Наука вже кілька десятирічь знає, що людей жахають роботи, які виглядають схожими на людей, але недостатньо точно нас копіюють. Однак тепер виявилось, що це виникає з віком.

Ефект «зловісної долини» був помічений японськими дослідниками ще в кінці 1970-х. Тоді вони довели, що чим більше робот схожий на людину, тим він здається нам симпатичніше. Проте найбільш людиноподібні виявлялись неприємними настільки, що викликали жах і відразу.

Тепер інші науковці доводять, що цей феномен може бути не настільки глибоко зашитим в нашій психіці, як вважалося раніше. Кімберлі Брінк і її колеги з University of Michigan інтерв’ювали 240 дітей у віці від 3 до 18 років. Їм демонстрували відеозаписи трьох різних роботів і просили сформулювати своє ставлення до них. Один з автоматів був схожий на класичного робота, інший – на людину, третій виглядав як комбінація того й іншого.

Виявилося, що малюки зовсім не відчувають ніякої неприязні до людиноподібних машин. Однак вже у віці дев’яти років діти починають помічати ефект «зловісної долини».

На думку вчених, це свідчить про те, що таке сприйняття розвивається з віком. Науковці вважають, що з точки зору дитини наявність у роботів власної «свідомості» – на що вказує його антропоморфность – це не страшно, а цікаво. І навпаки, дорослого власний інтелект робота і його здатність діяти самостійно – це те, що скоріше лякає, ніж надихає.