Активний учасник реформи відкритих даних, голова правління громадської організації SocialBoost, засновник некомерційного інкубатора 1991 Open Data Incubator і технологічного коворкінгу 1991 Civic Tech Center Денис Гурський – про те, що таке impact-інвестиції, як їх отримати та з чого почати власний соціально-вагомий проект.
За останні три-чотири роки impact-бізнес став справжнім трендом у світі. Що ж мають на увазі під цим терміном? Простими словами, impact-інвестування – це вкладення коштів у проекти, які мають принести не тільки прибуток, а ще й користь суспільству та навколишньому середовищу (наприклад, проекти, які поширюють використання відновлювальної енергії, поліпшують надання послуг у сфері охорони здоров’я). Тепер підприємців турбує не лише прибуток, а й соціальний вплив їхнього бізнесу.
Згідно даних інвестиційних фондів Willow Investments та Swiss Investment Fund for Emerging Markets, рентабельність соціальних інвестицій сягає 5-6% річних, вони мають довгостроковий період окупності. А Всесвітня мережа impact-інвестування (GIIN) каже, що на ринках, які розвиваються, показник рентабельності підвищений до 6,7%. Консалтингова компанія McKinsey оцінює прибутковість такого інвестування в 11%.
В 2014 році світові інвестори вклали близько $10 млрд в соціальні проекти, а вже в минулому році impact-ідеї залучили $1,3 трлн. Серед світових impact-трансформаторів варто відзначити такі корпорації, як JP Morgan, Goldman Sachs, Bank of America. Ці компанії випустили impact-облігації, кошти від реалізації яких направляються на вирішення проблем у сфері освіти, реабілітації ув’язнених у тюрмах, а також для допомоги хворим на астму та діабет.
Що в нас?
В Україні impact-інвестування тільки набирає обертів. До вдалих проектів можна віднести ресторан Urban Space 100 у Івано-Франківську, де 80% прибутку направляють на розвиток міста (так вже профінансовано близько 70 проектів), в Одесі – Impact Hub Odessa, майданчик, який використовують для обговорення ідей для подальшого розвитку міста, у Львові – Festrepublic (територію занедбаного заводу перетворили на сучасний простір, де можуть працювати дорослі та розважатись діти).
Успіх від реалізації цих проектів надихає інших бізнесменів розвивати подібні проекти вже у своєму місті. Крім того, такі ідеї можуть допомогти розв’язати більш глобальні проблеми – від зміни клімату до надання доступу до безоплатної освіти та медицини.
(Більше про комерційно-успішні суспільні ініціативи читайте в матеріалі «Гаманець чи життя: як бізнес виконує соціальну місію і заробляє на цьому» – Platfor.ma.)
Поштовхом до розвитку impact-проектів стало надання користувачам публічного доступу до відкритих даних. Сьогодні не лише державні компанії публікують open data, а й такі комерційні гіганти, як Uber чи OTP Bank, адже вони теж зацікавлені в розвитку своєї індустрії.
Стартапи, які використовують відкриті дані, створюють платформи, щоб контролювати витрати з місцевого бюджету, стан забруднення річок, закупівлю ліків та інше. Наприклад, українська платформа EcoInfo створена для моніторингу стану повітря в місці вашого перебування, проект Znaydeno направлений на аналіз та контроль вирубки лісів, онлайн-платформа iLearn розроблена для надання учням безкоштовного доступу до матеріалів для підготовки до екзаменів.
На основі такої інформації всі охочі – від активістів до професійних інвесторів – можуть створити та розвинути свій власний проект, який матиме соціальне навантаження і принесе дохід своїм засновникам.
Як обрати сферу для impact-інвестування?
Найкращий варіант – це коли ви є фахівцем у тій галузі, в яку збирається інвестувати, адже таким чином ви будете знати всі тонкощі. Або ж відслідковуйте світові тренди у impact-інвестуванні, аналізуйте історії успіху іноземних компаній та робіть висновки, чи можливо втілити таку ідею в Україні. Слід також не забувати, що будь-які інвестиції – це завжди ризик: одні принесуть прибуток миттєво, інші – лише через роки.
Сьогодні особливо успішними є проекти, які застосовують відкриті дані у сфері медицини. Кожна людина завжди буде турбуватись про своє здоров’я, тому експерти радять звернути увагу на цю індустрію. Наприклад, платформа Cohero Health – це лічильник для інгалятора, який допомагає хворому відслідковувати, скільки разів він вже приймав ліки. Програма також нагадує про наступний прийом, до того ж існує можливість отримати консультацію лікаря. А за допомогою платформи Blink Health в США ви можете моніторити ціни на лікарські препарати та купити їх онлайн.
Компанія The Monitor Consulting Group також виділяє такі перспективні сфери для impact-інвестування: будівництво, водопостачання, охорона здоров’я та освіта. Вони мають потенціал росту прибутку з $163 млрд до $667 млрд протягом наступних десяти років. Також можна звернутися до досвіду найуспішніших підприємців, таких як Білл Гейтс. Його фонд Unitus Seed Fund інвестував майже $50 млн у розвиток стартапів в Індії, метою яких є зміна рівня освіти, медицини, харчування.
Залежно від того, що саме ви хоче змінити чи на яку групу людей хочете вплинути, й буде залежати ваш подальший розвиток. Так звичайнісінька пекарня Greyston Bakery в США відправляє кошти на боротьбу зі СНІДом, а компанія d.light запроваджує використання носіїв сонячної енергії в Африці й таким чином вирішує питання щодо енергопостачання в країнах третього світу.
Проте однією з проблем напочатку є те, що не завжди засновники проекту мають досвід у веденні бізнесу. Тому перш за все необхідно вирішити певні стратегічні питання.
На які питання слід відповісти в першу чергу?
Ключовими елементами успіху будь-якого проекту є чітке розуміння таких речей:
1. Яку потребу користувачів закриє цей проект? Яка його мета?
2. Для кого саме цей проект?
3. Чому саме він має зацікавити людей?
Гарна ідея без чіткої маркетинг-стратегії може так і залишитися не реалізованою. Саме концепція та позиціонування, подальший план дій є сполучною ланкою між геніальною ідеєю та бізнес-планом.
А жорсткий світ фінансів вимагає відповіді на такі запитання:
4. Хто ваша цільова аудиторія? Ви повинні уявити людину, якій принесе користь ваш проект, необхідно побудувати портрет користувача та зрозуміти, чому саме ваша ідея має його зацікавити. Варто провести маркетингове дослідження тенденцій на ринку.
5. Хто ваші партнери та конкуренти? Як вони намагаються привернути увагу споживача? Що виділяє їх з-поміж інших проектів? Проаналізуйте ринок.
6. Яким буде ваш проект через три, п’ять, десять років? Який вплив він матиме на суспільство, екологію, освіту?
7. Яку назву обрати? Однією з задач будь-якого бізнесу є привернення уваги споживача, і неймінг відіграє тут не останню роль. При обранні назви проекту необхідно одночасно виділитись серед конкурентів, створити позитивну реакцію в користувачів і при цьому не звучати банально, щоб не розчинитися в масі.
Можна назвати багато компаній, які саме через назву потерпіли крах на ринку: косметика під назвою Dermo-Expertise викликала негативні асоціації у користувачів на ринку СНД, шоколад Wispa в Україні асоціювався з хворобою віспою, а в Латинській Америці автомобілі Chevrolet Nova не продавалися, бо «no va» в перекладі з іспанської означає «не їде».
Поради маркетологів такі:
– назва має легко запам’ятовуватися та легко вимовлятися. Краще відмовитись від складних у вжитку слів, адже невдовзі ви почуєте безліч інтерпретацій вашого неймінгу, і не завжди в кращу сторону. Хороші приклади: Lego, видавництво «Ексмо», Nike;
– всі онлайн-ресурси (пошта, сайт, блоги) мають носити одне ім’я;
– назва має бути унікальною і створювати такий собі wow-ефект при згадуванні: «Яндекс» (yet another indexer), ICQ (I seek you).
Де шукати інвестиції?
В Україні проводиться чимало конкурсів, де є можливість представити свою ідею, знайти інвесторів та отримати кошти для розвитку. Наприклад, це GlobalGreen, який збирає проривні «зелені» бізнес-ідеї, або EGAP Accelerator – в ньому беруть участь проекти освітньої, екологічної, інфраструктурної та аграрної сфер. Щороку триває відбір до конкурсу ІТ-проектів на основі відкритих даних Open Data Challenge з головним призом у 2,5 млн гривень, а завдяки програмі Pro Bono Club Ukraine будь-хто з інноваторів може отримати безкоштовну консультацію від фахівців.
Або ж є можливість звернутися до світових інвесторів, використовуючи сайт Mission Investors Exchange або таких акселераторів, як Vox Capital.
Після досягнення цілей проекту та отримання прибутку вже від вас буде залежати, чи продовжувати роботу над цим проектом, чи відкривати новий або об’єднати зусилля з іншими компаніями.
Корисні ресурси
Єдиний державний веб-портал відкритих даних – data.gov.ua.
Поглибити знання в сфері відкритих даних можна завдяки онлайн-курсу Using Open Data for Digital Business або посібнику по роботі з даними від видання Texty.org.ua.
Дізнатися більше про міжнародні проекти з усього світу – на сайті Open Data 500.