2 грудня 2016

«Очистка України від мін займе десятки років»: як данська ініціатива рятує нас від вибухів

Національний координатор з протимінної діяльності Данської групи з розмінування, українець Олександр Лобов має багаторічний досвід гуманітарної діяльності в країнах Африки і Близького Сходу. З 2014 року він почав працювати в Україні: разом з групою навчає мирних мешканців Донбасу, як не стати жертвою мін та вибухонебезпечних залишків війни. Олександр признався Platfor.ma: ніколи не думав, що його знання стануть у нагоді в Україні, і розповів про мінну небезпеку і гуманітарне розмінування на Донбасі.

 

 

Данська група з розмінування, як підрозділ Данської ради у справах біженців, розпочала роботу в Україні з 2014 року, інформуючи людей про мінну небезпеку. З початку 2015 року група ініціювала інфокампанію про мінну небезпеку та відкрила перший офіс у Сєвєродонецьку. Офіси Данської ради у справах біженців/Данської групи з розмінування знаходяться в Києві, Сєвєродонецьку, Слов'янську, Маріуполі, Бердянську та Дніпрі. Ці проекти реалізують гуманітарні програми в зонах конфліктів та областях з переміщеним населенням. Основні напрями діяльності: соціально-правовий захист, юридична допомога, відновлення зруйнованого житла, підтримка зайнятості і малого бізнесу, протимінна діяльність та зміцнення потенціалу місцевих громад.

 

– Скільки мирних осіб постраждало від мін від початку військових дій в Україні?

 

– Ми беремо статистику з відкритих джерел. Наразі число постраждалих від мін і вибухонебезпечних предметів налічує понад тисячу осіб з 2014 року.

 

– Хто найчастіше стає жертвами мін?

 

– Найчастіше це хлопчики-підлітки – через свою допитливість. Інша категорія – це дорослі чоловіки від 20 років. Через брак доходів мешканці територій, де мав місце збройний конфлікт, шукають альтернативний заробіток: збирають гриби, ягоди, йдуть на рибалку чи збирати металобрухт. Ми розповідаємо місцевим, як потрібно поводитися на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами. Намагаємося переконати, що ризик життя не вартий того заробітку.

 

– Скільки часу потрібно, щоб повністю очистити заміновану територію?

 

– В Україні зараз на це питання ніхто не може дати точної відповіді. Дехто каже про три роки, інші – про 10-20. Більш реалістично, що очистка території займе десятки років. Але зменшення ризиків для життя залежить від того, наскільки ефективно держава реагуватиме на проблему – як швидко приймуть відповідне законодавство, створять спеціалізовані органи, перейматимуть міжнародний досвід.

 

Наразі існує гостра потреба почати роботи з гуманітарного розмінування Донбасу. Наша організація має великий досвід очищення територій від вибухонебезпечних предметів в різних країнах, окрім України (Данська група працює у 18 країнах світу, де мав місце збройний конфлікт. – Platfor.ma).

 

 

А що заважає розпочати роботу?

 

– Це питання змін до законодавства. До Верховної ради поданий проект закону, який дозволятиме неурядовим організаціям брати участь у розмінуванні. Також має бути призначений національний орган з питань протимінної діяльності, який надаватиме акредитацію організаціям з розмінування та координуватиме їхню роботу. Цей орган уже існує при Міністерстві оборони. Але його повноваження ще не прописані юридично. Новий закон чітко визначить національний орган, критерії гуманітарного розмінування, якість очистки територій, формування бази даних, процедури акредитації тощо.

 

– Чи можна долучати місцевих мешканців до розмінування, чи цим мають займатися лише спеціальні структури?

 

– Це не обов’язково мають бути державні органи. За досвідом інших країн розмінуванням можуть займатися цивільні, але обов’язково перед тим пройти відповідне навчання (як правильно ідентифікувати боєприпаси, як їх знешкоджувати). Такий підхід застосовують в багатьох країнах – Камбоджі, В’єтнамі, Афганістані, Іраку, Сомалі. Але нинішнє законодавство України не передбачає такої можливості.

 

– Яка різниця між гуманітарним розмінуванням і протимінною діяльністю?

 

– Протимінна діяльність є більш стратегічною, вона складається з інформування про мінну небезпеку, гуманітарного розмінування, знищення запасів вибухонебезпечних предметів, допомоги постраждалим особам та інформування проти використання протипіхотних мін.

 

Гуманітарне розмінування також передбачає низку заходів. Перш ніж розпочати фізичне очищення територій, ми проводимо обстеження місцевості, збираємо інформацію про небезпечні території і передаємо її до державних органів. Наступний етап – технічне обстеження, коли спеціалісти з обладнанням безпосередньо перевіряють ділянки на основі зібраних даних. Після цього починається очищення від вибухонебезпечних предметів з подальшою передачею очищених територій місцевим мешканцям.

 

– У чому саме зараз полягає робота Данської групи?

 

– Ми вже зробили перші кроки з очищення територій – здійснили технічне обстеження місцевості. Це перший етап гуманітарного розмінування. За підтримки Євросоюзу ми провели тренінги з розмінування та передали сучасне обладнання для розмінування Державній службі з надзвичайних ситуацій. Також за грант ЄС наша команда провела нетехнічне обстеження місцевості. На основі цього обстеження ми підготували рекомендації до державних органів, де саме варто починати очистку територій в першу чергу.



– Яких результатів вдалося досягти за співпраці з Євросоюзом?

 

– Наразі ми виявили понад 6 млн кв. м потенційно замінованих територій в районах відповідальності Групи з розмінування. Позначили на карті координати цих територій, до якого типу небезпеки вони належать. Всю цю інформацію ми передали національному органу, яким зараз опікується Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони України.

 

– Чи працює група на території, непідконтрольній Україні?

 

– Зараз ми працюємо лише на підконтрольній території. Але розглядаємо можливість розширити діяльність на непідконтрольні землі. До літа 2015 року у нас був офіс у Донецьку, який ми були змушені закрити. Ми сподіваємося повернутися на непідконтрольні території, оскільки роботи з інформування цивільного населення про мінну небезпеку та гуманітарного розмінування там більш, ніж достатньо.  

 

– Що потрібно робити, коли знаходиш міну?

 

– Три основні правила, яким ми навчаємо людей: коли бачиш будь-який підозрілий предмет – не чіпай, не підходь, телефонуй 101.

 

 

– Де можна дізнатися більше про правила безпеки на територіях, що можуть бути заміновані?

 

– Завдяки фінансуванню Євросоюзу та нашій співпраці  з телеканалом ICTV було створено медіа ресурс, на якому зібрали новини, інструктажі з безпеки та багато іншої корисної інформації. До зйомки телероликів та відеоуроків з безпеки ми запросили експертів ДСНС, Данської групи та телеведучого ICTV Костянтина Стогнія. Побачити їх можна не лише на телебаченні чи в інтернеті, а також у потягах «Інтерсіті», які курсують на Донбас. Також у нас спільно з партнерами є сайт. На ньому можна знайти вичерпну інформацію про правила поведінки.

 

– Як ви пояснюєте дітям, що таке міни і як з ними поводитися?

 

– Звичайно, діти не зрозуміють, що таке міна з статті на Вікіпедії. Тому наше навчання адаптоване для різних вікових категорій. Ми намагаємося підібрати найзрозуміліші слова, щоб пояснити дітям про небезпечні предмети, які можуть покалічити або вбити. Наприклад, завдяки Євросоюзу ми поширили короткі мультфільми для дітей. Вони розказують, як поводитися, коли знайшов міну. Також, ми проводили конкурси малюнків серед школярів. Інтерактивне навчання допомагає краще пояснити дітям, що таке мінна небезпека.

 

– Що Ви маєте на увазі під мінною небезпекою?

 

– Як би сумно це не звучало, навчити людей жити на замінованих територіях – це перше завдання в комплексі заходів з протимінної діяльності. Разом з партнерами ми проводимо інформаційну кампанію серед місцевих мешканців, щоб навчити правильно поводитися на територіях, забруднених вибухонебезпечними залишками війни. Наша мета - зменшити ризики ушкодження від вибухонебезпечних предметів, навчаючи безпечній поведінці.

 

Ми проводимо тренінги серед вчителів-психологів, які потім навчають дітей в місцевих школах: Що таке міни? Що таке вибухонебезпечні предмети? Як визначити чи безпечна територія? Як поводитися на ділянках з вибухонебезпечними предметами? тощо. Також поширюємо оголошення, плакати, пишемо публікації в ЗМІ.

 

Інтерв’ю опубліковано у співпраці з Вісником Представництва ЄС в Україні.