Я почала бігати просто тому, що захотілося змін. Спочатку здавалося, що все зупиниться на двох пробіжках на тиждень, але процес мене затягнув. З'явилося відчуття гордості, впевненості й розуміння, що «я можу», і до того ж більше, ніж очікую від себе. Багато хто боїться пробігти 5 кілометрів – біжать 2, бо морально не можуть переступити цю межу. Я раджу в такому випадку пробігти 2,5 км – це вже буде велика перемога. Не потрібно відразу кидатися на довгі дистанції – просто робіть трохи більше, ніж минулого разу. На одну хвилину довше, на кілометр далі – ви не помітите, як вийдете на новий рівень.
Робити більше, ніж попереднього разу
Багато хто починає займатись спортом, бо їм щось у собі не подобається. Я також почала бігати з негативними емоціями – злилася, коли не бачила прогресу, хейтила себе, дратувалася. Але мої найкращі результати пішли саме тоді, коли я повністю змінила ставлення. Коли ти розумієш, що робиш це від любові до себе, допомагаєш собі становитися здоровішим, сильнішим, витривалішим – наступає гармонія і ти одразу бачиш результат.
Одного разу в мене був нічний марафон у Вишгороді, опівночі я повинна була стартувати, але ще в 23.00 була на одному фестивалі та вагалася, їхати чи ні. Все здавалося простим – грає хороша музика, навколо приємні люди, можна пити коктейлі, розслаблятися. І взагалі, навіщо мені їхати в інше місто? Але це я можу повторити завжди, а ось взяти участь в нічному забігу, який проходить раз на рік – ні. Переговоривши з собою, я поїхала до Вишгорода і пробігла. І це був неймовірний приплив енергії та відчуття чогось нового, тому після трьох годин сну вранці поїхала на ще один забіг.
Зрозуміти, що спорт –
це пригода
