Науковці змоделювали смертоносну середньовічну епідемію чуми. Експеримент показав, що «Чорна смерть» могла поширюватися і без участі гризунів, тільки через блох та інших комах.

У XIV столітті жителі Європи пережили низку епідемій чуми, яка прийшла з Азії та Африки. За деякими оцінками, тоді від хвороби загинули до третини населення континенту. Століттями вважалось, що основними рознощиками хвороби виступили щури, миші та інші гризуни. Безпосередньо людям бактерії передавалися найчастіше через посередників – блох.

Однак нова робота Катаріни Дін і її колег з Університету Осло знімає ці звинувачення з гризунів. За їх даними, блохи й інші комахи могли обійтися і без ​​допомоги.

Для початку науковці узагальнили всі ключові особливості тієї середньовічної епідемії. Далі ці цифри були використані в декількох моделях, що описують різні варіанти розповсюдження «Чорної смерті»: за допомогою блох і вошей; через гризунів і блох; нарешті, самими людьми – з кашлем, який супроводжує легеневу форму чуми.

Останній варіант взагалі ніяк не узгоджувався з історичними даними, тож його відкинули найпершим. Поширення через гризунів було можливим лише до певного моменту, після чого смертність підскочила так різко, що цей механізм вже не міг пояснювати динаміку епідемії. Після детального аналізу Катаріна Дін і її співавтори зробили висновок, що саме кровоссальні паразити, що живуть на тілі людини, послужили головним каналом поширення пандемії чуми в Європі XIV століття.

Тут варто зауважити, що хоча чума переважно переможена, однак локальні спалахи хвороби тривають і сьогодні. Найбільше страждає Мадагаскар, де наприкінці минулого року зафіксовали чергову появу хвороби, яка забрала життя більш ніж 170 чоловік. При цьому зараз, коли блохи і воші не так поширені, чума найчастіше використовує інші шляхи поширення, насамперед – повітряно-крапельний.