05 травня 2012
0000-2012

Публічна лекція "Париж 1968. Ідеї, боротьба, здобутки молодіжної революції"

Суспільство
Публічна лекція

Бібліотека "Альтерра" запрошує вас на публічну лекцію "Париж 1968. Ідеї, боротьба, здобутки молодіжної революції". "Чим більше я кохаюся, тим більше хочу робити революцію, чим більше я роблю революцію, тим більше мені хочеться кохатися". Це одне з тисяч гасел, які були написані на мурах Сорбонни та інших будинків Парижа у травні 1968 року. Так досі ані про революцію, ані про кохання не говорили. Політику не пов’язували із сексом. А вже напевне цього не робили у стінах шанованих храмів науки. От лише був то рік всесвітнього повстання студентів, і несподівано все стало можливим. Отож "заборонено забороняти", а "уява приходить до влади", як кричать із мурів гасла, які повторювали в Західному Берліні, Мілані, Цюриху, Лондоні, Амстердамі, Кордові, Сан-Франциско, Буенос-Айресі. Аргентинський письменник Хуліо Кортасар пише вірш-калейдоскоп з травневої паризької вулиці: "Слухай, єдина, слухай галасу вулиці / то сьогоднішній вірш, то сьогоднішня любов. Ще раз ритм є єдиним переходом: Роден, Учелло, Кон-Бендіт, Нантьє / перша барикада на Буль’Міш на світанку, філіжаночка кави серед маніфестантів, іноді розчулення / Ритм ночі в голосі Маркізе, вуличний галас, Леві-Строс, Євтушенко, назви улюбленців міняються наче дні, сьогодні це Жан-Люк Ґодар, а завтра Поланскі / студенти атакують час під палицями бестій одягнутих у шкіру". Бестії у шкіряному одязі – це французький ОМОН, виведений на вудиці Парижа проти студентських радикалів. Даніель Кон-Бендіт – це ідол молодіжного протесту. "Усі ми – німецькі євреї" – скандують паризькі студенти, коли рупор французької сталіністської комуністичної партії щоденна газета "Юманіте" доносить на Кон-Бендіта, що той німецький єврей, який чинить сум’яття не в себе вдома. Бо молоді протестуючі, хоча й крокували під червоними прапорами та портретами Маркса, Леніна й Мао, збуджували ненависть у Європі та США однаковою мірою і в істеблішменту, і ортодоксальних старих лівих. Істеблішмент побоювався, що бунт молодих зруйнує суспільний лад, старі ліві сили – що спаплюжить ідею соціальної революції. Вони не є ані комуністами, ані соціалістами – гримав гуру американських лібералів (тобто політичних лівих) Волтер Ліпман (Walter Lippmann), – вони нігілісти. Справді, революція часто набувала форм карнавалу, великого ульоту, вуличного театру, проте саме в цьому полягала її новизна та привабливість.

Відвідали

Початок

15:00

Місце

Бібліотека "Альтерра"
вул. Ванди Василевської, 7, ауд.309/2

Вартість

Безкоштовно

Лектори

Пілаш Денис

спеціаліст з історії революційних рухів

Організатори

Бібліотека "Альтерра"

Бібліотека "Альтерра"

Бібліотеку "Альтерра" створено у січні 2010 року. Бібліотека налічує більше 1000 книжок та журналів за напрямками:
1) філософія, політична філософія;
2) соціологія;
3) історія, соціальна історія, міжнародні відносини;
4) історія та теорія лівих політичних ідеологій....

comments powered by Disqus