Створили цифрову наліпку, яка швидко повідомить, що їжа згнила

4 Липня 2018
здоров'я технології

Вчені створили спеціальні наліпки, які можна кріпити на продукти – вони виявляють речовини, що виділяються при розкладанні, та відправляють сигнал на смартфон.

Харчове отруєння – часта причина не тільки поганого самопочуття, але і летальних наслідків. Причиною цього в більшості випадків служать зіпсовані продукти в магазинах. Команда дослідників з Нанкінського університету в Китаї та Техаського університету в Остіні створили спеціальний пристрій, щоб запобігти купівлі та вживанню подібної їжі. Невелика наліпка кріпиться на етикетку, а далі спеціальний вбудований сенсор розпізнає хімічні сполуки, що виділяються при гнитті.

Протестували пристрій на м’ясі – його зберігали протягом 24 годин при 28°C. Сенсор, який розмістили на продукті, виявив значну концентрацію шкідливих речовин – амінів, які виділяються, коли м’ясо тухне. За допомогою спеціального додатка на смартфон передається сигнал про зіпсованість продукту.

«Аміни, які виділяються зіпсованої їжею, збільшують опір полімеру і включать сенсори. Коли мобільний телефон наближається до наліпок, на нього відправляється попередження. Це зручний і точний підхід для споживачів без складного обладнання та навченого персоналу», – розповідає професор Гійхуа Юй.

Однак за словами експертів, знадобиться ще деякий час, щоб пристрій з’явився на ринку – необхідно вдосконалити його технічно.

4 Липня 11:11
здоров'я технології
Найцiкавiше на сайтi

Есть — такая проблема: почему в Украине готовят еду дольше всех в мире

АвторОльга Меркулова
16 Травня 2017

Культура питания в нашей стране – чрезвычайно консервативная: мы предпочитаем есть приготовленное на собственных кухнях, редко покупаем готовую еду вне дома, придерживаемся традиционных рецептов и не склонны к экспериментам, считает журналистка Ольга Меркулова. При этом главная нагрузка все еще лежит на женских плечах – более того, украинки проводят у плиты месяц в течение года. Ольга высказывает для Platfor.ma мнение о том, почему это не необходимость, а всего лишь привычка.

Результаты нашумевшего международного исследования компании GFK показали, что украинцы вместе с индусами тратят на приготовление еды времени больше всех в мире. В среднем мы «убиваем» на это занятие 13 часов жизни в неделю. Причем женщины проводят на кухне существенно больше времени, чем мужчины – 15,1 против 9,3 еженедельных часов.

Вторая женская смена за кухонной плитой – успевший набить оскомину признак гендерного неравенства. Казалось бы, в современном мире этой проблемы уже не должно существовать. Ведь сейчас так просто купить/заказать готовую еду, сама пища часто уже почти готова и ее остается лишь залить кипятком либо разогреть, а в многообразии кухонных приборов путаются даже продавцы магазинов техники.

Но, несмотря на все достижения цивилизации, в XXI веке в самом центре Европы женщины тратят на готовку более двух часов в день. Это 15,1 часов за неделю или 2,5 суток за месяц или 1/12 года.

Данные опроса демонстрируют – чем старше респондент, тем больше времени он проводит на кухне. Меньше всего готовят украинцы в возрасте от 15 до 19 лет – в среднем 8,8 часов еженедельно, но и этот показатель выше результата многих других стран. В том числе и соседних – жители России тратят на готовку 6,5 часов. Для сравнения, в Южной Африке этот показатель равен 9,5 еженедельным часам, в Италии – 7,1, в Австралии – 6,1, в США – 5,9, во Франции – 5,5, в Турции – 4,9, в Южной Корее – 3,7 часов в неделю.

И если необходимость проводить долгие часы за приготовлением еды у индусов еще можно объяснить (по данным Мирового банка, пятая часть населения Индии до сих пор не имеет доступа к электроэнергии), то для украинцев причины таких серьезных временных затрат явно лежат в другой плоскости.

По подсчетам GFK, всего 40% украинок действительно нравится готовить. Что же заставляет тратить колоссальное количество времени на нелюбимое занятие?

Эко самое: как манипулируют тягой к здоровой еде и где ее все-таки найти

«Ты – это то, что ты ешь», – сказал как-то Гиппократ. Тогда люди еще ничего не знали о чудо-смузи и пользе водоросли спирулина. По инициативе Magic Garden мы решили разобраться, как же жителям большого города можно обеспечить себя здоровой и полезной едой. Чем экологическая еда отличается от органической, почему лучше покупать в супермаркетах, а не на рынках, а также где и как выбирать фрукты и овощи, так, чтобы протянуть еще хотя бы лет десять? На вопросы Platfor.ma отвечала эксперт по развитию органического рынка в Украине Татьяна Ситник.

Органическая еда – это сертифицированная сельскохозяйственная продукция, выращенная или изготовленная по определенным правилам. В каждой стране эти правила отличаются, но фундамент везде примерно одинаковый –   нельзя использовать минеральные удобрения, синтетические пестициды, ГМО, антибиотики в целях профилактики, а также гормоны, консерванты, красители, усилители вкуса и ароматизаторы. Проще говоря, органическая еда – это пища, по чистоте и экологичности производства максимально похожая на ту, что ели наши предки, а органическое фермерство – просто уважительное отношение к природе при производстве продуктов питания.

По данным Федерации органического движения Украины, сегодня в нашей стране под органическое производство отведено около 1% сельскохозяйственных земель. При этом 95% органического сырья, полученного на них, уходит на экспорт. Нам остаются только крохи из той здоровой еды, которую мы же и производим. Нельзя винить фермеров за это – сегодня в Украине этой деятельностью выгодно заниматься именно для продажи за границу.

Однако здоровый образ жизни и забота о себе становятся, наконец, важной частью жизни украинцев. Они готовы заниматься спортом и ответственно относиться к своему питанию. Эта потребность становится наконец базовой и растет невероятными темпами. И даже намного быстрее, чем адаптируется рынок продуктов питания, поэтому спрос на здоровую еду сегодня стал больше, чем предложение. В связи с этим некоторые производители начинают спекулировать на тяге к здоровой жизни, лепят где ни попадя наклейки «Эко» и «Органик», а люди, в силу своей неосведомленности, это покупают. Доверчивость – наш порок.

Читайте этикетки и, пожалуйста, запомните вот этот знак. Это – евролисток. Маркировка, которая свидетельствует, что продукт прошел проверку, является органическим и отвечает стандартам Европейского союза об органическом производстве. Этому знаку можно и нужно доверять, ищите его на упаковках.

 

Дизайн на допомогу: як в інвалідності знаходиться місце для технологій та краси

АвторОксана Федорук
5 Травня 2018

Коли йде мова про поліпшення життя людей з інвалідністю, в Україні зазвичай говорять про пандуси, підйомники чи спеціальні ліфти. Натомість у країнах Європи та США є безліч технологій та дизайнерських рішень, які роблять середовище інклюзивним та перетворюють допоміжні засоби на справжні витвори мистецтва. Нещодавно у Google Maps з’явилися спеціальні маршрути, призначені для інвалідів-візочників, Microsoft розробили VR-систему для незрячих, а дизайнери перетворили слухові апарати та протези на стильні аксесуари. Platfor.ma розповідає про інноваційні рішення, які роблять кращим життя людей з особливими потребами.

 

Декоративні накладки для протезів рук і ніг

Дизайнери канадської студії Alleles перетворили протези на модний аксесуар. Ми звикли бачити їх максимально схожими на відсутні кінцівки, а канадські дизайнери одними із перших почали робити і продавати декоративні накладки на протези рук і ніг. Тому себе вони називають митцями, а не протезистами.

«Коли ми запустили студію, то намагалися вирішити проблему стилю. Не кінцівки. У промисловості, насиченій естетикою роботів та незграбними контурами, наші протезові накладки намагаються перетворити щось механічне на щось механічно-шикове. Ми дійсно віримо, що покупка протезного покриття може бути веселою, модною та доступною», – йдеться на сайті компанії.

Протези Alleles – ручної роботи. Вони привертають увагу своєю яскравістю та унікальним красивим силуетом і в такий спосіб допомагають людині з інвалідністю адаптуватися у суспільстві. Модель і фешн-блогер Mama Cax перенесла ампутацію ноги вище коліна і зараз є амбасадором компанії Alleles. «Перший протез, який я отримала, був золотим із мармуровими різьбленням, – розповідає модель. – Пам’ятаю відчуття, що тоді я почала цим пишатися. І з того моменту я відчула зміну у ставленні інших і в тому, як я сама ставлюся до себе. Люди більше не бачили когось, хто намагався щось приховати. Вони бачили когось, хто пишався».

Мішечок для колостом

Випускниця лондонського університету Брунеля Стефані Монті розробила мішок для колостом (штучного отвору в животі людей, яким видалили пряму кишку) як більш привабливу альтернативу традиційним, які виглядають, м’яко кажучи, не дуже естетично.

https://www.dezeen.com/2016/07/25/stephanie-monty-colostomy-bag-intimate-moments-graduate-shows-2016-brunel-university-london/На ідею перетворити медичний атрибут на гламурний аксесуар її наштовхнула боротьба свого родича із хворобою Крона. «Цей прилад дає людям можливість більше відчувати себе у своєму тілі та забезпечує свободу від мішків із стоми», – пояснює дизайнерка.

Гнучкий девайс покривається водонепроникною мембраною, яка створює «натуральне, шкірне відчуття». Тиснення на поверхні може імітувати татуювання чи ажурну білизну, а силікон – підбиратися до кольору шкіри людини.

Пов’язки для ампутованих грудей

Ноелія Моралес пережила рак молочної залози, а потім сама створила нижню білизну для жінок, які втратили одну з них. Перший такий виріб вона зробила сама, дивлячись на себе у дзеркало. Жінка просто розрізала бюстгальтер і притулила те, що від нього залишилося, наче піратську пов’язку.

«Це був вражаючий момент. Я зрозуміла, що знову відчула себе вільною і розкутою, моєму партнеру це теж сподобалося», – згадує Ноелія.

Тому вона вирішила перетворити це в цілий проект, щоб допомогти іншим жінкам з подібною проблемою знову відчути себе впевненими в собі та сексуальними. Також білизна, яку на честь відомої піратки назвали Anna Bonny, має на меті допомогти змінити ставлення суспільства до раку молочної залози, жіночності та краси.

«Це простий одяг, який допомагає мастектомізованим жінкам спокійно сприйняти те, як виглядає їх нове тіло, отримати впевненість і нормалізувати життя з однією молочною залозою. Це прикраса, свято прийняття, нова опція після мастектомії. Дехто каже, що це дуже сексуально», –  так описують цю білизну на сайті.

Унікальні пов’язки Anna Bonny виготовляють вручну, є варіанти зі стразами і пляжні монокіні. Сьогодні їх можна замовити з будь-якого куточка світу.

Екзоскелет для паралізованих

Перший механізм, який повторював біомеханіку людини, розробили у США ще в 60-х роках, проте тоді він був абсолютно незручним, бо важив 680 кг.

Справжню революцію у реабілітації паралізованих людей вчинив екзоскелет від компанії ReWalk. Він забезпечує рух стегна та коліна, щоб люди, які отримали травму спинного мозку, могли стояти та ходити.

Система ReWalk Rehabilitation призначена для використання в клініках, а ReWalk Personal System – самостійно вдома. Сертифіковані тренінгові центри ReWalk розташовані у США, Європі, Канаді, Ізраїлі, Азії, Австралії та Новій Зеландії.

Учитесь, как надо: украинские педагоги-новаторы и их удивительные уроки

АвторСаша Косенко
29 Травня 2018

Превращать уроки в выборы древнегреческих богов, проводить гонки «Формулы-1» на скорость чтения и вместе с детьми ставить научные эксперименты, – это лишь небольшой перечень приемов, которые используют украинские учителя-новаторы, чтобы их ученики бежали в школу как на праздник. О том, как влюбить ребенка в свой предмет, вырастить его счастливым и успешным, для Platfor.ma рассказывают самые изобретательные педагоги из разных уголков Украины.

Пауль Пшеничка, учитель физики и астрономии в Черновицком городском лицее №1

В перерывах между посещениями Гарварда и Принстона 71-летний Пауль Пшеничка обучает физике и астрономии черновицких школьников. Откуда свет в лампе? Почему днем ​​небо голубое, а ночью черное? Кто его «красит» днем ​​и «завешивает» ночью? Над подобными вопросами работают участники организованного Пшеничкой молодежного научного общества «Квазар». За 25 лет квазаровцы реализовали сотни проектов по математике, физике, информатике, астрономии, экономике, конфликтологии и лингвистике. Проектно-ориентированное обучение растит мыслящих людей – верит Пауль Францович, разработавший этот метод.

«В обычной школе ребенок боится допускать ошибки. Из-за этого во взрослой жизни он не решается действовать и становится неуспешным. А ведь даже Томас Эдисон создал свою лампочку только с десятитысячной попытки! Когда на пятитысячной его спросили: “Может быть стоит остановиться, раз ничего не получается?”, – он ответил: “Ни за что. Ведь теперь я ближе к цели на пять тысяч шагов!” Только преодолевая препятствия, ты чего-то добьешься. Как раз этому и учат проекты, когда ребенок решает конкретную научную проблему: как происходит падение капель, работает гравитация или как создавать на поверхности трехмерные изображения.

Миссия учителя в этом процессе – не столько дать информацию, которую можно найти в интернете или учебниках, сколько вдохновить на создание нового. Для этого на уроках я провожу необычные опыты: создаю огненные облака в пластиковых бутылках, превращаю розы в “стеклянные” или делаю так, чтобы предметы сами двигались вверх по наклонной плоскости. Мы обсуждаем эти опыты в непринужденной обстановке – с шутками, историями из жизни ученых, наших выпускников или учеников, опоздавших на урок. А потом я предлагаю: “А теперь попробуйте сами провести такой опыт. Возможно, у вас получится даже лучше”. И дети загораются.

Я мечтаю открыть для украинских детей лабораторию мирового уровня. И обсерваторию в центре города, куда будут приходить все желающие. Еще мечтаю повезти своих учеников в тур по лучшим техническим музеям Европы. И чтобы цены на авиабилеты никогда не мешали нам с учениками ездить на конференции в Сингапур или на Бали».