізація та автоматизація

Бізнес давно використовує автоматизований та персоналізований маркетинг – кожен з нас бачить релевантну рекламу, що спирається на наш попередній досвід, звички та уподобання. Некомерційний сектор більше не пасе задніх і також починає використовувати персоналізацію. Всім очевидно, що люди мають різні можливості, але це не привід позбавляти когось шансу зробити добру справу. Зовсім навпаки – це привід налагодити індивідуальну роботу з кожним добродієм, сформувати підходящий шлях користувача (user path) та ефективніше вирішувати соціальні проблеми. До речі, цей тренд також актуальний для підприємців – в світі вже існують успішні приклади програмного забезпечення для персоналізованого фандрейзингу, тож мусимо підхоплювати та локалізувати гарні ідеї.

Сторітелінг, жодної жалості та фідбек

Часи, коли можна було жалібно попросити про допомогу і отримати її, давно минули. По-перше, цей метод в усіх асоціюється з шахраями, а по-друге – жалість принижує. Кожна людина в певний момент життя потребує допомоги і це нормально . Так само ми всі допомагаємо просто через те, що можемо тим, кому можемо. Тут немає нічого незвичайного – це просто людські стосунки. Коли необхідно зібрати кошти на добру справу, потрібна гарна історія та фідбек – свідчення того, що інвестиція була не даремною. Людині важливо пояснити, що її внесок був вагомим, що без цього нічого б не вийшло. Бо так воно і є.

Хто ми є і чому влізаємо в погане: Малкольм Гладуелл змусить вас переосмислити соціальні проблеми

АвторЮлія Гуріна
4 Травня 2019

Канадський журналіст і популяризатор соціології Малкольм Гладуелл постійно посягає на святе — на колективне несвідоме у наших поглядах. Цей підхід приніс йому всесвітню популярність, а його книзі «Поворотний момент» – статус бестселлера. Автор елегантно зриває ярлики, якими ми завісили лобове скло своїх уявлень про світ, і запрошує перепрошити наші інтуїтивні пояснення природи речей. Хто вплинув на наше дитинство більше: генетика чи вулиця? Чому єдиний спосіб боротьби з підлітковим курінням — це припинити боротися? Відповіді на ці та інші питання, знайдені Гладуеллом, незмінно дивують.

Невідомо, за яким принципом нікому не знайомі книги стають бестселерами на різних материках у країнах з різним менталітетом. Гладуелл вважає, що ідеї, продукти, меседжі та звички поширюються так само, як віруси. А віруси не поширюються самі по собі — за ними завжди стоять люди. Малкольм сформував три категорії людей, які спричиняють, розповсюджують та примножують «поворотний момент» певного продукту або явища, вписуючи його в історію. Це Конектори, Інформатори та Продавці.

Конектор — ваш друг, який знає геть усіх. Машу з кав’ярні, Степана Анатолієвича з 4-го під’їзду, Колю з сусіднього відділу, сестру режисера та друга сусідського собаки. Прогулянка з конектором нагадує вилазку із зіркою. Ви не можете вийти в місто, щоб хтось не впізнав Конектора і навіть у тихому районі знайдеться кілька випадкових перехожих, які колись працювали або випивали з Конектором.

У Конекторів вроджений талант зв’язувати світ довкола себе мережею своїх зв’язків. Потрібна людина в проект — вони знають де шукати. У них надзвичайне вміння заводити друзів, бо вони бачать щось цікаве в кожній людині. Конектори збирають друзів подібно до того, як хтось збирає колекцію марок.

Якщо прискіпливіше розглянуте своє коло друзів — виявиться, що це не тільки коло, але й не ваше насправді. Коли вам буде нічим зайнятися, спробуйте розплутати клубок соціальних зв’язків, який привів вас до найближчих знайомих — може виявитися, що всі нитки зав’язані на Конекторі. А ви радше не в центрі кола своїх знайомих, а запрошений гість у клубі, що належить Конектору.   

Силу слабких зв’язків легко демонструє пошук роботи. Пригадайте, як ви або ваші знайомі потрапили в компанію. Завдяки друзям? Аж ніяк, частіше за все люди дізнаються про можливості завдяки знайомим. Коли нам потрібно отримати нову інформацію, точку зору, фідбек, ідею або навіть роботу — ми звертаємося до знайомих, не до друзів. Адже друзі живуть тими самими проблемами, що і ми. Турбуються, переживають, сміються, купують приблизно те саме, що й ми. То хіба багато лишається між нами такого, що знають друзі, чого не знаєте ви?

 

Потяг до прекрасного:
як тусовка друзів здобула собі 10 вагонів на ГогольFest і перетворила їх на мистецтво

ГогольTrain – це перший арт-потяг Європи. Наприкінці квітня він доставив на маріупольський StartUp GogolFest музикантів, акторів, журналістів, туристів, активістів та документалістів з Києва, Дніпра та Вінниці, а 1 травня повернувся з ними назад. Розмальований художниками та арт-формаціями з різних міст, з вагоном-баром і сценою з живими виступами, цей потяг став першим настільки масштабним прецедентом співпраці культурних проектів з Міністерством інфраструктури і зокрема Укрзалізницею.

Але це – офіційно. А неофіційно люди, що пережили ГогольTrain, досі не можуть вийти з чату потягу в Telegram, зняти браслети фесту, перестати постити фото та писати про це. Уявіть: величезний плацкарт довжиною в десять вагонів, де майже кожна секція прикрашена, з кожної лунає своя музика, часто жива, провідники грають на гітарах, пасажири зайняті створенням плакатів, а проходами ганяють знімальні команди. Дивацько вдягнені зграйки курсують від 1-го до 10-го вагону і назад з екскурсіями, і в кожному вагоні зустрічають нових і старих друзів.

Час від часу простір розрізають організатори з раціями і дуже складними обличчями. Координаційний чат розривається від повідомлень: з одного боку потягу інформують, що почався черговий виступ, в 2-му вагоні питають про папірці для самокруток, в 9-му шукають друзів, яких поглинув потяг, і всі разом просто постять фото та відео безумства довкола. Цей потяг – рух всередині руху, тут все живе і дивним чином неймовірно красиве.

На фото: Денис Угорчук