Як одного з близнюків відправили в космос і тепер порівнюють з «земним» братом
З’явились перші результати дослідження NASA з близнюками Скоттом і Марком Келлі. Їх організми ретельно досліджували та порівнювали, поки один з них був на орбіті, а інший на Землі.
NASA ще тільки готують офіційний висновки свого експерименту, завдяки якому науковці сподіваються краще зрозуміти наслідки довгострокового космічного польоту на організм людини. Але перші результати вже здивували дослідників і свідчать про те, що перебування у космосі різко змінює анатомію і навіть експресію генів.
В 2015-2016 роках астронавт Скотт Келлі провів 340 днів на борту Міжнародної космічної станції. В той самий час його брат-близнюк Марк Келлі, який також працював в NASA, жив на Землі. Марк теж раніше літав у космос. В цілому на орбіті він провів 54 дні – протягом чотирьох місій в період з 2001 по 2011 рік.
Дослідники хотіли порівняти фізичні і генетичні відмінності між ними і зрозуміти, як життя в умовах річної мікрогравітації вплинуло на тіло Скотта. Для цього у нього взяли численні біологічні зразки до, під час і після перебування на станції.

Оскільки Скотт і Марк близнюки, вони практично ідентичні, тож Марк слугував своєрідною контрольною копією для свого космічного брата. Тепер всі аналізи показують, що після річної розлуки тіла Скотта і Марка суттєво відрізняються. «Майже всі повідомляють, що ми бачимо відмінності, – говорить генетик Weill Cornell Medicine Крістофер Мейсон на воркшопі NASA Human Research Program – Але дані настільки свіжі, що деякі з них до цих пір тільки сходять з секвенувальних машин».
Наприклад, після повернення Скотта на Землю дослідники виявили, що його теломери – захисні ковпачки на кінці ДНК – стали довшими за теломери брата Марка. Зараз у Скотта вони вже повернулися до довжини, якою вони були до місїї на МКС. Однак дослідники вивчають теломери інших космонавтів, щоб зрозуміти, як життя в космосі може бути причиною їх росту.
Крім того, під час свого перебування в космосі Скотт зазнав менше метилювання ДНК. Це процес, при якому деякі типи молекул, відомих як метильні групи, додають до молекул ДНК. У той же час, у його брата спостерігали ріст метилування ДНК протягом того ж часу. Дослідники поки що не знають, чому це відбувалося.
Також під час польоту дослідник став вище зростом на 5 см. Щоправда, це досить типово для астронавтів, і за деякий час зріст приходить в норму.
NASA хоче дізнатися більше про вплив тривалого перебування в умовах мікрогравітації, оскільки космічне агентство працює над людською місією на Марс, запланованою на 2030 роки. Цей політ ймовірно триватиме понад рік. Завдяки дослідженню про близнюків науковці прагнуть придумати способи пом'якшення наслідків тривалої космічної подорожі і зробити польоти менш обтяжливими для людського тіла. Офіційні результати агентство планує за через рік або два.