Вчені довели, що благодійні кампанії мають бути швидкими
Група скандинавських вчених дійшла висновку, що крайні терміни благодійних кампаній незначно впливають на обсяг пожертв. Тобто рішення про пожертву зазвичай приймається одразу після того, як про таку можливість стає відомо.
Щоб з'ясувати, як дедлайни впливають на благодійність, вчені з Орхуського університету (Данія) і Гетеборзького університету (Швеція) провели два експерименти. В них взяли участь майже 54 тис. спонсорів з датської благодійної організації DanChurchAid, що займається збором коштів для малозабезпечених людей.
«Наші результати будуть корисні як для теоретиків, так і для практиків. Ця робота дає більше уявлення про переваги щодо прийняття рішень у пожертвуваннях, – говорять вчені з з Орхуського та Гетеборзького університету. – Благодійним організаціям наші результати допоможуть прийти до практичного висновку, що тривалість терміну не впливає на кількість пожертв».
В основу експериментів взяли дві гіпотези. Згідно з першою, великий термін дії кампанії сприяє підвищенню загального обсягу пожертвувань, оскільки не поміщає учасників в ситуацію стресу і надає можливості для вибору. В альтернативній моделі більш ефективними вважаються короткострокові кампанії, які виключають можливість того, що рішення про пожертвування буде відкладено на потім.
На першому етапі автори розіслали запрошення до пожертвувань 20 тис. людям. Їх середній вік – 45 років. Це були люди, які переводили кошти благодійній організації щонайменше один раз за останні шість років. Випадковим чином вибірка була розділена на три групи в залежності від того, в який термін добровольці могли зробити пожертвування: три дні, десять днів або за 34 дні. Крім того, у тексті була обіцянка подарунка всім учасникам в еквіваленті 10 данських крон. Листи надсилалися 28 травня 2013 року з дедлайном для контрольної групи 1 липня того ж року. Все це робилося за допомогою електронної пошти.
Потім 18 червня 2013 року вчені розіслали аналогічні запрошення майже 33 тис. людям за допомогою SMS. У випробовуваних було часу до півночі наступного дня, протягом трьох днів або протягом 34 днів в обмін на п'ять датських крон.
Результати показали, що електронні листи були менше ефективні, ніж повідомлення. E-mail відкрили 1,3% осіб, з яких 0,4% пожертвували кошти. При цьому велика частина коштів була переведена в день отримання листів, тоді як відстрочений дедлайн не впливав на зростання обсягу пожертвувань в останні дні кампанії. Найчастіше такі пожертви робили більш літні добровольці.
В експерименті з повідомленнями середня конверсія склала 3,8%. Як і на першому етапі, більшість пожертвувань – 89% – учасники робили в перші три дні після отримання повідомлень, і в подальшому обсяг пожертвувань не збільшився. Однак, на відміну від електронних листів, на повідомлення рідше відгукувалися літні добровольці, які проживають в містах. На думку вчених, це пов'язано з тим, що люди похилого віку в цілому рідше використовують мобільний телефон для здійснення фінансових операцій.
Тож автори дійшли висновку, що крайні терміни благодійних кампаній незначно пов'язані з обсягом пожертвувань. У більшості випадків перекази коштів відбувалися добровольцями в перші дні після запрошення до участі в проекті, тоді як з плином часу ймовірність пожертвувань тільки знижувалася. Отримані дані можуть допомогти благодійним організаціям при плануванні їх кампаній.
