17 травня 2016

Закордонна Україна: як і що писали світові ЗМІ про нашу державу у квітні

Квітень для України пройшов нервово – ЗМІ почали його Панамським скандалом, а закінчили річницею Чорнобильської трагедії та провалом домовленості про припинення вогню на Сході. Моніторинговий проект «Око» уже понад рік аналізує те, як новини про і з України висвітлюються іншими мовами. Окрім статистичної кількісної обробки матеріалів, щонайменше чверть проходить обробку волонтерами-анотаторами, які визначають тематичне спрямування матеріалу та його сентимент для іміджу України – позитивний, негативний чи нейтральний. Головний редактор «Ока» Ірина Купчинська підбиває для Platfor.ma підсумки: що та як писали у світі про Україну у квітні.

 

Фотографія: depositphotos.com 

Стартовою стала вже легендарна стаття BBC  «Панамські документи: витік з Mossack Fonseca розкриває офшори еліт» від 3 квітня. Вона набула соціального резонансу у 34 тис. коментарів, лайків та репостів у Facebook і Twitter. Це дуже багато, зважаючи на те, що найпопулярніші статті про Україну зазвичай отримують максимум 3-4 тисячі соціального розголосу.

 

4 квітня журналіст The Guardian Люк Гардінґ публікує матеріал «Поки ішла боротьба з Росією, лідер України створив секретну офшорну фірму». З Панамськими документами іспанське видання Infobae пов’язало і відставку Арсенія Яценюка, адже першим заголовком статті, який  зафіксувала моніторингова програма, було «Панамські документи: прем'єр-міністр України подав у відставку». Згодом його замінили на «Прем'єр-міністр України пішов у відставку на тлі серйозної політичної кризи». Португальською мовою теж найцікавішою за соціальними показниками став матеріал про відставку прем’єр-міністра.

 

6-7 квітня темою дня став Консультативний референдум Нідерландів щодо асоціації України і ЄС. «Нідерландці проголосували проти асоціації України з ЄС, – від цього перемогли тільки кампанія виходу Британії з ЄС та російський президент Володимир Путін», – пише The Daily Mail. Голова Європарламенту Мартін Шульц теж висловив жаль з приводу нідерландського «ні». За словами Шульца, аргументи противників ратифікації стосувалися будь-чого, «але тільки не суті питання – а саме угоди про асоціацію ЄС і України».

 

Проросійські та суміжні ЗМІ раділи з більшості голосів «проти» асоціації. Тому їхньому обуренню не було меж, коли президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що незважаючи на референдум, ЄС продовжує шукати зміцнення зв’язків з Україною. Так, британський таблоїд The Daily Express, який підтримує UKIP, британську праву євроскептичну партію, опублікував матеріал «Ваш голос нічого не означає – Брюссель наполягає, що план із захоплення земель продовжуватиметься незважаючи на “ні” від Нідерландів».

 

Після референдуму центральною темою про Україну стала прем’єріада. BBC написали, що Яценюк пішов з посади через звинувачення у корупції та через те, що свої пости залишили кілька видатних реформаторів.  Радіє ізраїльска преса: «Уперше Україна призначила єврейського прем’єр-міністра».  The Times of Israel пише про приватні візити Володимира Гройсмана до місцевої синагоги та відкритість його віри, що є незвичним через десятиліття антисемітизму та комуністських репресій, не забуваючи написати про управлінські досягнення нового прем’єру. Польщу за увесь місяць теж найбільше цікавили урядові перестановки, зокрема входження Лєшека Бальцеровіча до українського уряду, де він буде представником президента України.

 

15 квітня преса дещо відсторонилася від політичних питань. Найпопулярнішими були статті про спорт, зокрема, «Ліверпуль зіграє з Вільярреалом, а Шахтар із Севільєю у півфіналі Ліги Європи».

 

18 квітня найважливішим для преси став вирок українського суду двом росіянам – до 14 років позбавлення волі за звинувачення у тероризмі.  

 

19 квітня Україна та Росія домовляються (згідно зі словами Петра Порошенка) про звільнення льотчиці Надії Савченко.

 

20 квітня преса дивувалася першій з часу анексії Криму зустрічі Ради НАТО-Росія, де вони розмовляли і про Україну мовою традиційно невиконаних ультиматумів.

 

Остання частина місяця пройшла під знаком Чорнобиля. «Україна готується відзначити тридцятиріччя Чорнобильської катастрофи, найстрашнішої у світі ядерної аварії, число загиблих внаслідок якої залишається загадкою, і яка продовжує загрожувати здоров'ю місцевого населення» – так стартував не один текст, оскільки саме так почала свою оглядову статтю про історичні події та сучасні наслідки Agence France-Presse. У статті та відео на Scientific American розповідають про новий саркофаг, призначення якого заховати залишки реактора та старого захисту на століття. Його спорудження та встановлення завершать у 2017 році.

 

До теми суспільних проблем відносять також і забруднення, спричинене Чорнобилем та споживання громадянами, особливо дітьми, радіоактивної їжі. Світ досі відчуває загрозу з боку Чорнобиля й описує цю трагедію: Ніна Херманн з німецького видання Bild оцінює наслідки катастрофи для здоров‘я населення, а французькою найпопулярнішим став чутливий і чуттєвий фоторепортаж «Діти Чорнобиля виросли».

 

В останній день квітня закордонні ЗМІ розтиражували повідомлення про провал домовленостей щодо перемир’я на Сході України.

 

Що ж стосується статей про Україну з проросійських джерел, то найпопулярнішими стали такі:

– англійською «Обама просить підтримки ЄС щодо можливої війни проти Росії» з ресурсу Global Research. Стаття набула соціального резонансу у майже 20 тис. Матеріал цікавий як випадок ледве не параної з притягнутою за вуха аргументацією;

– Іспанською найцікавіша була стаття про півострів Крим, як «російську туристичну перлину й місце історичних подій» (RT);

– німецькою було багато негативу з приводу Нідерландського голосування. «Президент засмучений» – коментар за підсумками референдуму Україна-ЄС в Нідерландах» (RT);

– французькою – «У Москві Депардьє обдарували кримськими винами» (RT);

– польською ресурс Kresy.pl переконував, що Україна ліквідувала екзамени з польської мови;

– португальською SputnikNews доводив «Офіційно: розпочато процес імпічменту Петра Порошенка».

 

Незважаючи на проросійські матеріали та сайти, ситуація все одно виглядає невтішною. Згадуючи гумореску Євгена Дудара:  

— Олегу, іди до дошки. То що таке одноклітинні?

— Одноклітинні... Одноклітинні... Це... Це...

— Амеба... Амеба... Туфелька...,— шепочуть з класу

— А, згадав! Одноклітинні на небі в туфельках.

 

Отак і з іміджем України - з новим прем’єром у чорнобильській панамці.