Арт-кластер Довженко-центр за рік значно покращив усі показники
Національний центр Олександра Довженка показав результати своєї роботи. За минулий рік інституція об’єднала важливі культурні проекти, заробила більше грошей і підвищила співробітникам зарплату.
Нова команда в національному центрі Олександра Довженка почала працювати з квітня 2015 року. Тоді вони заявили, що хочуть перетворити інституцію не тільки в місце консервації вітчизняного кіно, але й в простір для креативного класу. Крім власних ініціатив керівництво почало залучати до співробітництва провідні культурні інституції.
Наприкінці квітня Довженко-центр прозвітував про результати роботи минулого року. Виявилося, що показники відносно 2015 значно покращились. Валовий дохід виріс з 16,4 до 21,1 млн грн, а чистий прибуток – з 1,1 до 1,4 млн грн. Варто зауважити, що дохід у тому числі отримали за рахунок сплаву металів: за срібний лом отримали 283 тис. грн, чорний – 135 тис. грн та за кольорові метали – майже 47 тис. грн.
При цьому арт-кластер прийняв на 3000 фільмових матеріалів більше, ніж у 2015 році. Крім того, надрукували майже 500 тис. метрів фільмів – у порівнянні з 3050 метрами попереднього року.
Також центру вдалось здати майже на 2000 м² більше площ центру в оренду профільним культурним інституціям та отримати за це 11,5 грн замість 6,4 млн грн у 2015 році. «Плівка разом з "Ухом" та фотошколою Віктора Марущенка, "Довженко. книги. кава. кіно", "Інституція нестабільних думок", група DVOE – це ті культурні інституції, які ми залучили. Зараз у нас стратегія потроху заміняти всіх орендарів лише на тих, хто дотичний до культури», – розповів Platfor.ma голова Довженко-центру Іван Козленко.
При цьому в інституції все ще чимало проблем. «Наша головна проблема – час: через зарегульованість державного сектору економіки та бюрократичний параліч системи, ми втрачаємо купу часу й ті перетворення, які в приватному секторі можна було би здійснити, скажімо, за місяць, у нас забирають роки», – говорить Іван Козленко.
Також в інституції підвищили середню заробітну плату на 2800 грн – тепер вона становить 8820 грн. «Зазвичай державні підприємства, особливо бюджетні, не рахують коштів. Ми виходили з того, що бюджетні кошти, які ми отримуємо у вигляді фінансової підтримки (в загальній структурі доходів вони зараз складають близько 25%) – це гроші платників податків, зокрема й наші, тож марнотратство тут – це самообкрадання, – переконаний голова центру. – В перший рік роботи ми здійснили радикальне урізання видатків, потім – оптимізацію витрат і зрештою – реструктуризацію та реорганізацію системи управління для забезпечення його максимальної ефективності».
При цьому Довженко-центру вдалось домовитись про пільговий режим в сфері оренди нерухомості для кіновиробників. Зараз його співробітники ініціюють впровадження окремих правил в сфері орендних відносин державного майна для культурних інституцій. За словами Івана Козленка, це має спричинити справжні системні зміни в сфері інституціалізації громадських культурних ініціатив та практик
