Кінопоказ: "Два дні" Георгія Стабового з серії "Антологія українського кіно: 1920-ті"

Камерна психологічна драма Георгія Стабового "Два дні" (1929) — один із найвизначніших шедеврів українського німого кінематографу, перша українська стрічка, що здобула широке міжнародне визнання. У "Двох днях", знятих за сценарієм майстра психологічної драми 1920-х років Соломона Лазуріна, розкрився художній геній оператора Данила Демуцького. Головну роль в фільмі виконав актор Одеського театру Держдрами Іван Замичковський, філігранну, психологічно нюансовану гру якого західні критики ставили в один ряд з грою Еміля Яннінгса в шедеврі Фрідріха Вільгельма Мурнау "Остання людина". Фільм було озвучено 1932 року: музику до звукової версії фільму написав Борис Лятошинський. Пересічна людина в бурхливому потоці історії — ця класична тема в пореволюційні роки викликала великий інтерес. Руйнування звичного укладу, а з ним і старої "картини світу", втрата найдорожчого як ціна розуміння темної сутності попередньої, дореволюційної, епохи... "Велика трагедія маленької людини" у стилі експресіонізму.