Вітаємо, мандрівниче, ні гори інформації, ні витіюваті дороги усвідомлення, ні урагани стереотипів не завадили вам дійти до цього розділу. Тут вам відкриються таємниці та тонкощі з тими, кому самотужки важко почати власну подорож і подолати всі перепони. Тож, перевіряємо готовність і вперед!
Робота з людьми, а особливо з дітьми, має багато нюансів, які треба враховувати. Це не тільки правила поведінки, а й ваш зовнішній вигляд, реакція на слова або дії, а також те, що ви з собою приносите – в матеріальному та моральному сенсі.
1. Враховуйте стан дитини
Багато дітей-сиріт мають розумову чи психічну затримку розвитку. Цим можуть відрізнятись і соціальні сироти (діти, які мають біологічних батьків, але не отримують від них належної опіки, уваги, виховання). Це слід враховувати та бути готовими до несподіваних реакцій: різкої відповіді, зміни настрою тощо.
2. Слідкуйте за собою
Пам'ятайте, що діти дуже уважні та слідкують за кожним вашим кроком. Тож варто контролювати, що, як і кому ви говорите. Діти будуть наслідувати ваші інтонації та вчинки: наприклад, якщо ви були з ними лагідні, але в той самий час грубо відповіли комусь через телефон, вони подумають, що це норма поведінки, і будуть вчиняти так само. Навчити їх бути добрими та щирими можна лише на власному прикладі.
3. Навчіться казати «ні»
При першій зустрічі з дитиною позначте межі та не бійтеся сказати «ні». Якщо ви почуваєтесь ніяково від того, що дитина хоче сидіти у вас на руках або вона вириває з рук ваш телефон, або просить подарунки, або допитується «Чи забереш ти мене до себе додому?» – ви маєте право сказати «ні». Діти цінують чесність, ваше «ні» захистить їх від великого розчарування та марних сподівань.
«Є показова історія. Коли хлопець з одного дитячого будинку випустився, то майже відразу подзвонив своїй колишній наставниці та почав маніпулювати, щоб отримати гроші. При цьому, було відомо, що у нього є і стипендія, і заощадження. Дівчина виставила свої умови – вона готова була інвестувати не конкретно грошима, а купити те, що реально буде потрібно: книги, одяг, їжу. У підсумку ця дитина більше ніколи їй не дзвонила. Ця історія говорить про те, що діти в дитячих будинках звикають до того, що щоб отримати щось цінне, не потрібно докладати ніяких зусиль. А у реальному житті на них чекає розчарування», – Єлизавети Балюра, операційна директорка Клубу Добродіїв.
4. Взаємодійте з дітьми
Розповідайте історії з особистого життя, діліться досвідом, вчіть дітей. Ваша місія в тому, щоб розвинути у них любов до пізнання, дати їм знання та навички, які можливо допоможуть у майбутньому.
5. Не примушуйте дитину
Діти по-різному реагують на нових людей у їхньому житті. Хтось цьому радіє і біжить грати з вами, хтось замикається у собі та сідає у темному кутку. Не примушуйте дитину відповідати вам взаємністю чи виражати радість, коли вона відчуває сум. Дайте їй час, поговоріть із нею відверто, якщо вона сердиться, скажіть: «Я розумію, що ти сердишся, у цьому немає нічого страшного». Дозвольте їй бути щирою. Дитина може не захотіти щось робити, вчити чи брати у чомусь участь – це її право, не потрібно змушувати.
Правила спілкування з дітьми-сиротами або дітьми у складних життєвих обставинах
Існує збірний образ дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування – вони нещасні, бідні, в лахмітті, вічно плачуть. Багато хто уявляє, що буде як у фільмах: людина приїде, всі на неї накинутися та стануть кричати «ти моя мама!». Насправді це таке ж особливе середовище, як і будь-яке інше: хтось може підійти, хтось проігнорує, хтось прийде та доторкнеться, хтось буде здалеку розглядати. Всі пристойно одягнені, а у деяких закладах взагалі купа техніки.
Часто буває так, що є такі благодійники-гаманці, які один раз приїжджають, завалюють установу технікою і більше не з'являються. Вони не віддають свого душевного ресурсу, натомість ставлять собі галочку навпроти «я молодець». Для дітей це нічого не означає – для них ці речі вже не є особливою цінністю. Більш важливий ресурс – час і увага.
«В нас був класний кейс. Наші підопічні діти дуже просилися у квест-кімнату. Ми погодилися, але поставили умови – їм потрібно було зробити 30 добрих справ для того, щоб це здійснилося. У дітей в дитбудинках та інших установах, де вони можуть перебувати, достатньо добре вихований споживацький підхід, адже волонтери їх завалюють всілякими подарунками. А тут ми сказали, якщо хочеш щось отримати – зроби натомість. Діти почали серед іншого садити квіти, допомагати бабусі прибирати на городі, записувати інтерв'ю з другом про його переживання. Потім вони підійшли до мене та сказали, що нарешті зрозуміли, про що ми казали. Що, коли ти починаєш допомагати, навіть якщо у тебе немає цього ресурсу, ти кайфуєш від процесу», – Марія Артеменко, засновниця та керівниця «Клубу Добродіїв».
Дитячий будинок – це середовище зграї, де є вожак і свої правила. Важливо розуміти, що ви приїжджаєте туди не в ролі вчителя або того, хто може приймати рішення або вказувати. Ви гості та люди, які можуть стати провідниками. Не можна вриватися в їхній соціум зі своїми правилами.
Не варто потурати дитині та формувати неправильний образ життя, тому що їй доведеться вийти у світ і побачити реальність, яка буде не такою м'якою в матеріальному плані. Тому важливо розставляти свої кордони – для дитини це теж буде благом. Тому що, можливо, ми будемо тією самою першою людиною, яка пояснить, що це за особисті кордони такі, і стане прикладом.
Що ще варто знати про дитячі будинки та інші заклади, де перебувають діти?
1. Ставтеся до вихователів, медичних сестер та іншого персоналу з повагою;
При першій зустрічі розкажіть, хто ви, яка мета приїзду (пограти, зробити, навчити, поспілкуватися) і часові рамки (скільки разів приїдете і коли). Це створить певний настрій, установку і не дасть безпідставних ілюзій;
2. Утримайтеся від відвідування дитини, якщо ви захворіли;
3. Одягайтеся просто, не зухвало;
4. У випадку виникнення складної ситуації зверніться до організатора групи або вихователя;
5. Не робіть зауважень дитині за погану поведінку;
6. Фотографуйтеся з дітьми виключно з їхнього дозволу;
7. Ставтеся до інших членів групи з повагою та любов'ю, адже діти дивляться на вас;
8. Приїжджайте до дітей лише з гарним настроєм. Всі свої проблеми залишайте за дверима;
9. Не давайте дітям пустих обіцянок, яких не зможете виконати;
10. Якщо ви зробили помилку, не посипайте голову попелом, виправляйте її.
Прості правила для відвідування дитячого будинку або іншого закладу, де перебувають діти
1. Що мені надягнути?
Збираючись до дитячого будинку/ дитбудинку сімейного типу/ реабілітаційного центру/ притулку тощо, не варто одягатися так, щоб ваш зовнішній вигляд звертав на себе багато уваги. Діти можуть бути дуже різними, а ситуації нестандартними, тож краще застерегти і себе, і їх від неприємних вражень.
2. Як поводитися у ситуації «А подаруй мені свої окуляри!»
Може трапитись так, що якась річ, що є у вас, може сподобатись дитині – вона може попросити подарувати її. Варто розуміти, що ми не є багатими спонсорами, які приїхали, щоб вручити подарунки, тому нічого не обіцяйте та не даруйте просто так. Діти можуть маніпулювати ситуацією та своїм статусом сироти, щоб отримати від цього вторинну користь. Такі подарунки їх розбештають і нічому не навчать.
В такій ситуації краще чітко та ясно дати дитині зрозуміти – ця річ ваша, вона для вас цінна й ви не можете її подарувати. Однак варто пояснити, що «ні» не означає, що ви ставитеся до дитини гірше ніж до цього. Просто є речі, які ви не можете віддати.
3. Чи маю я залишати свої контакти?
Це важливо – якщо ви приїхали до дитячого будинку або іншої установи, не варто давати дитині свій номер телефону чи сторінку в соціальних мережах. Якщо після поїздки ви все обміркуєте та усвідомите, що хочете приїжджати до інтернату постійно, то у вас ще буде змога обмінятись контактами.
4. Фото на пам'ять – робити чи ні?
Якщо під час поїздки ви захотіли фото на пам'ять, краще, якщо його зробить одна людина – фотограф усієї зустрічі. Поцікавтеся у дитини, хоче вона фотографуватися або ні, а також запитайте дозвіл у відповідального дорослого: представника дитячого будинку, опікуна в дитбудинку сімейного типу тощо. Враховуйте побажання та ідеї щодо світлини та не сваріться через те, що щось вийшло не так. Якщо діти просять надіслати фото або позначити їх в соціальних мережах, а ви обіцяєте їм це, то автоматично відкриваєте контакти своїх сторінок. Найкращим виходом з цієї ситуації буде не брехати дітям, а сказати про те, що всі фото будуть у організатора (фотографа), який згодом їх передасть.
5. Як поводитись у конфліктних ситуаціях?
Під час зустрічі можуть виникати нестандартні ситуації або конфліктні. Вони теж бувають різними:
Конфлікти Дитина – Дитина. В такому разі варто з'ясувати, в чому річ, почути дітей і спробувати вирішити конфліктну ситуацію з користю для них.
Конфлікт Дитина – Волонтер. Таку ситуацію взагалі краще не допускати, намагатися її вирішити ще тільки на її початку. Наприклад, покликати організатора для з'ясування всіх питань.
Конфлікт Волонтер – Волонтер (Організатор). Може трапитись так, що у волонтерів між собою виникнути якісь непорозуміння. Не варто з'ясовувати їх у дітей на очах або під час заняття. По-перше, конфлікти і з'ясовування стосунків – це не те, що мають бачити діти, вони все це дуже швидко переймають у дорослих. По-друге, навіть якщо хтось не правий, краще зупинити ситуацію, але за межами установи все це обговорити та зробити висновки.
Конфлікт Дитина – Волонтер – Працівник закладу. Може трапитись, що дитина жаліється волонтеру на працівників, наприклад, дитячого будинку. В цій ситуації волонтеру варто вислухати дитину, виявити позитивні сторони працівника та якомога коректніше показати дитині, що він працює і робить свою роботу. Не варто йти до працівника для з'ясування стосунків і ставлення його до дитини, ситуацію навряд чи вдасться так просто вирішити, а от наразити дитину на негатив співробітника – легко.
Запитання та відповіді про перший візит до дитячого будинку
Як не нашкодити дітям-сиротам
