21 травня 2013
0000-2013

Громадські слухання "Норильське повстання 60 років потому. Людина vs тоталітаризм"

Суспільство
Громадські слухання

21 травня 2013 року о 18:00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (вул. Іллінська, 9, 3 пов.) відбудуться громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання – події, що, як стверджують деякі історики, великою мірою спричинила розпад СРСР. Принаймні, позасумнівним є те, що Норильське повстання безповоротно змінило історію тієї тоталітарної держави та змусило "1/6 частину суходолу" зробити крен у бік "відлиги". У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську.

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кінгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР. Ненасильницька боротьба має свої вражаючі вияви й в Україні. Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність саме ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя. Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів до населення Воркути, для "грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…". Сьогодні, коли українське суспільство вкрай "наелектризоване", – саме час підкреслювати цінність ненасильницького спротиву. "До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, – розповідає Євген Грицяк, один із лідерів Норильського повстання. – Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим". Норильське повстання – це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу. Свою участь у громадських слуханнях 21 травня вже підвердили: один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк, Мустафа Джемільов, головний редактор газети "День" Лариса Івшина, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (Російська Федерація), публіцист Юрій Макаров, дисидент і публіцист Євген Сверстюк, Володимир Василенко, Оксана Пахльовська, історик Володимир В'ятрович, письменниця Оксана Забужко. Норильського повстання в українських шкільних підручниках з історії немає. Тому тільки від активної позиції українських громадян залежить, знатиме світ і самі українці про те, хто зруйнував сталінізм чи ні. Формат громадських слухань, сподіваємося, дозволить уникнути зайвої патетики та оцінити цю подію в контексті, по-перше, історії України ХХ століття, по-друге, історії руху опору в СРСР, по-третє, "вмонтувати" її до світової історії ненасильницького спротиву. І зрештою – зрозуміти, що робить Норильське повстання та знання про нього критично важливим для нас сьогодні. У рамках заходу відбудеться показ уривків із фільму "Загадка Норильського повстання" режисера, Лауреата Шевченківської премії Михайла Ткачука, який вже протягом багатьох років досліджує Норильське повстання, а також обговорення теми протистояння "Людина vs тоталітаризм" за участю згаданих громадських діячів та інтелектуалів. Окрім того, в КМЦ Києво-Могилянської академії буде представлена фотовиставка, присвячена Норильському Горлагу. Вона складатиметься з декількох тематичних блоків. Знімки для фотовиставки були надані зокрема Центром досліджень визвольного руху (Львів) та фотографом Миколою Хрієнком. А організація фотовиставки стала можливою завдяки партнерам заходу – KIEVPHOTOS-HALL, які погодилися забезпечити створення виставки технічно.

Відвідали

Початок

18:00

Місце

Культурно-мистецький центр НаУКМА
вул. Іллінська, 9

Вартість

Безкоштовно

Лектори

Забужко Оксана

письменниця

Сверстюк Євген

доктор філософії, політв’язень, дисидент

Макаров Юрій

журналіст, редактор, письменник та документаліст

Івшина Лариса

журналіст

Грицяк Євген

громадський діяч

Джемілєв Мустафа

політичний та громадський діяч

Макарова Алла

засновниця музею Норильського постання в Норильську

Пахльовська Оксана

письменниця, культурологиня

Організатори

Центр досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху

Наукова організація, що вивчає найрізноманітніші аспекти українського визвольного руху у ХХ ст. Зокрема: історію державних утворень (УНР та ЗУНР), громадсько-політичних рухів (УВО, ОУН, УНДО, дисидентський рух та ін.) та військових формацій (Легіон УСС, УГА, УПА та ін.), також карально-репресивну по...

comments powered by Disqus