30 липня 2014

Подалі від столиці: урбан-рухи в українських регіонах

Про урбан-ініціативи в Києві та Львові вже не написав лише лінивий (навіть ми), в той час як в інших містах України останнім часом також з'являється все більше спільнот, які хочуть робити свої міста комфортними, а городян – відповідальними. В цьому матеріалі читайте про активістів Дніпропетровська, Миколаєва, Полтави, Чернівців та Харкова.


ДНІПРОПЕТРОВСЬК
Фотографія: Marco Fieber

 

«Урбанавтика» та «Конструкція»

Проект «Урбанавтика», присвячений дослідженню міського простору Дніпропетровська, стартує у вересні. Він складатиметься з публічних лекцій, презентацій, воркшопів та дослідницьких прогулянок містом. Доповнить «Урбанавтику» арт-фестиваль «Конструкція», тема якого – нові медіа у місті.

 

Організатори планують залучити мешканців та міську владу до діалогу. Одним із приводів зустрітися стане виставка на тему ревіталізації Дніпропетровська. У ній візьмуть участь як дніпропетровські архітектори, так і молоді люди, що отримали освіту за кордоном, але свої дипломні проекти робили на матеріалі рідного міста. 

 

Юлія Овчаренко, координаторка «Урбанавтики» та «Конструкції»:

 

«Ми плануємо цю виставку як платформу для дискусій із професійною публікою, тобто колишніми й теперішнім головними архітекторами міста, приватними забудовниками, а також тими, хто відповідає в міськраді за громадські простори.

 

Під час "Урбанавтики" говоритимемо про те, що ми розуміємо під громадським простором, які маємо можливості в ньому, а також – хто має право на цей простір. Ми розглядаємо локальні проблеми Дніпропетровська, але вони спільні для багатьох пострадянських міст, особливо для міст східної України.

 

Хоча Дніпропетровськ – це місто-мільйонник, – його центр дуже маленький: один проспект Карла Маркса, вздовж якого все відбувається. А як же решта міської території, де проживає мільйон людей? Те, в яких умовах ці люди живуть і чим займаються, часом просто лякає. Тому ми хочемо звернути увагу на те, що місто – це не лише центр, потреби людини в комфортному житті лишаються всюди».


«Сад Поруч»

У червні 2014 дніпропетровські еко-партизани заснували спільноту «Сад поруч». Зараз у її складі близько двадцяти активних учасників. Вони переконані, що кожен з нас відповідальний за міський простір, а зеленого міста потребуємо ми всі, отже потрібно діяти.

 

Нещодавно учасники «Саду поруч» разом з ініціативою «Дайте пройти» взяли участь в акціях проти паркування на набережній Перемоги: озеленили територію та встановили табличку «Нi – авто на газонах, Так – квiтам». А минулих вихідних висадили клумбу на алеї по вулиці Савченка і лишили плакати з написами: «Полий клумбу» і «Тепер це твоє». Рослини збирали всім містом: частину безкоштовно надали в Ботанічному саду, частиною поділилися дніпропетровці.

 

Анна Марченко, співзасновниця групи «Сад поруч»:

 

«Ми сподіваємося, що саме ті, хто живе поруч, дбатимуть про клумбу. Ми заохочуємо людей сприймати простір як свій власний. Тому що більшість думає, ніби комунальні служби мають про щось подбати. Але й самі мешканці мають піклуватися про місце поруч із їхнім домом. Дім – це не тільки квартира. Це також твій двір і твоє місто».

 

Учасниці спільноти «Сад поруч» взялися й за вдосконалення подвір’їв у житлових районах. За допомогою простих та дешевих матеріалів можна зробити по-справжньому гарне, затишне та модне подвір’я, вважають учасниці команди «Модный двор». У липні вже готовий перший об’єкт – лавочка з автомобільних шин та деревно-стружкових плит на одному з окраїнних мікрорайонів. Далі планують створити майданчик зі старих дерев’яних піддонів. Але цю ідею вже покритикували мами – тверді піддони, на їхню думку, не найкраще місце для дитячих ігор. Тож, можливо, новий майданчик створюватимуть разом із мешканцями кварталу.

 


МИКОЛАЇВ
 

Відкритий майданчик «Новый Николаев»

Щочетверга можна прийти до миколаївській бібліотеки ім. Кропивницького не тільки за книжками. У бібліотеці діє «Новый Николаев» – чи не єдиний постійний майданчик, де всі зацікавлені розвитком міста можуть запропонувати тему для обговорення та знайти однодумців, подискутувати з ідейними опонентами та переглянути документальне кіно. Окрім цього, такі зустрічі – чудовий спосіб принести трохи драйву в життя бібліотеки. Організовує та координує зустрічі спеціалістка з проектного менеджменту, експертка проекту «Стратегія стійкого розвитку Миколаєва» Людмила Руденко-Кардаш, а допомагають їй Євгенія Дулько та Нікіта Худяков з миколаївського об’єднання «ART оптимисты». Уся робота – на волонтерських засадах.

 

За півтора роки існування Відкритий майданчик сформував коло з близько 15 постійних учасників, а в окремих зустрічах беруть участь до 40 осіб. За цей час тут обговорювали стратегію розвитку міста, зустрічались із кандидатами в мери та шукали відповідь на питання, як захистити мешканців багатоквартирних будинків. Остання нагальна проблема, яку намагаються вирішити – що робити з безпритульними собаками в місті.

 

Людмила Руденко-Кардаш відзначає, що обговоренням намагаються надати практичного результату. Зокрема, створили сайт генплану Миколаєва та запобігли прийняттю некоректного плану зонування. Також готують положення про громадські слухання, які тривалий час не проводилися в місті.

 

ПОЛТАВА
Фотографія: Batsv

CITY lab

У травні цього року шестеро полтавських архітекторів об’єдналися, щоб розробити проект реконструкції Петровського Кадетського корпусу. Попрацювавши разом над цим завданням, вони вирішили, що саме час заснувати об’єднання, яке би просувало ідеї урбанізму в Полтаві.

 

Поки що CITY lab поширюють прогресивні урбаністичні ідеї в інтернет-середовищі. Вже зараз розробляють карту проблемних місць Полтави – такі карти протягом останніх місяців з’явилися також в Києві, Львові, Ужгороді та інших містах. Планують створити міський сайт, який би став платформою для громадських обговорень проблем Полтави. CITY lab вважають, що громадянська активність полтавців ще не настільки визріла, аби всі міські питання обговорювати наживо.

 

У планах – співпраця з велосипедними організаціями та розробка велосипедної інфраструктури для Полтави, створення механізм боротьби з МАФами та зовнішньою рекламою. І звісно – співпраця з міською владою. Без цього невідомо, як довго проживуть ініціативи полтавських молодих архітекторів.

 

«І ще – дуже хотілося б восени провести в Полтаві щось на кшталт фестивалю CАNactions, тобто запросити цікавих українських урбаністів та архітекторів, щоб вони поділилися досвідом», – додає засновник CITY lab Дмитро Козиренко.

 


ЧЕРНІВЦІ
Фотографія: Mno

 

Idee.CV

Команда проекту Idee.CV виникла спонтанно: кількох молодих чернівчан об’єднала дівчина Зільке Ґанцовна з організації Архітектурний форум міста Любек, котра провела рік у Чернівцях. За кілька місяців до від’їзду вона разом із друзями започаткувала Idee.CV – кількамісячний проект, присвячений дослідженню культури, архітектури та публічного простору міста.

 

До липня цього року учасники Idee.CV встигли провести невеличке дослідження перспектив велосипедних маршрутів у місті, оглядових майданчиків у Чернівцях та запропонувати оновлені туристичні шляхи містом. Окрім цього, влаштували кілька відкритих зустрічей в центрі міста, на одній з яких побували та поділились досвідом активісти руху Lypneva.com Андрій Шуляр та Дем’ян Данилюк.

 

У День архітектора, 1-го липня, Idee.CV відкрили виставку, де показали своєрідний колаж про те, чим займалися протягом кількох місяців. Окрім велоінфраструктури, звертають увагу на засмічення вулиць рекламою та на занедбані парки. Також намагаються з’ясувати, яким чернівчани бачать своє місто і чи комфортно їм у ньому, – таке опитування провела одна з учасниць групи, Уляна Гайсан. Вона розповідає, що планує видати результати цього дослідження окремим журналом, який в перспективі може стати періодичним виданням про місто.

 

Уляна Гайсан, учасниця Idee.CV:

«Ми зрозуміли, що в Чернівцях є дуже багато зацікавлених людей, які хочуть щось робити в цьому напрямку та навіть вже роблять, але кожна маленька ініціатива думає, що вона єдина в місті. Нам потрібно об’єднуватися. Завдяки Idee.CV ми познайомилися та працюватимемо вже іншою, більшою командою».

 


ХАРКІВ
Фотографія: shutterstock.com

 

«Архітектурні пригоди»

У Харкові відбувається достатньо багато мистецьких акцій у міському просторі, та потужного об’єднання городян, яке могло би вести діалог із міською владою та мешканцями, досі немає. Втім і тут вже з’явилась невеличка група у складі п’яти молодих архітекторів, яка намагається популяризувати в Харкові ідеї урбанізму.

 

Василиса Щоголева, співзасновниця об’єднання «Архітектурні пригоди»:

 

«Ми організовуємо воркшопи, лекції, міські інтервенції, стежимо за архітектурними новинами та подіями в Україні та світі, а також моніторимо нове будівництво та зміни в міському просторі Харкова. Для наших заходів ми винаймаємо одну кімнату, Майстерню «Архітектурних пригод». Кошти на оренду отримуємо із зустрічей – збираємо по 10 або 20 гривень, але й команда організаторів щомісяця робить більший внесок.

 

У Майстерні ми організували бібліотеку. В ній зібрані наші спільні книжки, які привозимо з подорожей, а також книжки ще з часів Радянського Союзу. Цього літа наша колега Анет Хащіна працює над записом усіх книг та створює анотований список літератури, який буде у відкритому доступі. Зараз маємо вже 106 книг та альбомів сучасної та історичної архітектурної літератури.

 

Влітку ми організовуємо архітектурні майстерні, де є можливість працювати з різними матеріалами, такими як бетон, дерево, кераміка. Плануємо зробити дитячу архітектурну студію. Також працюємо над першим виданням фензіну на тему "Створення знань". Плануємо випустити його до початку осені.

 

До Майстерні приходять не лише студенти, але й аспіранти, інколи навіть викладачі архітектурних вузів, практикуючі архітектори та дизайнери. Усі вони пов'язані з проектуванням об'єктів та просторів, але, на жаль, не мають змоги зустрітись. Інколи це призводить до непорозумінь замість взаємної праці. Ми прагнемо того, щоб в майбутньому люди спілкувались та створювали наш спільний простір разом».

 

Разом із Богданом Волинським, ще одним учасником «Архітектурних пригод», Василиса Щоголева розробила проект «Місця для перемовин» для конкурсу UrbanUrge. Цей проект може стати інструментом для об’єднання мешканців мікрорайонів у Салтівці – одному з харківських районів.

 

Фото на превью – ZOLLOC.