1 лютого 2017

Перехідний період: три невеселих КПП і непозбувна бентега на кордонах з ЄС

Випускник Коледжу Європи у бельгійському Брюгге Павло Федикович неодноразово переходив кордон з України до ЄС. Для Platfor.ma він написав про три культові КПП між нашою державою і Шенгенською зоною, і те, як їх невблаганність трансформує свідомість.

 

– Ну візьми дві пачки! – промовляє до мене жіночка літнього віку. Я відмовляюсь. – Візьми, тобі що, важко? – продовжує докучати панянка. Для неї ці дві пачки цигарок – це прибуток. Вона щоденно експортує цигарки через кордон з Угорщиною і назад, щоби прожити. Такі реалії прикордонного життя.

 

Ми живемо у цікавий час. Нарешті, майже за століття історичних поневірянь, перспектива свободи пересування Європою для українців виглядає надзвичайно реальною. Відрізані та ізольовані від решти Європи залізною завісою у роки Радянського Союзу, відчувши розруху і приниження дев'яностих, ми нарешті виходимо на фінішну пряму визнання нас членом європейської родини. Бо кордон – це відгородження від проблем, ментальний бар'єр. Коли є кордон і візи, неможливо говорити про довір'я між партнерами.

 

Пропоную екскурс у реальність кордонів із Євросоюзом. Разом перейдемо три з них із трьома країнами-членами ЄС.

 

 

 

КПП Ужгород – Вишнє-Німецьке

Кордон зі Словаччиною. Спосіб перетину: Автобус

 

Класика подорожей у Словаччину – взяти автобус до Кошиць. Кошице – друге по величині місто в Словаччині та найпопулярніше місце шопінгу ужгородців. Бо де, як не в торговому центрі «Оптіма» закупити речей на рік вперед у C&A чи H&M, де, як не в Tesco набрати словацьких солодощів, сосисок і хлібу? В Ужгороді звикли їздити за кордон, тому що від центру міста до самого кордону близько трьох кілометрів.

 

Знаєте, якою є відстань між Ужгородом і Кошице? 97 кілометрів. При цьому рейсовий автобус між містами йде чотири з половиною години. Майже п'ять годин на 97 кілометрів! Виглядає дивно, але це – реальність кордону із ЄС. Сідаючи на автобус, ви маєте бути ментально готовим близько двох годин стояти на КПП обох країн, чекаючи, поки перевірять ваші паспорти, подивляться всі ваші сумки, поставлять питання про мету подорожі. Але вам пощастило, якщо ви на автобусі, бо дві години чекання в автобусі – це мінімальна норма. На автомобілі все може бути значно довше.

 

Після всіх кордонних поневірянь і годин простою ви шукаєте, кого би звинуватити у такому перебігу подій. Кордон із КПП у Словаччині є лише з нашою країною, всі інші країни сусіди – у Шенгенській зоні. Всі інші держави, з якими межує Словаччина, а серед них Чехія, Угорщина і Польща, подбали, щоб їх громадяни могли безперешкодно переходити кордон, не стояли у годинних чергах і відчували себе людьми.

 

Найбільш показовим свідченням пасивності з боку української сторони у питанні комфортного перетину кордону є ситуація з вело-пішохідним переходом КПП Ужгород-Вишнє Німецьке. Якщо коротко, то ЄС виділив 90% коштів на облаштування цього переходу. Словаки свою частину робіт виконали. У 2015. Українська ж сторона досі навіть не спромоглась визначити підрядника. Про всі перипетії дуже добре написали тут.

 

Є різні компанії-перевізники на маршруті Ужгород-Кошице. Різниця між нашими компаніями та закордонними (в даному випадку це чеський перевізник LEO Express) є і досить помітна. Чомусь у нашого, ужгородського, перевізника туалет не працює (і це при майже п’яти годинах в автобусі), автобус зупиняється чи не у кожному словацькому селі, іноді в не призначених для цього місцях. Також цікавим фактом є те, що офіційно через касу на автовокзалі Кошиць квиток на ужгородський автобус коштує 6,70 євро, але в самому автобусі водій на коліні випише вам квиток за 150 грн. Ось такий обмінний курс.

 

 

 

КПП Шегині-Медика

Кордон із Польщею. Спосіб перетину: піший

 

Шегині – це вже легендарний перехід. Скільки українських студентів він бачив, скільки блогів було написано про «в Краків туди-назад за 10 євро», скільки алкоголю і цигарок мігрувало з однієї країни до іншої!

 

Як правило, до Шегинів їдуть маршруткою зі Львова, що саме по собі, є, зазвичай, колоритною пригодою, такою собі pre-party. Маршрутки старі, переповнені й незручні. Коли настає черга виходити або заходити у якомусь населеному пункті по маршруту слідування, війна за місця розгортається із новою силою. Так вже заведено.

 

Сам по собі пішохідний перехід – річ непогана. Прийшов, постояв, перейшов, поїхав собі в Перемишль, Краків чи в центр Медики й назад. Але в Шегинях, як в лотереї – головне, щоб пощастило. Бо якщо пощастить – стояти будете десь з годину без особливих клопотів. Якщо ні, то будьте готові пробиватись крізь натовп людей, які щодня переносять цигарки й алкоголь. Є там, на польській стороні переходу, такі залізні двері, що обертаються. Це – свята святих кордону, якщо пройшли ці залізні двері – скоро будете в Шенгені. Іноді там застрягають люди, іноді ці двері дають їм стусанів. Ті двері – це символ кордону України із ЄС, він відкритий, всі можуть отримати візу і перейти його, але легко і зручно зробити це не вдасться.

 

 

  

КПП Чоп-Захонь

Кордон з Угорщиною. Спосіб перетину: в електричці

 

Ну і наостанок трохи екзотики. Одним зі шляхів в Угорщину з України є електричка Чоп-Захонь. Це дуже цікавий формат перетину кордону з ЄС. Найцікавішим є те, що час подорожі з Чопу в угорське місто Захонь – 18 хвилин. За 18 хвилин подорожі треба буде заплатити 80 гривень 39 копійок – майже 3 євро.

 

Насправді, з наземних способів перетину кордону із ЄС електричка в Захонь буде найзручнішим. Контроль документів здійснюється спочатку у залі в радянському стилі на станції Чоп і продовжується у самій електричці угорськими прикордонниками. 18 хвилин – і ви у Шенгені. Сідайте собі на Інтерсіті в Будапешт – і насолоджуйтесь життям. Або відвідайте найближчий супермаркет в Захоні, купіть паприки, легендарних угорських сирків туроруді, угорської ковбаси, та повертайтесь у мальовничий Чоп.

 

Безвізовий режим міцно закріпився у порядку денному позитивних змін. Зараз він як міраж у пустелі – його нібито весь час видно, він поруч, але дійти ніяк не вдається. Хотілось би, щоб настав той час, коли кордоном слугуватиме невеликий дорожній знак. А допоки цього ще не сталось – вибирайте один зі способів перетину.