Тег  кров

Гепатит, тату, анемія: історії донорів, які здають свою кров попри перешкоди

14 червня в усьому світі відзначають Міжнародний день донора. У нашій країні, на відміну від інших, все ще вирує багато іноді безглуздих стереотипів та упереджень щодо цієї доброї справи. Ми разом з ініціативою «Агенти крові» зібрали історії людей, які стали на шлях порятунку життів попри щось або заради чогось. Розповідаємо їх вам, щоб ще раз наголосити: донорство крові – це не страшно, безпечно, та навіть корисно і приємно.

Ольга Дячук

У мене тиск нижче середнього – так склалося генетично. Я давно з цим живу, дискомфорту не відчуваю, свідомість не втрачаю. Однак для донорства це виявилося реальною проблемою, бо майже щоразу мені кажуть «не сьогодні». Але я не здаюся, пояснюю, що це для мене норма і я вже була доноркою, хоча кілька разів мене таки відшивали. Одного разу я приїхала здавати кров для свого хорошого знайомого, який лежав з онкозахворюванням в лікарні. Мені поміряли тиск і, очікувано, відмовили. Але ситуація була критичною, тому я стала наполягати та торгуватися з медсестрами. Зрештою, мені наказали тричі оббігти лікарню та випити 2 міцних еспресо, а потім мерщій до них. Ці маніпуляції спрацювали – тиск був «у нормі» і мені дозволили здати кров. Але, на жаль, мій друг все ж не поборов хворобу. Я би хотіла згадати про нього – Армен Парсаданов був чудовим талановитим фотографом, нам його бракує.

Зі Гимон

Вперше ідея стати донором з’явилася у мене ще в дитинстві, коли я дізналася, що у мене кров резус-фактору 1+ – люди з таким типом вважаються «універсальними донорами». Тому коли через багато років на роботі оголосили, що є можливість здати кров і це можна зробити прямо в офісі поверхом вище, я радісно погодилася. Але, на жаль, на першому ж аналізі, медсестра подивилася на результати та сказала: «Якщо ми це зробимо, вам самій знадобитися переливання. Дуже низький гемоглобін». Виявилося що у мене анемія середньої важкості (ред: коли в крові спостерігається зменшення вмісту гемоглобіну та/або еритроцитів), але невдача також і «підстьобнула» до того, щоб розв’язати цю проблему. Шлях був довгим, але, на щастя, у мене залізодефіцитна анемія, яка добре піддається лікуванню та профілактиці таблетками заліза.

А два роки тому у тата моєї близької подруги виявили рак – потрібні були донори. Моя кров не підходила за групою, але можна було здавати в банк «на заміну». І мене допустили! Я нарешті змогла поділитися тим, що у мене є, а заодно й допомогти подрузі. Відтоді я намагаюся періодично здавати кров – як адресно, так і просто в банк.

До речі, як бонус, наше з чоловіком донорство допомогло з медичними документами, коли ми збирали їх для процесу усиновлення. Там потрібно здати обов’язкові аналізи на ВІЛ/СНІД та інші хвороби, а у нас вже були такі довідки з центру крові. Це прискорило процес і додало плюсиків в карму, коли суддя побачив, що ми ще й донори.

Ілюстрації Марини Кізілової та Орисі Мельник для «Агентів крові»

Пiдвантажити ще