7 грудня 2015

Реформа може спричинити закриття музичних, хореографічних і художніх шкіл

У новому держбюджеті пропонується змінити систему фінансування позашкільної мистецької освіти – музичних, художніх, хореографічних шкіл, бібліотек та спортивних закладів. Фахівці вважають, що це може призвести до закриття багатьох з них.

 

Фотографія: shutterstock.com

Днями Верховною радою України буде прийматися бюджет на 2016 рік, у якому, зокрема, запропоновано фінансувати позашкільну мистецьку освіту виключно за рахунок місцевих бюджетів. На думку частини громадськості у результаті цього існування позашкільної мистецької освіти – музичних, художніх, хореографічних шкіл, бібліотек та спортивних закладів – може опинитися під загрозою.

 

За існуючою схемою заклади позашкільної мистецької освіти фінансуються з місцевого бюджету, але у разі дефіциту вони отримують субвенцію з центрального. Це називається міжбюджетним трансфертом. Після прийняття бюджету на 2016 рік та передачі влади на місця – децентралізації – цей механізм зникне. А отже лише місцева громада з огляду на можливості свого бюджету буде визначати подальшу долю мистецьких закладів – реорганізація, скорочення фінансування чи ліквідація.

 

Деякі фахівці вважають, що це призведе до краху системи позашкільної освіти. «Для таких міст як Київ, Харків, Львів, де розташовані великі підприємства та є стабільна податкова база – дуже гострих проблем з фінансуванням не буде, але це обов’язково торкнеться невеликих міст та селищ міського типу районного значення», – попереджує голова секції позашкільної освіти координаційної ради Національної академії мистецтв України та голова президії Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання Олександр Шаліт.

 

6 листопада він звернув увагу громадськості та представників Міністерства освіти на недоліки проекту нового закону «Про освіту», розмістивши відповідну петицію на порталі парламенту. Документ підтримали Спілка музикантів України, Спілка композиторів України, велика кількість діячів культури та педагогічної громадськості. На сьогодні петиція набрала більше 18 000 голосів.

 

25 листопада Верховна рада повернула законопроект на доопрацювання Міністерству освіти і науки, де була створена комісія з чиновників та фахівців. «Україна – це єдина країна на пострадянському просторі, якій вдалося зберегти мистецьку освіту у вигляді розгалуженої системи шкіл естетичного виховання: музичних, художніх, хореографічних, театральних, мистецтв та інших. Сьогодні інші країни активно працюють над створенням державних програми для відродження структури естетичної освіти дітей та юнацтва, – говорить Олександр Шаліт. – Ми не просимо збільшувати обсяги фінансування. Ми просимо принаймні залишити поточний стан, але зберегти державні гарантії для забезпечення існування дитячої мистецької освіти. Якщо говорити словами наших урядовців: забезпечити формульне фінансування, за яким ‘гроші ходять за дитиною’. Простіше – визначити формулу фінансування мистецької школи з розрахунку на одного учня».

 

До слова, коли під час Другої Світової війни Уїнстону Черчілю принесли проект бюджету на 1945 рік, він спитав: «А де ж видатки на культуру?». Йому нагадали, що йде війна. Тоді Черчіль запитав: «А  навіщо ж тоді ми воюємо?»