18 квітня 2013
0000-2013

Кінопоказ: "Пластикоманія" Яна Коннакера

Кіно
Кінопоказ:

Кояаніскатсі. "Пластикоманія". Ян Коннакер. Канада, 2008. 85 хв. Мовою оригіналу із рос. субтитрами. Коли вигадали пластик, його вважали матеріалом майбутнього. Це пластикове майбутнє ми поза всяким сумнівом бачимо сьогодні. Якщо озирнутись навколо – вдома, на роботі, в транспорті– скрізь побачимо пластмасу. Упаковки наших продуктів, одяг, комп'ютери, мобільні телефони, канцелярські товари і навіть дитячі іграшки – все це зроблене з пластику. Тож уявити сучасну цивілізацію без цього матеріалу дуже важко. І в повсякденному житті ми навіть не замислюємось, як впливають ці пластмасові вироби на наше здоров'я і довкілля. Цей зручний і відносно дешевий матеріал настільки сильно увійшов у наше життя, що ми вже навіть не помічаємо, наскільки багато його довкола. Усе це веде до того, що людство виробляє тонни сміття з цього матеріалу щохвилини. Але при цьому пластик під впливом природних чинників практично не розкладається, а період його розпаду може становити до 1000 років. Інша проблема: продукція з пластику переважно обмежується одним використанням. Наприклад, пакет із супермаркету ми використовуємо 20 хвилин. Після цього потрібно від 100 до 400 років, щоб він розклався. І подібних ситуацій багато. Наслідком цього є те, що людство за останні півстоліття виробило неймовірно велику кількість пластику, який наразі лише накопичується на Землі у величезних кількостях. Значну частину цих відходів приймають на себе водойми. 10% від щорічного виробництва пластику потрапляє в океан. Там скупчення відходів з пластмаси під впливом течій утворюють особливі сміттєві плями розмірами з цілі країни. На даний момент відомі п'ять подібних скупчень – по два в Тихому й Атлантичному океанах і одне – в Індійському. Найбільш відоме з них – Велика тихоокеанська сміттєва пляма або, як її ще називають, Східний сміттєвий континент. Складається це утворення на 70-80% з пластику. Площа плями за різними оцінками від 700 тисяч до 15 млн. квадратних кілометрів. Для порівняння, територія України – 600 тис. квадратних кілометрів. Відсутність точних даних щодо обсягів плями пов’язана з тим, що до 70% сміття тоне. Тому те, що вченим вдалося виявити на поверхні води і у поверхневих водах – є лише верхівкою цього сміттєвого айсбергу. Найгірше у всьому цьому те, що тварини часто плутають пластик зі своєю звичайною їжею. У результаті гине безліч живих організмів, а ті, що виживають – просто хворіють через інтоксикації. Кінець-кінцем за цим харчовим ланцюгом пластик і його складники потрапляють до нас на стіл із їжею. Вчені вважають, що наразі очистити океан від усього цього сміття неможливо. Простіше відмовитись від пластику. Проте традиційна пластикова промисловість дуже потужна і не збирається здавати свої позиції без бою. Ян Коннакер, який прокинувшись одного дня усвідомив масштаб, вирушає у подорож через різні країни, континенти і океани, щоб показати масштаб проблеми та знайти її вирішення.

Відвідали

Початок

18:45

Місце

Кіноклуб Києво-Могилянської академії
вул. Набережно-Хрещатицька, 27, кімната 13

Вартість

Безкоштовно

Лектори

Прудиус Віталій

журналіст, ведучий

Організатори

Кіноклуб Києво-Могилянської академії

Кіноклуб Києво-Могилянської академії

Кіноклуб у Києво-Могилянській академії створено 1994 року. Його засновники — кіноактивіст(к)и, що дотримуються принципів копілефту у сфері культури. Кіноклуб продовжує традиції піратського кіноперегляду 90-х років, а заразом доповнює викладання курсів кафедри культурології НаУКМА показами фільмів.
...


comments powered by Disqus