«Техніка мрії»: в Україні запустили важливий соціальний серіал про людей та креативні простори

21 Січня 2020
можливість підприємництво

Соціальна платформа гараж хаб випустила серіал-дослідження «Техніка мрії» про людей та креативні простори, які вони створили в Харкові, Дніпрі, Києві, Львові, Івано-Франківську та Черкасах. Велика та наївна мрія може бути сильнішою за обставини та умови. Саме тому творці серіалу розповідають про соціальні та культурні проєкти, що допомагають мріям інших втілюватися.

У серію з 20 3-хвилинних відео увійшли історії про ресторан «Сніг на голову», де не бояться брати на роботу людей з ментальною інвалідністю, перший центр сучасного мистецтва в Дніпрі, інноваційний центр «Промприлад», який реалізують на в минулому індустріальній зоні Івано-Франківська та ще з десяток інших омріяних засновниками просторів.

Серіал спонукає не лише дізнаватися більше про інші проєкти, а й розпочати втілювати власний. А ресурси для втілення неможливого герої знаходять у сенсах, які ті несуть. Ці простори більше, аніж просто місця. Інклюзивні ресторани, майстерні, громадські організації, культурні центри, гучні музичні фестивалі та фестивалі 3D-друку, соціальні платформи, ЛГБТ+ ком’юніті-центри та освітні платформи вносять культурні зміни, формують спільноту довкола себе та створюють можливості для інших людей.

Зйомки проходять з вересня 2019 в п’яти містах України: Харкові, Києві, ІваноФранківську, Львові, Дніпрі та Черкасах. Автори серіалу ставлять усім героям питання про їх цілі та про те, як вони дійшли до їх реалізації, щоб надихнути інших.

Втім, герої не лише мріяли, вони «змогли», показавши, щоб займатися цікавою справою, знайти себе в креативних індустріях, влаштуватися на цікаву роботу, не потрібно їхати за кордон. А для втілення низових ініціатив не потрібні спеціальні знання, навички, зв’язки та гроші.

У серіалі розповідають про:

1. Соціальна платформа з відкритою майстернею гараж хаб створює всі умови для розвитку людей, які прийшли сюди зі своїми ідеями та проєктами. Хто завгодно може прийти сюди з класною ідеєю, втілити її на станках та стати частиною креативної спільноти.

2. Ресторан «Сніг на голову» надихає мріяти  не лише про себе, а й для інших. Харківський інклюзивний ресторан зібрав до команди людей, життя яких приречене на боротьбу, – людей з ментальною інвалідністю. Тут вони готують під керівництвом шеф-кухаря та нарешті знайшли своє місце. 

3. Історія створення Центру сучасного мистецтва в Дніпрі та фестивалю «Конструкція» показує – те, що здається неможливим через масштаб, може стати реальністю, а давній будинок з історією – культурним центром.  Їх діяльність поєднує ініціативи, організації та людей. Але справа зовсім не в стінах.

4. Фестиваль 3D-друку нагадує, що кожен з нас був дитиною та будь-які складності перетворював на гру.

5. Платформа «Острів» впевнює, що поразки інших не привід відмовлятися від власної мрії. Слово «неможливо» спонукає працювати активніше, а майстерні та коворкінг «Острова» дають змогу втілювати проєкти ще на етапі навчання.

6. Ре Завод спонукає експериментувати. Навіть коли неможливо змінити цілий світ, можна змінити хоча б маленьку його частину. Так старий завод перетворюється на простір для втілення вартісних ідей креативників, створюючи та об’єднуючи мікросвіти.

7. Соціальна майстерня «WoodLuck» допомагає людям повернутися у сім’ї та позбутися від залежностей. Це не просто майстерня роботи по дереву, а місток для людей з проблемами до щасливого життя. 

8. Інноваційний центр «Промприлад» вчить ніколи не зупинятися мріяти. На одному заводі зібралися бізнес, міські й культурні проєкти і створили екосистему взаємної співпраці та постійного розвитку.

9. Платформа розвитку міст «MetaLab» об’єднує містян та залучає їх покращувати середовище, в якому вони живуть. Освітня та проєктна лабораторія досліджує урбаністичний контекст Івано-Франківська, щоб місто розвивалося.

10. Маленький гараж вчить дітей робити іграшки своїми руками, а їх батьки їм в цьому допомагають. Це історія про відсутність обмежень, створення унікального та дитячий погляд на світ.

11. Ресторан Urban-100 об’єднує прогресивні ініціативи, проєкти й людей та залучає до чогось великого. 100 інвесторів вклали по 1000 доларів, щоб відкрити його, відтоді 20% прибутку йде на утримання ресторану, а решта на програму міських грантів, але навіть це ще не все.

12. Арт-студія «Цветная капуста» Маші Коломієць дає дітям свободу творчості та можливості для розвитку. Тут вони вчаться малюванню, акторській майстерності, співають у хорі, роблять картонний театр, грають на музичних інструментах та створюють кожен щось своє.

Найцiкавiше на сайтi

Неформали: як учні створюють креативні простори у містах і селах

Українські школярі беруть на себе все більше відповідальності, щоб формувати власне оточення і майбутнє. Наприкінці 2017 року на освітньому спільнокошті GoFundEd з’явилися перші учнівські проекти – усі вони стосуються створення креативних просторів. В межах спецпроекту «Шкільна re:форма» ми разом з фон­дом WNISEF та Цен­тром інно­вацій­ної освіти «Про.Світ» дізналися в ініціативних підлітків та їхніх наставників, заради кого вони працюють і чого хочуть досягти.

Проект молодіжної платформи Soft Skills – це ідея учнівського самоврядування Савранської школи, що на Одещині. Самоврядування давно вирішує, здавалося б, недитячі питання. Наприклад, учні домовилися з владою селища про встановлення «лежачих поліцейських» біля школи, з комунальними службами – про зріз небезпечних дерев, а потім і самі займалися озелененням шкільного подвір’я.

Організатори кажуть, що на створення нового простору їх надихнув молодіжний центр «Нове покоління» у селищі: «Там так усе влаштовано, що хочеться вчитися нового, хочеться дізнаватися цікаве, і взагалі там добре бути. Так з’явилася ідея мати схожу атмосферу десь у своїй школі, бо зараз та піонерська кімната, де ми збираємося, зовсім не дає відчуття комфорту: тільки сів і вже хочеться йти. Ті самі засідання самоврядування можуть бути інтерактивнішими – ми не лише поговоримо і в блокнотиках попишемо, а зможемо робити презентації, показувати на екрані, чаювання влаштовувати. Це також платформа, навколо якої буде крутитися навчання – батьківські збори, уроки, проектний менеджмент, зустрічі з відомими людьми».

Основна мотивація учнів – бажання отримувати неформальну освіту, вивчати шкільні предмети в інтерактивному форматі та обговорювати такі «незручні» теми, як булінг.

За пiдтримки:

Промышленная революция: инструкция по применению креативных мест на старых заводах

АвторЮлия Куклина
22 Січня 2018

В словарь европейцев уже давно вошло понятие вроде «креативное пространство». Места, в которых заброшенные заводы и фабрики превращаются в площадки для творчества, все чаще появляются и в Украине. Platfor.ma разбирается, откуда это взялось, почему это так важно – и какие риски стоит учитывать.

В последние пару десятилетий во многих странах промышленные объекты превращают в креативные пространства, музеи и другие важные для общества и культуры площадки. Выигрывают от этого практически все: заброшенные индустриальные объекты получают вторую жизнь, бизнесу достаются офисные и торговые места, а гражданам – место для творческих инициатив. Забытые фабрики и заводы становятся местами работы, отдыха, общения, творчества и развития – обычной городской жизни для тысяч людей.

На такие проекты, как правило, решаются инвесторы, задача которых – не просто получить прибыль, а изменить среду. Причем зачастую это не романтические побуждения, а четкий расчет: в развитых странах креативные индустрии – серьезная отрасль. Тем временем в Украине подобные пространства, в первую очередь, — способ найти единомышленников, а еще – улучшить имидж города и его инвестиционный климат.

 

Примеров множество. Так, в словенской Любляне бывшая табачная фабрика превратилась в площадку с местами для работы, конференц-залами, баром и разнообразными программами для стажировок. В чешском городе Плзень креативное пространство появилось в старом автобусном депо – теперь там проходят фестивали, театральные представления и городские пикники. А в Лиссабоне на 23 тыс. квадратных метров заброшенной прядильно-ткацкой фабрики располагается LX Factory — место для реализации творческих идей в практически любой области.

В Германии преобразование индустриальных площадей и зданий вообще стало трендом — креативная и культурная экономика занимает здесь третье место по ВВП (65,9%) после автомобильной промышленности и машиностроения.

Бывшая табачная фабрика / Любляна, Словения
Старое автобусное депо / Плзень, Чехия (mirsoglasnomne.livejournal.com)
Старое автобусное депо / Плзень, Чехия (mirsoglasnomne.livejournal.com)
LX Factory / Лиссабон, Португалия

Боб в помощь: 5 примеров простых идей, которые спасают мир

Иногда важно не только делать, но и рассказывать об этом. Platfor.ma проанализировала пять заметных мировых социальных кампаний и узнала, как они меняют жизнь к лучшему.

 

Какой он, мир без света, электричества, телевидения или интернета? Ответ не только в учебниках истории, но и в наши дни. В субботу, 31 марта 2007 года, оживленный Сидней ошеломил весь мир, выключив свет на один час в рамках кампании «Earth Hour». 2,2 млн человек приняли участие в этой кампании, чтобы показать правительству, что изменения климата – это проблема, которая их беспокоит, и что они намерены с ней бороться.  

«Час Земли» – ежегодное международное событие от Всемирного фонда дикой природы (WWF), которое проводится в последнюю субботу марта, и призывает людей, организации, коммерческие учреждения и вообще всех-всех выключить свет и электрические устройства на один час, чтобы привлечь внимание к экологическим проблемам планеты.

Впервые событие было организовано Всемирным фондом природы Австралии совместно с изданием «The Sydney Morning Herald» в 2007 году, а с 2008 года инициативу поддержал весь мир. Мероприятие направлено главным образом на то, чтобы заставить людей задуматься о том, как они используют ресурсы Земли, и попытаться остановить изменение естественной среды планеты.

Кроме того, все это подсказывает людям, как каждый из нас может вести себя более разумно. Во-первых, мы можем научиться жить экологично, охраняя ресурсы планеты, во-вторых – присоединиться к акциям в своей стране, в-третьих  – стать волонтерами WWF или же донорами фонда.

В этом году кампания «Час Земли» объединила более 180 стран, в том числе Украину. На один час в темноту погрузились около 18 тыс. знаковых сооружений и памятников, среди которых Сиднейская опера, Эйфелева башня, Биг-Бен, «Лондонский глаз» и другие. А основной слоган 2018 года – Connect2Earth («Поймай связь с Землей»).

 

Особливо культурні гроші: 24 непростих запитання до Українського культфонду

АвторЮрій Марченко
5 Липня 2019

– Щодо фонду можна знайти багато відгуків, як схвальних, так і не дуже. Але я не бачив жодного, де казали, що така установа взагалі не потрібна. На вашу думку, які головні недоліки УКФ?

– Забюрократизованість процесів. Знаєте, ми б залюбки вийшли і сказали: так, ви всі круті, документів не треба, ось вам гроші. Але ж ми всі погодилися, що мають бути спільні правила. Що ніхто не може зайти до мене в кабінет і через особисту симпатію щось собі отримати – у мене просто немає можливості та бажання для такого ручного режиму. Але спільнота часто хоче якихось винятків: ну, це ж ми, ми ідейно важливі, ну зробіть поступки… Гадаю, це наслідок недолугого державного апарату, частиною якого ми зараз є. Але ми намагаємося накласти на нього нові підходи. Підсумовуючи: інституція з новим мисленням змушена існувати в реаліях старої системи.

– Чим із зробленого УКФ ви пишаєтесь?

– Фактично наш офіс запрацював лише навесні 2018-го, тобто кілька місяців тому ми відсвяткували рік. Гадаю, можна пишатися тим, що за цей час ми зробили те, на що у міжнародних фондів йде три-чотири роки. Ми обговорювали це з керівниками установ із Польщі, Нідерландів, Канади – після юридичного запуску зазвичай декілька років випрацьовують програми, проводять фокус-групи, визначають цільові аудиторії. І тільки після цього запускають реальні грантові програми. Але ми живемо трохи в інших реаліях, тому встигли зробити все з вище переліченого протягом року.

Ми розуміли, що час обмежений, тому взяли за приклад європейську модель культурних грантів, де є поділ тільки за типом заявника: індивідуальна заявка; заявка у співпраці з національним партнером; і з міжнародним. Також ми визначили пріоритети власної роботи і погодили їх з Мінкультом. На основі всього цього ми й запустили перший конкурс проектів, на який отримали 716 заявок – вважаю, що для нової інституції це був гарний результат. 

Цього року в межах реалізації розробленої 2018 року Стратегії УКФ ми вже запустили шість тематичних програм та отримали загалом 2018 заявок.