05 травня 2012
0000-2012

Кінопоказ: "В морі" Пітера Хаттона

Кіно
Кінопоказ:

Кіноклуб КіноЛева запрошує на вечір експериментального кіно. До вашої уваги фільми: "В морі" (At Sea), реж. Пітер Хаттон, 2007, 59 хв., США NO, реж. Шерон Локхарт, 2003, 31 хв., США Друга хвиля розквіту експериментального кіно відбулася в 60-ті. В Європі визрівали "нові хвилі", однак по-справжньому нестереотипне і новаторське кіно почало з’являтися в Америці. Формально об’єднане навколо нью-йоркської кіногрупи і редакції андеґраундного журналу Film Culture з його гаслом "кіно – це революція", воно відрізнялося ідеологією "неофіційного" кіно, містичними віхами, впливом богемних субкультур, зокрема бітників, психоделічною модою, шанобливим ставленням до радянських експериментаторів Вєртова і Ейзенштейна. В авангардному кіно виникали нові напрямки, такі як структурне, споглядальне, поетичне кіно. Енді Ворхол знімав багатогодинні однопланові фільми, Нам Джун Пайк пустив через проектор пусту плівку, Стен Брекідж клеїв на кіноплівку рослини і комах, Кеннет Енгер знімав безособове кіно з використанням поп-шлягерів. Паралельно з потужними, але неорганізованими спробами створити альтернативну систему капіталістичному голлівудському кіно під гаслом "ми об’єднуємося не для того, щоб робити гроші, а для того, щоб робити фільми", авангардисти отримували нові виклики доби. Швидко розвивалось телебачення, виникав Інтернет – стверджувалася епоха, коли, за словами Джеймісона, на місце продукуючих машин приходять ре-продукуючі, а на місце індустріалізації – потужна інформаційна ентропія. Реакцією художників на прогрес було приділення особливої уваги темі часу. В середині 60-х виникає структурне кіно. Термін "структурне кіно" був вперше вжитий в 60-ті Адамсом Сітні на сторінках Film Culture. Це поняття означало особливий редукований тип експериментальних фільмів, в яких форма домінувала над змістом. Дуже часто експериментатори – Ворхол, Снов, Кубелка, режисери групи "Флюксус" – знімали довгі безсюжетні фільми, що досліджували фактор часу, розвивали і виснажували увагу глядачів. Можна сказати, що практики американських експериментаторів вирішували дві задачі – винайдення нової мови і нових форм сприйняття та ствердження альтернативних механізмів кіновиробництва і кінопрокату. І якщо до формальних винаходів авангарду 60-х сьогодні важко щось додати (вважається, що структурне кіно закінчилось в 74-му, в 69-му журнал Film Culture припинив визначення головних фільмів року), то пошук альтернативних форм виробництва і дистрибуції з розвитком цифрових технологій актуальний і донині. Серед художників, хто й нині несе в собі стихійний імпульс до пошуку з тих часів, хочеться відзначити, зокрема, Пітера Хаттона, Джеймса Беннінга, Кена Джейкобса та їх молодших послідовників, таких як Шерон Локхарт. Беннінг та Локхарт, які своїми роботами досліджують відношення між відео та фотографією, вводять вісь часу в статичні мізансцени, фільмують виробничі ритуали, полюбляють пейзажі (пейзаж, за словами Беннінга, є похідною від часу). Німі фільми Пітера Хаттона поєднують в собі елементи поетичного та структурного кіно. Вони існують як особисті записи в щоденнику, зроблені під час його океанічних мандрівок. Фільми, представлені на розгляд в кіноклубі, відображають стан пошуків експериментального кіно сьогодні, формують структури нестереотипного сприйняття кіно.

Відвідали

Початок

18:30

Місце

м. Львів, Музей ідей
м. Львів, вул. Валова, 18а

Вартість

8 1/2 грн.

Лектори

Телюк Олександр

відеокритик, куратор кіноклубу КіноЛева

Організатори

КіноКлуб КіноЛева

Кіноклуб, що проходить щочетверга о 18:30 в Музеї ідей.

Кіно – це життя. Але ніколи не треба намагатися перетворювати життя у кіно. Треба дати змогу кіно перетворювати наше життя.

Організатори роблять усе, щоб:
- ви дивилися тільки якісне кіно, але не означає, що усі фільми ви сприймете;
- ...

comments powered by Disqus