NASA проводить конкурс на найкращий туалет для Місяця

26 Червня 2020
вперед космос можливість

Національне аерокосмічне агентство США в партнерстві з компанією HeroX оголосило «Місячний-туалет-челендж» («Lunar Loo Challenge») — конкурс на розробку туалетів, придатних до використання на Місяці. Взяти участь у ньому можуть всі охочі.

У межах програми «Артеміда» NASA першу жінку та чергового чоловіка відправлять  на Місяць до 2024 року. Це означає, що туалет на борту повинен бути універсальним: йому потрібно буде працювати на орбіті, де космонавти будуть у невагомості, а також тоді, коли космонавти відчувають одну шосту гравітації Землі на поверхні Місяця .

Серед інших критеріїв — зручність у використанні як для чоловіків, так і для жінок, обмеження за вагою й розміром, енергоощадність, низький рівень шуму, швидкість використання.

За найкращі проєкти туалетів NASA заплатить їхнім авторам грошову винагороду в розмірі до 25 тисяч доларів. А проєкт переможця спробують втілити й встановити на місяцехід NASA. Взяти участь у конкурсі можна за посиланням.

26 Червня 13:42
вперед космос можливість
Найцiкавiше на сайтi

«Тільки я та ще одна людина набрали вагу в космосі. Я – двічі!»: розмова з астронавтом на теми землі та неба

АвторPlatfor.ma
15 Червня 2020

14 червня на Discovery and Science стартувало нове документальне шоу «Space X Live» про неймовірну історію розробки, розбудови та запуску космічного корабля Crew Dragon SpaceX. Наші друзі з телеканалу поговорили про нього та загалом про існування поза Землею з американським астронавтом NASA та інженером, який цілих чотири рази виходив у відкритий космос – Майклом Массіміно.

– Як ви вирішили присвятити свою кар’єру дослідженню космосу?

– Мабуть, вирішальним для мене був момент, коли я побачив, як Ніл Армстронг ходить по поверхні Місяця. Хоча ще до цього я зрозумів, що ці люди роблять щось дійсно важливе, що це буде історична подія. Я навіть подумав, що це найважливіше, що відбувається у світі, і відтоді мав намір дізнатися про це більше. Я ходив до бібліотеки, відвідував музеї з батьками і мріяв стати космонавтом. Однак через кілька років я про це забув, але не думаю, що ідея підкорення космосу мене насправді покинула. Вважаю, що це рішення — результат чесної відповіді самому собі щодо того, що я вважаю дійсно важливим. 

Звісно, людини можуть назвати вам речі, які важливіші за позаземні дослідження. Однак для мене вивчення космосу — це справа життя. Я просто хотів бути частиною цього. Я міркував так: якщо я зможу стати саме космонавтом — чудово, ні — я маю стати тим, хто допоможе іншим людям це зробити. На мій погляд, дослідження космосу людиною — це найкрутіша річ, що відбувається, і саме цьому я хотів присвятити своє життя.

– Розкажіть про це відчуття, коли вас на ракеті викидає у відкритий космос?

Це неймовірно. Це ніби якийсь звір чи монстр схопив вас та забирає від вашого дому — а ви не розумієте, що станеться далі. Це саме те, що я відчував, коли ми розганялися від нуля до 28 тис. км на годину за вісім з половиною хвилин. Я був просто шокований, наскільки це потужно.

– Яка їжа в космосі? Там все теж про правильне харчування, чи схема інша? 

Насправді, здається тільки я та ще один знайомий космонавт набрали вагу в космосі — і я це зробив двічі! Що я можу сказати? Мені сподобалася їжа на орбіті! В результаті я набирав майже половину кілограма за кожен свій політ. 

Але перед виходом у космос я був у найкращій формі за все життя, тому будь-яка зайва вага не сильно вплинула б на мене. Це вже коли я потрапив у космос, то почав їсти. Наприкінці місії я їв ще більше, адже їжа мені сподобалась. Чимало людей скаржаться на неї, але, як на мене, вона чудова.

А коли я повернувся з відкритого космосу, для мене настав час їсти макарони та сир. Ще я відчув, що пора з’їсти більше тістечок, і саме це і зробив. 

– Як це — спати у космосі?

У другий мій політ у мене було більше часу на сон, ніж у перший. Вдруге ми налагодили вахту сну. Я думаю, це було тому, що ми були більш готові впоратися з викликами. У нас також був трохи більший космічний корабель, оскільки ми мали повітряний шлюз. Під час мого першого польоту в нас існував лише повітряний затвор, який був внутрішнім і турбулентним, тому було важко займатися багатьма справами. Тож, так, у своєму другому польоті я спав більше — і сон для космонавтів дуже важливий. Цілий день ви «на ногах» і заплановано лише вісім годин на сон, тому потрібно зробити все, щоб вчасно лягти спати. 

Сон у космічному шатлі й на станції відрізняється. Уявіть, що ви лежите у ліжку-коконі, який закріплений між двома частинами шатлу — по суті, ви спите на стелі. Виглядає це на кшталт сонної вечірки — у нас, як правило, п’ять товаришів екіпажу відпочивають на середній палубі, а потім до двох-трьох нагорі, на льотній палубі. 

Однак на космічній станції інший варіант, оскільки ми там знаходимося по пів року — у кожного члена екіпажу є своя кімната. Насправді кімната – це така собі шафа. Але все ж на МКС космонавти можуть усамітнитися, що є недосяжним для екіпажу шаттлу. Ви знаходитесь у спальному мішку для білизни, і він прикріплений до стіни чи якоїсь конструкції, щоб ви не плавали по кораблю і не пробуджували один одного або себе, врізавшись у щось. Для мене це досі найчудовіший спосіб спати і відпочити.

Екскурсія міжпланетного рівня: я відвідав найбільшу обсерваторію Землі. Це космос

АвторБогдан Скасків
21 Лютого 2019

Над пустелею Атакама нависають важкі грозові хмари. Не цього ти очікуєш, коли їдеш у одне з найсухіших місць на Землі. За двадцять кілометрів від шахтарського містечка Калама, відомого найбільшим у світі мідним кар’єром Чукікамата, нас зупиняє поліцейський пост.

– Далі не можна, – повідомляють офіцери, – дорогу розмило, пустеля вся у воді, проїзд дозволено лише для служб порятунку та місцевих жителів.
– Але ж ми практично місцеві, їдемо з України, – відповідаємо і відразу витягуємо джокера з рукава. – А ще у нас вже сплачена оселя в Airbnb на п’ять ночей!
Хлопці посміхаються, бажають удачі і пропускають.

Навколо селища-оази Сан Педро де Атакама, яке розрослось під напливом туристів, знаходиться багато цікавого: дивовижні лагуни, на берегах яких живуть фламінго та вікуньї, гейзери на висоті 4300 метрів, термальні джерела та неймовірної краси долини з химерними скелями. Проте не вони головна наша ціль. Ми мріємо попасти в Atacama Large Millimiter/submillimiter Array (ALMA) – найбільшу обсерваторію світу, яка знаходиться неподалік.

Проте наші плани мало не руйнує ураган El Niño, який навідується у пустелю кожні 5-10 років. Цьогоріч через нього житло втратили щонайменше 100 людей. Врешті, ввечері напередодні візиту нам підтвердили візит в один із головних наукових центрів світу. Від радості ми підняли келихи червоного – і мало за це не поплатились. Справа в тому, що ALMA є територією підвищеної небезпеки, а тому будь-яке вживання алкоголю чи наркотиків тут категорично заборонене. Так, наприклад, якщо у водія знайдуть хоча б 0,1 проміле, він не зможе в’їхати на територію обсерваторії – для порівняння, загалом в Чилі – 0,5 проміле, а, скажімо, в США чи Британії – 0,8.

На прохідній нас зустрічає Даніло Відаль, який відповідає у обсерваторії за навчальні програми та координації відвідин. Даніло родом з цього регіону, і, звісно, дуже переживає через те, яке стихійне лихо відбувається в регіоні зараз. Проте все ж посміхається нам та говорить: «Ласкаво просимо до найсухішого місця на Землі!» В даних погодних умовах це може здатись жартом, адже в цьому регіоні пустелі більше 350 сонячних днів у році.

Саме через таке унікальне небо без хмар Атакама вже давно вважається «пісочницею» для астрономів зі всього світу, тому концентрація обсерваторій тут зашкалює. А коли чогось багато, то без змагань не обійтись. Так, щороку проводиться Олімпіада між обсерваторіями, в якій ALMA вигравала, мабуть, все, навіть турнір по пінг-понгу.

Ідея дійсно масштабного дослідницького проекту була у світової наукової спільноти вже давно. Багато країн хотіли побудувати щось схоже, але у кого в наш час є зайві $1,4 млрд? Настільки глобальний проект просто фізично не міг бути реалізований однією країною. Саме тому ще в середині 1990-х почались перемовини між ESO (Європейською південною обсерваторією), NRAO (Національною радіоастрономічною обсерваторією), а також NAOJ (Національною обсерваторією Японії). Зважаючи на те, що на кону стояли великі гроші, перемовини тривали аж до 2003-го, коли і вдалось владнати всі формальності.

Саме через співробітництво ALMA тепер дотримується принципів максимальної відкритості в роботі та підборі персоналу. Всі посади, включно з СЕО, є конкурсними, мінімум 15% з них повинні обійматись іноземцями. На кожній позиції працює по двоє людей, що дозволяє без проблем функціонувати 365 днів у році. Робоча зміна кожного з них складає вісім робочих днів, наступні шість вони відпочивають. А оскільки ALMA – це неприбуткова організація, то відкритість її для громадськості є запорукою майбутнього фінансування проектів, що реалізуються обсерваторією.

Просто космос: 12 ресурсів, з якими ви полюбите зірки, чорні діри й темну матерію

Platfor.ma створила найбільш космічну підбірку ресурсів, щоб подивитися на небо, почитати про зорі, допомогти у пошуку позаземних цивілізацій та покерувати марсоходом.

 

Інстаграм Nasa

NASA прагнуть додати трохи космосу у ваші стрічки та розбавити низку котиків, селфі та б’юті-блогів дійсно захоплюючими кадрами. Тут можна не тільки побачити фото планет, космосу та супутників, а й переглянути в інста-сторіс фрагменти робочого процесу та звернення працівників космічного агентства до звичайних смертних.

 

Інтерактивна карта Сонячної системи

Творці цієї платформи запевняють, що космос – це любов, якою потрібно ділитися, а замовчування науки – зовсім гріх на душу. Тому бажають всім охочим отримати галактику задоволень з безкоштовною моделлю Сонячної системи, нічного неба та космічного простору в реальному часі, з точними позиціями об’єктів й безліччю цікавих фактів.

 

IKEA, Apple, Lego та Adidas: 6 прикладів того, як компанії очищують планету від свого ж сміття

АвторЯна Червінська
26 Червня 2020

Світ у смітті й небезпеці. З 1950 року залишки пластику складають 9 млрд тонн – тільки 9% з них переробляється, а решта спалюється або лежить на смітниках, отруюючи ґрунт. Наприклад, поліетиленові пакети: якщо з них зв’язати мотузку, нею можна буде обернути планету 7 разів. Пластикові відходи – зло, яке дуже вигідне для масового виробництва. Однак навіть великі світові бренди розуміють, що потрібно щось змінювати заради безпеки всього людства. Яна Червінська, дизайнерка одягу, засновниця Sustainable Fashion Pad і платформи Беззайве розповідає, які компанії та як очищають нашу планету від свого ж сміття.

Колекція називається Bottle Source («пляшкове джерело»). Вона складається з футболок і худі, зроблених із переробленого пластику. The North Face та National Geographic зібрали 75 кг пластикових пляшок у чотирьох національних парках США і відправили на перероблення. Вартість футболки, наприклад, становить $35. З кожної проданої одиниці одягу творці колекції жертвують $1 до Фонду національних парків США.