Прості ідеї для Києва. Культивуйте сади та добрі наміри
Перше місце у конкурсі простих ідей для Києва в межах CANactions посіла команда містобудівників з Румунії. Вони запропонували киянам вирощувати овочі та фрукти прямісінько біля своїх будинків, а на дахах багатоповерхівок влаштувати квітники.
План Б поспілкувався з переможцями про те, як перетворити Київ на зелене місто зі здоровими городянами.
Житель Чикаго доглядає за садком на даху Сіті-Хола
«Нам здається, ми можемо зрозуміти проблеми Києва, адже вони тут такі самі, що й у більшості східноєвропейських міст, включаючи Бухарест, де ми живемо. Стратегія нашого проекту полягала в тому, щоб показати, як маленькі і прості дії, що під силу кожному городянину, можуть повністю змінити вигляд та концепцію міста»,
– кажуть Христина Павелеску, Бачо Ралуча та Стефанія Ірім’я, переможниці конкурсу «Прості ідеї для Києва».
Серед головних урбаністичних проблем української столиці містобудівники називають:
1. Публічні простори, про які ніхто не дбає. В Києві надзвичайно поширеною є концепція нічиєї землі – це саме ті публічні простори, що мали б відігравати ключову роль у взаємодії городян та міста. Проте кияни рідко беруть на себе відповідальність облаштувати свої прибудинкові території чи місця публічного користування, оскільки вважають це обов’язком комунальних служб. Натомість міська влада також не приділяє цьому достатньої уваги, і прибудинкові території виявляються занедбаними – за ними не беруться доглядати ані комунальники, ані самі кияни, а тому від цих просторів немає жодної користі для міста.
2. Покинуті промислові обєкти. За радянських часів, на краю Києва та за його межами було збудовано безліч фабрик, заводів і складів. Проте зараз, через розширення столиці, ці промислові об’єкти опинились в центрі міста, на набережній та в щільно заселених житлових районах. А допоки занедбані індустріальні зони чекають на своє відродження, їх величезний потенціал виявляється незадіяним.
3. Дискомфортні житлові масиви. Більшість київських житлових районів в час, коли вони будувалися, мали на меті вирішити лише проблему поселення киян, проте зовсім не брали до уваги вимоги комфортного життя городянина. Тут мало зелених насаджень, не передбачено місць, де можна було б провести суспільні заходи та й просто поспілкуватися. Люди змушені проводити своє дозвілля в центрі міста, адже їм просто немає, що робити у своїх районах.
4. Втрата сенсу спільноти.
«Люди втратили значення співжиття та навички спільної відповідальності за публічний простір. Ми хотіли повернути цю ідею, а тому розробили систему, що об’єднає людей, запропонує дещо цінне для них, їх сімей та для всього міста».
На їх думку, ці проблеми є дуже серйозними, проте їх можна вирішити за допомогою маленьких ініціатив. Містобудівники пропонують киянам влаштувати сади та городи біля своїх будинків, в парках, на подвір’ях шкіл, садків, лікарень та держустанов, а також на балконах та дахах багатоповерхівок. Це зробить городян відповідальними за власне місто, сприятиме покращенню екології та навіть підніме економічний рівень столиці.
Згідно проекту, так може виглядати звичайний київський житловий масив
Колективні городи в Монреалі та сади на дахах у Нью-Йорку
Варто сказати, що ідея урбаністичної агрокультури вже була успішно реалізована в країнах Заходу.
Наприклад, Монреаль широко відомий тим, що саме він був одним з перших міст, де розпочався потужний агрокультурний рух. В 1985 році міський уряд ініціював створення Суспільної садової програми, місцеві організації надали городянам інструменти та насіння, а також найняли садівничих спеціалістів, що повинні були допомогти облаштувати садові ділянки. На даний час близько 12 % монреальців беруть участь у міській агрокультурі свого міста, тут є більше ста спільних садів та 75 садових ділянок.
Колективний город у Монреалі
А от в Нью-Йорку, де наразі один з найбільших рівнів щільності населення в світі, прибудинкові території надзвичайно малі, але міська влада знайшла рішення для розвитку урбаністичної агрокультури – сади на дахах. Завдяки меру Блумбергу та його екологічній ініціативі, дахи десятків будівель були переоблаштовані в сади.
Завдяки меру Блумбергу, ньюйоркці тепер можуть вирощувати сади прямо на дахах власних будинків
Згідно урядової програми, що отримала назву «Зелена зона», ньюйоркці змогли саджати рослини та будувати теплиці на дахах своїх будинків. Це дозволило не лише організувати дозвілля людей, а й убезпечило місто від надзвичайних ситуацій. Тепер, за сильної зливи, грунт на дахах вбирає дощову воду, що відвертає небезпеку переповнення міської каналізації.
Закордонний досвід показав, що перетворити забруднений мегаполіс у мальовничий сад цілком можливо без великого фінансування та залучення значної кількості ресурсів. Кожен городянин може розпочати втілення цього проекту вже сьогодні, а вже за декілька років обличчя міста зміниться до непізнаваності, вважають авторки проекту.
Мережа садів – це соціальна мережа
Проект передбачає створення цілої системи київської агрокультури, що включатиме:
1. Мережі міських овочевих та фруктових городів, садів, квітників, ароматичних та медичних плантацій;
2. Тимчасові ринки, де можна торгувати чи обмінюватись продуктами;
3. Систему ресурсів насіння та саджанців – так званих насіннєвих банків;
4. Соціальну мережу людей, що беруть активну участь у організації агрокультури в столиці.
Містобудівники вважають, що така програма по перетворенню Києва суттєво покращить стосунки між киянами, зменшить дистанцію між публічним та індивідуальним простором, та продемонструє городянам, що зона їх відповідальності не обмежується межами квартири, а поширюється на публічний простір житлового району і на все місто врешті-решт.
Занедбані приудинкові території можна перетворити на городи та сади
Головний ресурс для втілення цього проекту – це городяни. Саме вони повинні стати ініціаторами перетворення власних районів, проте, звісно ж, таку ініціативу має підтримати й держава.
«Ми думаємо, що для того, аби цей проект запрацював, головне – знайти креативних і працьовитих людей та правильно визначити їх роль в проекті. Наша ідея полягає в тому, щоб створити умови для колективної діяльності, культивувати спільні цілі та цінності, зокрема інтерес і повагу до природи й оточуючого середовища».
Здорове місто – новий бренд для Києва
Безумовно, один з головних наслідків втілення такого проекту – покращення екологічної ситуації в місті. Якщо в середньому, зазначають автори проекту, продукти, які ми купуємо в магазинах, долають 1500-3000 км від поля до нашої тарілки, то, завдяки городам та садам на прибудинкових територіях, ця відстань може зменшитись в сотні разів. А отже, зменшаться й витрати на транспортування продуктів та рівень викидів вуглецю у повітря.
Здорова та корисна їжа стане більш доступною для киян
Сади та городи на раніше занедбаних прибудинкових ділянках забезпечать киян свіжими та органічними продуктами, покращать грунт та будуть ефективно використовувати дощову воду.
До того ж автори переконані, що, завдяки реалізації їхнього проекту, кияни стануть щасливішими, адже їх дозвілля буде більш різноманітним, вони зможуть відпочити від щоденних стресів мегаполіса, працюючи на живій землі.
У довготривалій перспективі проект не лише вплине на міську екологію та здоров’я окремого городянина, він зможе в покращити репутацію Києва на міжнародній арені та підняти його економічний рівень.
Індустріальні зони можна перетворити на мальовничі квітники
«Урбаністичні сади можуть стати новим брендом української столиці – це стимулюватиме розвиток туризму та локальної економіки. Крім того, краєвид міста стане гарнішим, а городяни більш здоровими та щасливими».
Edu-Action. Освіта як дія
Проект також передбачає розвиток альтернативних освітніх ініціатив на різних рівнях: від садків до вищих навчальних закладів. Урбаністична агрокультура цілком може стати формою нетрадиційної освіти, що орієнтована на активну діяльність – EDU-ACTION замість EDUCATION.
На думку авторів проекту, особливо важливо, щоб виховання активних городян розпочиналось ще змалечку, тому велику роль вони відводять школам. Шкільні сади та городи, на їх погляд, – чудовий спосіб навчити дитину цінувати спільну працю, корисну їжу та бути відповідальною за власне місто.
В Сполучених Штатах практика шкільних садів та городів є дуже поширеною
В межах розвитку міської агрокультури можуть бути створені нові фармацевтичні дослідницькі центри, наукові парки, біокосметичні лабораторії та багато іншого, а отже й перед наукою України, цілком імовірно, відкриються нові горизонти.
Маленькі зміни дають великий результат
«Ми обрали ідею урбаністичної агрокультури Києва, бо це потребує залучення мінімуму зусиль, але з максимальними вигодами. Миттєвий результат впровадження цього проекту – спільнота свідомих городян, що відчувають себе господарями власного міста. Довготривалий результат – покращення екології столиці та створення локального бренду київської урбаністичної агрокультури».
Все, що потрібно для реалізації цього проекту – небайдужі городяни, насіння місцевих рослин та покинуті комунальниками прибудинкові території. Але навіть такі маленькі інвестиції можуть призвести до радикального перетворення Києва.
