12 грудня 2014

Максим Саваневський, Watcher.com.ua: тренди українського інтернету

Минулого тижня в Києві відбулась конференція, присвячена тому, як змінюється журналістика у цифрову добу. Максим Саваневський, керуючий партнер агенції цифрових комунікацій PlusOne DA, засновник інтернет-видання Watcher.com.ua, розповів на конференції про те, як змінився український інтернет за останній рік, в які міфи досі вірять наші онлайн-медіа та поділився досвідом запуску фейкових новин в ЗМІ.

 

Фотографія: shutterstock.com

Кількість людей, що читають новини в інтернеті, значно зросла

Максим Саваневський

Що відбулось за останній рік в українському інтернеті? На сьогодні інтернет-аудиторія України складає близько 20 млн чоловік, при чому за останній рік вона майже не збільшилась – лише на 10 %. Для порівняння, в минулі роки її зріст складав 20-25%.

 

Варто сказати, що в топ-10 відвідуваних українцями сайтів (і в цьому ми не унікальні) немає жодного ЗМІ. Якщо ви думаєте, що більшість людей хоча би раз на день читають новинарні сайти, – ви помиляєтесь. Цілком нормальна ситуація для новинарних сайтів перебувати у другій-третій десятці рейтингу.

 

Фотографія: gemiusAudience

В січні-лютому кількість відвідувачів новинарних сайтів була максимальною, зараз ситуація вирівнялась, проте все одно ця аудиторія є в рази більша, ніж була рік тому. Якщо в жовтні минулого року денна аудиторія «Української правди» складала близько 200-250 тис. відвідувачів, на сьогоднішній день зазвичай близько мільйона. Як видно, інтерес до онлайн-медіа суттєво зріс.

 

Кількість українців, які щодня читають новини, зовсім невелика – лише мільйон. Хоча й ця цифра, в порівнянні з минулими роками, значно зросла – до початку Євромайдану таких людей було лише 280 тис. 

 

Суттєво збільшилась роль соціальних медіа

Соціальні медіа стали важливим генератором трафіку для новинарних сайтів. Вибухнув Твіттер, який ще рік тому взагалі мав мізерну аудиторію. Наприклад, коли «Українська Правда» ретвітить одну з ваших новин, ви одразу отримуєте декілька тисяч моментальних переходів з Твіттера. Наприклад, в лютому цього року, під час драматичних подій Євромайдану, якщо «УП» розміщувала у себе в Твіттері лінки на невеликі регіональні сайти, ці сайти могли просто впасти через велике навантаження.

 

Фотографія: Watcher.com.ua

 

Рік тому, у вересні 2013 люди цікавились переважно «жовтими» новинами. Зі ста новин, які цікавили людей, може одна чи дві мали відношення до суспільно-політичної тематики. На сьогоднішній день фактично єдина тематика, яка цікавить відвідувачів новинарних сайтів – це бойові дії на Сході. В соцмережах також люди живуть виключно цією темою.

 

Твіттер вибухнув, а Фейсбук обігнав ВКонтакте

Важливим результатом цього року стала повна зміна рейтингу соціальних мереж за генерацію новинарного трафіку. Якщо раніше соцмережею для новин №1 була ВКонтакте, за нею йшли Одноклассники і лише на третьому місці був Фейсбук, то зараз ВКонтакте опустився на третє місце, друге посіли Однокласники, а соцмережею, з якої найбільше стали читати новини, став Фейсбук.

 

Несподівана річ – Одноклассники обігнали ВКонтакте по генерації трафіку на новинарні ЗМІ. Ще рік тому Однокласники взагалі не жили таким поняттям, як новини. Раніше туди заходили, аби подивитись, що відбувається з Гальою з 11-А, з якою ти вчився 10 чи 20 років тому, але рік тому розпочався активний захід новин в Одноклассники, так що вони навіть обійшли ВКонтакте за генерацією трафіку.

 

Люди стали читати не новини, а заголовки

На сьогоднішній день новини почали зводитись виключно до заголовків. Є сумна статистика, яка свідчить про те, що, коли людина натрапляє на новину в 2 тис. знаків, вона закриває її одразу ж, не читаючи. Люди лайкають заголовки і часто буває таке, що, завдяки цікавому заголовку, новина набирає більше лайків, ніж реальних переглядів.

 

Сторінки в соцмережах та одноосібні медіа стали конкурентами для ЗМІ

 

Наприклад, Фейсбук-сторінка «Євромайдан» зараз має більше 300 тис. читачів і є серйозним генератором трафіку для багатьох ЗМІ. Також за цей рік з’явилось багато людей, Фейсбук-сторінки яких прирівнюються до ЗМІ та їхня цитованість є надзвичайно високою.

 

Українські медіа досі вірять в міфи

Міф №1. За допомогою відео можна заробити гроші

 

Справді, відео відіграло дуже важливу роль в цьому році – Євромайдан був першою революцією, за якою можна було фактично спостерігати вживу. Проте досі деякі проекти живуть міфом про те, що за допомогою відео можна заробити гроші. На жаль, при тій кількості переглядів відеороликів, яку мають навіть провідні українські онлайн-ЗМІ, неможливо заробити гроші на достойну зарплату хоча б одного журналіста.

 

Міф №2. Існує попит на відео суспільно-політичної тематики

 

Насправді люди дивляться таке відео лише коли воно зображує якусь екстраординарну ситуацію. Дійсно, роль медіа типу «Громадського» була дуже важливою в останній рік, проте на сьогодні кількість переглядів відео на суспільно-політичну тематику суттєво знизилася.

 

Міф №3 Інтернет вб’є телебачення

 

Це не так. Телебачення лишається дуже важливим, його аудиторія досі більша, ніж кількість людей, що отримують інформацію з інтернету, і вона майже не зменшується.

 

Поняття «першоджерела» помирає

ЗМІ передруковують матеріали один в одного, не докопуючись до першоджерела. В результаті поширюється маса фейкових новин, при чому не лише у соцмережах, а й в потужних новинарних ЗМІ.

 

Минулого року ми з колегами вирішили провести експеримент. На розважальному сайті ми розмістили новину про те, що український гімн ЮНЕСКО визнали найкращим у світі і нібито послались на Інтерфакс. Цю фейкову новину надрукували близько 200 видань, воно потрапило в газети та навіть було на телебаченні. Така ситуація дуже яскраво показала рівень журналістики в українських медіа.

 

 

Днями я був у Брюселі, там біля будівлі Європарламенту є скульптура жінки, що тримає знак Євро. Я сфотографував скульптуру, опублікував на своїй Фейсбук-сторінці і підписав, що у Івано-Франківську встановили пам’ятник українській букві «Є». Після того мої знайомі з Франківська передзвонили мені і розповіли, що в місті ніяк не можуть знайти, хто ж встановив монумент без жодного дозволу і де.

 

 

 

Матеріали в рамках розділу Media Innovations Lab виготовлені за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.

Підписатися на новини проекту у Facebook можна тут.