ВСТАНЬ I БIЖИ!
25 порад про те, як побороти свою лінь
СПЕЦПРОЕКТ
Існує лише дві справді поважних причини відкласти заняття спортом на завтра: кінець світу та день народження вашої мами. Хоча ні, кінець світу – така собі відмовка. Зазвичай між вами і спортом стоїть лише одна перепона – це лінь. Але серед нас є ті, кому вдалось її побороти. Ми попросили п'ятьох учасників Пробігу під каштанами поділитися власними історіями перемог та поразок. Разом із Rexona ми склали чек-ліст із 25 порад, яким варто слідувати, щоб нарешті зробити спорт частиною вашого життя.
Ну що, погнали?
Тетяна Капустинська
11 липня 2018
Автор
засновниця спортивного клубу «Skinny&Strong Club», письменниця, тренерка, марафонниця
Марія Карачина
Я почала бігати просто тому, що захотілося змін. Спочатку здавалося, що все зупиниться на двох пробіжках на тиждень, але процес мене затягнув. З'явилося відчуття гордості, впевненості й розуміння, що «я можу», і до того ж більше, ніж очікую від себе. Багато хто боїться пробігти 5 кілометрів – біжать 2, бо морально не можуть переступити цю межу. Я раджу в такому випадку пробігти 2,5 км – це вже буде велика перемога. Не потрібно відразу кидатися на довгі дистанції – просто робіть трохи більше, ніж минулого разу. На одну хвилину довше, на кілометр далі – ви не помітите, як вийдете на новий рівень.
Робити більше, ніж попереднього разу
Багато хто починає займатись спортом, бо їм щось у собі не подобається. Я також почала бігати з негативними емоціями – злилася, коли не бачила прогресу, хейтила себе, дратувалася. Але мої найкращі результати пішли саме тоді, коли я повністю змінила ставлення. Коли ти розумієш, що робиш це від любові до себе, допомагаєш собі становитися здоровішим, сильнішим, витривалішим – наступає гармонія і ти одразу бачиш результат.
Полюбити себе
Одного разу в мене був нічний марафон у Вишгороді, опівночі я повинна була стартувати, але ще в 23.00 була на одному фестивалі та вагалася, їхати чи ні. Все здавалося простим – грає хороша музика, навколо приємні люди, можна пити коктейлі, розслаблятися. І взагалі, навіщо мені їхати в інше місто? Але це я можу повторити завжди, а ось взяти участь в нічному забігу, який проходить раз на рік – ні. Переговоривши з собою, я поїхала до Вишгорода і пробігла. І це був неймовірний приплив енергії та відчуття чогось нового, тому після трьох годин сну вранці поїхала на ще один забіг.
Зрозуміти, що спорт –
це пригода
Я мріяла взяти участь у Бостонському марафоні та дуже довго його чекала. Але прямо під час пробігу травмувалася, довелося половину дистанції йти пішки. Для мене це було важким рішенням. Я дуже засмутилась – адже я летіла до Бостону спеціально заради марафону. Але потім я стала дивитися на людей. В Штатах майже всі бігають у футболках з якимись написами від «Ти ж заплатив за це» до «Я біжу проти раку» та завжди вкладають якийсь сенс у свій біг, біжать для когось або за щось. Це дійсно додає сил – мати мету, заради якої ти можеш подолати лінощі та прокрастинацію.
Бігти для когось
Я треную дівчат і часто вони починають тренування з «я не можу», «це мій максимум» та подібного. У таких ситуаціях я не намагаюся їх переконати, а просто записую щоразу результати та підвищую навантаження. Непомітно для себе вже за тиждень вони вже роблять не 5 віджимань, а 15 і більше, а коли бачать прогрес, то підсаджуються. Розуміють, що вони дійсно могли. Важливо бачити свої результати та статистику, згадувати та порівнювати себе сьогодні із собою вчора.
Відстежувати результат
викладачка тверку, блогерка
Марія Скорченко
Це як розтяжку робити – мало хто любить, неприємно, боляче, але коли регулярно займаєшся і поступово бачиш результат, це ще більше підбадьорює, заряджає, дає впевненість у тому, що ти зможеш сісти на цей шпагат. Не у всіх може бути бажання присвячувати цьому багато часу або тривало займатися, але ті з моїх учениць, які мали мету, навчилися багато чому й вже дають фору мені. А для того, щоб мати сили продовжувати, потрібен початковий капітал. Тому моя порада – позайматися трохи та дочекатися, коли буде видно результат.
Починати поступово
Я агітую людей через Інстаграм – постійно пощу фото, відео, придумую рубрики, даю поради, показую, що спорт – це корисно, весело і стильно. Адже для мене будь-який відпочинок повинен бути активним. Весь вільний час я намагаюся пробувати щось нове, постійно намагаюся почати займатися чимось екстремальним, беру участь в спортивних заходах, а якщо їх немає – створюю сама. Наприклад, збираю друзів для тривалої поїздки на велосипедах або пострибати на батутах. Я знаю, що коли викладаю фото у мережу або про це розповідаю, хтось думає «Хм, я теж так хочу!».

Бути прикладом
Я люблю заняття, але навіть якщо у мене їх немає, то можу потанцювати вдома або зробити це в місці, де є музика. Як кожна нормальна людина можу втомитися, тоді потрібні вихідні, але навіть в такому випадку я слухаю музику, стрибаю по дому. Це як спосіб життя – як поснідати чи випити кави, не складність і не проблема.
Забути, що спорт –
це важко
Дуже часто люди не займаються спортом, тому що немає хорошої компанії. Я не почала бігати, поки не познайомилася з людьми, які в цьому русі, живуть ним та багато чого знають. Вони мене постійно агітували та запрошували пробігтися у різних місцях. Перші 10 кілометрів я пробігла завдяки їм. При тому, що останні два кілометри були під гірку, довелося важко і наприкінці я зовсім здавалася. Так вони мене підтримали, взяли за руки та просто дотягли до фінішу. Після цього я була натхненна і не могла подолати менше, ніж 10 км в наступні рази.
Знайти хорошу компанію
Всі люди з мого оточення, які займаються спортом, мають гарний вигляд і відчувають себе так само. До мене регулярно ходять мами з дочками по 20 років – вони неймовірно виглядають, тому що займаються своїм тілом. Те ж стосується і мене: тільки-но я перестаю займатися, бували у мене такі періоди в житті, відразу починаю нудьгувати, хворіти, організм розслабляється і починає бунтувати.
Звикнути до кращої
версії себе
лайфстайл-блогер, діджей
Дмитро Дір
До першої пробіжки мені здавалося, що бігати не можна, якщо у тебе немає спортивної форми або класних бігових кросівок. І взагалі – куди та навіщо бігти? А потім одного разу я просто виришів спробувати – у звичайнісіньких кросівках, штанях і простій футболці – і пробіг свої перші 4 км. Мені було так легко і добре, і я подумав, що, напевно, це моє. Так і виявилося, що біг – комфортний вид спорту для мене.
Не вірити стереотипам
На забігах завжди здається, що всі рухаються швидше за тебе, тому виникає бажання збільшити швидкість і всіх обігнати. Відповідно, ти втрачаєш свій звичний темп, а з ним і сили. Важливо зрозуміти, що ти не змагаєшся з усіма людьми навколо, а біжиш для себе. Мій перший забіг в Мюнхені навчив мене, що не потрібно бігти швидше і піддаватися ейфорії натовпу. Останні три кілометри я подолав із великими труднощами, адже відразу почав не зі свого темпу та орієнтувався на інших.
Дивитися тільки на себе
У мене був біговий клуб – Talk-n-run Club, в який охочі приходили бігати вперше. Ми разом тренувалися за прописаною програмою та навіть пробігли півмарафон. Багато хто систематично тренувався, тому що люди у команді ставали для них прикладом. Якщо не можеш впоратися сам – знайди собі партнера. Підтримка в спорті – досить очевидна, проте потрібна річ. Зараз я бігаю сам, бо для мене це медитація, але, наприклад, у спортзалі я займаюся з тренером.
Знайти партнера
Навіщо чимось жертвувати, коли можна знайти золоту середину? Спорт буває різний, можна обрати той, який підходить саме тобі. Та хоч зарядку вранці робити. Тут головне – відчуття, яке дають заняття. Ти повинен відчути себе супергероєм, нехай і на якихось 20 хвилин. Бо ти зміг, ти розвиваєшся, ростеш, змінюєшся на краще.
Обрати свій вид спорту
Мені здається, що якби люди вставали вранці, підходили до дзеркала, дивилися на себе і говорили, які вони класні, красиві, розумні – день би проходив по-іншому. Себе важливо щиро хвалити, і це ніяк не пов'язано з відсутністю скромності. Просто все наше життя обертається навколо наших думок. Тому давайте думати про щось хороше та світле.
Давати собі позитивні установки
Фітнес-тренерка, блогерка, спортивна дієтологиня, займається плаванням та кік-боксингом
Олександра Шульгіна
Я зробила зі свого хобі роботу, тому апріорі не можу її покинути. На мене в соцмережах підписані дівчата, які стежать за моїми успіхами та надихаються. Я все настільки зав'язала на спорті, що він перетворився на стиль життя. Іноді думаєш, що не будеш займатися, та й навіщо воно все взагалі, краще торт з'їм. Потім розумієш, що ведеш за собою людей, мотивуєш їх, ти для них – приклад. З цією ношею не можна зійти зі шляху спорту – це місія.
Зробити зі спорту роботу
Дівчата, які ходять до мене на заняття, працюють так, ніби завтра не настане. Я не даю їм спуску, але і вони трудяться, адже бачать результат. Вони ставлять собі за мету, наприклад, схуднути або підкачатися, і йдуть до неї. На заставках телефонів вони зазвичай розміщують ідеальні фігури, яких прагнуть, і коли починають говорити, що важко і вже немає сил, я показую їм ці фото і кажу: «Ти хочеш мати таке тіло? Працюй!». І дівчата продовжують.
Бачити ціль
Під час занять спортом я розвантажуюсь розумово – відпускаю зайві думки. У такі моменти виходить мислити в правильному ключі, позитивно, знаходити відповіді на давно поставлені запитання. Ніби розширюється свідомість. Наприклад, я не дуже люблю йогу, оскільки мені потрібне щось активне, але не так давно відкрила для себе динамічну. Вона допомагає розвинути гнучкість тіла, а гнучкість тіла – це гнучкість розуму.
Зрозуміти, що спорт – відмінний психолог
У мене бувають моменти, коли вправи даються дуже важко. Наприклад, мені потрібно зробити 30 разів якусь з них, а на двадцятому я вже вмираю. В такому випадку я транслюю собі: «Якщо ти зробиш 30 разів, то ...» і кажу щось для мене важливе, чого я дуже хотіла б. Таке собі програмування. Це додає сил. Якщо постійно промовляти – відкривається друге дихання.
Придумати систему заохочення
Коли я почала зустрічатися з хлопцем, у нього було 10 кілограмів зайвої ваги. Щоб мене завоювати, він прийшов до мене, сказав, що хоче займатися спортом і попросив допомогти. Я не змогла відмовити – за два місяці він скинув ці зайві 10 кг, став по-іншому харчуватися, став менше пити, почав активно тренуватися та закохав мене у себе.
Підтримувати інших
PR-директорка у «Ienki Ienki»
Олександра Бородіна
Це той, який не буде вас вбивати, але й не дасть сачкувати. Неважливо, індивідуальний або груповий підхід, знаходиться далеко або живе з вами в одній квартирі, проводить кожне заняття або зустрічається з вами раз на місяць – тренер потрібен обов'язково. Тому що самотужки свою кращу форму не набрати. Тестувати межі свого організму та робити понад своїх можливостей суперечить людській природі. Вам завжди буде здаватися, що ви й так вже непогано потренувалися. В цілому так, ви дійсно зробили більше за свого друга, що п'є коктейль у барі. Але у кожного є можливість досягти більшого, ось тільки ми майже ніколи нею не користуємося.
Знайти правильного тренера
10 гривень – сума, втрату якої ви навряд чи помітите. Якщо відкладати її щодня – до кінця року ви безболісно зберете приємний бонус – 3650 гривень. Цей метод – розділення великих завдань на підпункти – працює також із часом. Вранці, вимикаючи будильник, не думайте про те, що ви зараз підете в зал, у перші 10 хвилин поставте собі завдання випити кави. Далі – 10 хвилин на одягання, наступне завдання – дійти до машини. Це маленькі та прості задачі, які наближають вас до великої головної мети. Робити щось важливе легше частинами. Те саме стосується і залу – ставте прості цілі та виконуйте і не помітите, як в кінці отримаєте великий приємний бонус.
Спробувати метод 10 хвилин

Коли спорт ще не став звичкою, думка про те, що заняття ним – історія завдовжки в життя, наганяє тугу. Набагато легше займатися спортом, якщо у вас є відчутна мета. Причому, як показує мій досвід, схуднення – мета погана, бо вона занадто абстрактна і розтягнута в часі. Вам потрібно поставити конкретну задачу перед собою. Так я вирішила переплисти Босфор, пробігти перший напівмарафон, покращити існуючий результат і подолати 10 км не за 58, а за 50 хвилин. Моя подруга побилася об заклад на гроші, а друга ставила на кін відмову від Instagram.
Поставити правильну мету
У кожного бувають моменти, коли хочеться на все плюнути, просто вийти з Фейсбуку, абстрагуватися вiд усього навколишнього i зануритися в себе. І один з найефективніших способів це зробити – спорт. Він швидше за все ізолює від інформаційного шуму і прочищає мізки. Якщо ви відчуваєте, що втомилися, а в кінці робочого дня можете розслабитися тільки алкоголем – йдіть на пробіжку. Хоча б тому, що прокидатися другий тиждень поспіль з похміллям втомлює.
Зізнаватися собі у втомі
Після тренування фізичних сил у вас ймовірно буде менше, але ви точно відчуватимете приплив бадьорості. Використовуйте ці ендорфіни для справи: постарайтеся заздалегідь прибрати всі можливі перешкоди, які ви можете зустріти завтра на шляху до заняття. Краща порада з фітнесу, яку мені доводилося чути: прийшовши додому із зали, в першу чергу зберіть свою спортивну сумку на наступний раз.
Зберіть сумку