John’s Crazy Socks (США)

Джон Кронін, юнак із синдромом Дауна, і його батько Марк у 2016 році заснували власну справу – шкарпеточний бізнес. Ідея зародилася, коли Джон закінчив школу і не міг знайти роботу до смаку, оскільки люди з ментальною інвалідністю мають досить обмежені можливості працевлаштування.

Джон дуже любить різнокольорові шкарпетки, тому сім’я вирішила зайнятися саме ними. Вони з батьком зареєстрували бізнес, створили сайт, домовилися з кількома виробниками і почали приймати замовлення. Марк каже, що все почалося з інвестиції лише в кілька тисяч доларів, а в 2018 році оборот компанії становив приблизно 6 млн доларів.

John’s Crazy Socks працевлаштовує людей із ментальною інвалідністю. Також частину свого прибутку сім’я спрямовує на благодійність. Найбільш популярними виявилися тематичні шкарпетки, присвячені Дню людини з синдромом Дауна та усвідомленню аутизму.

Батько та син пропагують зміни до трудового законодавства, щоб працюючи повний робочий день, люди з інвалідністю не втрачали своїх медичних пільг. Джон і Марк виступають у Конгресі, а також просувають ідеї у своїх соціальних мережах.

Keep Cup (Австралія)

Історія Keep Cup розпочалася з простої ідеї. Власники маленької кав’ярні в Мельбурні не хотіли використовувати одноразовий посуд, бо це не екологічно. Тому вигадали багаторазові горнятка стандартизованого розміру під кавові напої. Вони зробили ставку на зручність, екологічність виробництва і дизайн.

У 2007 році перші чашки Keep Cup побачили світ. Вони швидко здобули популярність у поціновувачів кави, обсмажчиків та бариста по всьому світу. Наразі їх продають в 65 країнах. Головна соціальна мета компанії – зміна поведінки споживача, яка відбувається не через поширення інформації про проблему одноразового посуду, а через привабливість її вирішення – стильну і зручну багаторазову чашку. Люди купують Keep Cup, тому що їм подобається її вигляд, використовують і так формують хорошу звичку.

Екологічна не тільки ідея. Австралійське виробництво з 2015 використовує винятково сонячну енергію. До кінця цього року планують відповідно модернізувати і британське виробництво компанії. Упаковки виготовляють із сертифікованого Лісовою опікунською радою картону. А коробки – тільки з переробленого.

Quartiermeister (Німеччина)

Ідея проста: «П’єш пиво – робиш добре». Пиво – це дуже прибутковий бізнес, але засновники Quartiermeister хотіли принести в нього додану вартість. Мрія про соціальну пивоварню у засновників зародилася ще у 2011 році, але у теперішньому форматі виробництво запрацювало з 2013 року. Підприємство виробляє крафтове пиво з локальних інгредієнтів і продає його винятково у своєму регіоні. Частину прибутку від продажу інвестують в місцеві проекти розвитку громади.

Quartiermeister – це одночасно і соціальне підприємство, і асоціація. На зборах асоціації щокварталу відбирають проекти, які потенційно може фінансувати виробництво. Це соціальні і культурні місцеві ініціативи. Інформацію про них публікують на сайті Quartiermeister, і остаточне рішення, хто отримає кошти, приймають онлайн-голосуванням громади. Також на своєму сайті Quartiermeister публікує щоквартальні звіти фінансової діяльності.

Цікаво, що підприємство майже не витрачає кошти на рекламу – інформація поширюється методом сарафанного радіо. Така економія впливає на ціноутворення, що дозволяє Quartiermeister залишатися доступним і якісним продуктом і бути конкурентоспроможним на ринку. Сьогодні вони мають пивоварні в Берліні, Мюнхені, Дрездені і Лейпцигу, а відповідно – і програми фінансування місцевих громад у цих регіонах.

Veterano Pizza (Україна)

Усе починалося з одного ресторану, а сьогодні – це ціла франшиза Veterano Group. До війни на сході України засновник проекту працював піцейола, тому коли повернувся, вирішив відкрити свою піцерію. Ідея полягала в тому, щоб створити робочі місця для ветеранів, адже суспільні стереотипи часто стають на заваді їхній роботі. Veterano Pizza отримали більше 20 відмов, перш ніж знайшли спонсора для втілення свого бізнес-плану. У 2017 році відкрили перший заклад у столиці. Сьогодні піцерії Veterano працюють у Києві, Дніпрі та Дрогобичі.

Кейс Veterano Pizza з онлайн-курсу «Соціальне підприємництво та конкурентоспроможність»

Власники цих бізнесів – усі ветерани, як і більшість їхніх співробітників. Окрім працевлаштування конкретного соціально незахищеного прошарку, Veterano Pizza займаються благодійністю: 10% свого прибутку направляють дітям загиблих солдатів. Також вони консультують і надають фінансову підтримку ветеранам, які хочуть відкрити свій бізнес. Власне, за такою моделлю відкривали інші бренди: кав’ярні Veterano Coffee, охоронну компанію Veterano Guard, компанію з установки сонячних батарей Veterano Energy, таксі Veterano Cab та моноформат кондитерської Veterano Brownie.

Магазин «Ласка» (Київ)

Благодійний магазин «Ласка» має дві точки в Києві, які приймають вживаний одяг, взуття та аксесуари. Найкращі продають у магазинах, а решту віддають тим, хто не може купити собі речі. Гроші, виручені від продажу, скеровують на благодійність. Підприємство працює вже більше п’яти років. За цей час вони віддали в дитбудинки та соціальні центри більше 200 тонн речей і вклали у соціальні проекти понад 1 млн гривень.

З одного боку, «Ласка» змінює ставлення до культури споживання, з іншого – це благодійний проект. З прибутку засновники лишають собі кошти лише на утримання магазинів.

Окрім вживаного одягу, взуття та аксесуарів, тут реалізують речі українських виробників. Також на продаж можна принести книги, фотоапарати, пластинки та предмети інтер’єру. А в одному з магазинів працює пральня самообслуговування.

У «Ласки» також є маленьке власне виробництво Recycled Rugs. Екологічні килимки, плетені зі старого одягу, на спеціальних станках виготовляють люди похилого віку та з інвалідністю.

Горіховий дім (Львів)

Бізнес Горіхового дому розпочався у 2012 році. До цього дім був центром допомоги жінкам у кризі, що надавав психологічну допомогу, притулок, консультації і навчання для подальшого працевлаштування. Центр отримав грант від австрійського уряду на проект «Створення місця професійної інтеграції для соціально виключених жінок». Так виникла пекарня.

За два роки бізнес вийшов на рівень самоокупності і прибутку, що зміг забезпечувати також діяльність жіночого центру. У 2016 році Горіховий дім отримав кредит на розвиток напрямку кейтерингу. Також організація почала відкривати заклади громадського харчування.

40% прибутку тут скеровують на проекти свого благодійного фонду. Жінки працюють в пекарні на різних посадах, переважно виконують нескладну механічну роботу. Варто зазначити, що проект розпочався з ґрунтовного дослідження стану безпритульності у Львові, яке показало, що допомоги найбільше потребують саме жінки у кризовому стані, які опинилися на вулиці чи могли туди потрапити.

Re-beau (Україна)

У 2017 році піарниця та інженер-конструктор вирішили об’єднати моду з філософіэю zero waste і створили соціальний бізнес з виробництва прикрас з переробленого пластику. Re-beau розшифровується як recycled beauty («перероблена краса»). В експерименти з виробництвом вклали не більше 3 тис. доларів – самі створили термопласт-автомат та форми для відливу.

Матеріали для аксесуарів беруть на станціях сортування сміття. Використовують пластик із маркуванням №2 і №5. Експериментують з іншими відходами – CD-дисками та склом. Зараз Re-beau виготовляють сережки і брошки, але планують розширювати асортимент. Минулого року вони презентували капсульну колекцію прикрас на Ukrainian Fashion Week.

10% прибутку Re-beau вкладають в еко-акції, зокрема у прибирання лісів, озер і рік. Часто під час таких заходів збирають матеріали для своїх виробів. Наприклад, для колекції на Ukrainian Fashion Week використали найяскравіший пластик, що зібрали під час прибирання Національного природного парку «Синевир».

Urban Space 500 (Київ)

Urban Space – це франшиза платформи «Тепле місто». Перший ресторан такого формату Urban Space 100 відкрили в Івано-Франківську наприкінці 2014 року. Обидва заклади – місця консолідації креативного класу міст. Окрім як поїсти, там можна влаштувати івент: провести майстер-клас, лекцію або презентацію. На базі Urban Space в Івано-Франківську також працює громадське радіо.

Запуском київського проекту займалися громадська організація «Інша освіта» у партнерстві з платформою «Тепле місто». За концепцію ресторану відповідала компанія «Druzi Cafe & Bar». Вони ж займаються його управлінням після відкриття у грудні 2018 року. На це витрачають 20% чистого прибутку закладу.

Іншу частину щокварталу на зборах засновників розподіляють на фінансування некомерційних громадських проектів з розвитку Києва. Збори відбуваються безпосередньо в приміщенні ресторану, а рішення приймають простою більшістю від присутніх учасниць і учасників.