член міської ради міста Долини Володимир Най

ГЕРОЙ

Я один із ініціаторів створення Молодіжної ради міста Долини Івано-Франківської області. Вона складається з активної молоді, яка досить запально почала брати участь в житті громади. Зараз це 40 осіб: 80% школярі, а інші 20% — студенти та кілька координаторів та волонтерів. Цього літа нам виповнився всього рік, а влада вже дала нам повний карт-бланш. Можливо, в цьому є трохи моєї заслуги, адже я є таким містком між молоддю і владою.

Одна з основних проблем молоді наразі в тому, що їхнє життя, напевно, на одну третину проходить в онлайні, в тому числі там відбувається навчання, спілкування, перегляд новин і фільмів. Іноді здається, що вона живе в віртуальному світі. Тож одне із завдань роботи молодіжного центру в тому, щоб забезпечити реальне спілкування між людьми. Щоб можна було відірватися від телефона, розслабитися, поспілкуватися наживо і продуктивно провести час. Можна пограти в розважальні або освітні ігри, наприклад, в антикорупційну мафію. Крім того, у нас є дебатний клуб з вивчення іноземної мови, кіноклуб і літературний.

У нас є культурно-просвітній напрям діяльності, в ході якого ми хочемо збільшити кількість і якість культурних програм для молоді. А також другий напрямок — громадянська або неформальна освіта, навчання чомусь новому. Це теми протидії дезінформації, розпізнавання фейків, критичного мислення тощо. Щобільше, у нас проходили навчання по медіаграмотності, зокрема ми робили медіаграмотний квест для молоді. Головне не контролювати, а підказувати, що треба зробити і як краще це зробити, щоб чогось досягнути.

Для маленьких містечок і сіл також існує проблема в тому, що молодь виїжджає та не хоче повертатися, тому що немає роботи, чим зайнятися, куди піти, крім забігайлівок. Зокрема це одна з причин створення молодіжного центру, адже таким чином ми також захищаємо молодь. Замість того, щоб проводити час незрозуміло де та займатися незрозуміло чим, у них є альтернатива. Зараз ми працюємо над створенням в місті повноцінного молодіжного простору. До кінця року цей центр з ремонтом, обладнанням і невеличким муралом буде вже відкрито.

Всіх проблем молоді молодіжний центр не вирішить, але підґрунтя для цього дасть. В нашій поки що невеличкій спільності різні вікові категорії, дівчата і хлопці, відмінники та двієчники, інтроверти та екстраверти, бідні та багаті. Але ким би ти не був, сьогодні ти можеш реалізувати ідею, про яку вчора не міг навіть мріяти. Ми даємо шанс усім реалізувати себе, зробити щось для міста або країни, та пишатися собою. Всі мають однакові права тут. І ця ідея об'єднує молодь.

Молоддю часто намагаються маніпулювати через соцмережі, телебачення, новини. Вони читають інформацію про військові конфлікти, побутові сварки, різноманітні порушення прав — і відразу в неї вірять. Тому освіта може навчити її не тільки конкретним фактам, а й багато читати, говорити, думати, аналізувати, перевіряти та брати інформацію з різних джерел. Це в першу чергу інформаційна безпека, яка впливає на відносини з іншими людьми, позицію, принципи та іноді навіть дії.

співзасновник платформи онлайн-освіти Prometheus Іван Примаченко

Експерт

Часто мир сприймається як відсутність війни. Але в сучасному суспільстві та сучасній цивілізації війна — поняття широке, адже є гарячі, гібридні, інформаційні війни. Я готовий погодитися на мале — назвати миром стан, коли відсутні або бойові зіткнення з іншими країнами, або масштабні конфлікти із застосуванням насильства всередині держави.

Освіта і мир, безумовно, щільно пов'язані. Розглянемо, наприклад, шановану демократичну теорію миру. Вона почалася з того, що було помічено: демократичні країни між собою практично не воюють. Це відомий феномен міжнародних відносин. І мало хто заперечуватиме, що існування демократії критично залежить від наявності великої кількості освічених громадян. Оскільки тільки вони можуть зробити раціональний висновок під час виборів, контролювати обраних політиків, об'єднуватись у громадянське суспільство або підтримувати ЗМІ, які контролюють політиків. Якщо ми говоримо про те, що демократичні держави не воюють одна з одною, то говоримо також про те, що демократія — це велика кількість освіченого населення. У такий спосіб можна провести паралель між миром та освіченістю.

До того ж освіта загалом покращує критичне мислення, а воно допомагає краще чинити опір різним екстремістським ідеям або ідеям тоталітарних та авторитарних режимів. Крім того, високоосвічене суспільство — це, зрештою, економічне зростання. А якщо є хороша економіка, послаблюється одна з причин воєн — боротьба за ресурси. Освіта також важилва для інклюзії.

Як історик я не можу проігнорувати й цю тему. Знання історії підказує середньостатистичному громадянину, що його інтерес у разі агресивної війни — не допустити цієї війни. Тому що він майже завжди від того програє.

Тому так, освіта з миром пов'язана напряму. Це все ланцюжки, які з'єднуються між собою. І один з таких ланцюжків — будь-які рухи, які об'єднують людей і дозволяють їм зібратися довкола добрих справ, спільних ідей та освітньої місії.

Ми маємо ілюзію, що є окремий клас людей — політиків, майже легендарних істот, які мають все вирішити і все зробити. Але здебільшого політики виходять із того ж суспільства, в якому ми всі знаходимося. І тут лише два варіанти. Або ми як громадяни будемо нескінченно скаржитися, що вони нічого не роблять. Або ми йдемо і беремо участь у заміні цих політиків на кращих і забезпечуємо краще існування всього суспільства. Я не кажу, що всім необхідно йти балотуватися на посаду, але як мінімум можна підтримати хороших кандидатів, волонтерити, фінансувати якийсь рух, проводити інформаційні кампанії на підтримку тощо. Це те, на чому будуються усі демократії. Якщо громадяни не готові і не зацікавлені впливати на політику, тоді чому вони очікують, що політика має надмірно дбати про їхні інтереси. Якщо ти хочеш, щоб життя у твоїй країні було кращим, то ти маєш за це боротися.