Чому потрібно вакцинуватися від COVID-19?

Вакцинація — найбезпечніший спосіб самим захиститися від ефектів короновірусної інфекції.

01.

Вакцинуватися однозначно потрібно. По-перше, це простий та безпечний спосіб отримати захист від хвороби, адже ніхто не знає, яким буде її перебіг саме для вас. По-друге, так ми захищаємо наших рідних і близьких, які можуть мати вищі ризики перенести хворобу важко чи померти внаслідок неї. По-третє, після того, як ми всі провакцинуємося, можна буде нарешті зняти маски, знову комфортно подорожувати та повернутися до нормального життя.

Олена Лівінська

Мікробіологиня, кандидатка біологічних наук, наукова співробітниця Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, засновниця проєкту «Мікроб і я».

Чому потрібно вакцинуватися від COVID-19, навіть якщо вже перехворіли та маєте антитіла?

Вакцинуватися від COVID-19 потрібно, навіть якщо вже перехворіли. Антитіла свідчать про контакт із вірусом, а не про імунітет від нього.

02.

На жаль, оцінка рівня антитіл не дає відповіді, захворіємо ми чи ні.
Дані свідчать, що у ситуації з коронавірусом антитіла – лише опосередкований маркер. Він вказує не стільки на сформований імунітет, скільки на сам факт взаємодії зі збудником. Іншими словами — «знайомилася» ваша імунна система з вірусом чи ще ні. Для визначення саме ступеню захисту від коронавірусу потрібно оцінювати клітинний імунітет, що є дуже дорогим дослідженням. У випадку дефіциту вакцин справді можна відкласти вакцинацію на кілька місяців після хвороби.

Олена Лівінська

Мікробіологиня, кандидатка біологічних наук, наукова співробітниця Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, засновниця проєкту «Мікроб і я».

Чи ефективні вакцини від COVID-19?

Вакцини від COVID-19 безпечні та ефективні, адже проходять всі стадії клінічних досліджень.

03.

Розробка вакцин від коронавірусу — це результат одночасної плідної роботи тисяч дослідників у всьому світі та значного фінансування. Все для того, щоб можна було ефективно та швидко почати рятувати людські життя. Ще до створення жодної у світі вакцини не було докладено одночасно стільки зусиль і ресурсів, як до роботи над вакцинами від COVID-19. Однак попри швидкі темпи розробки, вакцини проходять всі стадії клінічних досліджень та є безпечними й ефективними.

Олена Лівінська

Мікробіологиня, кандидатка біологічних наук, наукова співробітниця Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, засновниця проєкту «Мікроб і я».

Чому потрібно вакцинуватися від COVID-19, якщо ви ведете здоровий спосіб життя?

Навіть якщо ви ведете здоровий спосіб життя, ваш організм не захищений від важкого перебігу хвороби та летальних наслідків.

04.

У молодих людей, які ведуть здоровий спосіб життя, ймовірність важкого перебігу коронавірусу дійсно нижча, але не варто на це покладатися. У практиці лікарів, на жаль, вистачає випадків, коли навіть найзавзятіші спортсмени мали важкий перебіг і помирали від цієї хвороби. Сили нашого імунітету направлені на основну його роботу — захист організму від інфекцій і виникнення раку. Тому коли ви відмовляєтеся від шкідливих звичок, то просто зменшуєте навантаження на імунну систему. Однак, на жаль, це не обіцяє захист від коронавірусу.

Олена Лівінська

Мікробіологиня, кандидатка біологічних наук, наукова співробітниця Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, засновниця проєкту «Мікроб і я».

Які країни вже ведуть вакцинацію?

Всі країни планети вже ведуть вакцинацію. Безумовні лідери за кількістю вакцинованих: США, Ізраїль і Велика Британія.

05.

На початку року Ізраїль став лідером у масовому використанні мРНК-вакцин та довгий час був світовим лідером за рівнем вакцинації. На червень 2021 року кількість введених доз дорівнювала вже 114% населення. Із кількістю населення 9,2 млн Ізраїль зробив 12,3 млн вакцинацій. Понад 62% мешканців країни вакцинувалися вдруге. Тобто на початок літа 2021 в Ізраїлі абсолютна більшість дорослих вже була повністю вакцинована, та почалося вакцинування підлітків віком 12–15 років. Як результат, кількість нових хворих впала з майже десяти тисяч на добу в середині січня до поодиноких випадків протягом останніх місяців, а «ковідні» відділення у лікарнях були закриті чи зменшені до мінімуму ще до початку літа.

У США протягом 100 днів у лютому-квітні було введено понад 200 млн доз вакцин та ще 100 млн за наступні півтора місяця. Понад 50% населення вже є вакцинованими двічі станом на серпень 2021. Наразі щеплення є доступним для будь-кого, хто бажає його отримати. Пункти вакцинації є в супермаркетах, поштових відділеннях, музеях тощо.

Велика Британія першою у світі почала кампанію з вакцинації ще наприкінці минулого року. Країна від початку обрала проактивну стратегію вакцинування всіма доступними засобами, використовуючи як векторні вакцини від AstraZeneca та Janssen, так і вакцини на основі матричної РНК від Moderna та Pfizer-Biontech. Наразі було надано понад 130 доз на 100 людей населення. На серпень 2021 більше ніж 60% населення Королівства є повністю вакцинованими. Результат — стрімкий спад кількості нових випадків захворювання, швидкий вихід із другої хвилі пандемії та мінімальна смертність протягом третьої хвилі, викликаної появою варіанту «Дельта».

У другій половині 2021 року постачання вакцин зросло, організація масових вакцинацій досягла ефективного рівня в багатьох країнах Європи, Азії та Америки, тому зараз вже багато країн обійшли за рівнем вакцинації лідерів початку року. Станом на серпень 2021 року за рівнем вакцинації найуспішнішими є такі країни: Мальта (91,7% населення отримало обидві дози), Ісландія (74,8%), Об'єднані Арабські Емірати (73%), Сінгапур (71,3%), Уругвай (69,3%), Чилі (68,2%), Катар (66.3%), Бельгія (66%) та Канада (64,2%). Близько 4 мільярдів доз вакцини було вже надано населенню планети, і ця кількість зростає щодня.

Федір Боховчук

PhD з біохімії Лейстерського університету, старший дослідник в Ichnos Sciences, Швейцарія.

Як вакцини діють на різні штами COVID-19?

Кожна з вакцин проти COVID-19 зберігає достатню ефективність для різних штамів. Адже ці мутації – лише точкові зміни на поверхні вірусу.

06.

Насамперед потрібно розуміти, що головна ціль будь-якої із зареєстрованих та погоджених ВООЗ вакцин — врятувати від тяжкого перебігу коронавірусної хвороби, яка може призвести й до смерті. З цією місією всі вони справляються.

Якщо вдаватися в деталі штамів, то декілька з них мають мутації на поверхні їхнього білка-шип, які дозволяють вірусу краще зв'язуватися з клітиною людини та швидше й ефективніше проникати в організм. Вакцини, які були створені для більш ранніх версій коронавірусу, надають організму інструкції зі створення антитіл для дещо іншої поверхні білку вірусу, тому можуть бути менш ефективними у зв'язуванні до мутантних форм.

Однак треба мати на увазі, що всі нові штами вірусу мають саме точкові мутації, тобто мають заміни лише у декількох позиціях з понад 200 в амінокислотній послідовності тієї частини вірусного білка, яка безпосередньо зв'язується з рецептором на поверхні клітини людини. Отже, є всі підстави вважати, що такі «немутовані» антитіла будуть достатньо добре «липнути» навіть до мутованого вірусу й, відповідно, що вакцини будуть залишатися ефективними.

Наразі клінічні дослідження підтверджують, що всі три головні вакцини — векторна від AstraZeneca та вакцини на основі матричної РНК від Pfizer-Biontech та Moderna — достатньо добре захищають від «британського» штаму коронавірусу, хоча і з нижчою ефективністю, а останні дві — також захищають від комбінацій мутацій, які мають бразильський, південноафриканський та індійський варіанти. Попри те, що у випадку з цими найбільш небезпечними мутаціями ефективність вакцин знижується з 90+% до 60+% у захисті від зараження, важливо наголосити, що всі три вакцини демонструють високу ефективність у запобіганні тяжкого перебігу хвороби та госпіталізації. Тобто дозволяють організму значно швидше почати боротися навіть з мутантною формою вірусу та перемагати хворобу до розвитку тяжких симптомів. На додаток, вакцини на основі матричної РНК можуть бути швидко модифіковані таким саме чином, як мутує вірус. А так звані підсилювальні (booster) вакцини вже знаходяться на стадії клінічних досліджень. Ці додаткові вакцинації від однієї чи одразу декількох мутантних форм можуть бути доступні вже до кінця цього року та можуть здійснюватися після «звичайної» вакцинації будь-якого типу як засіб додаткового захисту на майбутнє.

Федір Боховчук

PhD з біохімії Лейстерського університету, старший дослідник в Ichnos Sciences, Швейцарія.

Як працює вакцина від COVID-19?

Завдяки вакцині наша імунна система вчиться розпізнавати компоненти вірусу й знешкоджувати його. Це допомагає уникнути хвороби та ускладнень від неї.

07.

Вакцина не викликає інфекцію, а тільки знайомить наш організм зі збудником. Умовно, розсилає всім поліцейським підрозділам у тілі портрет злочинця та наказує запам'ятати це обличчя, а при зустрічі — негайно нейтралізувати. У китайській вакцині CoronaVac як «фотокартку» використовують вбитий вірус. А от векторні вакцини на кшталт Covishield (AstraZeneca), мРНК-вакцини (Pfizer і Moderna) та субодиничні, наприклад, Novavax, показують імунній системі лише головний антиген — білок-шип SARS-COV-2. Завдяки цьому імунні клітини намацують щось чуже та передають сигнал далі, щоб підібрати специфічний захист у вигляді антитіл і Т-лімфоцитів.

Від щеплення ви не ризикуєте захворіти на COVID-19 або заразити когось із близьких. Проте поширене явище — побічні ефекти різних ступенів та тривалості, адже імунна система по-справжньому відповідає на імітацію вірусу. Серед них підвищення температури тіла, біль, набряк і почервоніння у місці введення, втома, головний біль, біль у м'язах та суглобах, нудота, діарея. Проте короткочасні побічні ефекти — це точно краще, ніж ризик для життя чи довготривалі наслідки від справжньої інфекції.

Наталя Шендеровська

Вірусологиня, кандидатка біологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

Чому можна вакцинуватися при хронічних захворюваннях?

Вакцинація — найбезпечніший спосіб захистити людей із хронічними хворобами від важких наслідків коронавірусної інфекції.

08.

Люди із захворюваннями на кшталт діабету чи гіпертензії ризикують значно важче перенести інфекцію COVID-19 і отримати серйозні та довготривалі наслідки для свого здоров'я. Тому для них вакцинація — найбезпечніший спосіб цього уникнути. Однак перед щепленням ви повинні повідомити своєму лікарю та медичному працівнику, який буде його робити, про будь-яке хронічне захворювання, імунодефіцит чи виражену алергію. А після уколу не нехтуйте порадою почекати 30 хвилин у медичному закладі — за цей час може проявитися гостра алергічна реакція, а вам зможуть надати екстрену допомогу.

Наталя Шендеровська

Вірусологиня, кандидатка біологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

Чи є вікові обмеження для вакцинації?

Вакцинуватися можна з 18 років.
Але старшим людям ще важливіше робити щеплення через вищий ризик ускладнень та смертності від хвороби.

09.

Такі обмеження встановлені самими виробниками вакцин, адже клінічні дослідження щодо застосування більшості з них для дітей та підлітків ще ведуться. Наразі тільки вакцину Comirnaty від Pfizer/BioNTech американські та європейські регулятори затвердили для щеплення підлітків від 12 років. А от верхня вікова межа не встановлена, щобільше — вакцинація людей старшого віку є пріоритетною. Адже згідно з даними МОЗ, 77,9% від усіх померлих від ускладнень, спричинених COVID-19, становлять люди віком від 60 років та старше.

Наталя Шендеровська

Вірусологиня, кандидатка біологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

Чи можна вакцинуватися від COVID-19 тим, хто планує дітей?

Щеплення під час вагітністі – найпростіший спосіб захистити маму й дитину. Дослідження не виявили негативного впливу вакцини на розвиток плоду.

10.

Вагітні жінки також належать до групи ризику важкого перебігу коронавірусної інфекції. А вакцинація до планової вагітності чи під час неї дасть можливість спокійно пройти цей і без того бентежний шлях. Доклінічні дослідження не виявили негативного впливу вакцин від COVID-19 ані на можливість мати дітей, ані на розвиток плоду. Щобільше, згідно з даними за березень 2021 року, вагітні жінки, які отримали щеплення мРНК- вакциною, мали такий же рівень антитіл, як і невагітні вакциновані. Побічні ефекти при цьому також не відрізнялись. А от бонусом було те, що антитіла від SARS-CoV-2 виявили й у дітей, народжених мамами, які отримали щеплення під час вагітності.

ВООЗ заохочує вакцинуватись від COVID-19 вагітним медичним працівникам, особливо тим, хто контактує з хворими, а також жінкам із супутніми захворюваннями. Адже ризики від інфекції значно вищі за побічні реакції від щеплення. А от матері, що вигодовують дітей грудним молоком, можуть бути вакциновані без застережень.

Наталя Шендеровська

Вірусологиня, кандидатка біологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

КУРаторки ПРОЄКТУ:

Марія Фронощук

КОМАНДА

ДИЗАЙН та Арт-дирекшн:

Валерія Городчаніна

ВАЛЕРІЯ ГОРОДЧАНІНА

INSCIENCE

Співзасновниця та партнерка INSCIENCE:

Анна Орєхова

Керівниця комунікацій INSCIENCE:

Анастасія Красножон

ЕКСПЕРТИ

ОЛЕНА ЛІВІНСЬКА

ФЕДІР БОХОВЧУК

НАТАЛЯ ШЕНДЕРОВСЬКА

platfor.ma

Тетяна Капустинська

верстка:

Ірина Адамова

ТЕКСТ:

ТЕТЯНА КАПУСТИНСЬКА

3D-ВІЗУАЛІЗАЦІЯ:

Ілля Рижиков