ФОТО: Юлия Вдовиченко
Інтернет-журнал Platfor.ma розповідає про крутих українських фуд-фотографів і фуд-стилістів.
У фотографії я вже дев'ять років, останні два з яких захоплююся фуд-зйомкою. Дуже надихають світлини Дарії Калугіної та Олесі Купрін – саме завдяки їм'я зацікавилась цим напрямом.

До своїх знімків ставлюся дуже прискіпливо – якщо спитати, який найулюбленіший, то це буде натюрморт із яблуками на підвіконні. Це дуже проста світлина та водночас з душею, бо зроблена в особливому місці.

Зараз в Україні дуже багато цікавих виробників посуду, текстилю тощо, тому завжди з задоволенням співпрацюю з талановитими майстрами. Останнім часом дуже актуальними є питання екології, що не дивно, тому досить цікаво було б попрацювати й в цьому напрямку, наприклад, із виробниками багаторазових чашок для кави чи альтернативних соломинок для коктейлів. Дуже хотілося б, щоб окрім краси фото несло ще й корисний меседж.
Я предметний фотограф і останні чотири роки створюю візуальний контент для соціальних мереж комерційних проектів. Архітектурна освіта виховала в мені відчуття простору і композиції, тому робота з об'єктами в кадрі мені найближча.

Колаборація з фуд-фотографом та стилістом Ольгою Сосюрою та наші спільні проекти на межі фуд-арту сформували новий підхід до звичної предметної зйомки. Найкращою на даний момент вважаю майже інтуїтивну, літню історію для 12 персон та Vogue.

Натхнення – поняття відносне, адже в моїх збережених зображеннях можна знайти що завгодно – від фламандського живопису та робіт японських флористів до 3D-композицій із фруктами.
Я займаюся фуд-фотографією з 2014 року й суміщаю роботу фотографа та фуд-стиліста. Обожнюю всі робочі процеси, але найулюбленішим моментом залишається пошук реквізиту та красивих продуктів. Попередньо я промальовую кожен кадр, а потім їду на ринки – на це може піти 1-2 дні або навіть місяці.

Мене надихає їжа – я люблю її аромат, колір, структуру, геометричність і, звичайно, смак. Як би дивно це не звучало, але я відчуваю всі продукти, які знімаю, бо завжди вкладаю частинку душі в кожну фотографію.

Проект, яким я пишаюся, ще не створений – я якраз працюю над цим. Він буде не лише естетичним, але і значущим.

Я б дуже хотіла повернутись у минуле і створити колаборацію разом із геніальним Ірвіном Пенном. Саме його still life залишаються для мене найулюбленішими та надихаючими.
Я все життя обожнювала фотографувати, але професійно почала цим займатися 6 років тому. Люблю готувати їжу та їсти, розумію всі тонкощі гурманства, тому ця сфера виявилася для мене дуже близькою. Іноді мені здається, що смак страви я відчуваю навіть через об'єктив, тому такий же ефект хочеться передати за допомогою фотографії та зробити так, щоб людина відразу захотіла спробувати зображене.

Мені подобаються живі знімки – процес приготування і споживання їжі, в них є історія. Наразі я відкрита до всіх цікавих і нових проектів.
Я займаюся фотографією понад 10 років, останні чотири з них я зосереджений на фуд- і предметній зйомці, створенні реклами та розвитку своєї продакшн-студії. У певний момент я прибрав з портфоліо зйомки з людьми та портрети – таким чином втрачаєш клієнтів із подібними замовленнями, але з'являється час робити те, що подобається більше та об'єктивно виходить краще, розвиватися та експериментувати, рости таким чином як фахівець і напрацьовувати досвід у вузькій сфері. Я завжди вважав і досі впевнений, що не можна розпорошуватися.

Мене надихає все навколо – класичне і сучасне мистецтво, книги, подорожі, люди, які глобально змінюють світ, смачна їжа, адже потрібно через фото передати глядачеві свої відчуття від неї, текстуру, колір. Згодом я зібрав навколо себе команду прекрасних людей і разом ми робимо круті проекти, якими я пишаюся.

У світі ще стільки всього, що можна зробити – наприклад, дуже хочеться попрацювати з великими компаніями і їхніми головними офісами (на кшталт Старбаксу) і робити worldwide-проекти.
Ми працюємо вдвох із сестрою вже 10 років і спеціалізуємося на предметній і лайфстайл-фотографії, створенні контенту «на кожен день» для брендів.

Світ навколо майже щомиті викликає бажання зафіксувати красу на знімках. Вже декілька років ми знімаємо фото і відео для McDonalds, влітку провели масштабну зйомку одразу для трьох ресторанів Food vs Marketing.

Хочеться робити більше відео-рецептів, попрацювати із закладом веганської кухні, а також мріємо про власну студію.
Більшість фуд-фотографів потрапили в цю сферу завдяки любові до приготування їжі, я ж стала захоплюватися саме фотографією та почала вивчати це мистецтво кілька років тому. Пробувала знімати людей, пейзажі та навіть стріт-арт, але досить швидко зрозуміла, що найбільше мене приваблюють красиві фото їжі.

Я обожнюю гортати меню в закладах, розглядати атмосферні фотографії з ресторанів у соцмережах і пускати слинки на рекламу харчових продуктів. А ще більше задоволення я отримую, коли до таких знімків причетна моя рука. Перевагу у своїй роботі я надаю напоям і десертам, тому зйомки в барах і кондитерських виходять найбільш надихаючими.
Я займаюся фотографією з 2012 року – це не лише фуд-сфера, а й предметна зйомка для реклами. Мої роботи мені, якщо чесно, не подобаються: я вважаю, що коли художник чи фотограф починає пишатися своїми творіннями, йому пора зайнятися іншою справою.

У фуд-зйомці мене надихають професіонали своєї справи, за якими приємно спостерігати та на рухи яких можна дивитися вічно. У майбутньому хочу попрацювати з рестораном Noma в Данії.
Я фотографую з 2006-го і за 13 років встигла познімати майже все, але найбільше мені подобаються їжа та люди. Люблю фотографувати їжу, тому що, перш за все, люблю її готувати та їсти. До того ж, вона ніколи не підведе тебе, не запізниться, не образить, не буде тобі розповідати, що вона нефотогенічна і погано виглядає сьогодні.

Величезні стейки, лобстери, краби, восьминоги, нескінченні устриці, паштети, пончики, шаурма, вареники – обожнюю кожну крихітку від лакшері-сегменту до стріт-фуду. Робила фото для майже всіх ресторанів Києва, знімала для проекту RESTO WEEK, а також для закладів сім'ї Діми Борисова, Le Silpo, Squat 17b, BEEF meat & wine, Tin Tin тощо.

Мене надихають як ідея та об'єкт зйомки, так і сам процес, і мені пощастило, що на роботі мої ідеї підтримують і допомагають реалізовувати: хочеш палити димові шашки на мосту – будь ласка; хочеш сипати креветки на обличчя моделі – звичайно; хочеш рейв у закладі після закриття – без проблем.

У майбутньому я б хотіла зняти щось грандіозне: технічно непросте, максимально продумане, заздалегідь підготовлене, з крутими моделями та розкішним реквізитом.
«Привіт, мене звати Маріана і я люблю їжу» – так я зазвичай вітаюсь. Все моє життя пов'язане з їжею: від сімейної кухні та навчання на факультеті ресторанного господарства до роботи в ресторанах. А чотири роки тому я знайшла найкращий спосіб взаємодії з нею – фуд-фото.

Найбільшим натхненням для мене є самі продукти: їхні неймовірні кольори, текстури та форми, всі ці дива, що відбуваються з продуктами в руках кухаря, а також красивий посуд, який супроводжує кожну страву. Обожнюю співпрацювати з крутими шефами та їхніми кулінарними шедеврами, але не менше люблю складати та знімати рецепти та працювати з локальними виробниками їжі – ці захоплені своєю справою люді сильно надихають.

Дуже пишаюсь своїми фото для пакування, які можна побачити на полицях супермаркетів – наразі це упаковки для «Димного м'яса від Тараса» та марокканського бренду шоколаду. Мрію зробити зйомку для кулінарної книги та каталогу посуду.
Я займаюся фотографією заради кайфу. Це відчуття, коли довго возишся з фотоапаратом, світлом, композицією, а потім бах – і виходить саме так, як ти хотів. Вкрай рідко буваєш на 100% задоволений результатом і від цього ще більше цінуєш такі моменти. Процес професійного зростання нескінченний, як мені здається.

Надихаюся більше «технічними» роботами – на кшталт робіт Франческо Тонеллі або студії Bruton Stroube. Композицію об'єктів у кадрі та викладку довіряю фуд-стилісту або декоратору. Було б цікаво попрацювати на складному проекті, щоб пройти весь етап від початку до кінця.
З фотографією ми разом вже 11 років. За фахом я щелепно-лицьовий хірург, і звідти взяла прямі руки з плечей та розуміння нейроестетики: як люди мислять, як сприймають прекрасне, як впливати на їхні бажання та як створювати красу власноруч.

Починала я доволі стандартно: квіти, комахи, портрети знайомим, весілля, поки одного разу не довелося знімати кілька покрокових фудрецептів – мені дуже сподобалося робити одночасно й приємне, й корисне, вирішувати задачі клієнта за допомогою краси та бажань, які вона викликає. Так фуд-фотографія, предметна зйомка і я знайшли одне одного.

Фотографія для мене – це про естетику і смак, якісну підготовку, креативність і гарні технічні знання. Професійна продуктова фотографія – це перш за все про бізнес і експертизу. Я приділяю багато уваги деталям, адже мені важливий комфорт у співпраці й прогнозований результат зйомки, щоб в результаті знімки стали інвестицією. Надихаюсь природою та нейрофізіологією: досліджую, що є красивим та як ми це сприймаємо.

Я обслуговую всю красу в ресторанах мережі IAMTHE та SHO. В рекламній зйомці плавлених сирів КОМО я розробляла ідею фуд-стайлінгу – як красиво подати умовно неестетичне та зробити з цього для користувача довготривалу гру поєднання смаків, – а потім забезпечувала безпосередньо зйомку. На початку літа я знімала в Лондоні для ресторанів Zelman Meats, Goodman і Beast. Я вирішувала комплексну задачу для сайтів та соцмереж трьох брендів: зробити унікальний контент, який би розповідав про атмосферу, рівень, якісну та дуже смачну їжу цих закладів.

У майбутньому хотілося б допомагати бізнесам клієнтів мати свій «візуальний голос». Бренди заслуговують відрізнятися. Рішення для бізнесу, нестандартні задачі, навчальні проекти – частина того, що я збираюся втілити в найближчим часом.
Фуд-зйомками я займаюся років зо три. Почалося все з того, що п'ять років тому ми з подругою зробили сайт про людей і їжу в Україні, абсолютно весь контент на якому створювали самі – і навіть знімали короткометражки про те, як, наприклад, приготувати хліб у саморобній печі посеред лісу. Наші фотографії побачив режисер Деніел Вульф, який знімав у цей час в Києві відео для Lurpak, і нас запросили зробити додаткові фото-матеріали для ролика. Це була моя перша зйомка в ролі фуд-стиліста, від якої я і веду відлік.

Напевно, найважливіший проект для мене – дослідження раціону українських військових у зоні АТО. Зібрані в поїздці документальні образи ми трансформували в постановочні натюрморти для календаря волонтерського фонду «Повернись живим».

Мене надихають стихійні ринки з бабусями і їхнім урожаєм, природа в будь-якому прояві, барахолки та дивні магазини на кшталт «Все по 10 грн».
Я приїхав зі Слов'янська до Києва два роки тому і протягом року працював офіціантом, поки в фаст-фуді «Качині історії» ресторатора Созановського випадково не помітили мої фото, які я на той момент робив просто для себе. Так я почав фотографувати спочатку для них, а потім для Holly Food та сторінки Валерія Созановського. Зараз у мене 9 постійних проектів, серед яких Ballmeli, 100 Років Тому Вперед, Вино і Люди, Under Wonder.

Особливість моїх фото та відео в тому, що вони всі зроблені на камеру мобільного телефону. Всього через рік «айфонографування» ми з приятелем заснували гастрономічне агентство foodporn.com.ua, де власник чи маркетолог закладу знайде рішення будь-якої задачі – від SMM до дизайну інтер'єра.

Надихаюся тільки повідомленнями «вау». На початку своєї роботи дав собі обіцянку «ніякого Пінтереста, ніяких референсів». У такий спосіб я зміг створити свій почерк, навчаючись на власних помилках, не спираючись на результати чужої роботи.
Я почала готувати в 11 років, потім мріяла бути цирковою акробаткою, перукарем, вчителем, дизайнером, ветеринаром, отримала технічну освіту і врешті-решт стала фотографом їжі – життя непередбачуване. Коли я була декретній відпустці, однокласниця запропонувала вести кулінарний блог для їхньої продовольчої компанії – саме з цього почалося моє захоплення фуд-фотографією, про існування якої до того моменту я навіть не здогадувалась.

Вже 6 років я вивчаю світло, композицію, стилістику та колір і намагаюсь передати своє бачення звичайних продуктів та предметів через об'єктив. За цей час дуже змінилось моє сприйняття навколишнього світу. Тисячі фото і художніх робіт світових майстрів, сотні фільмів, відео, десятки книг, майстер-класів, спілкування з професіоналами – все це надихає та формує естетичний смак, стиль і бачення.

Просто їжі мені вже замало і я хочу знімати її разом з людьми – так картинка оживає та стає більш реалістичною, саме тому в планах – колаборації з локальними фермерськими господарствами та виїзні зйомки на природі. Досить комфортно почуваю себе і на зйомках кулінарних репортажів, бо їжу і людей люблю однаково. Упевнено можу зізнатись, що ще не досягла свого піку та знаходжусь десь на третині творчого шляху.
Вже 4 роки я обожнюю спостерігати за їжею крізь об'єктив камери, знаходячи в буденних та повсякденних продуктах щось захоплююче та цікаве. За цей період я знімала страви для меню ресторанів не тільки в Україні, але і за кордоном, створювала медіаконтент для багатьох виробників продукції – в тому числі для Сільпо, а саме для «Лавки традицій».

Я отримую не менше задоволення, коли беру участь у зйомках як фуд-стиліст. Але більше люблю працювати з реальними та їстівними продуктами, тому якщо треба зробити щось смачненьке з клею – це питання не до мене (можливо, поки що). Мене завжди цікавили крафтові виробники за кордоном, тому, коли я створила проект WonderFood Studio, то з радістю відкрила напрямок гастроподорожей, для якого також фотографую.

Вже декілька років надихаю людей на своїх майстер-класах та воркшопах у стінах Київської школи фотографії. Слухачі знають, що я люблю повторювати: для того, щоб стати фуд-фотографом, не обов'язково знати шефа з зіркою Michelin, можна почати зі зйомки груші. Вміти розгледіти її фактурну та текстурну шкірку, роздивитись форми, лінії та завжди спостерігати за природним світлом. Адже бути фуд-фотографом – це бачити смачно.
Я є членом Української Асоціації Професійних фотографів (UAPF), а за версією The British Journal of Photography входжу в сотню найкращих фуд-фотографів світу. У моєму портфоліо понад 50 ресторанів з мішленівськими зірками й найвідоміші шеф-кухарі. Крім того я викладаю в онлайн-фотошколі та навчаю талановитих людей – як новачків, так і професіоналів, – фотографії.

Спеціалізуюся на створенні візуальної концепції для ресторанів і брендів, фотозйомці їжі для журналів, видавництв і ресторанів, виданні кулінарних книг і навчанні фотобізнесу та фуд-стилістиці. Вважаю, що візуальна концепція – це ефективна упаковка ідеї ресторану, а моє завдання – не просто сфотографувати справу, але й зробити це в межах концепції закладу.
Я фотографую з 2008 року, а саме їжу знімаю з 2011-го. Фуд-стайлінгу навчалася в Москві та Петербурзі, а також по книгах англомовних авторів. Найбільше люблю знімати свіжі овочі та фрукти, а також натюрморти в стилі мінімалізму.

Зйомка їжі – це тривалий процес, спочатку потрібно підібрати ідею, потім знайти та купити продукти, відзняти та ще й не вбити обробкою природну красу продукту.

Мене надихають люди, які люблять життя і свою справу.
Професійно займаюся рекламною фотографією з 2008 року. Моя основна спеціалізація – це предметна (still life), інтер'єрна та фуд-фотографія для Advertising, Print, Digital. Багато знімаю саме для меню – мої роботи можна побачити у рекламі таких закладів, як Сушія, IL Molino, Євразія, Пузата Хата, KFC, готелів Intercontinental Kyiv, Radisson Blu та Hilton.

Останні два роки активно знімаю рекламне та іміджеве фуд-відео. Одним із найулюбленіших вважаю фото-проект для дисплей-меню закладу в East Croydon, London, який в повній мірі відображає моє уявлення про високоякісну рекламну фуд-фотографію та фуд-стилістику.

Я багато подорожую, тому надихаюся подорожами на мотоциклі, мандрівками у гори, підзаряджаюся від природи та мальовничих європейських міст. В найближчому майбутньому планую й надалі знімати креативне рекламне відео, що вражає уяву і приносить естетичне задоволення.
Хмельницький
Я вже 7 років займаюся предметною та фуд-зйомкою – зазвичай це проекти для інтернет-магазинів та ресторанів. Найбільше задоволення отримую від зйомок типу Freeze Motion, та й підписникам вони найбільше до вподоби.

У Хмельницькому я працював майже з усіма, хто пов'язаний зі сферою харчування: фотографував для торгових марок «Burger Club», «Hillarry», «НАСОЛОДА», «ARKMEN», «ОНІКС», «BRG». Сьогодні відкритий до цікавих проектів.
Я фотографую з 2016-го, а до цього понад 10 років займався графічним дизайном. Коли я працював над проектом, то сам робив фото, яких мені не вистачало. Я продумував ракурс, світло, тональність тощо, щоб результат вийшов саме таким, як я задумав – це могло бути що завгодно: від знімку гілочки м'яти для меню до леттерінгу, який я люблю створювати з різних елементів.

Мені подобається проводити фото-маніпуляції з їжею, робити написи зі спецій, різних продуктів, створювати сюрреалістичні знімки продуктів, які змушують подивитися на звичні для нас речі під іншим кутом. При цьому я спеціалізуюсь на предметній фотографії, фуд- та інтер'єрній зйомці.

Мене надихає та захоплює сам процес роботи та складні задачі. Переважно всі маніпуляції та композиції для фото я роблю власноруч – мені здається, такий крафтовий підхід є дуже цінним у наш час, адже штучність завжди відчувається.