Як необхідний мінімум
5.
Мир у країні та протидія військовим конфліктам
Мир у країні та протидія військовим конфліктам
миротворець ООН Юрій Білоусов
ГЕРОЙ
Я брав участь у миротворчій місії ООН з 2010 по 2011 рік — у західній Африці, Ліберії. Ми як представники МВС були у складі поліції ООН. Нашим завданням було налагодити роботу місцевої поліції і міграційної служби. Починаючи від системи підготовки і завершуючи закупівлею обладнання для патрульних станцій на кордонах. Здебільшого виступали як радники.
Для мене особисто це був дуже цікавий досвід. Зовсім інше середовище, інший культурний контекст. Ми працювали пліч-о-пліч з поліцейськими з 37 країн. Особливість цієї місії в тому, що всі учасники військового контингенту з однієї країни мешкають та працюють тільки разом — наприклад, українці тільки з українцями. Поліція ж навпаки повністю розкидана по території країни, у якій відбувається місія, тому ми працювали у відділах разом з представниками інших країн. Могло бути і таке, що своїх земляків я бачив рідше, ніж колег з інших країн з абсолютно різними культурою та бекграундом. І це було незвичайно.
Особливо цікаво було в перші дні. Я взагалі не знав, що саме на мене чекає по прильоту, пройшов вакцинацію від всього, що можна, бо є різні ризики, паразити та хвороби, які не зовсім звичні для нашого українського контексту. Коли ти прилітаєш, то розумієш, що все по-іншому — починаючи від вологості повітря і температури, завершуючи умовами проживання. Для мене це була справжня пригода довжиною рік.
Нас було близько 20 українських офіцерів поліції, але ми всі працювали за різними напрямками: хтось займався організацією роботи підрозділу Інтерполу, хтось підготовкою поліцейських. Мене закріпили за міграційною службою, а там радників було всього 8. Для порівняння, за роботою поліцейських спостерігали близько 530 осіб. Моє завдання було контролювати виконання стратегічних проєктів, спрямованих на розбудову міграційної служби, щоб все відбувалося вчасно і якісно. Починаючи з визначення розташування радіостанцій на кордонах, й завершуючи розробкою системи звань для проходження служби працівниками цієї міграційної служби Ліберії.
Щодо всього світу мені сказати важко, але я вважаю, що трішки доклався до розбудови миру конкретно у Ліберії. Я помітив, що представники не всіх країн комунікують з місцевими — були й такі, хто вважав себе вищим за це. Я навпаки приїжджав і кожного дня був з ними в контакті, намагався допомогти. І побачив, що деякі проєкти через це дійсно почали рухатись. Мені хотілося, щоб це був не просто проведений в інший країні час, а дійсно якась користь. І справді з моєю допомогою вдалося запустити деякі процеси всередині, які прижилися після того, як я поїхав. Тож якийсь внесок такі вдалося зробити.
Для мене особисто це був дуже цікавий досвід. Зовсім інше середовище, інший культурний контекст. Ми працювали пліч-о-пліч з поліцейськими з 37 країн. Особливість цієї місії в тому, що всі учасники військового контингенту з однієї країни мешкають та працюють тільки разом — наприклад, українці тільки з українцями. Поліція ж навпаки повністю розкидана по території країни, у якій відбувається місія, тому ми працювали у відділах разом з представниками інших країн. Могло бути і таке, що своїх земляків я бачив рідше, ніж колег з інших країн з абсолютно різними культурою та бекграундом. І це було незвичайно.
Особливо цікаво було в перші дні. Я взагалі не знав, що саме на мене чекає по прильоту, пройшов вакцинацію від всього, що можна, бо є різні ризики, паразити та хвороби, які не зовсім звичні для нашого українського контексту. Коли ти прилітаєш, то розумієш, що все по-іншому — починаючи від вологості повітря і температури, завершуючи умовами проживання. Для мене це була справжня пригода довжиною рік.
Нас було близько 20 українських офіцерів поліції, але ми всі працювали за різними напрямками: хтось займався організацією роботи підрозділу Інтерполу, хтось підготовкою поліцейських. Мене закріпили за міграційною службою, а там радників було всього 8. Для порівняння, за роботою поліцейських спостерігали близько 530 осіб. Моє завдання було контролювати виконання стратегічних проєктів, спрямованих на розбудову міграційної служби, щоб все відбувалося вчасно і якісно. Починаючи з визначення розташування радіостанцій на кордонах, й завершуючи розробкою системи звань для проходження служби працівниками цієї міграційної служби Ліберії.
Щодо всього світу мені сказати важко, але я вважаю, що трішки доклався до розбудови миру конкретно у Ліберії. Я помітив, що представники не всіх країн комунікують з місцевими — були й такі, хто вважав себе вищим за це. Я навпаки приїжджав і кожного дня був з ними в контакті, намагався допомогти. І побачив, що деякі проєкти через це дійсно почали рухатись. Мені хотілося, щоб це був не просто проведений в інший країні час, а дійсно якась користь. І справді з моєю допомогою вдалося запустити деякі процеси всередині, які прижилися після того, як я поїхав. Тож якийсь внесок такі вдалося зробити.
В таких місіях, або якщо дивитися на ситуацію в Україні зараз, можна казати про різні градації. Як мінімум мир — це відсутність війни.
Для мене особисто це вже мінімальний рівень. Але в широкому розумінні, мир — це створення нормальних умов для життя людини. Коли вона відчуває себе людиною і може реалізуватися. Миротворчі місії — це той випадок, коли ти хочеш досягти хоча б мінімального рівня миру. Щоб перестали вбивати людей або припинили бойові дії.
Останні два роки я працюю в Офісі Генерального прокурора, керую департаментом протидії порушення прав людини. Моє завдання зараз організувати роботу так, щоб ефективно розслідувати випадки порушення прав людини з боку правоохоронців. Щоб людей не катували, права не порушували, затримували тільки у законний спосіб. Понад 15 років мого життя я власне й працюю у цій сфері. Схоже, права людини мене трішки переслідують.
Останні два роки я працюю в Офісі Генерального прокурора, керую департаментом протидії порушення прав людини. Моє завдання зараз організувати роботу так, щоб ефективно розслідувати випадки порушення прав людини з боку правоохоронців. Щоб людей не катували, права не порушували, затримували тільки у законний спосіб. Понад 15 років мого життя я власне й працюю у цій сфері. Схоже, права людини мене трішки переслідують.
військовий психолог Андрій Козянчук
Експерт
Для мене мир означає відсутність будь-якого насильства, зокрема пасивно-агресивного, психологічного, економічного та всіх інших видів. Відсутність війни — це тільки тимчасове затишшя перед тим, як почнеться інша війна. Я трохи профдеформований, бо я ветеран, і сказати, що відсутність війни це добре, я не готовий.
Мир — це умова безпеки, яка необхідна нам для розвитку. Коли людина навпаки знаходиться в умовах небезпеки, її головна мета — вижити. А нам цієї мети замало, ми за тисячоліття навчилися виживати. Тож мир нам потрібний для того, щоб йти далі та вдосконалюватися. Коли ми перебуваємо у небезпечних умовах, працює лімбічна система головного мозку, або внутрішня ящірка, найглибша частина мозку. А коли ми в безпеці, працює кора головного мозку — це про раціональність. Це потрібно нам для того, щоб ми ставали кращими. Нам треба вже не виживати, а жити, а для цього потрібна безпека.
Мир — це умова безпеки, яка необхідна нам для розвитку. Коли людина навпаки знаходиться в умовах небезпеки, її головна мета — вижити. А нам цієї мети замало, ми за тисячоліття навчилися виживати. Тож мир нам потрібний для того, щоб йти далі та вдосконалюватися. Коли ми перебуваємо у небезпечних умовах, працює лімбічна система головного мозку, або внутрішня ящірка, найглибша частина мозку. А коли ми в безпеці, працює кора головного мозку — це про раціональність. Це потрібно нам для того, щоб ми ставали кращими. Нам треба вже не виживати, а жити, а для цього потрібна безпека.
Звісно, наше покоління є настільки унікальними істотами, що ми можемо якось розвиватися навіть в умовах небезпеки, оскільки адаптувалися. Але наступним поколінням потрібна буде повна безпека для того, щоб просто аналізувати та творити.
Часто кажуть, що, навпаки, вихід із зони комфорту провокує. Моя місія дати людям зрозуміти, що це не так. Що не треба виходити із зони комфорту, потрібно її розширювати. Виходити зі своєї голови до своєї кімнати, з кімнати до будинку, з будинку на вулицю і так далі. Я точно знаю, що якщо, наприклад, ми завтра закінчимо війну, то ми не станемо разом радісними і щасливими. Все буде як і раніше. Виявляється, що війна взагалі тут ні до чого. Так, вона додає якоїсь гіркоти, але при цьому ми можемо жити щасливими й під час неї, або і нещасними під час перемир'я.
Хотілося б, щоб люди усвідомлено йшли до свого щасливого життя. Почали це з малого — з комунікації. Наприклад, з того, щоб говорити своїм дітям «я люблю тебе» і «я пишаюся тим, що в мене є такий син», а не ганьбити їх. Ці зміни вже можуть зробити світ набагато безпечнішим.
Хотілося б, щоб люди усвідомлено йшли до свого щасливого життя. Почали це з малого — з комунікації. Наприклад, з того, щоб говорити своїм дітям «я люблю тебе» і «я пишаюся тим, що в мене є такий син», а не ганьбити їх. Ці зміни вже можуть зробити світ набагато безпечнішим.
Спецпроєкт створено за підтримки:
Контент даного матеріалу є повною відповідальністю Платформа медіа та не обов'язково відображає погляди НУО СТАН, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Уряду США.
Широке проведення Міжнародного дня миру в Україні в 2021 році ініціювала Молодіжна організація «СТАН» (Україна) та освітня ініціатива «Free ІТ» (Бєларусь) — учасники програми діалогу та співробітництва в рамках проєкту БДІПЛ ОБСЄ OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) «Просування людського виміру безпеки в Україні». Думки та інформація, висловлені учасниками програми, не обов'язково відображають політику та позицію ОБСЄ.
День Миру 2021 став можливий завдяки інституційній підтримці Молодіжної організації «СТАН» від IM Swedish Development Partner.
Широке проведення Міжнародного дня миру в Україні в 2021 році ініціювала Молодіжна організація «СТАН» (Україна) та освітня ініціатива «Free ІТ» (Бєларусь) — учасники програми діалогу та співробітництва в рамках проєкту БДІПЛ ОБСЄ OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) «Просування людського виміру безпеки в Україні». Думки та інформація, висловлені учасниками програми, не обов'язково відображають політику та позицію ОБСЄ.
День Миру 2021 став можливий завдяки інституційній підтримці Молодіжної організації «СТАН» від IM Swedish Development Partner.
Тетяна Капустинська
Авторка:
Валерія Городчаніна
Дизайнерка:
Гарантує мирний діалог між людьми, в родині, в парі, на роботі тощо
1.
НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
Не тільки шкільної, але й критичне мислення та протидія дезінформації
4.
РОЗБУДОВА ОСВІТИ
РОЗБУДОВА ОСВІТИ
E-mail дайджест від PLATFOR.MA!
Пишемо листи, які хочеться витягати зі спаму, навіть якщо вони туди випадково потрапили. Регулярно розповідаємо історії зі сфери креативу та соціально важливих тем, аби вам було, чим надихатися.
