9 вересня 2016

Побійся бага: 5 випадків, коли комп'ютери ставали причинами великих проблем

У сучасному світі неможливо уявити своє життя без комп’ютерів. Все наше життя будується на них, проте ми майже ніколи не задумуємося над тим, що саме комп’ютер може стати причиною казусів чи навіть трагедій та катастроф. В наш час комп’ютерні помилки називають багами. У 1945 році в корпусі комп’ютера Harvard Mark II інженери знайшли комаху, через яку пристрій збоїв. Тоді інженери записали це в журнал подій як «Перший випадок виявлення bug». Platfor.ma наводить п’ять випадків, коли неочікувані баги все псували.

 

Фотографія: giphy.com 

41 тисяча «вбивць»

Уявіть собі таку ситуацію – в один із днів ви як зазвичай п’єте ранкову каву та переглядаєте пошту. І серед цієї купки паперу вашу увагу привертає лист, після відкриття якого ранок стає вже не таким звичайним. Бо ви вмить перетворилися на небезпечного злочинця.

 

Саме така ситуація трапилася у 1989 році в Парижі. Тоді 41 тис. парижан моментально стали сутенерами, вбивцями та грабіжниками. А насправді ж це відбулось через звичайну комп’ютерну помилку, бо ці люди нікого не вбивали й не грабували, а лише порушили правила дорожнього руху. В поліції Парижу стверджували, що вони ніяк до цієї помилки не причетні, адже надсилали листи зі штрафами. Як виявилося згодом, помилка виникла через програму, яка їх виписує. Тоді влада вирішила заспокоїти наляканих парижан, а тому всі 41 тис. людей отримали листи з вибаченнями. Не забули представники влади нагадати й про неоплачені штрафи.

 

Тож якщо в один день ви отримаєте листа, де буде сказано, що ви вбивця – не панікуйте. Можливо, це лише комп'ютерна помилка.

 

 

Смертельна доза радіації

 

Цей випадок трапився у листопаді 2000 року в Національному інституті раку, що знаходиться у Панамі. Комп’ютер неправильно розрахував дози опромінення для пацієнтів, від чого як мінімум вісім чоловік загинули, а ще 20 отримали серйозні ушкодження.

 

В ідеалі лікар малював на комп’ютерному екрані розташування захисних металевих щитів, які захищають тіло від радіації. Насправді все так і відбувалося. Проте лікарям не подобалося, що програма дозволяла маніпулювати тільки чотирьома щитами, тоді як вони хотіли задіяти п’ять.

 

Саме тому медики почали шукати метод, як же ж обійти програму. І дійшли висновку, що можна намалювати всі п’ять щитів у вигляді єдиного блоку з діркою посередині. Проте все сталося не так, як бажалося. Лікарі не врахували важливий фактор – програма розраховує різні дози радіації в залежності від того, як намальована дірка. Бо якщо малювати її якимось особливим чином, пристрій видавав подвійну дозу радіації.

 

Не врахувавши це, медики спробували реалізувати свій «ідеальний» план. Як результат – вісім загиблих. Через те, що лікарі самостійно не перевірили розрахунки програми, вони були засуджені за вбивство.

 

 

Епідемія «мережевого» хробака

Збиток від цієї епідемії склав майже $100 млн. Розпочалося все з того, що у 1988 році аспірант Корнеллського університету Роберт Морріс написав програму, яка стала переломним моментом для тогочасного інтернету. Згодом це явище прозвали «Хробаком Морріса». Це були такі собі мережеві хробаки, які миттєво розповсюджувалися через інтернет.

 

Вночі 3 листопада 1988 року шкідлива комп’ютерна програма заполонила тоді ще зовсім юну комп’ютерну мережу. Ця епідемія вразила близько шести тисяч комп’ютерів. Швидше ніж за добу тисячі комп'ютерів були заповнені численними копіями комп'ютерного «хробака», програми, яка поширювалася з одного комп’ютера на інший. Комп’ютери багаторазово заражалися, а кожна додаткова копія сповільнювала роботу комп’ютера до стану його відмови від роботи. Простіше кажучи, вірус повністю вичерпував ресурси комп’ютера.

 

При цьому Морріс дуже добре законспірував код програми і його причетність до цього вірусу майже неможливо було довести. Але його батько наполіг на тому, щоб він у всьому зізнався. Мовляв, так синові буде краще. Морріс, послухавши батька, зробив все, як він сказав. На суді юнаку загрожувало до п'яти років позбавлення волі та штраф у розмірі $250 тис. Але завдяки пом’якшуючим обставинам, суд засудив його до трьох років умовно, $10 тис. штрафу і 400 годин громадських робіт.

 

 

Найбільший неядерний вибух в історії планети

 

За даними деяких дослідників, у далекому 1982 році, коли радянська газотранспортна система була надто складною, а керувати нею можна було лише за допомогою спеціального програмного забезпечення, якого в країні не було – радянські агенти шукали спосіб, як же ж її отримати. Тож вони вирішили, що правильніше за все буде вкрасти плани подібної системи у Америки. В центральному розвідувальному управлінні (ЦРУ) дізналися про ці наміри і вийшли на контакт з канадською компанією, яка й розробляла програмне забезпечення такого роду. Після цього в код спеціально внесли помилки, щоб у СРСР отримали дефектну програму.

 

Як і було задумано в ЦРУ, програма деякий час працювала нормально і була введена в експлуатацію. Однак при відпрацюванні одного з режимів тестування вбудований вірус призвів до нештатного режиму роботи обладнання, що призвело до розриву газопроводу. У червні 1982 року на ділянці газопроводу стався потужний вибух, який, за деякими даними, вважається найбільшим неядерних вибухом в історії планети. Тож не варто красти чужі плани, адже може бути тільки гірше.

 

 

Пряме попадання по армійським казармам

Випадок цей трапився у лютому 1991 року. Тоді американський комплекс протиракетної оборони «Patriot», встановлений в Саудівській Аравії, через глюк пропустив ракетний удар по армійським казармам. У результаті прямого попадання загинули 28 американських солдатів.

 

Саме програмний збій призвів до неточності в процедурі відстеження. До цієї трагічної помилки комплекс безперервно пропрацював більше ста годин. Проте через серйозну похибку комплекс протиракетної оборони «Patriot» неправильно обчислив курс атакуючої ракети, що призвело до загибелі майже тридцяти осіб.

 

Варто зазначити, що до того, як трапився цей інцидент, американські інженери встигли виправити в програмі баг, який спричинив ці неточності. Але виправлену версію програми доставили на військову базу тільки на наступний день після атаки.

 

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia.