Лекція: "Та сама" жовта київська цегла"
Екскурсії
Вам, напевно, знайоме словосполучення "жовта київська цегла". Не раз і не два про нього згадуєш, гуляючи по місту: і розглядаючи особливості архітектури Києва, і розповідаючи про киян – мешканців, будівельників, архітекторів, заводчиків. Багато екскурсоводів люблять підкреслювати: "знаменита", "чудова", "та сама" цегла. Цікаво, що іноді в звичайному дворику можна знайти цеглинку, таврувану датою кінця 19 століття й ініціалами господаря заводу. Будинку, можливо, вже і немає, про людину мало хто пам'ятає, але до шматочка їхніх доль – і людини, і будівлі – можна доторкнутися, у прямому сенсі слова. В кінці 19 столітті київську цеглу робили в ручну – заради якості, на шкоду кількості; її так цінували, що продавали поштучно; і знали, що облицьований нею фасад, можна навіть не штукатурити – і міцний, і красивий. Про те, які знаки та історії можна "прочитати" на цеглинах, про технологію виготовлення, відому з давніх часів, про люди і будинки можна буде дізнатися детальніше. Запис на лекцію
