Тривалі космічні польоти негативно впливають на організм людини. До такого висновку науковці прийшли за результатами багаторічного дослідження стану здоров’я астронавтів-близнюків, один з яких був на орбіті, а інший – на Землі.
Близнюки Скотт і Марк Келлі вже кілька років беруть участь у спеціальній програмі NASA, що вивчає вплив космічних польотів на організм людини (ми про неї вже писали). Скотт має 520 діб перебування в космосі, при цьому 340 з них він безперервно знаходився на МКС у 2015-2016 роках – це дуже великий термін за сьогоднішніми мірками. Його брат Марк, який став своєрідним контрольним зразком, зробив декілька польотів на шаттлах, але загалом його космічний стаж становить всього 54 дні.
Експеримент з братами Келлі – це унікальна можливість вивчити стан організму людини, яка провела у космосі майже рік, та порівняти його з майже аналогічним тілом на Землі. Це важливо ще й тому, що дослідники готуються до майбутніх пілотованих польотів на Марс, під час яких проведуть в космосі близько трьох років.
Програма «Близнюки» вже дозволила отримати нові дані про фізичне і психічне здоров’я космонавтів. У випадку Скотта деякі зміни зникли всього через кілька годин або днів після приземлення, інші – залишилися й після шести місяців.
Наприклад, теломери Скотта виросли та стали довшими, ніж у його брата, але протягом двох днів після космічного польоту повернулися в нормальний стан. Теломери – це кінцеві ділянки хромосом, які виконують захисну функцію. Їх довжину часто пов’язують з тривалістю життя людини і схильністю до хвороб. В цілому близько 7% генів Скотта мали довгострокові зміни, інші 93% швидко повернулися до норми.
NASA. Скотт Келлі – справа.
Крім того, у Скотта не було значного зниження когнітивних здібностей під час перебування в космосі, проте дослідники побачили їх явне зменшення після того, як він приземлився. Представники NASA припускають, що це могло статися також через адаптацію до гравітації Землі та напружений графік, в якому працював Скотт після закінчення місії. Ще дослідники виявили зміну рівня запасу поживних речовин в організмі, ознаки кисневого голодування і велику кількість різних запалень.
Представники NASA зазначають: «Всі ці висновки інтегруються й узагальнюються дослідницькими групами, а вчені також оцінюють можливий вплив цих результатів на майбутні космічні поїздки за межі навколоземної орбіти».
Втім, цей експеримент вже можна вважати надзвичайно вдалим та інформативним для безлічі наук: від анатомії до інженерії.