Вчені з Гарвардського університету розробили систему зчитування та запису даних в органічні молекули. Вона дозволить зберігати інформацію протягом кількох тисячоліть.

Наука давно знає: ДНК як засіб зберігання інформації в природному світі може утримувати величезні обсяги даних в крихітному просторі. При цьому вона залишається стабільним носієм, виживаючи протягом тисячоліть в правильних умовах. Однак у ДНК є ряд обмежень, які не досі не дозволяли дослідникам використовувати її в якості носія записаної інформації.

Щоб подолати ці труднощі, дослідники з Гарварду замість ДНК використовували олігопептиди – органічні молекули, що складаються з різної кількості амінокислот. Основою процесу є мікропланшет, металева пластина з 384 крихітними лунками. Різні комбінації олігопептидів поміщають в кожну лунку, щоб записати один байт інформації.

Метод побудований на бінарній системі: якщо конкретний олігопептид присутній, він читається як 1, а якщо його немає – це 0. Код в кожній лунці може відповідати одній букві або одному пікселю зображення.

Під час тестів вченим вдалося записати, зберегти і прочитати 400 Кб даних, включаючи стенограму лекції, фотографію і картину. За словами команди, середня швидкість записування становить 8 біт на секунду, а читання займає 20 біт в секунду, з точністю до 99,9%.

В майбутньому ця технологія дасть змогу записувати грандіозні об’єми інформації, яка буде безпечно зберігатися тисячоліттями. Подальші дослідження тривають.