«Ми постійно вчимося чомусь новому»: мер Варшави про інвестиційний бум та реформи
Ганна Гронкевич-Вальц, колишня голова Національного банку Польщі, керує Варшавою вже дев'ятий рік поспіль. Саме за її правління польська столиця отримала найбільшу кількість інвестицій, тут відбулась транспортна, житлова, комунальна реформи. Вона розвиває електронне урядування, громадський транспорт та міську велоінфраструктуру, знаходить фінансування для стартапів та ініціює створення культурних центрів. А головне не боїться експериментувати. На днях мер Варшави завітала із лекцією до Києва на фестиваль «PRO Місто», а ми записали її для вас.
Я є мером Варшави протягом дев’яти років – зараз триває вже третя моя каденція. Усім, хто хоч трохи знає історію Польщі, відомо, що Варшава була сильно зруйнована на початку 1939 року, а після Варшавського повстання у 1944 році взагалі була знищена дощенту. Тому Варшава – це дуже нове місто, яке було повністю відбудоване в другій половині ХХ століття. В 2004 році Польща стала членом Євросоюзу і з того часу її розвиток став суттєво динамічнішим.
Тому, з огляду на досвід Варшави, я би хотіла заспокоїти та заохотити вас: насправді усе можна відбудувати та розвинути, нічого не втрачено.
Коли Польща ще не була в Євросоюзі, тобто до 2004 року, розвиток Варшави звичайно відбувався, але дуже повільно. Та протягом останніх років в столиці Польщі стався інвестиційний бум – Варшава зовсім змінила своє обличчя.
Протягом восьми років ми отримали понад 2 мільярди євро від Євросоюзу – це величезні кошти.
Ми закінчили будівництво першої лінії метро та побудували другу лінію. У вас в Києві метро збудоване дуже давно, Варшава ж не мала такого щастя. Влада Варшави мала побудувати першу гілку метро в 40-х роках, але розпочалась війна, тому ми почали будувати її аж в 1983 році.
Завдяки інвестиціям нам вдалось відбудувати дороги, побудувати мости та метро, також дуже багато ми інвестували у міський транспорт – замінили старі трамваї на нові та купили тисячу нових автобусів.
Ще одна цікава інвестиція (якщо хтось з вас завітає до Варшави, дуже раджу подивитись) – це Центр науки Коперника – навчально-культурна лабораторія та інтерактивний центр, що був створений кілька років тому і має великий успіх. Його важко описувати – потрібно бачити на власні очі, скажу лише, що він дуже сучасний, і туди постійно величезна черга відвідувачів – від дошкільнят до дорослих.
Ми відбудовуємо не лише важку інфраструктуру. Наприклад, нам вдалось суттєво змінити історичний район, який називається Варшавська Прага на правому березі Вісли. Це постіндустріальний район, який тепер зажив новим життям – там будують апартаменти, там знаходиться офіс Google. Одним словом, ми намагаємось розвинути житлову частину в тому районі, що дуже нелегко.
Крім того, ми реалізуємо проекти в сфері ексклюзії та інклюзії. Наприклад, ми інвестували у поширення комп’ютерів для осіб із вадами та для дітей з бідних сімей, аби подолати їхню виключеність з сучасного суспільства.
Ще один проект – Veturilo. Він має величезний успіх, навіть більший, ніж ми сподівалися – це міський велосипед. Першим містом, що запустив цей проект, був Париж. А тепер і у Варшаві є 19 станцій, 3000 велосипедів, 5 млн прокатів за 2,5 роки. І ми маємо надходження у розмірі 2 млн злотих від цього проекту.
Маємо також проект, за який ми отримали нагороду у розмірі 1 млн євро – «Віртуальна Варшава». Це перше в світі рішення для осіб, що мають зорову дисфункцію: взагалі не бачать або мають слабкий зір. Ми дуже пишаємось перемогою, адже серед 150 європейських міст, що брали участь у конкурсі, ми посіли друге місце. В межах цього проекту ми створили особливі позначення номерів кімнат, зупинок автобусів, культурних об’єктів в різних культурних та туристичних місцях.
Ще один важливий проект, що повністю фінансується Євросоюзом – міський центр контактів, що існує вже півтора року. Ми створили номер телефону 1914, де можна запитати про все. Раніше городянам потрібно було дзвонити до різних місць, щоб отримати інформацію, що їх цікавить. Тепер щодня 24 год/добу за цим номером можна спитати про все: дізнатись про курсування міського транспорту, порадитись, як оформити ті чи інші документи, та навіть повідомити, де ви побачили дірку в асфальті.
Ми створили нову систему міських квитків – тепер у нас є один квиток на всі транспортні засоби, що діє не лише у Варшаві, а й для тих, хто доїжджає на роботу з приміських районів. Крім одноразових квитків, що коштують трохи більше 1 євро та дозволяють їздити протягом 75 хвилин різними видами транспорту, є також місячні квитки та 90-денні. З нашого бюджету ми доплачуємо за вартість квитка – 30% вартості квитка платить пасажир, а ми 70%.
Ми також дуже багато інвестуємо в навчання – 1/5 бюджету міста присвячена освітнім проектам. Ми будуємо нові школи, садочки, ясла. Буквально рік тому уряд ввів платні установи для догляду за дітьми. У нас існував дуже великий попит на ясла, а тепер 70% цього попиту задоволено. Окрім того, ми створили систему денного опікуна, тобто батьки дітей віком 1-3 років можуть працювати, а дітьми опікуватимуться протягом дня в спеціальних пунктах.
Нема з чого робити реформи самоврядування, якщо нема грошей і якщо все спирається на дотації.
Отож насамперед хотіла б сказати, який поділ компетенцій між районами і головною адміністрацією міста. В Варшаві існує 18 районів, кожен має свою районну раду та бургомістра, який цією радою обирається. Мер Варшави обирається загальними зборами на виборах методом голосування. Обирається на виборах і Рада Варшави, що нараховує 60 осіб.
Ми докладаємо багато зусиль для того, аби перенести державні сервіси до електронного формату. Наприклад, у нас існує електронна реєстрація підприємства, завдяки якій ви можете зареєструватись протягом одного дня через інтернет. Так само можна оформлювати права водія, реєструвати транспортний засіб, отримувати проїзний документ чи паспорт. Коли документи готові, мешканець отримує смску, що все вже вирішено. Крім того, оскільки багато людей працюють та живуть не за місцем реєстрації, ми створили систему, за якої, наприклад, той, хто зареєстрований в Кракові, а працює у Варшаві, може тут і отримувати всі документи.
Я вважаю, що фінанси для міста є дуже важливими. Можливо через те, що раніше я була головою Національного банку. Але яким чином ними керувати? По-перше, треба завжди пам’ятати, що злотий, виданий знизу, витрачається набагато ефективніше, ніж злотий, виданий з центрального бюджету. Саме тому наше місто має дуже велику фінансову самостійність. Прибутки нашого міста складають близько $3,5 млрд. Це податки фізичних та юридичних осіб, прибутки від місцевих державних оплат, наприклад за нерухомість – винаймання та оренду. З усіх наших прибутків 20% ми витрачаємо на освіту.
Ми йдемо по шляху скорочення та приватизації підприємств, ось, наприклад, нещодавно у нас було приватизоване підприємство, що постачало тепло. Зараз у Варшаві близько 20 підприємств, а 8 років тому, коли я стала мером міста, їх було 50. Багато з них я просто-напросто ліквідувала, бо вони були роздріблені, мали багато голів правлінь та спостережних рад. Їхня ліквідація пройшла майже безболісно. Тепер ті підприємства, що лишились працюють максимально ефективно – вони не є збитковими, як у більшості пострадянських країн. Просто вони функціонують, опираючись на прибуток.
Дуже важкою була реформа комунальних відходів, яку ми реалізовували рік тому. Ми організували тендер на надання послуг по вивезенню сміття, але поки що ця система не є прибутковою.
Міністр економіки країни відвідала нас і сказала: «Для вас це сміття, а для мене це банкноти».
Інші країни імпортують сміття, щоб утилізувати його, і на цьому заробляють. Одним словом, ця реформа досить нова, вона не реалізовується гладко, але ми впевнені, що переробка сміття може бути прибутком для громад.
Отже, що є найважливішим? Грішми потрібно правильно розпоряджатися і, якщо ви отримуєте фінансування від Євросоюзу, потрібні витрачати ці кошти на ефективні проекти. Наприклад, не так давно ми від Євросоюзу ми отримали 140 млн злотих (це приблизно 10 млн євро), які ми розподілили між 3 тис. нових, часто молодих, підприємств, аби вони розпочали свою діяльність. У результаті це виявилось дуже ефективно – 85% з них проіснували далі на ринку, не збанкрутіли. Такі інноваційні рішення та фінансування стартапів і надалі буде одним з наших пріоритетів.
Ми випробовуємо зовсім нові бюджетні моделі. Наприклад, минулого року ми запустили так званий партиципаційний бюджет, у який вклали майже 10 млн євро. Його суть в тому, що райони подають власні проекти та заявки на фінансування, і, якщо проект справді важливий та потрібний, він отримує гроші на реалізацію. Вже 2 тис. проектів отримали фінансування, а в цьому році розпочнеться новий прийом заявок.
Ми постійно вчимося чомусь новому, експериментуємо. Перші роки завжди є дуже важкими, особливо що стосується взаємовідносин між городянами та владою. Проте ми зробили великі кроки до розвитку місцевого самоврядування, громадськість зараз краще освічена, краще комунікує завдяки інтернету, а партиципаційний бюджет вже набагато краще розподіляється. Тому сьогодні реформувати та змінювати місто стає набагато легше.
Підписуйтесь на новини потоку План Б у Facebook та першими дізнавайтесь про найкращі урбаністичні ініціативи та практики.
