24 квітня 2015

Pop-up урбанізм: як тимчасові проекти змінюють місто назавжди

 

Pop-up урбанізмом називають різноманітні ініціативи активістів у містах – від «бомбардування стільцями» парків і площ, де бракує лавочок, до саджання дерев і встановлення тимчасових дитячих майданчиків. Об’єднують це розмаїття три риси: pop-up акції часто несподівані для мешканців, тимчасові, але мають на меті тривалі зміни у містах. До того ж pop-up урбанізм – майже завжди бюджетний і використовує мінімум ресурсів. Всі інтервенції, події, тимчасові простори створюються з допомогою волонтерів і як правило з дешевих, вторинних підручних матеріалів.

 

Фотографія: 100architects.com

Якщо вам не до вподоби вираз «pop-up урбанізм», це явище можна назвати також тактичним і партизанським урбанізмом, а також DIY- та hand-made урбанізмом.  Platfor.ma підготувала добірку свідомих дій городян, які використовують ресурс тимчасових акцій для тривалого покращення ситуації і змінюють те, як мешканці ставляться до своїх міст.

 

Pop-up події

Дні ПАРКування

 

В усьому світі з 2005 року (коли його вперше провели у Сан-Франциско) 20 вересня проходить День ПАРКування, кола заасфальтовані паркувальні майданчики тимчасово перетворюють на місця для пікніків, відпочинку та спілкування.  В Україні такий день вперше провели минулого року в Києві на Контрактовій площі, де особливо відчутно, що площа не працює за призначенням. На ній мали б збиратися люди, але щодня там скупчуються лише автомобілі. Активісти викупили на один день сім паркувальних місць навпроти корпусу Києво-Могилянської академії, і на асфальті грали в бадмінтон і демонстративно засмагали поруч із автомобілями. 

 

Фотографія: facebook.com

Open streets

 

Акції Open streets проводяться у кількох десятках міст США. Їхнє завдання – створити тимчасові простори для піших прогулянок, катання на велосипедах, дитячих ігор, а також для спілкування і розвитку локального малого бізнесу. Open street – це маленькі фестивалі вулиці чи району, які ще й пропагують пішохідну культуру та розповідають, яку шкоду місту завдають автомобілі. Акції Відкритих вулиць походять від ініціативи Ciсlovia у Боготі – день, коли вулиці офіційно закриті для приватних автомобілів на користь велосипедистів та пішоходів.

 

Фотографія: usa.streetsblog.org

Better Block

 

Цей проект (а сьогодні вже однойменна організація) запустили активісти з району Oak Cliff у Даласі, переконані, що депресивний квартал під силу змінити силами волонтерів та за допомогою недорогих доступних матеріалів. Ініціатори акції в Oak Cliff тимчасово повернули кав’ярні, ресторанчики та крамниці у порожні приміщення на перших поверхах. Вуличне свято Better Block переконало окремих власників повернутися сюди надовго і розпочати або відродити свій бізнес у цьому районі. Тут навіть відремонтували окремі вулиці, тому приклад Oak Cliff вважають успішним випадком, коли короткочасна ініціатива принесла довготривалі зміни. Рух Better Block підхопили інші міста США, а також Австралії та Ірану.  

 

Фотографія: betterblock.org

Фестивалі на районах

 

«Канікули на районі» – акція тривалістю в місяць, що проводилася минулого літа на Позняках колективом Центру сучасного мистецтва. Вона мала на меті познайомити мешканців між собою, а також познайомитися з місцевими активістами і за допомогою простих мистецьких та соціальних ініціативами спробувати змінити ставлення людей до простору, в якому ті живуть. Ця подія, навіть якщо не проводитиметься більше у парку на Позняках, мала стати зерном, з якого проростуть ініціативи мешканців району.  Подібна ініціатива – львівський Фестивалі сусідів на Підзамчі, який пройшов уперше у вересні 2014 року під гаслом «Родичі важливі, а сусіди ближчі». Він є однією з кількох ініціатив, що намагаються відродити життя і відчуття власної потрібності серед мешканців району Підзамче.  

 

Фотографія: facebook.com

 

Pop-up простори

Створення тимчасових відпочинкових, зелених, пішохідних просторів, які спонукають людей спілкуватися, відбувається силами активістів і професійних архітекторів по всьому світу. На тротуарах створюються кафе, на парковках – парки, а у промзоні – майданчики для кінопереглядів.

 

Танцмайданчик Dance-o-Mat

 

Новозеландське місто Крайстчерч стало відоме світові після землетрусу. Після катастрофи виникло також чимало ініціатив, пов’язаних не лише з відновлення інфраструктури, а й з відновленням й створенням нових зв’язків між мешканцями. Ініціатива Gap Filler створила пересувний танцмайданчик, обладнаний умонтованими у пральну машинку колонками, до яких кожен міг приєднати свій плеєр за два долари. Тут танцювали сальсу, фламенко, свінг, хіп-хоп і танець живота. У 2014 році Dance-o-Mat чотири рази змінював розташування і використовувався не лише аматорами, а й професійними танцювальними колективами.  

 

Фотографія: gapfiller.org.nz

Plaza Móvil

 

Це портативний вуличний парк, створений дизайнером Мануелем Рапопортом у Буенос-Айресі. Встановлюється такий мобільний парк у вихідні дні в тих районах, що не мають парків чи інших місць відпочинку. Наприкінці кожного дня парк згортають і пересувають на іншу локацію. Тут є лавочки, урни і великі квіткові вазони (все з вторинних матеріалів), мобільні ігрові майданчики з гойдалками, рампами, гірками тощо. У відео, поданому на конкурс Philips Livable City Award, Рапопорт розповідає, як важливо витягнути людей на вулицю, заохотити їх проводити разом час. 

 

Фотографія: plazamovil.wordpress.com

Depave

 

Організація Depave з Портланду створює парки радикальнішими методами. Активісти знімають асфальтове покриття і створюють на цього місці зелені клумби, садки і городи. Так вони вирішують екологічну проблему забруднення дощової води. Ці акції почалися як несанкціоновані у 2007 році, але за кілька років розрослися в організацію, що отримує гранти на діяльність від екологічних фундацій США.

 

Фотографія: depave.org

Тихий хід

 

З українських прикладів творення тимчасових просторів варто згадати «Тихий хід» на території промзони Теличка. Під час останнього Гогольfest'у команда міжнародного архітектурного фестивалю CANactions перетворила територію човникової станції на березі Дніпра на зону для відпочинку і спілкування, а група «Пилорама» провела воркшоп по створенню комфортної тераси. На «Тихому ході» згодом діяв вечірній кінотеатр просто неба та кафе.

 

Фотографія: facebook.com

 

Pop-up інтервенції

Такі втручання звертають увагу на конкретну міську проблему, водночас тимчасово вирішуючи її без дозволів міської влади чи власників нерухомості, що стає об’єктом інтервенцій.

 

Місто для гри

 

Використання міста як майданчика для гри заохочує ширше подивитися на те, що ми можемо робити в міському просторі. Наприклад, грати в електронний теніс, чекаючи на зелене світло, із людиною з протилежного блоку вулиці. Така гра встановлена на одному зі світлофорів у німецькому Гульдесгаймі. Музичні інструменти на вулицях (найчастіше це піаніно) – це також пропозиція сприймати місто як більш особистий простір, де можна дозволити собі творчість.

 

Фотографія: 100architects.com

Натхненних приклад обігрування міських просторів запропонувала команда 100architects у Сантьяґо. Архітектори заклеїли площу біля станції метро кольоровими смугами, що показують хореографію людей і акцентують на певних точках, наприклад, де зазвичай грають музиканти або розміщується ятка вуличних торговців. Також архітектори додали кілька функцій, таких як стіна для селфі, що заохочують людей взаємодіяти інакше, ніж вони звикли робити біля станції метро. 

 

Партизанське садівництво

 

Здається, в кожному великому місті сьогодні є активісти, які закидують насіннєвими бомбами (суміш землі, глини та насіння) промзони, висаджують салат перед торговими центрами і чабрець – на дахах. Метою партизанського садівництва зазвичай є не просто прикрасити вулиці чи занедбані місця зеленню та квітами, а звернути увагу на екологічні проблеми. У Києві цим переймалася ініціатива «Бери і роби», а сам рух guerilla gardening почався у 70-х роках в Нью-Йорку. Green Guerilla Group закидувала занедбані місця презервативами з насінням рослин, водою та добривами. Хоча садки створювалися нелегально, перший нью-йоркський партизанський парк (Сад Ліз Крісті) сьогодні став одним з міських парків.

 

Фотографія: spontaneousinterventions.org

Партизанські таблички

 

Всі пам’ятають іронічні таблички «Метро на Троєщину», «Алея липових каштанів» та інші, які розвісили по Києві активісти з Walkkyiv. Такі знаки можна зробити на платформі Walkyourcity.org. В усьому світі виникають дотепні проекти, які одночасно й вказують на міську проблему, й іронізують з міської влади. Але партизанські таблички можуть бути ще й дуже корисними. Так, у бразильському місті Порту Алеґрі на автобусних зупинках, де бракувало графіку руху транспорту, розмістила ініціатива Que Ônibus Passa Aqui? («Який автобус тут проходить?»). Спочатку мешканці писали номери автобусів просто на зупинці, але до них приєдналася місцева фірма графічного дизайну, створивши кольорові стікери, на яких почали писати номери автобусів.

 

Фотографія: facebook.com

Собаки потребують любові

 

Ця дуже зворушлива міська інтервенція покликана не змінити фізичний простір, а нагадати людям про прості речі – любов, увагу та турботу. Прив’язана на шию собаці повітряна  кулька з написом «Не лишай мене», «Обійми мене», «Пограй зі мною» розчулить будь-кого. На відео все зрозуміло без слів.