22 грудня 2012
0000-2012

Радянська школа анімації

Кіно
Радянська школа анімації

B]Кіноклуб соціального кіно та ГО "Альтерра" запрошують продовжити дослідження найцікавіших анімаційних шкіл світу, в цей раз – Радянської школи. Ведучою кінопоказу буде Юлія Бугайова, український художник-аніматор, учасник конкурсної програми кінофестивалю "Молодість". Пристрасть до експерименту і формальні пошуки, якими знамениті були російські авангардисти 1910-х років в живописі, поезії або театрі, вели і перших радянських аніматорів. Молоді художники, які починали радянську анімацію: Микола Ходатаєв, Михайло Цехановскій, сестри Валентина та Зінаїда Брумберг, Іван Іванов-Вано, так само, як і інші діячі мистецтва перших післяреволюційних років, були захоплені вихором російського авангарду. У 1935 році Олександр Птушко зняв перший повнометражний і звуковий фільм "Новий Гулівер", поєднав живого актора з ляльками, які зображували ліліпутів. Успіх "Гулівера" в СРСР і за кордоном був такий великий, що стало ясно, що вже пора в СРСР створювати велике анімаційне виробництво. Приклад такого виробництва – студія Діснея – існував вже давно. І в тому ж самому 1935-му році починається налагодження роботи студії "Союзмультфільм", за зразком диснеївської. На ній, у Москві, намагаються зібрати всіх радянських аніматорів, що до того працювали окремо. Передова потокова технологія принесла багато нових умінь режисерам і художникам, що до того развивалися інтуїтивно, шляхом проб і помилок. Але захват перед досконалими діснеївськими фільмами був такий великий, що буквально придавив ще тільки народжену радянську анімацію – і із середини тридцятих років вона надовго перетворилася на копію діснеївського виробництва. Звичайно, у неї були свої майстри і свої теми, але той стиль, та яскрава оригінальність, яка багато обіцяла в двадцяті роки, була втрачена. Втім, до кінця тридцятих і в інших видах радянського мистецтва авангард, та й будь-які формальні пошуки були давно задавлені – сталінська боротьба з формалізмом не залишала після себе нічого неформатного. Диснеївський стиль в радянській анімації пережив війну, досягнувши досконалості в різноманітних казках, яких так багато знімали в ці роки (радянська анімація була майже виключно дитячою, якщо не вважати революційних мультфільмів). Але для світової анімації, що пройшла через усі художні течії ХХ століття, радянські мультфільми часто не представляли особливого інтересу – здавалися неноваторськими та наслідуючими інші взірці. Революція в радянській мультиплікації сталася тоді, коли і в усьому радянському мистецтві, звільненому від сталінської цензури – на межі шістдесятих і пов'язано з ім'ям Федора Савелійовича Хитрука і його режисерського дебюту-фільму "Історія одного злочину". Саме тоді в радянській анімації почалася епоха зірок, імена яких стали відомі вітчизняному глядачеві. Це була епоха дійсно авторської анімації. Програма: Федір Хитрук – "Історія одного злочину", 1962, 20 хв. Григорій Козлов – "Новий дім", 1964, 7 хв. Андрій Юрійович Хржановський, "Жив-був Козявін" 1966, 9 хв. Роберт Саакянц – "Іш ти, масниця", 1985 9 хв. Володимир Маілян – "Планета 888", 1985, 9 хв. Олександр Татарський – "Крила, лапи і хвости", 1985, 4 хв. Гаррі Бардін – "Викрутаси", 1988, 10 хв. Андрій Свіслоцький – "Гіпноеротомахія", 1992, 8 хв. Іван Максимов – "Лібідо Бенджаміна", 1994, 7 хв. Михайло Алдашин – "Інша сторона", 1996 8 хв. Ігор Ковальов – "Молоко", 2005, 15 хв. Юрій Норштейн – "Їжачок у тумані", 1975, 9 хв. Тривалість – 2 години.

Відвідали

Початок

19:00

Місце

ГО "Альтерра"
вул. Ванди Василевської, 7, ауд.309/2

Вартість

Безкоштовно

Лектори

Бугайова Юлія

художник, аніматор

Організатори

Кіноклуб соціального кіно

Кіноклуб існує вже 3 роки в якості кіноклубу Інституту "Нова демократія" та громадської організації "Альтерра".

comments powered by Disqus