House of Europe роздає негайні гранти та іншу підтримку культури та креативних індустрій України

17 Квітня 2020
вперед культура можливість

Програма House of Europe впроваджує пакет заходів для людей та організацій із секторів культури та креативних індустрій України аби допомогти подолати кризу у цих сферах, спричинену карантинними обмеженнями, та серйозні економічні та суспільні наслідки, які пов’язані з пандемією COVID-19. 

Завдяки кільком нових програмам, що фінансуються Європейським Союзом, вони можуть отримати підтримку та напрацювати інноваційні рішення для адаптації до реалій пандемії. Відкриті конкурси на отримання фінансової, організаційної та творчої підтримки стартують 14 квітня. 

House of Europe запускає чотири антикризові лінії підтримки:

– Інфраструктурні гранти допоможуть вижити культурним організаціям в Україні, фінансуючи придбання обладнання для роботи на відстані, а також витрати на оренду та зарплату – до 9000 євро на кожну організацію.

– Гранти цифрової співпраці фінансуватимуть інноваційні культурні digital-проєкти, які спільно розроблять культурні організації з Україні та ЄС – до 25 000 євро на кожен проєкт.

Хататон – онлайн-ідеятон, ініційований Goethe-Institut в Україні. Онлайн-подія збере разом технологічну та культуру спільноти України аби знайти рішення для продовження мистецьких та творчих ініціатив – найперспективніші зможуть отримати гранти «Дому Європи» на суму до 25 000 євро кожен.

– Онлайн-університет, бібліотека онлайн-курсів для професіоналів культури, що постійно поповнюється. За проходження курсів слухачі отримуватимуть стипендію у розмірі 100 євро.

Подати заявки на усі програми можна на сайті

Найцiкавiше на сайтi

Нова програма грантів House of Europe для креативних українців від ЄС. Ось усе, що потрібно знати

АвторPlatfor.ma
18 Жовтня 2019

16 жовтня програма House of Europe оголосила перші конкурси заявок на гранти та програми в Україні. Розповідаємо, для кого відкриті ці можливості, як податися та отримати фінансування.

House of Europe («Дім Європи») – це нова ініціатива Європейського Союзу для України. Вона дає можливості для творчого та професійного обміну на персональному рівні: стажування, навчальні поїздки, резиденції в Україні та країнах ЄС.

Протягом наступних трьох років House of Europe з бюджетом у 12,2 мільйона євро реалізує понад 20 грантових програм у сфері культури та креативних індустрій, освіти, соціального підприємництва, медицини, медіа та роботи з молоддю.

 

House of Europe передбачає персональні гранти. Це означає, що вам не обов’язково належати до якоїсь організації, щоб подати заявку, – ви можете зробити це самостійно.

А ще програма функціонуватиме за межами «київської бульбашки» та приділятиме окрему увагу середнім та малим містам: працюватиме з місцевими хабами, підтримуватиме креативних підприємців у регіонах, а мобільний павільйон «Дому Європи» мандруватиме українськими містами.

 

На вчора: сервіси, які полегшать життя проєктним менеджерам

АвторЮлія Гуріна
29 Листопада 2019

У проєктних менеджерів сильний вестибулярний апарат — їм вдається міцно стояти на ногах 25 годин на добу, тримаючи все, що відбувається з проєктом, в кулаку. Крім того вони встигають розв’язувати точкові проблеми на вчора і при цьому не гублять глобальну стратегію в потоці щоденних задач, дедлайнів та узгоджень.

Менеджери безсумнівно мають бути гнучкими до змін, але лише ті, хто мають на що спертися, можуть грати в довгу — вести кілька проєктів паралельно та при цьому дихати рівно.

Тому разом із  Фондом родини Богдана Гаврилишина та Діною Волинець, спеціалісткою зі стратегічного розвитку та проєктного менеджменту, ми створили надійну підбірку сервісів для роботи над проєктами

Інструментів проєктного менеджменту безліч — таблички, алгоритми та методології, які дозволяють систематизувати все, що ми вже знаємо, і все, що нам ще треба буде дізнатись. 

Зазвичай, робота для мене починається зі зведення розуміння задуму всіма членами команди до спільного знаменника. Не уявляю, як можна починати працювати разом, не домовившись про те, хто ми, для кого це робимо та куди хочемо прийти. Для цього зазвичай рухаюсь за такими етапами:

1. Прояснюю індивідуальні цінності, щоб визначити місію, візію та мету проєкту.

2. Заповнюю карти емпатії соціальної групи за О. Остервальдером, аби вивчити клієнта.

Партнер проекту

Нікому не треба, ніц не варта, ні на що не впливає: стереотипи про культуру. Розвіюємо!

АвторОксана Семеник
5 Жовтня 2018

Що таке взагалі та культура? Одного визначення не можуть дати навіть культурологи, а для більшості це й досі означає щось про відпочинок чи похід в театр раз на рік. Часто навіть на державному рівні культуру, як інструмент впливу, не розглядають серйозно.  Разом з курсом для культурних менеджерів Creative Management Camp ми розбиваємо основні стереотипи про культуру з якими стикаються культурні менеджери кожного дня.

Катерина Носко, співзасновниця IST Publishing

«У більшості абсолютно туманні уявлення про те, чим, власне, культура є. Зазвичай її сприймають як відпочинок, тобто нею намагаються заповнити вільний час між однією серйозною справою та другою – ще більш серйозною наступною. Натомість це куди більш всеохопне поняття, яке визначає такі фундаментальні речі, як-от наші цінності та погляди на світ. Від останніх залежить, за кого ми, наприклад, голосуємо та де п’ємо каву, як ведемо бізнес та дотримуємось правил дорожнього руху, чи захищаємо тварин та чому ходимо на рейви. Відтак культура, все ж таки, щось більше, ніж відвідування вернісажу»

«Культурні та мистецькі проекти, що виникли у зв’язку з соціально-політичними потрясіннями, показують, що саме культура формує фундамент для створення у суспільстві спільних сенсів. Власне, в українському контексті все частіше бачимо рух у цьому ж напрямку на прикладі таких масштабних всеукраїнських форумів, як “Галіція Культ” у Харкові та “Слобода Культ” в Ужгороді, – продовжує Катерина. – У форматі обміну мистецькими практиками у нас з’являється не лише можливість дізнатись більше, з якими сенсами живуть чи-то на Галичині, чи-то на Слобожанщині, а й про нас самих, співставляючи себе з тим, що ми бачимо. Так культура, про яку прийнято згадувати лише наче на дозвіллі, насправді пропонує альтернативи побутування у світі, так звані лайфстали, уможливлює наше співіснування з іншими та окреслює спільні траєкторії для подальшого руху на основі вироблених спільно сенсів».

 

Як робити культуру і не зійти з орбіти: рецепти трьох українських менеджерів

АвторЮлія Гуріна
23 Листопада 2019

Разом із програмою Фонду родини Богдана Гаврилишина «Креативна молодь змінить Україну» ми розпитали Ольгу Балашову, Тому Лазаренко та Олександра Прокопенка про те, як їм вдається жонглювати кількома проєктами паралельно і не зійти з розуму. А ще — про ахіллесову п’яту роботи в державних інституціях, гроші в креативних індустріях і найскладніші виклики в роботі.

 

 

Я не дуже вправний менеджер проєктів, скоріше організатор-медіатор. Моє завдання — зібрати команду і надихнути її, бо все починається з ідеї. Спершу потрібно добре помріяти, а потім зрозуміти, що потрібно, аби втілити мрію.

Я прийшла в музей тоді, коли почалася реставрація, і зараз ми дуже залежимо від реставраційних робіт. Працюємо в режимі, коли більше невідомих складових, ніж відомих. Більшість проєктів плануємо наперед — зазвичай ми маємо знати, що будемо робити наступні 1-3 роки.

В ідеальному проєкті повинна бути крута ідея, розуміння того, які ресурси маємо, яких не вистачає і які партнери нам потрібні. Далі зустрічаємося із партнерами, спілкуємося, вдосконалюємо ідею і знаходимо фінансування. Далі ми маємо формалізувати стосунки з партнером — для музею важливо, аби все було регламентовано і зафіксовано в договорі.

Партнер проекту