15 серпня 2014

Архітектори з Orizzontale: «Все, що місто викинуло на смітник, насправді є чудовим ресурсом для творення»

Італійські архітектори з об’єднання Orizzontale неабияк здивували публіку на цьогорічному фестивалі CANactions, що проходив на Експериментально-механічному заводі у промзоні Теличка. Вони без кінця щось пиляли, тесали й різали замість того, щоб засісти за лептопами і працювати над красивими візуалізаціями. Насрін Могіті Аслі та Якопо Аммендола з команди Orizzontale прочитали лекцію, в якій розказали, чим займається їхня команда в Італії та пояснили, як їм вдається змінювати місто мінімальними коштами.


Команда архітекторів Orizzontale

Команда архітекторів Orizzontale

 

Orizzontale – архітектори, які не хочуть увічнити себе в камені. Замість будувати хмарочоси, вони створюють тимчасові об’єкти із дешевих матеріалів, переважно зі вторсировини. Вони облаштовують публічні простори, які існують так довго, доки це потрібно мешканцям міста.

 

Інтервенції Orizzontale показують альтернативні способи використання міської території, а також те, як мешканці можуть повернути собі втрачені та занедбані парки, сквери та площі. Архітектори кажуть, що на експерименти їх надихає саме повсякденне життя міста.

 

«Нам не подобалося те, як нас вчили в університеті. Ми сідали перед комп’ютером і проектували, проектували, проектували. Ми не знали ані міста, ані людей, які в ньому живуть, тому що ми просто не гуляли містом. Але ж ми архітектори, і нам важливо було на власні очі побачити, відчути, а не просто уявити місто».

 

Команда Orizzontale має три правила.

 

Правило перше: все, що місто викинуло на смітник і оголосило непотребом, насправді є чудовим ресурсом для творення та відродження публічних просторів.

 

Правило друге: мешканці міста мають самі збудувати простір для себе. Orizzontale лише організовують та координують роботу. Тому що саме спільна праця об’єднує людей та гарантує, що вони цим простором опікуватимуться, відчуваючи відповідальність за нього.

 

Нарешті, третє правило: проекти Orizzontale повинні мати якомога менший вплив на територію та здійснюватися мінімальними коштами.

 

Якопо Аммендола :

 

«Рік тому Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку робив виставку під назвою «Small Scale – Big Change». Вона стосувалася альтернативних підходів в архітектурі, показувала, як невеликі проекти призводять до великих змін. Але ми не такі амбітні. Ми дійсно любимо робити речі малого масштабу і переконані: багато малих акцій краще, ніж один величезний проект раз на 10 років. Ми не мріємо здійснити великі перетворення, а знаходимо сенс у невеличких справах».

 

Про найцікавіші проекти команди Orizzontale Насрін та Якопо розповіли на лекції.

 

Kit Urban Interaction Snapshot

Взимку 2011 – 2012 років Orizzontale провели перші експериментальні акції на вулицях Риму. Проект мав назву KIUI, тобто Kit Urban Interaction Snapshot. Під час перфомансу EcoAgroCult Urbano посеред пішохідного мосту Піньєто розгорнули зелений килим-газон, по якому кожен перехожий міг продефілювати з квітковим вазоном. Усі рослини зрештою опинилися в міському саду, який того ж дня висадили.

 

«Всі ми знаємо, що підприємці та міські будівничі позбавляються парків. На їх місці виростають торгівельні центри чи житлові комплекси. У той же час в усіх європейських містах мешканці самі створюють сади та комфортні публічні простори. Це найпомітніша реакція на зникнення таких потрібних зелених зон у наших містах», – пояснюють Orizzontale на сайті проекту.

  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale

Open Bricolage

Публічною акцією Open Bricolage Orizzontale досліджували, що значить приватний простір у місті, і чи можна створити його поза нашими затишними оселями.

 

Насрін Могіті Аслі:

 

«За допомогою червоної стрічки ми створили перспективу інтер’єру квартири на порожній стіні. Сконструювали прості вуличні меблі та розмістили навпроти. Після перфомансу організували невеличку вечірку з кінопоказом. Взагалі ми намагаємося влаштувати свято наприкінці всіх своїх проектів. Адже ми відкрили ще один простір для людей. Ми переконані, що такі малі інтервенції дозволяють повністю змінити сприйняття покинутих, нічиїх місць».

 


  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci

Spazio Open Sourse

Свої акції Orizzontale часто організовують у формі воркшопів, у яких беруть участь як архітектори й студенти, так і ті, хто не знає нічого про архітектуру, але хоче бачити місто кращим. Воркшоп S.O.S. Spazio Open Sourse у римському парку Ченточелле провели спільно із командою іспанських архітекторів TXP та групою студентів з римського університету ла Сапієнца.

 

Хоча парк і Ченточелле розташований просто навпроти одного з центрів культурного життя Риму, Forte Prenestino, його територією ніхто не опікувався. Зелена зона дедалі більше деградувала й отримала репутацію небезпечного місця. Orizzontale вирішили, що можуть виправити ситуацію.

 

Протягом воркшопу у парку сконструювали дерев’яні меблі-трибуни та сцену, – усе з матеріалів, що вже встигли стати сміттям. Orizzontale взяли їх в одному з музеїв сучасного мистецтва після демонтажу інсталяції. Проект втілили практично з нульовим бюджетом та нульовим екологічним впливом.

  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci
  • Фотографія: Francesco Natalucci

Якоппо:

 

«Ми мали незначні ресурси і чітке бачення того, що ми хочемо зробити, тому нам вдалося змінити цей простір до непізнаваності».

 

UP

Завдяки проекту UP мешканці району Валле Авреліа у Римі дізналися два факти про свій район. По-перше, у ньому є парк, а по-друге, вони можуть цей парк використовувати.

 

Насрін Могіті Аслі:

 

«До оточеного глухою стіною парку Маресчьялло існував лише один вхід, і той не дуже помітний. Тому мало хто знав, що парк існує. В нас народилася ідея «тимчасового входу» до парку: ми спорудили сходи, які б вели через триметрову цегляну стіну, щоб люди могли зайти до парку з вулиці. Встановили їх в тому місці, де тротуар раптово впирається у стіну. Таким чином прибрали перешкоду, і люди змогли зазирнути за суцільну непрозору огорожу.

 

В самому парку ми разом із учасниками воркшопу Ecoweek ми змайстрували лавочки та інші зручні паркові меблі, допомогли людям з Валле Ауреліа організувати фотовиставку. А на завершення, як ми це завжди робимо, влаштували локальну вечірку з нагоди відкриття парку».

  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale

Gondwana

Команді Orizzontale запропонували зробити інсталяцію для архітектурного фестивалю Festarch.lab у місті Терні, неподалік Риму. Об’єкт планували використати як сцену – організатори фестивалю просто стомилися щороку витрачати чималі кошти на оренду обладнаних сцен. Більше того, інсталяція мала бути такою, щоб і після фестивалю її могли використовувати мешканці Терні.

 

На створення саме такої сцени Orizzontale надихнула китайська головоломка танґрам та образ гіпотетичного праконтиненту Ґондвана. Інсталяція є мобільним архіпелагом дерев’яних платформ, які можна як завгодно поєднувати та використовувати різними способами.

  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale

Якопо Аммендола :

 

«Ми показали, що, маючи зовсім небагато ресурсів, свої руки та всього кілька днів, можливо створити корисну і зрозумілу річ, яка виявиться потрібною людям у повсякденному житті. Не потрібно пояснювати, що робити з цим об’єктом, адже способи його використання народжуються самі собою. Ми бачили, як група школярів на екскурсії зупинилася тут пообідати. Елементи інсталяції також деякий час були майданчиком велосипедистів».

 

DOCKS

Проект DOCKS відрізняється від інших проектів Orizzontale тим, що це приватне замовлення. Група молодих людей хотіла зробити дійсно просте, дешеве і класне місце для літніх дискотек. Таке, що могло б відродити та пожвавити постіндустріальну територію колишньої газової станції Gazometro. Усі меблі для бару Orizzontale зробили з дерева, яке, звісно ж, було вторинною сировиною.

  • Фотографія: www.facebook.com/docksroma
  • Фотографія: www.facebook.com/docksroma
  • Фотографія: www.facebook.com/docksroma
  • Фотографія: www.facebook.com/docksroma
  • Фотографія: www.facebook.com/docksroma

DOCKS є одним із серії тематичних закладів з індивідуальним дизайном уздовж річки Тибр і, як пишуть у соцмережах відвідувачі бару, одним з найцікавіших. Orizzontale без вагань називають DOCKS справді успішним проектом.

 

Habitat

Минулого року Orizzontale взяли участь у конкурсі ідей ревіталізації колишньої вовняної фабрики в місті Б’єлла, де посіли друге місце із проектом Habitat.

 

Насрін Могіті Аслі:

 

«Ви чули про біологічне поняття мутуалізму? Це різновид симбіозу, співіснування різних істот чи видів, в якому вони отримують взаємну користь. Так само і покинута територія фабрики може стати домівкою для менших архітектурних організмів. Цей підхід може розв’язати проблему масштабних постіндустріальних зон. Якщо атмосфера сприятиме, малі динамічні стартапи швидко розмножаться, взаємодіятимуть між собою та створять нові сценарії, допомагаючи «більшому організмові» вийти з кризи.

 

За допомогою ізоляційних панелей зі справжньої вовни ми виокремили невеликий простір всередині фабрики. Ми використали вовну, тому що це місцевий матеріал. Він ідеально підійшов – всередині фабрики було справді холодно. У цій невеликій кімнаті-контейнері може розміститися будь-який стартап, ми навіть думали, що це міг би бути наш офіс.

 

Меблі та балкон сконструювали з матеріалів, які знайшли на території. Нас переконували, що в тій частині фабрики не можна нічого подібного зробити, застерігали, що в приміщенні небезпечно, підлога може провалитися і таке інше. Врешті-решт, хоч ця інсталяцію мали прибрати за тиждень після завершення конкурсу, власник вирішив зберегти її включно з балконом».

  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale
  • Фотографія: www.facebook.com/orizzontale

8,5

Якопо Аммендола :

 

«Ми почали практично з нуля, невеликим колективом. Матеріали для архітектурних об’єктів шукали по всьому місту. А цього року ми робитимемо власну інсталяцію в Музеї сучасного мистецтва в Римі. Це саме той музей, де ми колись збирали матеріали після демонтажу виставок. Наша інсталяція називатиметься «8,5». І ми не маємо на увазі стрічку Федеріко Фелліні.

 

Назва Orizzontale значить «горизонтальний». Це свідоме рішення – робити маленькі речі зусиллями громади. Як ви знаєте, архітектори найбільше люблять величні споруди, які пнуться вгору. Ми завжди жартуємо, порівнюючи це з нашою архітектурою, яка зазвичай заввишки метр чи півтора. А ось ця інсталяція буде, уявіть собі, цілих вісім з половиною метрів. Так що Orizzontale не стоїть на місці».