15 квітня 2015

Розумно разом: як економіка спільної участі вчить нас дружити і економити

 

Спільно з Німецьким культурним центром Goethe-Institut в Україні ми розпочинаємо новий спецпроект ZEITGEIST, в якому розповідатимемо про цікаві світові тренди, а також про те, як вони розвиваються в Україні. Сьогодні ми підготували добірку вітчизняних соціальних sharing economy стартапів, а також запитали їх ініціаторів про те, чи працює економіка спільної участі в нашій країні, і чи готові ми ділитися одне з одним.

 

Фотографія: shutterstock.com

 

Економіка спільної участі (англ. sharing economy) вже давно не є новим явищем у багатьох країнах світу. На її ідеології виросли такі вже звичні для багатьох сервіси, як Couchsufring, Airbnb та Uber, а тисячі людей забули, що означає платити за нічліг, чекати на таксі чи користуватись послугами комерційних компаній. Sharing economy – це протилежна сторона консюмеризму і його контрпропаганда. Витрачати менше, споживати свідомо і ділитися речами та послугами одне з одним – таке гасло нової моделі економіки.

 

Так, аби не купляти зайву річ, краще позичити чи взагалі забрати її у людини, для якої вона вже є непотрібною чи неважливою. Те ж саме з послугами: аніж звертатися до традиційних сервісів, краще скооперуватися і попросити допомоги у товариша, а може й у незнайомця – за невелику оплату чи, як це зазвичай буває, «за спасибі». Недивно, що з поширенням таких практичних ідей з’явилися онлайн-сервіси, що допомагають здійснювати обмін речами та послугами швидко та безпечно. Головне, що своєю зручністю такі проекти популяризують ідею обміну і відновлюють довіру у суспільстві, у якому люди звикли звертатися за необхідними речами радше до магазинів, аніж одне до одного. Поширеними такі стартапи стають і в Україні.

 

Простір Добросусідства 

Український проект обміну речами між сусідами вигадала команда громадського об’єднання «Дивовижні», яка і раніше організовувала заходи для жителів багатоповерхівок. Саме під час таких заходів «Дивовижні» побачили, наскільки неналагодженою є комунікація між сусідами навіть на побутовому рівні. Аби підвищити рівень добросусідських відносин, команда проекту розробила спеціальні оголошення та макети наліпок, які жителі багатоповерхівок можуть роздруковувати і вивішувати у своїх під’їздах. Оголошення свідчитиме про старт проекту у будинку, а наліпки, які жителі клеїтимуть на свої поштові скриньки, вкажуть, якими саме предметами сусіди готові поділитися одне з одним – хай це буде драбина, WiFi чи вимірювач тиску.

 

Яка б наліпка не прикрашала вашу скриньку, головне – сусіди бачать, що у їхньому будинку готові ділитись і допомагати одне одному. «Дивовижні» кажуть, що вони просто нагадали про старе забуте, але таке важливе для кожного з нас – бути добрим сусідом. Адже добросусідство є загрозою серйозною можливістю ефективно вирішувати спільні проблеми.

 

«Дивовижні»:

 

— Дружні відносини між сусідами завжди були та є запорукою безпеки та добробуту як кожного члена громади, так і громади в цілому. Саму пропозицію ділитися речами та налагоджувати відносини між сусідами багато хто сприйняв із натхненням. Наприклад, одна з учасниць проекту сказала, що більше 10 років мала погані відносини з одними із сусідів, але, на диво, саме з ним і почався обмін речами – можливість користуватися вай-фай була обміняна на книжку з економіки. Тобто, ідея не просто допомогла побутово, але й почала налагоджувати відносини між сусідами, що і є основною метою проекту.

 

Dressboom  

Інший вітчизняний sharing economy стартап взявся позбавити українок одвічної гардеробної проблеми «нема, що одягнути». На дресскроссінг-сайті Dressboom можна розмістити фото зайвого, непотрібного чи просто набридлого одягу, який може отримати нове життя і нову власницю. Сервіс працює на особливій валюті – дресс-балах, кожен з яких дорівнює одній гривні. Аби заробити дрес-бали, потрібно ощасливити своїми речами інших дівчат або ж запросити користуватися сайтом подруг.

 

Автори сервісу наголошують, що він працює лише для обміну якісними та модними речами, а рейтинг та відгуки на сайті гарантують користувачам більш вигідний, регулярний та приємний обмін. За реєстрацію на сайті користувач відразу отримує 15 балів і має завантажити як мінімум 4 непотрібні йому речі. Що приємно, найактивніші та найбільш стильні користувачі заробляють додаткові заохочувальні бали, які їм дарують керівники проекту.

 

Фотографія: shutterstock.com
 

GiveMeALift

 
Ідея сервісу для пошуку дорожніх компаньйонів виникла у його ініціаторів ще в часи Майдану в якості механізму підвезення людей до головної площі Києва. Прототип створили у грудні 2013 під час Майдан-хакатону ІТ-намету. А вже на початку 2014 сервіс почав повноцінно діяти. GiveMeALift користуватися легко: залишивши заявку свого маршруту в якості водія чи пасажира, потрібно трохи почекати, поки додаток співставить напрямки і з’єднає тебе з людиною, з якою тобі по дорозі. Домовленості по спільній оплаті залишаються за двома сторонами.

 

Часто водії готові підвезти вас безкоштовно, але навіть у разі оплати, сума виходить суттєво меншою, ніж якби ви заправляли власну машину чи замовляли таксі. За рік існування сервіс зібрав невелике, але віддане ядро користувачів. Відтак на сьогодні він має 1944 зареєстрованих юзерів, які здійснили 4235 поїздки загальною довжиною понад 35 тисяч кілометрів. Цього тижня розробники запустили веб-інтерфейс сервісу та можливість не лише шукати попутників в реальному часі, але й формувати маршрути та залишати заявки заздалегідь.

 

Антон Мойсеєнко, співзасновник GiveMeALift:

 

 

— На відміну від Заходу, в Україні поки ми для речей, а не речі для нас. Один з інвесторів на конференції IDCEE-2014 сказав нам: «У вас дуже цинічний сервіс, адже чим гірше буде стан справ в країні, тим вам буде краще». Криза має змінити ставлення людей до багатьох речей. Думаю, що буде концепція використання, а не володіння, буде поширюватись. Люди будуть спільно використовувати автівки, квартири, будинки, офіси, побутову та офісну техніку, книги та багато іншого... Це питання часу, як на мене. Сучасна молодь вже так і живе. 

 

Плюшкін 

Назва цього сервісу говорить сама за себе – його користувачі позбуваються непотрібних речей і обмінюються ними з іншими людьми, що мають ту ж проблему. Якщо від такого обміну вдома місця не додасться, то хоча б з’явится більше потрібних предметів. Сервіс наголошує на своїй екологічній місії, а саме – донести ідею обдуманого використання речей і ефективно обмінювати їх, аби предмет вжитку не лежав без діла вдома чи на смітнику. На сайті можливі дві опції обміну: запропонувати свою річ і вказати, на що ти хочеш її обміняти, або ж очікувати на пропозиції від інших користувачів. Про деталі обміну власники речей вже домовляються між собою після того, як обміняються контактами. 

 

Соседи 

Із сервісом «Соседи» вам не доведеться звертатись по допомогу до ріелторів. Тепер їхню функцію виконують соціальні мережі. Сайт пропонує створити привабливу персоналізовану інфографіку про пошук чи оренду житла, яку можна поширити в соціальних мережах. Шейри і лайки допомагають оголошенню ширитись інтернетом і потрапляти на очі потенційно зацікавленим людям. Оскільки розповсюджують та знаходять твоє оголошення переважно друзі та друзі друзів (у Facebook та ВКонтакте), пошук стає безпечнішим та швидшим. Керівники проекту кажуть, що тепер привернути увагу до свого оголошення зможуть не лише люди з дизайнерськими уміннями, але будь-яка людина з профайлом в соцмережах. Користувачі сайту за рік його існування встигли створити більше 20 тисяч інфографік. Найбільше у запитах фігурують великі українські міста, але автори проекту кажуть, що інфографіку вже використовували навіть для пошуку житла в Сінгапурі.

 

Дмитро Мостовлюк, менеджер проекту «Соседи»:

 

 

— В Україні ідея sharing economy є дуже перспективною. Адже лише за останній рік в країні виник один мільйон вимушених переселенців і їм, в першу чергу, необхідно вирішити квартирне питання. А з врахуванням складного економічного становища для більшості ідея спільної аренди є чудовим виходом з положення.

 

Про німецький досвід Sharing economy читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut.